Рішення № 98163227, 22.06.2021, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/1013/21

Рішення

Іменем України

22 червня 2021 року м. Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Малярчук В.В.,

при секретарі Зіньковській Н.З.,

представника позивачки - адвоката Пацули В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Микулинецької селищної ради Тернопільського району, третя особа без самостійних вимог: приватного нотаріуса Теребовлянського районного нотаріального округу Тернопільської області Гордєєва Людмила Іванівна про визнання свідоцтва про право власності частково недійсним та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Пацула В. О. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Микулинецької селищної ради Тернопільського району, третя особа без самостійних вимог: приватного нотаріуса Теребовлянського районного нотаріального округу Тернопільськоїобласті Гордєєва Людмила Іванівна про визнання свідоцтва про право власності частково недійсним та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, в якій просить визнати недійсним свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок від 25.01.1990 року, видане на підставі рішення виконкому Микулинецької районної Ради народних депутатів № 13 від 31.01.1989 року «Про заміну голови колгоспного двору» на ім`я ОСОБА_5 , в частині віднесення його до суспільної групи «колгоспний двір». Крім того просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 право власності на цілий жилий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування по заповіту після смерті баби ОСОБА_5 , посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Пацула В.О. в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача Микулиецької селищної ради в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про слухання справи без представника Микулинецької селищної ради, позов визнав та не заперечив проти його задоволення.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, однак подали заяву про слухання справи без їх участі, позовні вимоги визнають повністю та не заперечують проти їх задоволення.

Приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І. в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, але не повідомила суд про причини своєї неявки.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивачка ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом після бабусі - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 12 лютого 2013 року).

23 січня 2013 року ОСОБА_5 було зроблено особисте розпорядження на випадок своєї смерті, згідно якого вона усе майно, яке за законом належатиме їй на день смерті з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося і все те, на що вона матиме право за законом заповіла своїй внучці - ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений виконкомом Микулинецької селищної ради Теребовлянського району 23 січня 2013 року, реєстраційний № 10.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

02 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Теребовлянського районного нотаріального округу Гордєєвої Л.І. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 після смерті бабусі ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою приватного нотаріуса Гордєєвої Л.І. від 02.02.2021 року за № 69/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. З постанови вбачається, що згідно п. 3 ст. 1268 ЦК України внучка померлої ОСОБА_1 прийняла спадщину, так як постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку згідно ст. 1241 ЦК України - відсутні. Чоловік померлої ОСОБА_6 помер у 1984 році.

При встановленні належності майна, що підлягає успадкуванню, нотаріусом було встановлено, що свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок було видане виконкомом Теребовлянської районної ради 25 січня 1990 року на голову двору ОСОБА_5 та 5 членів колгоспного двору.

Оскільки, відповідно до підпункту 4.15 п.4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України від 22.02.2012 року № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, тому нотаріусом у зв`язку з не визначенням частки майна, що підлягає успадкуванню після смерті ОСОБА_5 на належний померлій житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовлено.

Свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок від 25.01.1990 року було видане на підставі рішення виконкому Микулинецької районної Ради народних депутатів №13 від 31.01.1989 року «Про заміну голови колгоспного двору». Згідно вказаного рішення, виконком Микулинецької селищної Ради народних депутатів, розглянувши заяву ОСОБА_5 та інших членів колгоспного двору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 про зміну голови колгоспного двору в зв`язку із смертю ОСОБА_6 , бувшого голови колгоспного двору, встановив факт належності та визнав право власності на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 за колгоспним двором, що складається з п`яти членів.

Окрім того, згідно записів погосподарської книги № 2 Микулинецької селищної ради за 1986 - 1988 роки домогосподарство у АДРЕСА_1 (теперішня АДРЕСА_1 , згідно Архівного витягу з рішення 9-ї сесії 21 скликання Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області від 02.04.1992 року «Про територіальний устрій селищної ради») належало до суспільної групи господарств - колгоспні двори. Головою двору була ОСОБА_5 . Членами двору зазначені: ОСОБА_9 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 02.10.2013 року), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 .

Станом на день видачі свідоцтва на право власності на житловий будинок (25.01.1990 року), інформація про приналежність вказаного вище домогосподарства до суспільної групи господарств - колгоспні двори та зареєстрованих за даною адресою в Микулинецькій селищній раді відсутня, оскільки, як вбачається із Виписки з погосподарських книг за 1986-2021 роки, погосподарські книги за період з 1989 по 1995 роки в Микулинецькій селищній раді відсутні.

Згідно записів погосподарської книги №5 Микулинецької селищної ради за 1996 - 2000 роки, суспільна група домогосподарства у АДРЕСА_1 , значилася як колгоспний двір, головою якого була ОСОБА_5 . Отже, станом на момент набрання чинності Законом України «Про власність» головою колгоспного двору була ОСОБА_5 .

Однак, зарахування жилого будинку з належними до нього будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , до категорії колгоспних дворів є помилковим, оскільки голова двору ОСОБА_5 з 1963 року і до виходу на пенсію працювала завідуючою бібліотекою села Конопківка, (Архівна довідка № М-157 від 26.04.2021 року, видана директором комунальної архівної установи «Трудовий архів»), в колгоспі не працювала і не була його членом (довідка № 44 від 11.03.2021 року, видана директором комунальної архівної установи «Трудовий архів»), а тому зважаючи на рід занять голови двору, спірне домогосподарство помилково віднесено до суспільної групи господарств - колгоспний двір.

У Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 346/4483/16-ц зазначено: «Правильне застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР 1963 року передбачає з`ясування питання про віднесення будинку до відповідної суспільної групи господарств. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15.

Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах, є Вказівки по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5, а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року № 48.

Згідно зі змістом Вказівок №112/5 і 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади».

Отже, виходячи зі змісту Вказівок № 5-24/26 від 12 травня 1985 року, Вказівок № 69 від 25 травня 1990 року, та враховуючи, що голова двору ОСОБА_5 не була членом колгоспу і не працювала у колгоспі а протягом всього життя працювала завідуючою бібліотекою, а тому домогосподарство, що знаходиться у АДРЕСА_1 не могло і не може бути віднесеним до суспільної групи господарств «колгоспний двір».

Як передбачено частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, у тому числі шляхом визнання права.

Право власності гарантоване статтею 41 Конституції України і не може бути визнане дійсним чи не дійсним, оскільки як суб`єктивне право є можливістю здійснювати або не здійснювати будь-які дії, що прямо не заборонені законом, у даному випадку - володіти, користуватися і розпоряджатися своїм житлом.

Згідно частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 182 ЦК України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити, визнавши недійсним свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок від 25.01.1990 року, видане на підставі рішення виконкому Микулинецької районної Ради народних депутатів № 13 від 31.01.1989 року «Про заміну голови колгоспного двору» на ім`я ОСОБА_5 , в частині віднесення його до суспільної групи «колгоспний двір», визнавши за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 ).

Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, 392, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок від 25.01.1990 року, видане на підставі рішення виконкому Микулинецької районної Ради народних депутатів № 13 від 31.01.1989 року «Про заміну голови колгоспного двору» на ім`я ОСОБА_5 , в частині віднесення його до суспільної групи «колгоспний двір».

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Теребовлянський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.

Головуючий В.В.Малярчук