Вирок № 98162638, 01.07.2021, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/234/17

Провадження №1-кп/319/7/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Мальованого В.О.,

за участі секретаря судового засідання Синякової О.І.,

прокурора Вінницького В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Боганової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Куйбишевського районного суду Запорізької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2016 за №42016080000000153 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ Запорізької області, зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , не працює, має середню спеціальну освіту, громадянина України, неодруженого, не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 365 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 здійснив перевищення влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, які супроводжувалися насильством, за відсутності ознак катування за наступних обставин.

Наказом т.в.о. начальника ГУНП у Запорізькій області №42о/с від 07.11.2015 ОСОБА_1 призначено поліцейським роти дорожньо-патрульної служби ГУНП та присвоєно спеціальне звання старший сержант поліції (т.1 а.с. 166).

Перебуваючи на займаній посаді ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» був працівником правоохоронного органу.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» в своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 7 цього ж Закону під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1-3 ст. 18 цього ж Закону поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

За ч. 1 ст. 42 цього ж Закону поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу як фізичний вплив (сила), застосування спеціальних засобів та застосування вогнепальної зброї. Ч. 2 ст. 42 цього ж Закону передбачає, що для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати спеціальні засоби, у тому числі і засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії.

Статтею 43 цього Закону передбачено, що поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування спеціальних засобів і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейські зобов`язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.

За ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, застосовуються для відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об`єкт, що перебуває під охороною та припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень.

Відповідно до функціональних обов`язків поліцейського роти ДПС ГУНП в Запорізькій області на 2016 рік ОСОБА_1 повинен зокрема попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи профілактичного та адміністративного впливу, бути культурним і ввічливим у спілкуванні з громадянами, неухильно дотримуватися законності та не допускати її порушень іншими працівниками.

Відповідно до доручення №57др від 05.05.2016 ГУНП в Запорізькій області «Про виконання покладених повноважень підрозділами роти ДПС ГУНП на території м. Запоріжжя та Запорізької області (т.1 а.с. 163) територією обслуговування роти ДПС ГУНП є зокрема м. Бердянськ, Бердянський, Приморський, Куйбишевський, Розівський, Пологівський, Чернігівський райони.

Згідно графіку несення служби складом взводу роти ДПС ГУНП в Запорізькій області на травень 2016 року (т.1 а.с. 162) ОСОБА_1 заступив на службу 14.05.2016 о 20 годині і ніс її до 08 години 15.05.2016 разом із поліцейським роти ДПС ГУНП ОСОБА_2

14.05.2016 приблизно о 22 годині 50 хвилин у смт. Більмак (Куйбишеве) по вулиці Миру біля будинку №155 поліцейський ОСОБА_2 зупинив автомобіль «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . У процесі спілкування поліцейського ОСОБА_2 із водієм ОСОБА_3 та пасажиром автомобілю ОСОБА_4 виник словесний конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . В цей час ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу - поліцейським роти ДПС ГУНП в Запорізькій області, перебуваючи на проїжджій частині біля будинку №155 по вул. Миру в смт. Більмак, перевищуючи владу та службові повноваження, діючи умисно, всупереч вимогам ст.ст. 43, 45 Закону України «Про Національну поліцію», без попередження, за відсутності підстав , передбачених Законом України "Про національну поліцію" , для застосування спеціальних засобів, застосував шляхом розпилювання невідому хімічно активну речовину, яка має подразнюючі властивості, в обличчя ОСОБА_4 . Після розпилювання вказаної речовини в обличчя ОСОБА_4 , поліцейські ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сіли в службовий автомобіль та поїхали з місця злочину.

