Рішення № 98177381, 08.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року Справа № 160/15529/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СМФ Престиж” до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМФ Престиж» до Дніпровської митниці Державної митної служби України, в якому, з урахуванням уточненого позову, позивач просить визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби 04.08.2020р. №UA110300/2020/000023/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 листопада 2019 року між ТОВ «СМФ Престиж» та Inter tools був укладений контракт №3 щодо купівлі офісних меблів. 04 серпня 2020 року товар надійшов в Україну, де Дніпровською митницею ДМС України було прийнято Рішення про коригування митної вартості товару, який завозився для позивача із відповідним складанням Рішення №UA110300/2020/000023/1. Після коригування позивач здійснив доплату у розмірі 12235,46 грн. не подаючи нової декларації та не зважаючи на суму 42000,00 грн. яка була оплачена до поставки товару на митницю України як оплата за розмитнення товару. Всі необхідні підтверджуючі документи щодо справжньої вартості товару були подані, тому у Дніпровської митниці не було законодавчих підстав здійснювати коригування митної вартості товару, а саме коригування було здійснено виключно з формальних підстав.

Ухвалою суду від 09.12.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

05.01.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності в документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, у митниці є сумніви, що заявлена декларантом митна вартість ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, та відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Позивачем були надані додаткові документи, які також були розглянуті відповідачем, після чого митниця дійшла висновку, що метод визначення митної вартості товарів «за ціною договору (контракту)», товарів, які імпортуються не може бути застосований. Відповідач вважає дії посадових осіб Дніпровської митниці такими, що в повній мірі відповідають чинному законодавству та МК України.

24.02.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено що декларантом були надані всі необхідні документи для правильного митного оформлення. Звертає увагу, що листом №113/53 від 31.07.2020р. Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх ринків, а саме цінової експертизи, ціна на товар, який ввозиться позивачем на територію України відповідає його специфікації та укладеного договору. Відповідачем не надано жодної цінової інформації з будь-яких центральних баз даних, щоб підтверджувало хоч які дані, яка ж ціна товару має бути.

Ухвалою суду від 16.03.2021 року справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.05.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 червня 2021 року о 13:00 год.

20.05.2021р. до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без його участі.

В судове засіданні представник відповідача не з`явився, повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч.9 ст.205 КАС України, суд розглянув адміністративну справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодська меблева фабрика «Престиж» (код ЄДРПОУ 42999483; 27500, м.Світловодськ, вул.Дружби, 22) зареєстроване 14.05.2019 про що внесено запис №14461020000002808.

20.11.2019 року між компанією Intar Tools (продавець) та ТОВ «СМФ «Престиж» (покупець) укладено контракт №3, згідно предмета якого, продавець продає, а покупець придбає офісну мебель, а також її частини, (надалі Товар), в кількості та асортименті, вказаному в додатках (специфікації) до даного контракту, які є невід`ємною частиною.

До даного контракту було надано Специфікацію товару № ZO 03082/20 на загальну вартість 8074,00 доларів США.

Згідно виписи з бухгалтерської документації від 29.07.2020р., було фактично сплачено 8074,00 дол.США. (платіжне доручення №6 від 15.07.2020р.).

03.08.2020 року товар надійшов в Україну та позивач подав до відповідача декларацію №UA110300/2020/002143.

Для митного оформлення товару позивачем були надані відповідачу наступні документи:

- пакувальний лист б/н від 24.07.2020р.;

- інвойс FEX/00017/20 від 24.07.2020р.;

- транспортна накладна 0071558 від 24.07.2020р.;

- платіжне доручення №6 від 15.07.2020р.;

- довідка про транспортні витрати б/н від 24.07.2020р.;

- рахунок №4 від 31.07.2020р.;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №113/53 від 31.07.2020р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №3 від 20.11.2019р.;

- специфікація 3 від 03.07.2020р.;

- додаткова угода 1 від 22.04.2020р.;

- договір про надання послуг митного брокера №20 від 27.08.2019р.;

- договір про перевезення 24-07 від 24.07.2020р.;

- заявка б/н від 24.07.2020р.;

- лист відправника б/н від 24.07.2020р.;

- копія декларації країни відправлення від 24.07.2020р.

04.08.2020 року згідно п.3 ст.53 МК України на вимогу митного органу позивачем було надано наступні додаткові документи:

Прайс-лист №SPRZ/000315/2020 від 02.07.2020 року

Каталог б/н від 04.08.2020р.

Виписка з бухгалтерської документації б/н від 29.07.2020р.

