Рішення № 98167650, 07.07.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/16683/20

Провадження № 2/638/3491/21

07.07.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Подус Г.С.,

за участю секретаря Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Харківського районного управління поліції № 3 ОСОБА_11., Харківський апеляційний суд про вчинення певних дій та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

02.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати неналежним контроль за дотриманням реєстраційно-паспортного режиму, проведенням НСРД, використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, використанням квартир для завдань оперативно-розшуковоі діяльності, за залученням до конфіденційного співробітництва ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та зобов`язати начальника Дзержинського РО ХМУ Шевченківського відділу ГУ НП в Харківській області, Харківського районного управління поліції № 3 та зобов`язати останнього припинити використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації по зазначеним мобільним телефонам (№№ НОМЕР_1 (2000-2012гг.), НОМЕР_10, НОМЕР_11 (2003-2016гг.), НОМЕР_12 (2012-20 НОМЕР_13, НОМЕР_14 (20142016гг.), НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19 пейджер (НОМЕР_20 НОМЕР_2 , (останні два в 2016-2018гг.), і ІМЕІ те; НОМЕР_3 (Nokia 6300), НОМЕР_4 (Samsung Х160), НОМЕР_5 (Mitsubishi 1 НОМЕР_6 (SamsungE 1081), НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , а також комп`ютери з мережевими адресами c46d4a09cf, f46d04a08c5f, 8с89а57 00304f49ca3b, 00240108е867, 00-19-DB-B0-FD-DD, 3g модем 205702186 Інтертелеком, електронних поштових ящиків ІНФОРМАЦІЯ_1. а також в будинках в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , та вилучити їх у осіб, які їх використовують незаконно; Стягнути з Харківського апеляційного суду в мою користь часткову компенсацію моральної, шкоди в сумі 1 грн. за листопад 2020р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що предметом позову є бездіяльність начальника Шевченківського відділу ГУ НП в Харківській області, яка виразилась у не прийнятті заходів до безпечного використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Кримінальне провадження № 12013220480005223 по ч.22 ст.126 КК України, розпочате по моїй заяві про незаконне використання таких засобів незаконно припинено 15.12.2018р. слідчим Шевченківського відділу ГУ НП в Харківській області без витребування документів про їх використання. При цьому в 2000-2019р. в судові рішення, клопотання прокурора Харківської області, оперативно-розшукові справи міліції про проведення НСРД вносилися відомості про приналежність адрес проживання ОСОБА_1 та радіоелектронних пристроїв іншим особам, які з ним не проживали та не використовували його пристрої, можливо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (проживає в сусідньому будинку АДРЕСА_6 , але за ним в моїй квартирі було нібито помилково зареєстровано вогнепальну зброю), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ін.

За його адресами проживання в АДРЕСА_6 (1985- 2017гг.), АДРЕСА_7 (2007-2010рр.) інші особи не проживали і в користуванні інших осіб його радіоелектронні пристрої не знаходились. Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, які використовуються стосовно ОСОБА_1 , підключаються з порушенням правил надання телекомунікаційних послуг до систем зв`язку для споживачів. Внаслідок прийняти Харківським апеляційним судом незаконних рішень про негласне зняття інформації з його телефонів в листопаді 2020р. позивачу спричинена моральна шкода, компенсацію якої він оцінює не менше, ніж в 1 грн. Вказує, що переніс душевні та фізичні страждання, що підтверджується довідкою невролога.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.04.2021 року відкрито провадження по справі в спрощеному порядку, без виклику сторін.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені, не скористались своїм правом на подачу відзиву до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

ОСОБА_1 вказує, що в провадженні Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області перебувало кримінальне провадження №12013220480005223, однак жодних підтверджуючих доказів з боку позивача надано не було.

Твердження ОСОБА_1 з приводу того, що відносно нього використовувались спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, не підтверджуються жодним належним чи допустимим доказом.

Крім того, позивач вказує, що Харківським апеляційним судом приймались незаконні рішення про негласне зняття інформації з телефонів ОСОБА_1 в листопаді 2020 року, однак суду не надано жодного доказу, який міг би підтвердити чи спростувати дане твердження позивача.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Крім того, суд вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок між викладеними фактичними обставинами справи та заявленими вимогами.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Відповідно до частини першої та другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю. Відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина перша статті 1167 ЦК України).

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні позову про відшкодування моральної шкоди, необхідно з`ясовувати, коли виникли правовідносини сторін, коли заподіяна моральна шкода.

Отже, для покладення обов`язку компенсації шкоди, необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності.

Статтею 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених Законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями заподіювача та шкодою, на яку посилається позивач, а також не доведено всіх елементів цивільно-правової відповідальності, не визначено характер та обсяг моральної шкоди та не міститься доказів оскарження позивачем неправомірних дій органу поліції, чи ухваленням Харківським апеляційним судом незаконних рішень відносно ОСОБА_1 .

Таким чином, судом не встановлено дій з боку поліцейських, чи з боку посадових осіб Харківського апеляційного суду, які давали б правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладено за рахунок держави.

Керуючись ст. 141, ч. 6 ст. 259, ч. 3 ст. 263, 265, 268, 273 ЦПК України, 1173, 1174, 1176 ЦК України ЦК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника Харківського районного управління поліції № 3 ОСОБА_11., Харківський апеляційний суд про вчинення певних дій та стягнення моральної шкоди - відмовити.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: