Постанова № 9816483, 04.03.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2009 р. м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Мельнікова Л.В.

Суддів - Подобайло З.Г., Григоров А.М.

при секретарі: Холодна Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТСо»на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року по справі №2-а-3958/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТСо»

до Полтавської міжрайонної державної податковї інспекції Полтавської області

про визнання частково нечинним податкового повідомлення рішення, -

встановила :

Позивач, ТОВ «НЕТСо», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати податкове повідомлення - рішення № 0001042301\0 від 22 липня 2008 року, прийняте по результатам документальної перевірки ТОВ «НЕТСо»за період з 01.04.2006 року по 31.03.2008 року, яким визначено до сплати податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі донарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20000,0 грн., нечинним.

Незгода з рішенням МДПІ полягає в тому, що відповідач невірно застосовує норми пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо визначення валового доходу по внескам засновників товариства для збільшення статутного фонду , які є, не що інше, як прямі інвестиції у корпоративні права товариства та відповідно пп.4.2.5. п.4.2. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валового доходу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року по справі № 2-а-3958/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТСо»до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання частково нечинним податкового повідомлення рішення відмовлено в задоволенні позову.

ТОВ «НЕТСо»не погоджується з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09. 2008 року, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи та в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи і просить суд апеляційної інстанції с скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду по справі №2-а-3958/08 від 18.09.2008р. , прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги.

Полтавська міжрайонна державна податкова інспекції Полтавської області заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною і правомірною та просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої заперечення проти апеляційної скарги .

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений , про що свідчить поштове повідомлення про отримання повістки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, - неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Справа №22-а-1102/09 Головуючий 1 інстанції: суддя Бойко С.С.

Категорія: 2.11 Доповідач 2 інстанції: суддя Подобайло З.Г.

Заслухавши суддю - доповідача , пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність встановлених ДПІ в ході проведеної перевірки порушень пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у звязку з не включенням підприємством кошти до скоригованого валового доходу в розмірі 160000,0 грн., в т. ч. III кв. 2006 року 50000,0 грн., ІУ кв. 2006 року -110000,0 грн., які були внесені засновниками товариства для збільшення статутного фонду до внесення змін у статуті, а в І кв. 2007 року дана помилка платником самостійно виправлена шляхом зміни призначення платежу, відповідно штрафні санкції за пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнятим Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією податковим повідомленням - рішенням № 0001042301/0 від 22 липня 2008 року про визначення суми податкового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20000,0 грн. застосовані правомірно, оскільки протоколом зборів засновників ТОВ «НЕТСо»№ 1 від 10 лютого 2006 року прийняте рішення про внесення змін до Статуту та затверджено його в новій редакції, проте в установлений законодавством термін відповідні зміни не внесені до Єдиного державного реєстру , шляхом повідомлення та надання необхідних документів державному реєстратору, кошти внесені засновниками для статутного фонду товариства повинні включатися до складу валового доходу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно пп.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг),безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті З Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу» ;

- сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу «н юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до ^зміни їх валових витрат або валових доходів;

- сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

- сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

- сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

- сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

доходів від продажуелектричноїенергії(включаючи реактивну) ;

- сумдотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхуванняабо бюджетів, отриманих платником податку.

Відповідно пп.4.2.5 п.4.2. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку увигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Відповідно підпункту «б»4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За положеннями пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини, що Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена планова документальна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «НЕТСо»вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2008 року та валютного законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2008 року . Відповідно до акту перевірки № 191\23\23812829 від 07 липня 2008 року встановлені порушення , в тому числі і пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством до скоригованого валового доходу не включено кошти в розмірі 160000,0 грн., в т. ч. III кв. 2006 року 50000,0 грн., ІУ кв. 2006 року -110000,0 грн., які були внесені засновниками товариства для збільшення статутного фонду до внесення змін у статуті, а в І кв. 2007 року дана помилка платником самостійно виправлена, шляхом зміни призначення платежу.

На підставі зазначено акту було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001042301/0 від 22 липня 2008 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 20000,0 грн.

Встановлене ДПІ порушення підприємством пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищено нарахування амортизаційних відрахувань на суму 1442,41 грн. у звязку з чим податковим повідомленням - рішенням №0001042301/0 від 22.07.2008р. визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 360,50грн. та штрафних санкцій у розмірі 180,25грн. позивачем не оскаржується, оскільки він погодився з цим порушенням.

Оскільки розмір недоплаченого податку на прибуток відповідачем не визначено, не донараховано вказаний податок, застосування штрафу відповідно пп.17.1.3 Закону № 2181-ІІІ є неправомірним, що безпідставно не прийнято до уваги судом першої інстанції у звязку з чим оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 22 липня 2008 року, яким визначено підприємству суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафу у розмірі 20000,0 грн. є неправомірним, а позов підприємства підлягає задоволенню.

Крім того, колегією суддів встановлено, що МДПІ склад порушення встановлений невірно, оскільки станом на 01.04.2006 року статутний фонд підприємства складав 200000,0 грн. За наданими суду першої інстанції виписками банку ( а.с. 36-41) в період (перевіряємий) з 31.07. 2006 р. по 16.03.2007р. до статутного фонду товариства фізичними особами здійснені внески у розмірі 300000,0 грн. : 31.07.2006 року у розмірі 50000,0 грн., 30.10.2006 р. у розмірі 50000,0 грн., 29.12.2006 р. у розмірі 60000,0 грн., 24.01.2007 р. у розмірі 90000,0 грн., 16.03.2007 р. у розмірі 50000,0 грн., в бухгалтерському обліку зроблено кореспонденцію рахунків та внесені зміни до статуту з цього приводу у встановленому законом порядку. При цьому , кошти в сумі 160000,0грн. внесені засновниками в період з 31.07.2006 р. по 29.12.2006р., а кошти у розмірі 140000,0 грн. у період з 24.01. 2007 р. по 16.03.2007р. та в розумінні пп. 4.2.5. п.4.2. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валового доходу, оскільки внески засновників товариства для збільшення статутного фонду є, не що іншим, як прямі інвестиції у корпоративні права товариства.

Будь-яка зміна призначення платежу щодо внесків до статутного фонду і виправлення вищезазначених операцій підприємством не здійснювалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Колегія суддів зазначає, що відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином у суді апеляційної інстанції не довів.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята при невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи та за положеннями ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТСо»задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року по справі №2-а-3958/08 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТСо»задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення № 0001042301/0 від 22 липня 2008 року Полтавської МДПІ Полтавської області, прийняте по результатам документальної перевірки ТОВ «НЕТСо»за період з 01.04.2006р. по 31.03.2008р., яким визначено до сплати податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, визнати нечинним у сумі донарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20000,0 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 10 березня 2009 року.

Головуючий Мельнікова Л.В.

Судді Подобайло З.Г.

Григоров А.М.