Рахунок-проформа №ZO 03082/20 від 03.07.2020р.

Комерційна пропозиція №PRZ/000329/2020 від 03.07.2020р.

Лист відправника б/н від 04.08.2020 щодо вартості товару, згідно умов поставки.

Проте, за результатом розгляду наданих документів, відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA110300/2020/000023/1 від 04.08.2020р.

28.08.2020 року позивачем було направлено на адресу відповідача скаргу на Рішення про коригування митної вартості товару №UA110300/2020/000023/1 від 04.08.2020р.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:

1. згідно п.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 20.11.2019 №3 «Поставка осуществляется на условиях, отдельно оговоренных в графе «Условия поставки» спецификаций на поставляемую партию Товара» рахунок-фактура від 24.07.2020р. FEX/00017/20 не містять інформації щодо специфікації, згідно якої узгоджено контрактну ціну та визначені умови поставки;

2. відсутні складові митної вартості відповідно до умов поставки FCA Mlochow (вартість навантаження, митного оформлення в країні експорту);

3. вартість товару зазначена в експортній декларації в валюті відмінній від валюти контракту, що надає можливості перевірити обчислення митної вартості;

4. для підтвердження заявленої митної вартості до митного контролю надано висновок ДП «Держзовнішінформ» від 31.07.2020р. №113/53. Згідно з Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна майнових прав», затвердженим ПКМУ від 10.09.2003 №1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформації повинна відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання у додатках до нього. Проте, в експертному висновку ДП «Держзовнішінформ» від 31.07.2020р. №113/53 щодо оцінки товару, ввезеного на митну територію України товару на адрес ТОВ «СМФ «Престиж» не надано до митного оформлення: інформації щодо вартості ідентичних товарів «Циліндр пневматичний до офічних стільців», лише наявна інформація щодо подібної продукції на внутрішньому ринку України; підтвердження ціна на 21.07.2020р. на аналогічний товар від фірми Intar Tools отримане за запитом ДП «Держзовнішінформ» каналами електронної пошти – то це не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків, які в ньому наведені; проформу-інвойс №ZO 03082/20 від 03.07.2020р. на суму 8074,00 доларів США до зовнішньоекономічного контракту від 20.11.2019 №3. Також у висновку відсутнє однозначне заключення щодо ринковості ціни на товар «Циліндр пневматичний до офічних стільців» до заявленої в рахунку-фактурі від 24.07.2020р. № FEX/00017/20, та наявне припущення, що ціна може становити 8074 доларів США загалом за умов постачання FCA Mlochow.

Листом від 30.09.2020р. №08-1/27-01/13/12680 Державна митна служба розглянула скаргу отриману від позивача, та повідомила останнього, що враховуючи, що ТОВ «СМФ «Престиж» використало своє право випустити товар у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за митною декларацією від 05.08.2020р. № UA110310/2020/001344 згідно з положеннями ч.7 ст. 55 МК України, декларант має право надати митниці додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно до ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Згідно ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. (ч.1 ст.55 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як зазначено відповідачем в оскаржуваному рішенні, згідно п.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 20.11.2019 №3 «Поставка осуществляется на условиях, отдельно оговоренных в графе «Условия поставки» спецификаций на поставляемую партию Товара» рахунок-фактура від 24.07.2020р. FEX/00017/20 не містять інформації щодо специфікації, згідно якої узгоджено контрактну ціну та визначені умови поставки.

Судом встановлено, що у специфікації №3 до контракту від 20.11.2019р. зазначено умови поставки, а саме FCA Mlochow, умови оплати – 100% передплата. Щодо того, що рахунок-фактура від 24.07.2020р. FEX/00017/20 не містять інформації щодо специфікації, згідно якої узгоджено контрактну ціну та визначені умови поставки, то дана інформацію не є обов`язковою для зазначення у ньому, окрім того, дані стосовно вартості, найменування товару, кількості, ваги повністю співпадають із зазначеними у специфікації.

