Рішення № 98176140, 14.06.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/179/21

2-о/368/22/21

Рішення

Іменем України

"14" червня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Редька О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Кагарлицька об`єднана територіальна громада в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про встановлення факту однією сім`єю ек скеше як п`ять років до часу відкриття спадщини,-

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до суду з даною заявою посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 з якою він перебував у зареєстрованому шлюбі з 2001 року по 07.07.2015 року. Заявник є спадкоємцем четвертої черги. У зв`язку з відкриттям спадщини ОСОБА_2 , заявник у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Мозгового Є.В. із заявою про прийняття спадщини. Проте, нотаріусом йому було повідомлено, що для вчинення нотаріальних дій щодо видачі свідоцтв про право на спадщину необхідно встановити в судовому порядку факт проживання його з ОСОБА_2 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а тому просять встановити даний факт.

Заявник та його представник в судовому засіданні заяву підтримали.

Представник заінтересованої особи Кагарлицької міської ради проти заяви заперечила і суду пояснила, що після розлучення заявник не постійно проживав з ОСОБА_3 , не надано доказів що брав участь у витратах по утриманню квартири. В слідуюче судове засідання представник не з`явився будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи. Надіслали лист в якому просять слухати справу у їхню відсутність.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, представника заінтересованої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою заявник перебував у зареєстрованому шлюбі з 2001 року по 07.07.2015 року.

За життя ОСОБА_2 належала на праві власності 1/3 частина квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право приватної власності на житло, виданого Київською дистанцією колії від 24.02.2004 р.

За життя ОСОБА_2 не було складено заповіту на належне їй майно.

Після ОСОБА_2 із спадкоємців першої, другої та третьої черги ніхто не залишився, оскільки дітей, братів та сестер у неї не було, а батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли ІНФОРМАЦІЯ_3 та 14.02.2014 р. відповідно.

Після ОСОБА_2 серед спадкоємців за законом залишився спадкоємець четвертої черги заявник - ОСОБА_1 , з яким померла ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з 2001 р. по 07.07.2015 року.

У зв`язку з відкриттям спадщини ОСОБА_2 , заявник у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Мозгового Є.В. із заявою про прийняття спадщини.

Проте, нотаріусом було повідомлено, що для вчинення нотаріальних дій щодо видачі свідоцтв про право на спадщину необхідно встановлення в судовому порядку факту проживання Заявника з ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, суд звертає увагу на таке.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного Кодексу У країни у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 Цивільного Кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ст. 1263 Цивільного Кодексу України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Відповідно до ст. 1264 Цивільного Кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до ч. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до абз.1, 2 п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК (2947-14) проте, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Згідно Інструкції про вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5, діючої на час відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом із спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом і спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом із спадкодавцем.

З довідки про реєстрацію місця проживання особи № 1796 від 09.06.2021 року виданої Виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 22.05.2002 по даний час.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона проживає по-сусідськи у АДРЕСА_2 . Заявник проживав разом з ОСОБА_8 із 2001 року, вона була присутня на їх весіллі. Мамі ОСОБА_8 не подобалося, що ОСОБА_1 іноземець з Пакистану. Після розлучення заявник проживав у вказаній квартирі, платив комунальні послуги, купляв продукти харчування, їздив на роботу до м.Київ. ОСОБА_8 з матір`ю вживала спиртні напої, а ОСОБА_1 не вживає бо він мусульманин, тому вони постійно сварилися. ОСОБА_1 оплачував похорони всіх. Рідних у померлої ОСОБА_8 не має, чоловіка після заявника не було, батьки померли.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він проживає у АДРЕСА_3 . Є двоюрідним братом батька покійної ОСОБА_8 . Заявник одружився з ОСОБА_8 приблизно у 2000-2001 році. ОСОБА_8 випивала, тому вони і розлучилися. ОСОБА_1 працює у м.Києві, з роботи приїздив в м.Кагарлик. Постійно допомагав ОСОБА_8 , займався її похованням та її батьків.

Свідок ОСОБА_11 , суду пояснила, що покійна ОСОБА_8 є її двоюрідною племінницею, тобто дочка її двоюрідного брата - ОСОБА_4 , батьком покійної ОСОБА_8 . ОСОБА_8 і її мати вживали спиртне, не працювали, тому заявник їх утримував. Батько ОСОБА_12 помер у 2008 році, ОСОБА_1 займаався його похованням. ОСОБА_8 подала на розлучення, але проживали разом. Вона, свідок, постійно підтримувала відносини із сім`єю ОСОБА_1 , хоч останнім часом і проживає в м.Вінниця. ОСОБА_3 ми ховали разом з ОСОБА_1 . Заборгованість за комунальні послуги ОСОБА_1 оплатив. Бухгалтер залізниці казала, що ОСОБА_1 оплачував комунальні послуги з 2010 року, так як будинок, де вони проживали, належить залізниці.

Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, суд звертає увагу на таке.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява N 26864/03) від 26 червня 2008 року) зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Дане стверджується копіями свідоцтва про смерть, свідоцтва про шлюб, про розірвання шлюбу, витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі, свідоцтва про право власності, довідкою міської ради щодо місця реєстрації заявника з 22.05.2002 р., квитанцій про оплату комунальних послуг з 2007 по 2021 рік та товарних чеків, наданих заявником.

Пояснення представника заінтересованої особи Кагарлицької міської ради та акт від 14 травня 2021 року про те, що заявник та покійна ОСОБА_3 близько 10 років не проживали однаєю сім`єю, суд не може взяти до уваги, так як він протирічить показам допитаних в судовому засіданні свідків та матеріалам справи.

А тому, суд вважає, доведеним той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини.

Враховуючи викладене, керуючись ст.209,212,213,214,215,218,256,315,316 ЦПК України, 1223, 1261, 1262, 1263, 1264 ЦК України, п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

в и р і ш и в :

Заяву задоволити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набуває законної сили відповідно до ст.. 273 ЦПК України.

Рішення може бути окаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.

Повний текст рішення виготовлено 17.06.2021 року.

Суддя : Т.Є. Іванюта.