Ухвала суду № 98173341, 06.07.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19382/20

Провадження № 2/643/2053/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання – Хотян К.В.

представника позивача – Мухіна С.О.

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням /викликом/ сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.01.2011 року по 31.10.2020 року в сумі 44889,18грн., 3 % річних в сумі 1466,26 грн., інфляційні витрати в сумі 2104,59грн та судовий збір.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 14.12.2020року було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про витребування доказів від 09.03.2021року та від 06.07.2021року, в яких зазначає, що до позовної заяви позивачем не було додано розрахунок ціни позову, а також не надано доказів на підтвердження факту надання йому послуг з централізованого теплопостачання у період 2016-2017р., а тому просить витребувати у КП «Харківські теплові мережі»: розрахунок заборгованості за опалення в сумі 44889 грн. з зазначенням років за які було зроблено нарахування, тарифів на послуги з опалення і дати підвищення тарифів на опалення, щоб було можливим перевірити здійснені нарахування, а також надати калькуляцію розрахунок тарифів на послуги з опалення при кожному їх підвищенні, починаючи з першого року, який буде братися для розрахунку; розрахунок 3% річних у сумі 1466,26грн. з зазначенням сум на які нараховувались 3% річних і роки (період) за які вони були нараховані та зазначити в розрахунку, що це за коефіцієнти, які зазначені у Відомості; розрахунок інфляційних витрат з зазначенням сум на які нараховувались інфляційні витрати і роки (період) за які вони були нараховані, індексів інфляції які брались для підрахунку та зазначити в розрахунку, що це за коефіцієнти, які зазначені у Відомості; докази на підтвердження того, що з початку опалювального сезону 2016-2017р. теплоносій (гаряча вода) подавався саме в його квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у його внутрішньоквартирну систему опалення. Крім того, відповідач подав до суду заяву про здійснення огляду доказів за їх місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1 , а саме місць в квартирі де знаходились радіаторні батареї, відсутність радіаторних батарей в його квартирі, що є доказом того, що протягом 2016-2020 р. йому не надавалась КП «Харківські теплові мережі» послуга з централізованого теплопостачання.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання та заяву підтримав, та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотань та заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, вивчивши клопотання про витребування доказів, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів вжиття заходів для отримання доказів самостійно, та причини неможливості самостійного отримання цих доказів, а тому клопотання про витребування доказів не підлягає до задоволення.

Що стосується заяви про огляд доказів за їх місцезнаходженням, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Речовими доказами, в розумінні ЦПК України, є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи (стаття 97 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Відповідно до положень ст. 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням, можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо. Якщо огляд здійснюється за відсутності хоча б однієї зі сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне, суд забезпечує відеофіксацію огляду технічними засобами.

Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що судом можуть бути оглянуті за місцем їх знаходження, зокрема, лише такі речові докази, які не можна доставити до суду, і такий огляд може бути проведено в разі вільного доступу до них.

Відповідно до ст. 97 ЦПК України, речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи.

Разом з тим, вказані відповідачем докази, якими мають бути підтверджені певні обставини справи не є речовими доказами в розумінні ст. ст. 85,97 ЦПК України, крім того, не доведено, що вказані обставини не можуть бути доведені іншими належними і допустимими доказами в підтвердження обставин справи, на які посилається відповідач в спростування доводів позивача, тому клопотання слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 84, 85, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів від 09.03.2021, від 06.07.2021 та Заяву про огляд доказів за їх місцезнаходженням - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала суду складена 08.07.2021року.

Суддя Т.М.Довготько