Ухвала суду № 98167507, 07.07.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/574/2021

Справа № 428/9526/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Сініцина Е.М.

за участі секретаря: Підгорної Я.Е.,

прокурора: Рибалкіна В.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника Юрченка В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання заступника начальника відділу Луганської обласної прокуратури Рибалкіна В.О. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 112013030370001828 від 13.05.2013 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської області, м. Сєвєродонецька, громадянина України, українця, який має професійно-технічну освіту, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання заступника начальника відділу Луганської обласної прокуратури Рибалкіна В.О. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 112013030370001828 від 13.05.2013 року у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

В обґрунтування якого посилається на те, що підставою для продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого є наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час залишились без змін, а саме: наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в населеному пункті Луганської області (м. Сєвєродонецьк), який знаходяться в прикордонному регіоні України із РФ, в`їзд на територію якої здійснюється вільно з використанням внутрішнього паспорта громадянина України, та безпосередній близькості від неконтрольованої правоохоронними органами України території, тобто території, що перебуває під контролем окупаційної адміністрації РФ, що вказує на наявність у ОСОБА_1 можливості вільно виїхати на таку територію та переховуватись від суду у випадку не продовження стосовно нього строку дії запобіжного заходу пов`язаного з позбавленням волі. Про існування вказаного ризику також свідчить вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого злочину, що вказує на невідворотність притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, характер інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема: високий ступінь організації їх вчинення, особливо великий розмір спричиненої майнової шкоди.

Крім того, ухвалою Луганського апеляційного суду від 13.05.2021 вказано на необхідності повторного допиту потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

З огляду на вказане вбачається також наявність ризиків, що свідчать про необхідність запобігання спробам незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про вказане свідчать обставини, які встановлені під час досудового слідства, та в подальшому викладені у обвинувальному акті. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. В ході досудового розслідування встановлено, що під час розбійного нападу обвинувачений безпосередньо застосовував до потерпілих насильство, завдавав удари, чим спричинено тілесні ушкодження охороні ТОВ «НВО «Сєвєродонецький Склопластик». Вказані ризики на момент розгляду клопотання не зменшились та продовжують існувати.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

У судовому засіданні захисник Юрченко В.Г. заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що прокурор не надав доказів ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та просив змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на більш м`який – домашній арешт.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду від 11.05.2021 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 10.06.2021 включно. Окрім того, ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08.06.2021 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 07.07.2021 включно.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою в даному випадку є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Аналогічні посилання, як підставу та мету продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наведено і прокурором у клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , суд виходить з необхідності уникнення ризику, передбаченому п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Про можливість ОСОБА_1 переховуватися від суду, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Однак, суд не має право на стадії підготовчого розгляду вирішувати такі питання – як обґрунтованість підозри чи вагомість доказів. Дані категорії можуть були лише предметом оцінки слідчого судді на стадії досудового розслідування. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що суддя не може приймати участь в розгляді справи як такий, що вже надав відповідні висновки, щодо доказів в порядку ст. 94 КПК України, та обґрунтованості підозри, що межує з доведенням винуватості. Тим більше, ці висновки також ґрунтуються і на загальних засадах кримінального провадження, визначених положеннями статей 17, 22, 23, 26 КПК України.

Тож суд, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку, суду надані відповідні висновки – наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

Суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, щодо особистих характеризуючих відомостей обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_1 не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, а отже фактори, які б утримували ОСОБА_1 за місцем проведення судового провадження, відсутні.

Суд також враховує доводи захисника Юрченка В.Г., який зазначив про ненадання доказів ризиків прокурором, але з такою позицією суд не може погодитися повністю, оскільки ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України існує та підтверджений доказами, а досліджуючи докази ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки ОСОБА_1 перебуваючи тривалий час під домашнім арештом, тобто маючи можливість для здійснення будь-яких незаконних дій відносно потерпілих та свідків, не здійснив зазначеного. Крім того, свідки, будучі допитані в різних судових засіданнях, в різних судових інстанціях, давали тверді, стабільні показання.

А ствердження прокурора, що ОСОБА_1 під час розбійного нападу застосовував до потерпілих насильство, завдавав удари, чим спричинив тілесні ушкодження, на думку суду не доводить, що ОСОБА_1 може впливати на потерпілих та свідків під час розгляду провадження в суді.

Тобто, суд вважає, що прокурором не доведено існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні захисник та обвинувачений просили змінити останньому запобіжний захід на більш м`який, однак суд наголошує, що саме запобіжний захід – тримання під вартою, відповідає особистості обвинуваченого та встановленим обставинам – наявності ризику, який є гарантією належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством, тому клопотання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 судами вищої інстанції, а також те, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, продовжує існувати, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

При вирішенні клопотання про зміну запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, суд вважає, що обрання обвинуваченому іншого запобіжного заходу на даній стадії процесу не забезпечить його належної процесуальної поведінки, у зв`язку з чим вважає недоцільним застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 369, 372,376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника відділу Луганської обласної прокуратури Рибалкіна В.О. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 112013030370001828 від 13.05.2013 року у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 04 вересня 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена протягом семи днів з моменту її оголошення до Луганського апеляційного суду.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Е. М. Сініцин