Також відповідачем, як в оскаржуваному рішенні, так і у відзиві зазначено, що для підтвердження заявленої митної вартості до митного контролю надано висновок ДП «Держзовнішінформ» від 31.07.2020р. №113/53. Згідно з Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна майнових прав», затвердженим ПКМУ від 10.09.2003 №1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформації повинна відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання у додатках до нього. Проте, в експертному висновку ДП «Держзовнішінформ» від 31.07.2020р. №113/53 щодо оцінки товару, ввезеного на митну територію України товару на адрес ТОВ «СМФ «Престиж» не надано до митного оформлення: інформації щодо вартості ідентичних товарів «Циліндр пневматичний до офічних стільців», лише наявна інформація щодо подібної продукції на внутрішньому ринку України; підтвердження ціна на 21.07.2020р. на аналогічний товар від фірми Intar Tools отримане за запитом ДП «Держзовнішінформ» каналами електронної пошти – то це не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків, які в ньому наведені; проформу-інвойс №ZO 03082/20 від 03.07.2020р. на суму 8074,00 доларів США до зовнішньоекономічного контракту від 20.11.2019 №3. Також у висновку відсутнє однозначне заключення щодо ринковості ціни на товар «Циліндр пневматичний до офічних стільців» до заявленої в рахунку-фактурі від 24.07.2020р. № FEX/00017/20, та наявне припущення, що ціна може становити 8074 доларів США загалом за умов постачання FCA Mlochow.

Суд звертає увагу на те, що серед наданих документів, які розглядались ДП «Держзовнішінформ» у ході аналізу, зокрема є: підтвердження ціни від 21.07.2020 на аналогічні товари від фірми Intar Tools Rozdejczer Sp.I. (Польща), отримане за запитом ДП «Держзовнішінформ» каналами електронної пошти; інформація з мережі Інтернет щодо цін на подібну продукцію на внутрішньому ринку України; інформація з мережі Інтернет щодо діяльності фірми Intar Tools Rozdejczer Sp.I., що спеціалізується на постачанні комплектуючих до меблів, проте зазначені документи, не є тими обов`язковими документами в розумінні ч.2 ст.53 МК України, які мають бути надані митному органу під час проведення митного оформлення.

Варто зазначити, що ДП «Держзовнішінформ» є державним підприємством, яке є авторитетним експертним підприємством в сфері здійснення оцінок та проведення цінових оцінок та експертиз, висновок якого наданий відповідно до чинного законодавства України з дотриманням правил та норм, в тому числі і згідно з Національним стандартом №1 "Загальні засади оцінки майна майнових прав", затвердженим Постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 на який йде посилання.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно ч. 9 ст. 58 МК України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 64 МК України, разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивачем було надано всі необхідні для митного оформлення документи, а розбіжності про які зазначено відповідачем у повідомленні не знайшли свого підтвердження під час розгляду судом матеріалів, що свідчить про їх відсутність.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Відповідно до ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою. Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено. Зворотного суду не доведено.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн., суд зазначає наступне.

Поняття витрат на професійну правничу допомогу та порядок їх розподілу між сторонами визначені ст. 134 КАС України, відповідно до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Необхідно зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 16000 грн. позивачем до суду надано: копію договору про надання правової допомоги від 27.08.2020 р. №2708, платіжне доручення №882 від 27.08.2020 на суму 16000,00 грн.

Згідно позовної заяви позивачу були надані наступні послуги та вартість за їх надання:

вивчення документів позивача - 6000, 00 грн.;

складання позовної заяви та інших документів - 6000,00 грн.;

участь у суді першої інстанції - 4000 грн.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи зазначене, доводи позивача стосовно оплати ним послуг адвоката за участь у судовому засіданні у розмірі 4000,00 грн. суд взагалі не може прийняти до уваги, оскільки розгляд даної справи здійснювався спочатку без проведення судового засідання, потім судом задовольнялось клопотання представника позивача про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції, проте, яке з технічних причин не відбулось. Крім того, суд вважає, що витрати на правничу допомогу адвоката є значно завищеними та не співмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Окрім того, платіжне доручення №882 від 27.08.2020 надане позивачем про сплату витрат на правничу допомогу у розмірі 16000, 00 грн. не може бути взято судом до уваги, оскільки в графі призначення платежу, вказано «оплата за договором №0806 згідно рах.СФ-0034 від 26.08.2020р.», однак позивачем до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги від 27.08.2020 р. №2708, а вказаний рахунок на оплату від 26.08.2020р., в той час коли договір заключено 27.08.2020р.

Отже, додані документи, не містить жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування, а також не відображають суті наданих послуг.

Враховуючи те, що наданими до суду, документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд проходить до висновку про відмову у розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1221 від 21.10.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби від 04.08.2020р. №UA110300/2020/000023/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СМФ Престиж” (вул.Дружби, буд.22, м.Світлогірськ, 27500; код ЄДРПОУ 42999483) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул.Княгині Ольга, буд.22, м.Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 43350935).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко