Ухвала суду № 9816434, 02.03.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2009 р.м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Мельнікова Л.В.

Суддів - Подобайло З.Г., Григоров А.М.

при секретарі: Холодна Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року по справі № 2-а-1756/08

за позовом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова

до Повного товариства „Ломбард „Адріатика", ОСОБА_1,

третя особа - ТОВ „Компанія „Брокер"

про визнання недійсними правочинів

встановила:

Позивач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, просить визнати недійсним правочин позики № 94,укладений 09.13.04 між гр. ОСОБА_1. та ПТ „Ломбард „Адріатика", що мовбито укладений сторонами на загальну суму 125009150,00 грн.; як такий, що є фіктивним; визнати недійсним правочин, договір купівлі-продажу цінних паперів № 45-К, укладений 21.12.04 між ОСОБА_1 та ПТ „Ломбард „Адріатика" через повіреного ПТ ТОВ „Компанія „Брокер" на підставі договору доручення № 44-К від 31.12.04р., купівлі-продажу 4х. векселів, емітованих 10.11.04 ПП«Інформаційні технології»за №№ 80351931304545-80351931304548 на загальну суму 3998,0 тис. грн., як такий що є фіктивним; визнати недійсними на підставі ст. 207 Господарського кодексу України господарські зобов'язання ПТ «Ломбард «Адріатика», що виникли у фінансової установи на підставі вчинених з ОСОБА_1 правочинів, а саме, договору позики № 94, укладеного 09.12.04 між гр. ОСОБА_1 та ПТ „Ломбард „Адріатика" на загальну суму 12509150,00 грн., договору купівлі-продажу цінних паперів № 45-К, укладеного 21.12.04 між ОСОБА_1 та ПТ „Ломбард „Адріатика", купівлі-продажу 4-х векселів, емітованих 10.11.04 ПП «Інформаційні технології»за №'№ 80351931304545-80351931304548, на загальну суму 3998,0 тис. грн.; застосувати наслідки визнання господарських зобов'язань ПТ „Ломбард „Адріатика" недійсними, що передбачені ст. 208 ГК України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року по справі № 2-а-1756/08 за позовом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова до Повного товариства „Ломбард „Адріатика", ОСОБА_1, третя особа - ТОВ „Компанія „Брокер" про визнання недійсними правочинів, в задоволені позову відмовлено.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, не погоджуючись з вказаною постановою, подала апеляційну скаргу, вважає, що судом було неповно з'ясовано усі суттєві обставини справи, які мають для неї значення га не враховано у повному обсязі докази позивача, у зв'язку з чим висновки суду фактично обставинам справи не відповідають та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від12.06.2008 року і задовольнити заявлені до ПТ „Ломбарду „Адріатика" та гр.ОСОБА_1 позовні вимоги ДНІ у Дзержинському районі м.Харкова, у повному обсязі.

Сторони повідомлені належним чином відповідно ст. 40 КАС України про час та дату судового розгляду, про що свідчить поштове повідомлення про отримання повістки

Справа №22-а-246/09 Головуючий 1 інстанції: суддя Тацій Л.В.

Категорія: 6.6.6 Доповідач 2 інстанції: суддя Подобайло З.Г.

про виклик у судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, - неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи у їх сукупності , доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції , приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПТ „Ломбард „Адріатика" за договором № 94 від 09.12.04 передавало грошові кошти ОСОБА_1. через повіреного ОСОБА_4., який діяв на підставі договору доручення № 1 від 01.07.04 , отримання коштів повіреним ОСОБА_4 у ПТ „Ломбард „Адріатика" для видачі позики ОСОБА_1. в сумі 1300000,00 грн. підтверджується копією видаткового касового ордеру № 340 від 13.12.04, отримання вказаних коштів ОСОБА_1. від ОСОБА_4 підтверджується копією розписки .

Передача грошових коштів ОСОБА_1. підтверджується копіями платіжних доручень з відмітками банку № 14 від 17.01.05, № 22 від 21.01.05, № 30 від 11.02.05, № 29 від 11.02.05,N 34 від 21.02.05 , № 110 від 11.01.05, № 114 від 13.01.05 , № 12 від 13.01.05 № 216 від 20.04.05 , № 217 від 20.04.05 , № 209 від 12.04.05 , № 51 від 21.03.05 , № 46 від 16.03.05 , № 48 від 18.03.05 , № 164 від 16.03.05 , № 58 від 25.02.05 , № 41 від 03.03.05 , № 157 від 14.03.05 .

