Рішення № 98174588, 07.07.2021, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/1549/21

Провадження № 2/661/611/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року

Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді: Бойко М.Є.,

за участю секретаря: Антоненко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Нова Каховка, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У квітні 2021 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 15.10.2009 року в сумі 10302,37 грн., посилаючись на порушення боржником своїх зобов`язань за цим договором.

Позовна заява мотивована тим, що 15.10.2009 року, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем був укладений договір № б/н шляхом підписання останнім анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 8000,00 гривень на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном його повернення, що відповідає строку дії картки. Своїм підписом відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг.

Проте, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, на вимоги про погашення заборгованості не реагував, унаслідок чого, станом на 31.10.2014 року, за ним утворилась заборгованість у розмірі 16642,85 грн., яку рішенням суду від 27.01.2015 року було стягнуто з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк», проте на сьогоднішній день останнім не погашено повністю, тобто договірні правовідносини між сторонами не припинились. У зв`язку із зазначеним та відповідно до ст.625 ЦК України позивачем протягом часу з дня подачі попереднього позову, з 18.12.2014 року по 13.12.2020 року нараховувались до сплати відповідні інфляційні витрати внаслідок знецінення грошових коштів та 3% річних від простроченої суми. Отже, заборгованість ОСОБА_1 на кінець 2020 року становить 10302,37 грн, та складається з: 8936,54 грн. - інфляційні витрати за прострочення виконання зобов`язання, 1365,83 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Посилаючись на вищевикладене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою судді від 26.05.2021 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, в якій просив суд позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин. Про судові засідання останній повідомлявся судовими повістками, які були направлені за місцем його реєстрації, а також був викликаний до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Таким чином, він повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином. При цьому слід зазначити, що на адресу відповідача було направлено і копію ухвали про відкриття провадження, в якій встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву, однак, до теперішнього часу такого відзиву суду також надано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України та зі згоди позивача суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи. Крім того, суд вважає можливим, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов`язків публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", у зв`язку з чим, на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 14.06.2018 року було змінено найменування з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", про що зазначено у п.1.7. Статуту АТ КБ "ПриватБанк".

15.10.2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» - позивач у справі) та ОСОБА_2 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредитну картку з лімітом 8000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, вказаному в Тарифах.

Свої зобов`язання ОСОБА_2 перед позивачем не виконував належним чином, у зв`язку із чим, станом на 31.10.2014 року, за ним утворилась заборгованість у розмірі 16642,85 грн., яку рішенням суду від 27.01.2015 року стягнуто з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк».

Зазначену суму ОСОБА_1 на сьогоднішній день не погашено повністю: прострочена сума його заборгованості складає 7601,66 грн..

Згідно з положеннями статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за час прострочення.

Оскільки зі ОСОБА_2 було стягнуто заборгованість за кредитним договором від 15.10.2009 року за період з дати укладання кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана в рішенні Новокаховського міського суду Херсонської області від 27.01.2015 року, тобто з 15.10.2009 року по 31.10.2014 рік, то за період після подання позовної заяви до суду від 17.12.2014 року , з 18.12.2014 року по 13.12.2020 рік ОСОБА_2 має заборгованість відповідно до ст.625 ЦК України з урахуванням індексу інфляції за прострочення зобов`язання в сумі 10302,37 грн..

При цьому, відповідно до вимог ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст.264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, саме до повноважень суду входить оцінка наданих сторонами у справі доказів та встановлення на їх підставі фактичних обставин справи. При цьому суд вправі як погодитися з такими доказами, так і відхилити їх, навівши свої міркування з цього приводу.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, заборгованість по основному боргу за кредитом у позичальника за період з 18.12.2014 по 13.12.2020 рік дорівнює 7601,66 грн., інфляційні нарахування за період прострочення дорівнюють 8936,54 грн., а 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України - 1365,83 грн.

Таким чином, оскільки відповідач в судовому засіданні не оспорював заявлені до нього позовні вимоги, крім того, протягом дії договору та після ухвалення судового рішення 27.01.2015 року не сплачував кредит вчасно та у повному обсязі, тобто, зобов`язання перед АТ КБ «ПриватБанк» належним чином не виконав, суд вважає, що зазначена сума боргу підлягає стягненню з нього на користь позивача у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором від 15.10.2009 року в сумі 10302,37 грн. , яка складається з заборгованості за основним боргом - 7601,66 грн., інфляційні нарахування за період прострочення становить 8936,54 грн., та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України - 1365,83 грн., а також судові витрати у сумі 2270 грн., а всього - 12572,37 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 37 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог, встановлених ст.353-356 ЦПК України.

Ознайомитись з текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud2117.

Суддя М. Є. Бойко