Рішення № 98177101, 25.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року Справа № 160/4028/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати наступні рішення Одеської митниці Держмитслужби:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500030/2 від 22.09.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/50057 від 22.09.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. Митниця у своєму рішенні вказує, що рівень митної вартості товарів, що ввозяться позивачем, більший за наявною у митниці інформацією, проте в рішенні відсутня інформація, що за наведеною відповідачем митною декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які оскаржуються.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

11.05.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування правової позиції зазначив, що під час митного оформлення у відповідача виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості та картки відмови, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 30487219, 19.07.1999 року зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 40.

27.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» як покупцем та компанією «NINGBO HOME-DOLLAR Imp&Exp. Corp.» (Китай) як продавцем був укладений контракт №3488-HD/CN, за умовами якого продавець зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті.

Пунктом 1.2 контракту визначено, що товар, який постачається за цим контрактом, повинен бути виготовлений та поставлений партіями відповідно до вимог, на умовах та за цінами, які зазначені у додатках та специфікаціях до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

21.09.2020 року позивач подав відповідачеві митну декларацію №UА500500/2020/506796 з метою митного оформлення поставленого позивачеві товару – чоботи жіночі гумові.

Загальна митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 724906,51 грн. (25731,64 дол. США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування. Ця вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту), який імпортується (вартість операції).

Разом з митною декларацією були подані супровідні документи, а також документи, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 митної декларації:

- зовнішньоекономічний контракт №3488-HD/CN від 27.12.2019 року;

- специфікація № 46 від 05.08.2020 року до зовнішньоекономічного контракту №3488-HD/CN від 27.12.2019 року;

- пакувальний лист від 05.08.2020 року;

- інвойс від №20HDL1043TTF30 від 05.08.2020 року;

- коносамент №ZJSM20080179 від 12.08.2020 року;

- генеральний договір добровільного страхування вантажів між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та АТ «Страхова компанія АРКС» від 11.03.2020 року № 04г0д;

- заява на страхування № 2627 від 11.09.2020 року;

- договір транспортного експедирування №88188 від 09.04.2019 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий документ, що підтверджує вартість страхування від 11.09.2020 року №2627 не відповідає вищезазначеним умовам. Крім того, зазначена в документі, що підтверджує вартість страхування від 11.09.2020 року №2627, страхова сума не відповідає даним зазначеним у рахунку-фактурі (інвойсі) від 05.08.2020 року №20HDL1043ТТF30 (у перерахунку на курс валюти указаної в зовнішньоекономічному договірі (контракті) від 27.12.2019 року №3488-НD/СN). Також відсутній підпис страхувальника;

3) відповідно до п.п.4.2 зовнішньоекономічного договіру (контракту) від 27.12.2019 року №3488-НD/СN продавець передає разом з товаром оригінали товаросупровідних документів на товар, серед яких, засвідчена продавцем копія митної декларації країни відправлення. Але, вищезазначений документ до митного оформлення не надавався.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3 ст.53 МК України декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- каталоги, специфікації фірми - виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення.

22.09.2020 року електронним повідомленням декларантом ТОВ «АТБ-Маркет» було надіслане повідомлення, в якому вказано, що зазначені відповідачем розбіжності необґрунтовані, а також додано до відповіді наступні документи:

- копію митної декларації країни відправлення № 370820200000349791 від 05.08.2020 року;

- прайс-лист виробника товару б/н від 22.07.2020 року;

- комерційну пропозицію б/н від 27.07.2020 року;

- страховий сертифікат з підписом страхувальника №2627 від 11.09.2020 року.

Декларантом також було повідомлено, що виписку з бухгалтерської документації позивач надати не має можливості, оскільки за умовами специфікації оплата здійснюється протягом 5 днів від дати митного оформлення.

22.09.2020 року митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості №UА500500/2020/500030/2, за яким митна вартість вказаного товару скоригована в сторону збільшення до 6,48 доларів США/кг, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2020/50057.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно зі ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За приписами статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Відносно вказаних вище обставин, що слугували підставами для коригування митної вартості товару оскаржуваними рішеннями, суд зазначає наступне.

Стосовно обгрунтування відповідача, що покладене в основу оскаржуваного рішення, щодо складових митної вартості товару, судом встановлено, що згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.12.2019 року №3488-HD/CN, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та NINGBO HOME-DOLLAR Imp&Exp. Corp. витрати на пакування та маркування включені у вартість товару.

За приписами пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Проте, як було зазначено вище, п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.12.2019 року №3488-HD/CN, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та NINGBO HOME-DOLLAR Imp&Exp. Corp. витрати на пакування та маркування включені у вартість товару, а отже, ці витрати не додаються повторно до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, при визначені митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 18.12.2019 року №160/8775/18, яким зазначено, що відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Як встановлено судом, поставка імпортованих позивачем товарів здійснювалася на підставі контракту від 27.12.2019 року №3488-HD/CN, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та NINGBO HOME-DOLLAR Imp&Exp. Corp. на умовах FOB, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей у країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.

Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту "в" пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Таким чином, під час розгляду справи не підтверджені твердження відповідача, покладені в основу оскаржуваного рішення, щодо включення до ціни вартості пакування ввезеного позивачем товару.

Щодо доводів митниці про невідповідність страхового поліса вимогам Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс.

Згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10 % (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. "Договори перевезення та страхування" терміну поставки FОВ як у продавця так і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування. Відтак, при поставці товару на умовах FОВ сторони самостійно вирішують, чи бажають вони застрахувати товар та в якій мірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі №160/8573/18.

ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 11.03.2020 року № 04г0д, укладеним з AT «Страхова компанія «АРКС», здійснило добровільне страхування товару.

Згідно з п. 2.5 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 11.03.2020 року № 04г0д страховий тариф складає 0,029 % від страхової суми.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Генеральний договір добровільного страхування вантажів від 11.03.2020 року №04г0д був укладений на території України двома українськими підприємствами: АТ «Страхова компанія «АРКС» (Страховик) та ТОВ «АТБ-маркет» (Страхувальник).

Отже договір підлягає виконанню у грошовій одиниці - гривня.

Вимога відповідача до ТОВ «АТБ-маркет» щодо визначення валюти страхування в іноземній грошовій одиниці прямо суперечить нормам Закону України «Про страхування».

Зокрема, згідно ст. 19 Закону України «Про страхування» страхувальники-резиденти мають право вносити платежі згідно з укладеними договорами страхування за видами страхування іншими, ніж страхування життя, - лише у національній валюті України.

Страхова виплата здійснюється тією валютою, яка передбачена договором страхування, якщо інше не передбачено законодавством України.

Не існує жодної норми, яка б зобов`язувала резидентів страховика та страхувальника визначати страхову суму у страховому сертифікаті (заяві на страхування, тощо) в іншій валюті, ніж валюта відповідного договору страхування.

Отже, висування відповідачем будь-яких вимог до порядку оформлення та умов добровільного страхування не відповідає закону. При цьому, відповідач не заперечує факт понесення позивачем витрат на страхування у зазначеному розмірі.

Фактично понесені витрати на страхування були додані до контрактної вартості товару під час визначення митної вартості, як це передбачено п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Досліджені судом документи були надані позивачем до митного органу за для митного оформлення товару, відтак, зазначені вище твердженні відповідача є безпідставними, оскільки відомості, зазначені позивачем, в повній мірі забезпечили обчислення митної вартості товару.

Отже, відповідачем, в даному випадку не доведено, що документи надані позивачем щодо страхування товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Стосовно твердження відповідача про те, що до митного оформлення не надано копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки під час консультування, позивачем листом за вих. №2209/20 від 22.09.2020 року було надано копію митної декларації країни відправлення №370820200000349791 від 05.08.2020 року.

Вказаний лист за вих. №2209/20 від 22.09.2020 року також було долучено відповідачем до відзиву.

Отже, станом на момент прийняття оскаржуваних рішень, такої підстави для коригування митної вартості ввезеного ТОВ «АТБ-Маркет» товару, як неподання копії митної декларації країни відправлення, не існувало.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

В даному випадку вказаних обставин митницею не наведено.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його необґрунтованим та невмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 MК України.

У постанові від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Питання коригування митної вартості товару на підставі інформації про вищий рівень цін з внутрішньої електронної бази даних митниці - Єдиної автоматизованої інформаційної системи, а також витребування додаткових документів при визначені митної вартості товару, також досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 825/648/17 від 08 лютого 2019 року (адміністративне провадження №К/9901/16592/18 (ЄДРСРУ № 79698949). За результатами дослідження Верховний Суд вказує на те, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. При цьому, варто врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Суд вважає, що надані позивачем документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавали можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим відповідне рішення митного органу про визначення митної вартості товару не може вважатись обґрунтованим і правомірним.

З наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності, за таких обставин, відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UА500500/2020/500030/2 від 22.09.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2020/50057 від 22.09.2020 року, які, за встановлених обставин, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 4540,00 коп., що документально підтверджується платіжним дорученням № 275565 від 16.03.2021 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 4540,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Представником позивача в позовній заяві зазначено про надання документів на підтвердження витрат на правову допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог, оскільки акти приймання-передачі послуг на момент подачі позовної заяви не підписані.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500030/2 від 22.09.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/50057 від 22.09.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.В. Кальник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя В.В.Кальник

25.05.2021

Рішення не набрало законної сили 25 травня 2021 р.

Суддя В.В. Кальник