Представником відповідача до суду першої інстанції надані документи, що підтверджують проведення фінансового моніторингу відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»фінансових операцій за договором позики № 94 від 09.12.04, відповідно до яких вказані операції були взяті на облік.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку , що договір позики був закладений, оскільки грошові кошти ПТ «Ломбард «Адріатика»ОСОБА_1. передані були.

Суд першої інстанції вбачає, що повернення коштів, отриманих ОСОБА_1. за договором позики № 94 від 04.12.05. підтверджується копіями прибуткових касових ордерів № 475 від 31.12.04 на суму 453000,00 грн., № 434 від 27.12.04 на суму 2700000,00 грн., № 430 від 24.12.04 на суму 19700,00 грн.

Стосовно посилання позивача на несплату ОСОБА_1. процентів за позикою, суд першої інстанції зазначив, що з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ПТ «Ломбард «Адріатика»було виставлено рахунок-фактуру № 476 від 25.12.04. відповідно до якого нараховано проценти за договором позики № 94 від 09.12.04 на загальну суму 1411.21 грн.). Вказану суму, 1411,21 грн., ОСОБА_1. погасила, то підтверджуються копією прибуткового касового ордеру від 29.12.04 (т.2, а.с. 5)

Стосовно посилання представника позивача на пояснення ОСОБА_1 відповідно до яких остання пояснила посадовій особі податкової міліції Могілів-Подільського ВПМ УПМ ДПА в Вінницької області, що в жовтні 2004 року сусідка запропонувала ОСОБА_1. за грошову винагороду оформити кредит в м. Харкові, на що остання погодилася та підписала невідомі їй папери в м. Харкові на підставі паспортних даних та ідентифікаційного коду, суд першої інстанції зазначив , що додана до матеріалів справи копія вказаних пояснень не може бути взята до уваги судом, оскільки оригінал вказаних пояснень для огляду в суді не надавався, надана копія не дає можливості встановити дату та місце отримання пояснень. Крім того, сама ОСОБА_1 в судові засідання жодного разу не прибула, хоча про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. В акті № 5369/2302/32336819 від 20.10.05 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПТ «Ломбард «Адріатика»за період з 01.07.04 по 30.06.05 зазначено, що під час перевірки було направлено запити на проведення зустрічних, перевірок, в тому числі службова записка до відділу оподаткування фізичних осіб щодо відносин з фізичними особами-позичальниками, а також зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують данні обліку підприємства буде складено додатковий акт до даного акту або керівником податкового органу будуть вжиті заходи для проведення позапланової перевірки. Однак, до суду позивачем жодного додаткового акту з приводу отримання зазначеного вище пояснення ОСОБА_1 не надано, доказів прийняття рішення щодо проведення позапланової перевірки відповідача 1 надано не було. Також, суд вказує на ту обставину, що в позові позивач посилається на отримання пояснення ОСОБА_1 на запит, направлений в ході перевірки, до Могилів-Подільської ДПІ Вінницької області, однак в акті № 5369/2302/32336819 від 20.10.05 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПТ «Ломбард «Адріатика»за період з 01.07.04 по 30.06.05 направлення такого запиту не зазначено (т. 1, а.с. 110-111). Також, суду не надано позивачем копію запиту на отримання пояснень ОСОБА_1 , не надано доказів щодо не проведення декларування ОСОБА_1 доходів, отриманих за договором позики.

Крім того, із зазначених пояснень ОСОБА_1 не вбачається, що остання не отримувала грошові кошти та не повертала їх, у поясненнях зазначено лише про підписання невідомих їй документів, не відомо у який період часу, тому суд першої дійшов до висновку, що додана до матеріалів справи копія пояснень ОСОБА_1 є відповідно до ст. 70 КАС України неналежним доказом.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції приходить до висновку, що правочин позики № 94 від 09.12.04, укладений між гр. ОСОБА_1 та ПТ «Ломбард «Адріатика»не є фіктивним, оскільки доказами у справі було підтверджено виконання сторонами зобовязань за договором.

Стосовно вимоги позивача визнання недійсними договір купівлі-продажу цінних паперів № 45-К, укладений 21.12.04 між ОСОБА_1 та ПТ «Ломбард «Адріатика»через повіреного ПТ ТОВ Компанією «Брокер»на підставі договору доручення № 44-К від 31.12.04, купівлі-продажу 4-х векселів, емітованих 10.11.04 ПП «Інформаційні технології»за №№ 80351931304545-80351931304548, на загальну суму 3998,0 тис грн..„ як такий що є фіктивним, суд першої інстанції зазначив, що між ТОВ «Компанія «Брокер», що діє за рахунок та в інтересах ПТ «Ломбард «Адріатика»на підставі договору доручення на операції з цінними паперами № 44 та ОСОБА_1. було укладено договір № 45-К від 31.12.04. відповідно до умов якого ТОВ «Компанія «Брокер», що діє в інтересах покупця - ПТ «Ломбард «Адріатика»купує, а ОСОБА_1. продає за грошові кошти прості векселя, емітовані ПП «Інформаційні технології». Відповідно до акту приймання - передачі векселів до договору № 45-К від 31.12.04 зазначені в договорі векселі були передані продавцем покупцю, що сторони засвідчили підписами. Жодних доказів фіктивності вказано правочину позивачем надано не було.

Стосовно посилання позивача па порушену 03.02.06 слідчим відділом управління Служби Безпеки України кримінальну справу відносно посадових осіб ПТ «Ломбард «Адріатика», суд першої інстанції зазначає, що для огляду в судовому засіданні була надана ухвала Апеляційного суду Харківської області, копія якої долучена до матеріалів справи, відповідно до якої постанова про порушення зазначеної кримінальної справи скасована.

Стосовно вимоги позивача визнати недійсними на підставі ст. 207 Господарського кодексу України господарські зобов'язання ПТ «Ломбард «Адріатика», що виникли у фінансової установи на підставі вчинених з ОСОБА_1 правочинів, а саме, договору позики № 94, укладеного 09.12.04 між гр. ОСОБА_1 та ПТ «Ломбард «Адріатика»на загальну суму 12509150,00 грн., договору купівлі-продажу цінних паперів № 45-К, укладеного 21.12.04 між ОСОБА_1 та ПТ «Ломбард «Адріатика», купівлі-продажу 4-х векселів, емітованих 10.11.04 ПП «Інформаційні технології»за №№ 80351931304545-80351931304548 на загальну суму 3998,0 тис. грн.; застосувати наслідки визнання господарських зобов'язань ПТ «Ломбард «Адріатика»недійсними, що передбачені ст. 208 ГК України, суд першої інстанції зазначив, що .кваліфікуючою ознакою для її застосування є обов'язковість протиправності мети у учасників (учасника) господарського зобов'язання. Позивач вказав, що протиправна мета при укладанні договору була у ПТ «Ломбард «Адріатика», яка полягала у зменшені податкових зобов'язань, оскільки оспорюваний правочин було вчинено, за думкою позивача, без наміру створити правові наслідки, які ним обумовлювалися.

Проте , надані до матеріалів справи документи, як зазначено вище, свідчать про те, що обидва відповідачі в повному обсязі виконали зобов'язання по договорам. Самі по собі угоди позики та купівлі-продажу є такими, що не суперечать інтересам держави та суспільства.

Позивачем не доведено мету відповідача 1 на ухилення від сплати податків та намір діяти відповідним чином, а зі змісту ст. 207 ГК України саме мета, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для можливого визнання угоди недійсною. Наявність умислу у сторони угоди означає, що вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність угоди, що укладається, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку про недоведеність позивачем укладення договорів позики № 94 від 09.12.04 між гр. ОСОБА_1. та ПТ «Ломбард «Адріатика»на загальну суму 12509150,00 грн. та купівлі-продажу цінних паперів № 45-К від 21.12.04 між ОСОБА_1. та ПТ «Ломбард «Адріатика»з метою суперечною інтересам держави і суспільства.

Стосовно вимог позивача про необхідність застосування наслідків, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України, суд першої інстанції вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд першої інстанції у позові відмовив.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо прийняття рішення про відмову в задоволенні позову щодо визнання недійсним правочин позики № 94,укладений 09.13.04 між гр. ОСОБА_1. та ПТ „Ломбард „Адріатика", що мовбито укладений сторонами на загальну суму 125009150,00 грн.; як такий, що є фіктивним; визнати недійсним правочин, договір купівлі-продажу цінних паперів № 45-К, укладений 21.12.04 між ОСОБА_1 та ПТ „Ломбард „Адріатика" через повіреного ПТ ТОВ „Компанія „Брокер" на підсіаві договору доручення № 44-К від 31.12.04р., купівлі-продажу 4х. векселів, емітованих 10.11.04 ПП«Інформаційні технології»за №№ 80351931304545-80351931304548 на загальну суму 3998,0 тис. грн., як такий що є фіктивним; визнати недійсними на підставі ст. 207 Господарського кодексу України господарські зобов'язання ПТ «Ломбард «Адріатика», що виникли у фінансової установи на підставі вчинених з ОСОБА_1 правочинів, а саме, договору позики № 94, укладеного 09.12.04 між гр. ОСОБА_1 та ПТ „Ломбард „Адріатика" на загальну суму 12509150,00 гри., договору купівлі-продажу цінних паперів № 45-К, укладеного 21.12.04 між ОСОБА_1 та ПТ „Ломбард „Адріатика", купівлі-продажу 4-х векселів, емітованих 10.11.04 ПП «Інформаційні технології»за №'№ 80351931304545-80351931304548, на загальну суму 3998,0 тис. грн., тому вважає, що постанова суду в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі в цій частині , виходячи з наступного.

Приймаючи постанову по справі, суд першої інстанції не врахував, що з моменту набрання чинності з 01.01.2004р. нових ЦК України та ГК України вимоги про визнання недійсним зобовязання (угоди) як такі, що суперечать інтересам держави та суспільства не можуть бути предметом позову.

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов'язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. У статті 49 ЦК УРСР, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, також ішлося про недійсність угоди, укладеної з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, тобто ця угода визнавалась недійсною на підставі закону. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають. ДПІ встановивши вході перевірки нікчемність угоди, може самостійно провести відповідні нарахування, і не повинна звертатися до суду про визнання недійсною угоди. В судовому порядку підлягають лише застосуванню санкції передбачені ст. 208 ГК України, в межах строку встановлено ст. 250 ГК України.

Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.

Вирішуючи питання щодо застосування стягнення, колегія суддів погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відмови у позові та зазначає, що річний строк передбачений ст. 250 ГК України для застосування стягнення минув, оскільки даний позов подано до суду 11.12.2007р.

Відповідно, колегія суддів вважає, що в частині відмови в застосуванні санкцій постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Таким чином, на підставі наведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання недійсним господарського зобовязання (правочину) підлягає скасуванню, а провадження по справі в цій частині підлягає закриттю.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 157, 160, 195, п.4 ч.1 ст.198, ч.1 ст.203, п.4 ч.1 ст.205, ст.206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року по справі № 2-а-1756/08 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним правочину позики № 94, укладений 09.13.04 між гр. ОСОБА_1. та ПТ „Ломбард „Адріатика", що мовбито укладений сторонами на загальну суму 125009150,00 грн.; як такий, що є фіктивним; про визнання недійсним правочин, договір купівлі-продажу цінних паперів № 45-К, укладений 21.12.04 між ОСОБА_1 та ПТ „Ломбард „Адріатика" через повіреного ПТ ТОВ „Компанія „Брокер" на підставі договору доручення № 44-К від 31.12.04р., купівлі-продажу 4х. векселів, емітованих 10.11.04 ПП«Інформаційні технології»за №№ 80351931304545-80351931304548 на загальну суму 3998,0 тис. грн., як такий що є фіктивним та визнання недійсними на підставі ст. 207 Господарського кодексу України господарські зобов'язання ПТ «Ломбард «Адріатика», що виникли у фінансової установи на підставі вчинених з ОСОБА_1 правочинів, а саме, договору позики № 94, укладеного 09.12.04 між гр. ОСОБА_1 та ПТ „Ломбард „Адріатика" на загальну суму 12509150,00 грн., договору купівлі-продажу цінних паперів № 45-К, укладеного 21.12.04 між ОСОБА_1 та ПТ „Ломбард „Адріатика", купівлі-продажу 4-х векселів, емітованих 10.11.04 ПП «Інформаційні технології»за №'№ 80351931304545-80351931304548, на загальну суму 3998,0 тис. грн..

В цій частині провадження у справі закрити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року по справі № 2-а-1756/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 10 березня 2009 року.

Головуючий Мельнікова Л.В.

Судді Подобайло З.Г.

Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений <Дата >р.