Внаслідок дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 заподіяно хімічний опік очей першого ступеня, який відповідно до висновку експерта № 796 віл 03.10.2016, № 308/к від 18 січня 2021 року кваліфікується як легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 дав суду свідчення, відповідно до яких в травні, точного дня він не пам`ятає, 2016 року, приблизно о 23-00 - 23-30 години він разом з дружиною ОСОБА_5 по вул.Миру їхав в смт. Більмак (Куйбишеве) на автомобілі Деу Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому. Він перебував на пасажирському сидінні. Інспектор жезлом зупинив їхній автомобіль. Він думає, що то був інспектор поліції, хоча ні жетону, ні світло відбиваючої жилетки не було на ньому. Інспектор був одягнутий у білу сорочку і темні штани. Причини зупинки були незрозумілі. Дружина виконали вимоги на зупинку, з`їхала на узбіччя, коли підійшов інспектор, відкрила вікно і на його вимоги передала йому документи на перевірку. Його це обурило, і він запитав у інспектора причину для їхньої зупинку, а у дружини запитав навіщо вона віддала документи? Він почав їй говорити, що вона відповідно до діючих правил, повинна їх показати, а не віддавати в руки. На вимогу зазначити причину зупинки та представитися, інспектор відповів: «Мне так захотелось», і потім сказав щось про "обіз`яннік", він точно не пам`ятає. Конфлікт у них виник з працівником поліції тільки того, що його обурила зупинка їхнього авто у неосвітленому місці, без повідомлення причини зупинки, та того, що інспектор відмовився представитись. Він та його дружина вийшли з автомобілю та стояли з водійського боку авто. Інспектор стояв спиною до світла, його обличчя він не дуже роздивився. Іншого інспектора ( як згодом тоді з`ясувалось ОСОБА_6 ) він не бачив. Спочатку вони розмовляли спокійно, на його вимоги інспектор повернув дружині документи, нецензурних слів не було, бо була присутня його дружина. Автомобіль ДПС ВАЗ 2110 білого кольору стояв в іншій стороні від перехрестя, приблизно в 20 метрах від перехрестя, в неосвітленому місці. Номерні знаки були сині. Під час розмови з інспектором до них підійшов ОСОБА_7 , чоловік сестри дружини ОСОБА_8 , від яких вони їхали додому. Під час розмови дружина була зліва від нього, інспектор стояв навпроти нього, поруч стояв ОСОБА_9 . З боку автомобіля ДАЇ підійшов інший інспектор, ОСОБА_10 нього з ним не було ні конфлікту, ні розмови, він на звук до нього розвернувся, та в цей момент той щось йому розпилив, він вважає, що це був газ з балончика. Спочатку не зрозумів, що це було, подумав, що вдарили чимось по очах. В очах відчув різку біль. По запаху і присмаку, зрозумів, що це газ. Почув звук шагів поліцейських, зрозумів по звуку, що вони сіли в своє авто і поїхали. Почав кричати, щоб дали води. ОСОБА_11 побіг додому і приніс 5 літрову пляшку, і вони стали промивати йому очі. Тоді він попрохав викликати поліцію, оскільки вважав дії інспекторів неправомірними. Приїхала поліція, чотири особи, пам`ятає ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .. Вони опитали присутніх. Потерпілий та його дружина, ОСОБА_11 розписалися в документах та поїхали додому. Спочатку він не відчув загрози для свого здоров`я, тому до лікарні одразу не звертався. Зранку йому треба було їхати у справах, але він зрозумів, що не зможе керувати авто, так як дуже тривожив стан очей, була сухість та подразнення, світлобоязнь. Тоді він вирішив звернутись до лікаря. В лікарні його оглянули, оглядала жінка, не пам`ятає хто це був, лікар чи медсестра, зробили якісь записи в амбулаторній картці, надали першу допомогу, виписала краплі. Потім він ще кілька разів звертався до лікаря-офтальмолога у м.Запоріжжя, так як тривалий час його турбувала сухість в очах. Ніколи раніше цих інспекторів поліції не бачив, вони його ніколи не зупиняли, конфліктів у нього з ними не було. Особа, яка розпилила газ, була одягнута в темну сорочку чи куртку та темні брюки. Підтвердив, що через деякий час його викликали до прокуратури для проведення слідчих дій. ОСОБА_14 у нього пробачення так і не попрохав, хоча він з ним розмовляв кілька разів в прокуратурі та суді. Матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 він не має , на позбавленні волі не наполягає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що 14.05.2016 у нічний час приблизно з 23-20 вона їхала разом з чоловіком в автомобілі Ланос по провулку між вул. Гагаріна та вул. Миру в смт. Більмак (Куйбишеве). Під час повороту з провулку на вул. Миру ліворуч її раптово зупинив працівник поліції жезлом. Вона зупинилась, працівник поліції до них підійшов, вона відкрила вікно,і передала інспектору документи. ЇЇ чоловік поцікавився про причину зупинку та чому їх зупинили у неосвітленому місці, поліцейський відповів , що «йому так захотілось». ОСОБА_4 попрохав інспектора представитися, але той своє прізвище не повідомив. Вона з чоловіком вийшла з автомобіля і стояли поряд з транспортним засобом. Інспектор, який її зупинив, був у білій форменій сорочці, жетона не було, на голові була кепка. В цей час до них підійшов ОСОБА_15 , запитав: « що сталося?». Вони стояли вчотирьох, вона стояла посередині, справа її чоловік, зліва - ОСОБА_16 , поліцейський стояв навпроти. В цей час невідома їй особа, яка підійшла із-за спини до неї, запитала - «ти, что оборзел?». Вона повернулась і побачила поліцейського в темному форменому одязі і він розпилив якусь речовину в обличчя ОСОБА_4 . Вона бачила в його руках якусь невелику блискучу річ, схожу на балончик, з якої він бризнув. Частина речовини потрапила їй на праву сторону обличчя. Від цього у неї почали сльозитись очі та запершило в горлі. ЇЇ чоловік закрив очі руками і почав кричати , що йому боляче і прохав йому дати води для того , щоб промити очі. Інспектори потім швидко пішли до свого автомобіля, сіли в авто, та поїхали. Вона прохала їх зупинитись, однак вони поїхали. Вони по лінії 102 викликали поліцію. Працівники поліції, що прибули на виклик, дали їм води, аби промити очі, вони надали відповідні пояснення, підписали документи та поїхали додому. Наступного ранку, була неділя, близько 08.00год., звернулися до лікарні до приймального відділення, оскільки чоловік скаржився на сухість та біль в очах. В понеділок звернулися до офтальмолога, огляд провела медична сестра. Йому встановили діагноз - опік очей. В подальшому ОСОБА_4 неодноразово звертався до лікарів з приводу очей в м.Запоріжжя.

ОСОБА_7 , допитаний в якості свідка, надав суду пояснення, відповідно до яких приблизно в травні 2016 року потерпілий з дружиною заїхали до нього у гості. Близько 24 години, точного часу сказати не може, потерпілий та його дружина від`їхали від його будинку по АДРЕСА_2 . Після проїзду провулку, автомобіль ОСОБА_3 повернув ліворуч на вул. Миру, та одразу зупинився. Бачив це, оскільки була ніч, провулок добре проглядається, а задні ліхтарі автомобілю горіли. При цьому автомобіль не рухався. Тому він побіг до них. Коли він підійшов до автомобіля Ланос, почув голос інспектора, вони голосно розмовляли. ОСОБА_17 запитував про причину зупинки, а інспектор запитував у нього - «ты что самый умный, отправим в обезьянник». Тоді ОСОБА_17 вийшов з автомобіля, одразу з автомобіля вийшла і ОСОБА_18 , всі (інспектор та подружжя ОСОБА_19 ) стояли з боку автомобіля біля водійської двері. ОСОБА_7 став біля задньої лівої двері. Спочатку автомобіль ДАЇ він не побачив, бо він стояв в провулку у неосвітленому місці. Тоді інший інспектор в темній шведці, в темних штанах, підійшов до них. ОСОБА_7 зауважив йому, щоб навчив колегу розмовляти нормально. Той інспектор нічого не запитуючи, не з`ясовуючи ситуації, різко підняв руку і бризнув Прохору в очі газом. З близької відстані. В руках коли він йшов до них він нічого не бачив, бо не звернув на це увагу, а потім тільки почув звук розпилення чогось - пшик. Потім інспектор обернувся і направив балончик на ОСОБА_7 , проте речовини не розпилив. Обидва інспектори сіли в машину та поїхали з місця. Після розпилення газу, ОСОБА_17 застогнав і просив води. Він зрозумів, що це газ по першінню в горлі та сльозотечі. Окрім ОСОБА_20 , першило в горлі і сльозились очі у нього та ОСОБА_8 ОСОБА_7 приніс з дому води в пластиковій тарі, промили очі ОСОБА_21 . Інспекторів ДАЇ раніше ніколи не бачив, що це за особи, не було відомо до цього інциденту. В подальшому потерпілий неодноразово звертався до лікарів з приводу очей.

Показання потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_7 не суперечать одне одному і є логічними. Деякі неточності і відмінності в деталях , суд пояснює значним плином часу з дати події, які в цілому не викликають у суду сумнівів у їх правдивості.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_22 , керівник сектору дорожньої поліції Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, пояснив, що 14.05.2016 ОСОБА_1 повідомляв по телефону, що вони з ОСОБА_2 відпрацьовуватимуть Куйбишевський район.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_23 , пояснив, що в ніч з 14.05.2016 по 15.05.2016 перебував на оперативному чергуванні Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області та підтвердив телефонне звернення ОСОБА_3 щодо розпилення в очі її чоловікові ОСОБА_4 сльозогінного газу працівниками ДАЇ, реєстрацію цього повідомлення в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, та виїзд оперативно-слідчої групи на місце події, яка сталась на вул..Миру в смт.Більмак. До відділення поліції, приблизно хвилин через 30-40 хв, був доставлений ОСОБА_24 та його дружина ОСОБА_25 . Потерпілого ОСОБА_26 він знає, так як навчались в одній школі, вони не друзі, а просто знайомі. Чи писав ОСОБА_17 особисто заяву про вчинення щодо нього кримінального правопорушення він не пам`ятає. Його зміна закінчилась 15.05.2016 о 09.00год. Його посадовими обов`язками передбачено, що в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншої події, в якій мова йде про працівників поліції , він зобов`язаний повідомити начальника ВП та його заступника з кадрових питань. Швидку допомогу до ВП він не викликав .

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_27 пояснив, що 14 травня 2016 року йому черговий інспектор РВ УМВС повідомив про те, що від ОСОБА_20 надійшла заява на працівників ДАІ , які його незаконно зупинили та застосували газовий балончик . Під час спілкування працівники ДАІ вели себе некоректно. На місце пригоди він не виїжджав, ОСОБА_26 він зустрів у райвідділі, його він знає як мешканця смт.Комиш-Зоря. З моменту повідомлення про подію, він зустрів ОСОБА_26 десь хвилин через 30 після інциденту. ОСОБА_17 перебував у збудженому стані, говорив, що йому розпили газ з балончика у очі. Він їх постійно потирав, вони сльозоточились та були червоні. Чи потребував ОСОБА_17 медичної допомоги він не знає. У нього він не прохав викликати медичну допомогу, хто ще виїжджав на місце події з працівників поліції він не пам`ятає. Категорично стверджувати чи потирав очі ОСОБА_17 від сльозогінного газу він не може, це він дізнався зі слів ОСОБА_28 . Чи мав ОСОБА_17 ознаки сп`яніння він не пам`ятає.

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_29 пояснив, що 14 травня 2016 року він перебував на чергуванні. Близько 24.00 год надійшов виклик, що працівники поліції вчинили неправомірні дії відносно громадян. Коли він в складі оперативно-слідчої групи приїхав на місце події на вул..Миру в смт.Більмак, побачили на місці автомобіль, який стояв на узбіччі, двох чоловіків та одну жінку, які пояснили їм, що їх неправомірно зупинили працівники ОСОБА_30 та газовим балончиком бризнули в очі. Автомобіля ДПС на місці пригоди не було. Всі потерпілі були здорові, швидкої допомоги не було і її ніхто не прохав викликати. Видимих тілесних ушкоджень у потерпілих не було. Свідків подій він не встановлював, чи встановлювали їх інші співробітники не знає. Після відібрання пояснень від осіб, які були на місці події, прийняли заяву про вчинення злочину, він направився до райвідділу, де були потерпілі він не пам`ятає, їх до РВ вони не доставляли. Пояснення відбирались на місці події. Документи, оформлені під час виїзду, передали черговому.

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_31 пояснив, що 14 травня 2016 року він перебував у складі слідчо-оперативної групи. Близько 24.00 год він виїжджав на виклик з приводу конфлікту працівниками ДПС та цивільними особами. Хто з ним був тоді ще на виклику він не пам`ятає. Коли він в складі слідчо-оперативно групи приїхав на місце події , побачив на місці автомобіль, який стояв на узбіччі, ОСОБА_32 та його дружину. Під час спілкування з ОСОБА_33 , він зробив висновок що той перебуває в стані алкогольного сп`яніння ( відчув запах алкоголю). Автомобіля ДПС ДАІ на місці пригоди не було. Всі потерпілі були здорові, за допомогою вони до них не звертались . Видимих тілесних ушкоджень у потерпілих не було. Свідків подій він не встановлював, в нічний час їм ніхто не відчинив двері. Пояснення від вказаних осіб вони відбирали на місці пригоди. Потерпілі скаржились на працівників ДПС ДАІ , які спочатку їх неправомірно зупинили, а потім розбризкали сльозогінний газ. Після відібрання пояснень він не пам`ятає, де були потерпілі , їх до РВ УМВС вони не доставляли.

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_34 пояснив, що у 2015-2016 роках він працював начальником сектору превенції . Рішення за заявою ОСОБА_35 приймалось у відповідності за законом України «Про звернення громадян». Його погоджував він. З інспектором ДПС ОСОБА_36 він ніколи не стикався. Те, що працівники Бердянської поліції патрулюють Більмацький ( на той час Куйбишевський) район він знав. Газові балончики видавались працівникам поліції, що працюють з людьми.

Показання потерпілого ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_29 та ОСОБА_31 з приводу події кримінального правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_37 ( станом на 14.05.2016 командир взводу роти ДПС ГУНП в Запорізькій області ) підтвердив, що 14 травня 2016 року його підлеглі ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 заступили в нічну зміну та відпрацьовували відповідно до завдання райони Запорізької області, зокрема Куйбишевський район, на службовому легковому автомобілі ВАЗ 2110 білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 . З ОСОБА_36 він пропрацював близько 14-16 років, може охарактеризувати його з позитивного боку, свої професійні обов`язки виконував добросовісно, зауважень до роботи ОСОБА_6 у нього не було, скарг від громадян на нього не надходило. 15.05.2016 йому з чергової частини Куйбишевського РВ УМВС повідомили про інцидент, який стався між його підлеглими та громадянами, та що ними зареєстрована скарга на дії працівників поліції. На той час його працівники поліції мали формений одяг синього кольору, та жилет з світло відбиваючими стрічками. В 2016 році газові балончики не видавались взагалі, в тому числі і ОСОБА_38 . Під час несення служби працівники поліції мали при собі тільки зброю - пістолет «Макарова» та кайданки, балончиків у них не було.

Допитаний в судовому засіданні завідуючий хірургічним відділенням КЗ «Куйбишевська ЦРЛ» ОСОБА_39 підтвердив, що дійсно зранку, точну дату не пам`ятає, ним був оглянутий ОСОБА_4 , який скаржився на сльозотечу, біль в очах та подразнення очей. Він як черговий лікар, оглянув його, промив очі розчином та провів освідування на стан алкогольного сп`яніння. Після огляду, він дав йому направлення до офтальмолога. Зі слів пацієнта очі йому подразнили поліцейські, якоюсь речовиною. Підстави для освідування ОСОБА_4 він згадати не може. Висновок про хімічний опік очей І ст. він зробив зі скарг та пояснень потерпілого ОСОБА_4 . Після огляду ним було вказано попередній діагноз, а не остаточний, оскільки він не є спеціалістом в даній області. Біологічні зразки для подальшого аналізу не відбирались.

Допитана в судовому засіданні медична сестра офтальмологічного кабінету КЗ «Куйбишевська ЦРЛ» ОСОБА_40 підтвердила, що дійсно ОСОБА_4 у понеділок звернувся за допомогою із скаргами на сухість та різь в очах. Зі слів потерпілого він звернувся за допомогою внаслідок застосування до нього працівниками поліції газового балончику. ОСОБА_17 повідомив, що це сталось у вихідні. Нею було призначено краплі для очей тіотріазолін, бо вони є протиопіковими, та було рекомендовано звернутися до лікаря-офтальмолога у Пологівську ЦРЛ, оскільки лікар-офтальмолог Куйбишевської ЦРЛ перебував на курсах. У потерпілого була сльозотеча, почервоніння кон`юнктиви (нижнього віка), набряк кон`юнктиви. Вона порекомендувала йому краплі від опіку, який був завданий йому від опіку сльозогінним газом. У опіках від зварювального апарату присутні симптоми сухого ока, у термічного опіку - симптоми схожі з опіком, який завдано газом. У картку записала дату, гостроту зору, прописані ліки та рекомендацію. Запис у медичній карті зробила вона зі слів пацієнта. Медичні обстеження та аналізи не призначались.

Згідно записів у медичній картці ОСОБА_4 (т.1 а.с. 133), оригінал якої був досліджений в судовому засіданні, останній був обстежений 15.05.2016 о 8-30 черговим лікарем-хірургом КЗ «Куйбишевська центральна районна лікарня» ОСОБА_39 , йому поставлений діагноз хімічний опік очей І ст., направлений до окуліста. Також 16.05.2016 ОСОБА_4 був оглянутий в кабінеті офтальмолога, йому призначено ліки та рекомендовано звернутися до офтальмолога в Пологівську ЦРЛ.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 пояснив, що на той час ( 14.05.2016) працював слідчим Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області та проводив досудове слідство в даному кримінальному провадженні. Постанова про призначення медичної експертизи була направлена саме по 153 кримінальному провадженню. В постанові була допущена технічна помилка в зазначенні номеру провадження. Експерту для проведення експертизи було надано довідку з КЗ «Куйбишевська ЦРЛ», медичні документи з клініки «Візус», які надав сам потерпілий, а також матеріали кримінального провадження. В обвинувальному акті зазначено час вчинення кримінального правопорушення 14.04.2016, але події мали місце в травні. Можливо це була технічна помилка. Він пам`ятає , що ці події відбувались в травні. Амбулаторну карту потерпілого не вилучали. Захисник на стадії досудового розслідування не залучався. Газовий балончик, одяг потерпілого для проведення експертизи не вилучались.

23 червня 2016 року лікарем клініки сучасної офтальмології ТОВ «ВІЗУС» ОСОБА_42 було обстежено ОСОБА_43 . Згідно виписки з обстеження (т.1 а.с. 132) встановлено: світлобоязнь, млява гіперемія кон`юнктиви, симптом «кон`юнктивальних складок», очі дещо роздратовані, рогівка прозора, передня камера середньої глибини, волога прозора, зіниця кругла, в центрі на світло реагує. Та поставлено діагноз: підгострий кон`юнктивіт (посттравматичний внаслідок перенесеного опіку) обох очей.

Згідно висновку експерта №796 від 03.10.2016 (т. 1 а.с. 136), підготовленого експертом КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради ОСОБА_44 на підставі постанови слідчого ОСОБА_41 від 08.09.2016, у ОСОБА_43 мали місце хімічний опік очей. Ці тілесні ушкодження виникли від дії хімічного реагенту, можливо в строк, вказаний в постанові, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень».

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_44 пояснив суду, що працює завідуючим КП «Бердянської СМЕ». Він пам`ятає, що проводив експертизу в даному кримінальному провадженні. Експертиза була ним проведена відповідно до діючих нормативно-правових актів, на підставі медичних документів. З медичних документів можливо встановити вид опіку. Від кого йому надійшла постанова про призначення медичної експертизи не пам`ятає. Ним було досліджено оригінали медичної документації, речових доказів не було (балончика, одягу). Висновок експерта ОСОБА_45 сам по собі є медичною документацією. Огляд потерпілого він не проводив. Висновок він зробив на підставі мед документів, пояснень лікаря ОСОБА_39 та медичної сестри ОСОБА_40 , та тих обставин, що вони встановили.

Згідно висновку експерта №308/к від 18 січня 2021 року (т.4 а.с. 123-129), підготовленого комісією у складі експертів КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради: ОСОБА_46 , ОСОБА_47 та ОСОБА_48 на підставі ухвали Куйбишевського районного суду Запорізької області від 29 травня 2020 року, у ОСОБА_43 мали місце хімічний опік очей першого ступеня, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження згідно п.2.3.2б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, 1995». Тілесні ушкодження утворились від дії хімічного фактору, що має подразнюючі властивості. За даними тілесними ушкодженнями визначити природу та характер хімічної речовини не виявилось можливим. Дані тілесні ушкодження могли утворитись від дії будь-якої хімічно активної речовини, яка має подразнюючі властивості, при потраплянні її в ділянку очей постраждалого.

Допитаний в судового засіданні ОСОБА_48 пояснив, що на даний момент працює лікарем-експертом КУ «Запорізьке СМЕ», має 5 кваліфікаційний клас та стаж роботи 5 років. На запитання в постанові про призначення комплексної медичної експертизи про механізм і локалізацію ушкоджень та чи могли вони утворитись від газового балончика, він відповів, що так, могли, якщо в склад балончика входила відповідна речовина. Час спричинення тілесних ушкоджень не виключається за обставин, викладених потерпілим. У висновку за результатами проведення експертизи було зазначено про хімічний опік очей. Лікарських помилок при оформленні медичних документів ним під час проведення експертизи встановлено не було. В меддокументах не було зазначено, яка саме ділянка ока отримала пошкодження. Клопотання про витребування газового балончика не заявлялось, бо було достатньо матеріалів, наданих експерту.

Крім того , в судовому засіданні досліджені наступні документи:

- витяг з кримінального провадження №42016080000000153 від 23.05.2016 , 27.02.2017 згідно якого в ЄРДР зареєстровані відомості про те , що невстановлені працівники ДПС ГУНП Запорізькій області без пояснення причин, застосували до ОСОБА_3 спецзасоби "сльозогінний газовий балончик", чим спричинили останньому тілесні ушкодження . Злочин кваліфіковано за ч.2 ст.365 КК України ( т.1 а.с. 113,114) ;

- журнал єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (записи №1211, №1213) (т.1 а.с. 64, 65);

- рапорт старшого інспектора-чергового Куйбишевського відділення поліції Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 14.05.2016 (т.1 а.с. 116);

- рапорт від 14.05.2016 (т.1. а.с. 117).

- протокол про прийняття заяви від ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2016 (т.1 а.с. 119);

- протокол прийняття заяви від ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2016 (т.1 а.с.122);

- рапорт від 15.05.2016 (т.1 а.с. 123);

- протокол слідчого експерименту з додатками від 02 листопада 2016 року, згідно якого слідчим ОСОБА_41 в період часу з 15 години до 15 години 10 хвилин проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_3 . Слідчим експериментом встановлено наступне: ОСОБА_3 по вул. Миру біля будинку №155 поставила автомобіль ДЕУ на те місце і в те положення, де він стояв 14.05.2016, а також вказала місце, де вона особисто перебувала під час бесіди ОСОБА_4 із працівниками ДПС. Після цього ОСОБА_3 поставила статиста на місце, де в цей час стояв ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_3 на статистові вказала, як саме працівник поліції розпилив газ із газового балончика в обличчя ОСОБА_4 . До протоколу слідчого експерименту додана фототаблиця з фотографіями, зробленими під час слідчого експерименту (т.1 а.с. 141-144);

- протокол слідчого експерименту з додатками від 02 листопада 2016 року, згідно якого слідчим Глянем О.С. в період часу з 15 години 15 хвилин до 15 години 25 хвилин проведено слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_35 . Слідчим експериментом встановлено наступне: ОСОБА_4 на вул. Миру, біля будинку №155 поставив автомобіль ДЕУ на те місце і в те положення, де він стояв 14.05.2016, а також вказав місце, де він особисто перебував під час бесіди із працівниками ДПС. Після цього ОСОБА_4 поставив статиста на місце, де в цей час стояв працівник поліції, який розбризкував йому газ в обличчя, і на статистові вказав, як саме працівник поліції розпилив газ із газового балончика йому в обличчя. До протоколу слідчого експерименту додана фото таблиця з фотографіями, зробленими під час слідчого експерименту (т.1 а.с. 145-147);

- протокол слідчого експерименту з додатками від 02 листопада 2016 року, згідно якого слідчим Глянем О.С. в період часу з 15 години 30 хвилин до 15 години 40 хвилин проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_7 . Слідчим експериментом встановлено наступне: ОСОБА_7 на вул. Миру, біля будинку №155 поставив автомобіль ДЕУ на те місце і в те положення, де він стояв 14.05.2016, а також вказав місце, де він особисто перебував під час бесіди ОСОБА_4 із працівниками ДПС. Після цього ОСОБА_7 поставив статиста на місце, де в цей час стояв ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_7 на статистові вказав, як саме працівник поліції розпилив газ із газового балончика в обличчя ОСОБА_4 . До протоколу слідчого експерименту додана фото таблиця з фотографіями, зробленими під час слідчого експерименту(т.1 а.с. 148-150);

- протокол пред`явлення особи для впізнання з фото таблицею від 18 листопада 2016 року, згідно якого в період часу з 15 години 00 хвилин до 15 години 10 хвилин потерпілий ОСОБА_4 серед пред`явлених йому чотирьох осіб без сумніву за загальними ознаками обличчя упізнав особу під №1 - ОСОБА_1 , як особу, яка 14.05.2016 розбризкала йому газ в обличчя у смт. Куйбишеве Запорізької області (т.1 а.с. 151-153);

- протокол пред`явлення особи для впізнання з фото таблицею від 18 листопада 2016 року, згідно якого в період часу з 15 години 10 хвилин до 15 години 20 хвилин свідок ОСОБА_3 серед пред`явлених їй чотирьох осіб без сумніву за формою носу та губ упізнала особу під №1 - ОСОБА_1 , як особу, яка 14.05.2016 розбризкала газ в обличчя її чоловіку ОСОБА_43 у смт. Куйбишеве Запорізької області (т.1 а.с. 154-156);

- протокол пред`явлення особи для впізнання з фототаблицею від 18 листопада 2016 року, згідно якого в період часу з 15 години 20 хвилин до 15 години 30 хвилин свідок ОСОБА_7 серед пред`явлених йому чотирьох осіб без сумніву за загальними ознаками обличчя упізнав особу під №1 - ОСОБА_1 , як особу, яка 14.05.2016 розбризкала газ в обличчя ОСОБА_4 у смт. Куйбишеве Запорізької області (т.1 а.с. 157-159).

Усі вищезазначені докази отримані із дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, узгоджуються між собою по фактичним обставинам, по часу, не містять суттєвих протиріч, у зв`язку з чим суд визнає їх допустимими та достовірними та приймає за основу для ухвалення вироку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Пояснив суду, що 14 травня 2016 року о 20 годині заступив на службу на стаціонарний пост с.Луначарське Бердянського району з напарником ОСОБА_2 . Зброю ( пістолет Макарова) вони отримали в Бердянському міськвідділі поліції о 19.30 годині 14.05.2016. На посту вони отримали резинові кийки. Жезл у них завжди був при собі в службовому автомобілі. Вони виїхали на маршрут патрулювання, який був узгоджений Управлінням ДАІ. Спочатку поїхали в с.Осипенко Бердянського району. На обслуговуванні в їхній роті був Бердянський, Куйбишевський, Розівський, Чернігівський та Пологівський райони. Приблизно о 23 годині рухаючись на службовому автомобілі білого кольору ВАЗ 2110 реєстраційний номер НОМЕР_2 з смт. Комиш-Зоря в`їхали до смт. Куйбишеве (Більмак) звернули праворуч та виїхали на вул. Миру. За кермом був ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - пасажир. З провулку виїхав автомобіль Ланос, не показавши лівий поворот. Світовими сигналами ( проблисковими маячками) дав знак зупинитися. ОСОБА_2 продублював вимогу про зупинення жезлом. Авто зупинилось позаду їхнього автомобіля, приблизно на відстані 5 м. Напарник вийшов з машини та направився до водія зупиненого автомобіля. Він залишився сидіти в автомобілі, нажав педаль гальма, і від світла задніх фонарів бачив, що напарник підійшов до водія вказаного автомобіля і розмовляв з ним. Тривала розмова 2-3 хв. Потім ОСОБА_2 сів до службового автомобілю, ще деякий час (хвилин 40) патрулювали в смт.Куйбишеве, а далі вони поїхали до м.Пологи . ОСОБА_2 розповів, що за кермом була дівчина твереза, пасажир був п`яний та скандальний, сперечався з нею. Хто були ті особи в автомобілі він не знає та не бачив їх. Зустрівся з ними тільки під час проведення слідчої дії впізнання. В Пологівському районі вони здійснювали патрулювання десь до 03.00 год, потім поїхали на території Чернігівського району, а з смт.Чергнігівка на трасу виїхали через с.Вершина. Коли повертались з с.Вершини Куйбишевського району близько 07.00 год їм зателефонував черговий інспектор Куйбишевського РВ і повідомив, що на нього написали заяву за використання газового балончика. Тоді він зателефонував своєму командиру ОСОБА_37 , і останній сказав повертатись їм до м.Бердянськ. Ніякого інциденту з газовим балончиком не було, він жодного разу не отримував газовий балончик. Вони приїхали в м.Бердянськ, написали рапорти про роботи за весь період зміни за 12 годин. З приводу цього інциденту його більше не опитували, жодної перевірки не проводилось. Стосовно ОСОБА_4 або ОСОБА_3 протоколів за порушення правил дорожнього руху не складав. Приблизно через рік його викликали до прокуратури для впізнання, а в лютому 2017 року йому вручили підозру про вчинення даного злочину.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 14 травня 2016 року о 20 годині заступив на чергування разом з ОСОБА_1 .. Заїхавши в смт. Куйбишеве побачили, як з провулка виїжджає автомобіль Ланос, не включивши покажчик повороту. Вирішили його зупинити. Проблисковими маячками, потім жезлом. За кермом вказаного автомобіля була жінка. Вона була твереза, передала йому для перевірки документи. Поряд з нею на пасажирському сидінні, сидів чоловік в стані алкогольного сп`яніння, який почав висловлюватись на його адресу та адресу жінки нецензурними словами. Після перевірки документів, віддав їх водію, сів до службового автомобілю і вони поїхали далі чергувати. За кермом службового автомобіля перебував ОСОБА_14 , він з нього під час спілкування з водієм автомобіля Ланос не виходив. Ніякого газу ОСОБА_1 не застосував. З 2010 року газові балончики вони не отримували. На службі вони перебували у форменому одязі синього кольору, з погонами на плечах, та жилетом, на грудях на жилетці був жетон. Про скаргу ОСОБА_8 вони дізнались вранці, близько 06.00год, їм повідомив про це черговий райвідділу. Службовий автомобіль не оглядався. З приводи скарги ним з ОСОБА_36 були написані пояснення; до дисциплінарної відповідальності вони не притягувались. Свідка ОСОБА_49 він не бачив , бо було темно. Таких фраз як «зупинив, бо так захотілось» він не казав. ОСОБА_6 він може охарактеризувати як працелюбного, не конфліктного.

До показань обвинуваченого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 суд відноситься критично, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а тому викликають об`єктивний сумнів у їх правдивості, суд вважає їх таким способом захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення .

Захисником Богановою О.І. в судовому засіданні заявлено клопотання про визнання доказів неналежними і недопустимими, які не можуть братися судом до уваги при ухваленні вироку в дійсній справі. Неналежними захисник вважає:

- пояснення потерпілого ОСОБА_4 від 14.05.2016 (т.1, а.с.73, 120), оскільки:допитані судом свідки ОСОБА_37 та ОСОБА_2 підтвердили, що ОСОБА_50 і ОСОБА_51 заступили на чергування і несли службу 14.05.2016 - 15.05.2016 р. в форменому одязі - в головних уборах синього кольору, були вдягнені в сині сорочки з довгими рукавами і темно сині куртки з шевронами та погонами, у світло відбиваючих жилетах з жетонами; письмове пояснення потерпілого ОСОБА_4 спростовується письмовим поясненням свідка ОСОБА_3 (т.1 а.с.77), яка вказала, що розпилення газу здійснив той самий працівник, що зупинив автомобіль; під час слідчого експерименту 02.11.2016 р. потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_7 продемонстрували, що нібито балончик був застосований до потерпілого з відстані не більше 0,5 метра, а свідок ОСОБА_3 продемонструвала розпилення впритул, з відстані не більше 0,2 метра;

- пояснення свідка ОСОБА_7 від 14.05.2016 (т. 1 а.с. 74, 121), оскільки: свідок ОСОБА_3 в письмовому поясненні від 14.05.2016 р. (а.с. 77,124) вказувала, що вона з чоловіком їхала від гостей з вул. Мічуріна, а не від ОСОБА_9 , що мешкає по АДРЕСА_2 , як вказує останній; допитані в судових засіданнях свідки ОСОБА_52 та ОСОБА_53 підтвердили, що свідок ОСОБА_53 заступив на чергування і ніс службу 14.05.2016 - 15.05.2016 р. в куртці та сорочці з довгим рукавом синього кольору, і у світло відбиваючому жилеті з жетонами; в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2016 (т. 1, а.с.72, 119) потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що йому невідомі очевидці вчинення кримінального правопорушення; в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2016 (т. 1, а.с.75) свідок ОСОБА_3 не зазначила очевидців вчинення кримінального правопорушення, тобто свідок ОСОБА_7 не будучи очевидцем подій, і на досудовому розслідуванні, і під час допиту в суді давав неправдиві свідчення;

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2016 від ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 75, 122), оскільки допитані в суді черговий та члени слідчо-оперативної групи - свідки ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 та свідок ОСОБА_18 підтвердили, що по-перше ОСОБА_3 за медичною допомогою до них не зверталася і її надання не потребувала, по-друге, після дачі пояснень працівникам поліції, вона продовжила керування автомобілем, що в разі потрапляння газу в очі людини, тим більше в нічну пору доби, є неможливим; в справі відсутні докази звернення ОСОБА_3 за медичною допомогою;

-витяг з кримінального провадження від 27.02.2017 (т. 1, а.с. 114), оскільки як слідує з витягу, слідство не встановило осіб, що скоїли правопорушення, але звинуватило в ньому ОСОБА_1 ; на час завершення досудового розслідування, застосування до ОСОБА_3 спецзасобу «сльозогінний газовий балончик» не було підтверджено жодними доказами у справі (за медичною допомогою не зверталася, на експертизу не направлялася, потерпілою визнана не була, цивільний позов не заявляла). Навпаки, допитані в судовому засіданні члени слідчо-оперативної групи вказували на відсутність у ОСОБА_3 ознак отримання тілесних ушкоджень.

Крім того захисником заявлено клопотання про недопустимість письмових доказів, а саме:

- пояснення ОСОБА_11 від 14.05.2016 (т.1 а.с. 74), оскільки пояснення відбирав капітан поліції ОСОБА_29 , а підписав слідчий Подлужний;

- копії Виписки з обстеження ОСОБА_4 від 23.06.2016 в клініці «Візус» (т.1 а.с. 132), оскільки її форма не затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я №110 від 14.10.2012, як то зазначено в самій виписці; для встановлення діагнозу згідно наказу МОЗ №117 від 15.03.2007 медичний заклад мав провести обов`язкові лабораторні дослідження, за відсутності таких досліджень діагноз є сумнівним; невідоме процесуальне джерело походження цього документу, копія не засвідчена;

- копія аркушу з медичної документації (т.1 а.с. 133), оскільки протокол, додатком до якого могла б бути ця копія, слідчим не складався, огляд потерпілого на стан алкогольного сп`яніння не проводився всупереч змісту цього листа, в справі відсутні докази того, що лікар-хірург ОСОБА_57 має компетенцію встановлювати діагноз з офтальмології, в тому числі про хімічний опік очей, і тим більше - ступінь опіку. Вказане є виключною компетенцією лікаря-офтальмолога;

- постанови про призначення експертизи від 31.05.2016 (т.1 а.с. 131), оскільки у вступній частині постанови невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153, за приписами закону, повторна експертиза - це експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної попередньої експертизи. В постанові від 31.05.2016 (т.1, а.с.131) про призначення експертизи на вирішення було поставлено те ж саме питання. Незважаючи на це, в постанові від 08.09.2016 слідчий Глянь О.С. не вказав, що призначає повторну експертизу. В постанові не вказано, яка нова медична документація з`явилася в розпорядженні слідчого, яке джерело її походження, що викликало необхідність призначення повторної експертизи;

- висновку експерта №796 від 03.10.2016 (т.1 а.с. 136), оскільки у висновку невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153, висновок складений на підставі постанови від 29.08.2016, але в матеріалах кримінального провадження така постанова не відкривалася стороні захисту і в матеріали судової справи не долучалася; за постановою слідчого від 31.05.2016 вже була проведена судово-медична експертиза, отже експертиза, призначена за постановою від 08.09.2016 р. є повторною; згідно п. 2.4 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, при проведенні повторних експертиз за матеріалами кримінальних справ, участь кількох експертів є обов`язковою; за таких умов, сам по собі факт одноосібного проведення експертизи експертом ОСОБА_58 , робить висновок № 796 недопустимим доказом; у висновку експерта № 796 міститься посилання на виписку з обстеження клініки «Візус»; п.3.9 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи заборонено для складання висновку експерта використовувати незатверджені форми. Враховуючи, що виписка з обстеження складена за формою, що не була затверджена МОЗ, вона не могла бути використана як джерело інформації, що робить висновок N3 796 експерта ОСОБА_58 недопустимим доказом;

- протоколи проведення слідчого експерименту від 02 листопада 2016 року за участю свідка ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 141-144, 148-150), оскільки у вступній частині протоколу невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153. Також слідчий експеримент проведено в листопаді та у світлу пору доби, що не відповідає обставинам, про які зазначено в обвинувальному акті, які відбувалися у травні та вночі; під час слідчого експерименту не застосовувалася вимірювальна техніка, хоча це має істотне значення, оскільки, як вже зазначалось, в протоколі прийняття заяви потерпілий ОСОБА_4 вказував, що газ був розпилений з відстані 1,5 метра, а на фото таблицях - додатках до протоколів - потерпілий ОСОБА_4 і свідок ОСОБА_3 демонструють розпилення практично впритул; протоколи слідчих експериментів є недопустимими, оскільки в порушення вимог ч. 3 ст. 105 КПК додатки до протоколів, що фіксують зміст протоколу, не підписані іншими учасниками слідчого експерименту;

- протоколи пред`явлення особи для впізнання від 18 листопада 2016 року за участю потерпілого ОСОБА_4 (т.1 а.с. 151-153, 154-156, 157-159), оскільки невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153, обвинувачений не отримав пам`ятку про права та обов`язки, йому не роз`яснено право на правову допомогу, чим грубо порушено його права; додатки до протоколів, що фіксують зміст протоколу, не підписані іншими учасниками слідчого експерименту; впродовж 3 слідчих дій - пред`явлення особи для впізнання - слідчий задля об`єктивності не неупередженості учасників був зобов`язаний щоразу змінювати розміщення осіб, пред`явлених для впізнання і змінювати їх нумерацію; як вбачається з фото таблиць, слідча дія проводилася кабінеті з відкритими дверми, тобто потерпілий ОСОБА_4 і свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_7 могли домовлятися між собою і чути одне одного при називанні номеру особи, яку необхідно впізнати; протокол пред`явлення особи для впізнання (т.1, а.с. 157-159) містить виправлення, не засвідчені у встановленому законом порядку; одяг, в якому були особи пред`явлені для впізнання, не відповідає опису, зафіксованому в поясненнях потерпілого та свідків, а також формі одягу, про який зазначав обвинувачений ОСОБА_50 та свідок ОСОБА_51 ;

- висновок експерта № 308/к від 18 січня 2021 року, оскільки у висновку відсутнє посилання на методики та спеціалізовану літературу, застосовану при проведенні експертизи, що є порушенням п.п. 3.4 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995; висновок базується на документації, оформленій неналежним чином - виписка клініки «Візус» надана в копії, джерело її походження невідоме; картка диспансеризації потрапила до справи невідомим чином; експертиза проведена поверхово, без врахування лікарських помилок, допущених при складанні медичної документації, очі людини - парний орган, кожне око має: рогівку, зіницю, склеру, зоровий диск, кришталик, сітківка, скловидна рідина, медична документація не містить опису, яка сама ділянка і якого саме ока у потерпілого ОСОБА_4 містить ознаки пошкодження, за відсутності лабораторних досліджень, даних про стан очного дня, без даних пальпації ока, - проведення експертизи було неможливим, а отже висновок № 308/к є необґрунтованим, неналежним та недопустимим, що є порушення п.п. 4.9 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ № 6 від 17.01.1996; експертиза проведена без виклику потерпілого ОСОБА_4 , тобто без оцінки стану здоров`я потерпілого на момент проведення експертизи, що є порушенням п.п. 4.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ № 6 від 17.01.1996.

З приводу клопотання захисника Боганової О.І. щодо визнання доказів недопустимими, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ст.95 КПК України показання - це відомості , які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями , наданими слідчому , прокурору , або посилатися на них.

Судом безпосередньо в судовому засіданні були допитані потерпілий ОСОБА_4 , свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , їм надана належна оцінка і їх показання покладені в обґрунтування вироку.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2016 року від ОСОБА_3 ( т.1 а.с.122) , слідує, що заявник прохає встановити працівників наряду ДПС автомобіля ВАЗ 2110 р/н НОМЕР_2 , які 14.05.2016 року близько 23.00 години на вул.Миру в смт.Більмак безпідставно застосували до неї та її чоловіка сльозогінний газ.

Згідно витягу ЄРДР № 42016080000000153 від 23.05.2016 - невстановлені працівники ДПС ГУНП Запорізької області без пояснення причин, застосували до ОСОБА_3 спецзасоби "сльозогінний газовий балончик", чим спричинили останньому тілесні ушкодження. Правова кваліфікація ч.2 ст.365 КК України.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , пояснила , що під час застосування працівником поліції газового балончику, подразнююча речовина потрапила також їй на обличчя , що в неї викликало,подразнення очей, слизової носа та горла.

Дані докази узгоджуються між собою є належними та допустимими.

Надані суду копії виписки з обстеження клініки «Візус» від 23.06.2016 та фрагмент медичної картки ОСОБА_43 не є речовими доказами та не підлягають огляду, який оформлюється протоколом огляду відповідно до ст. 100 КПК України. Відсутність виписки з обстеження в переліку медичної документації, затвердженого МОЗ України, не впливає на зміст цього документа, та не має наслідком його недопустимість як доказу. Як пояснив потерпілий ОСОБА_4 він добровільно надавав зазначені документи експерту, який проводив експертизу , а також слідчому під час його допиту.

Допитаний в судовому засіданні слідчий Глянь О.С. пояснив суду, що в деяких документах ним було допущено помилку в номері кримінального провадження. Зазначив, що це технічна описка. Інших кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_1 за обставин, які є предметом цього судового розгляду, крім кримінального провадження за № 42016080000000153, не порушувалося і не розслідувалося .

Що стосується проведення слідчого експерименту, оформлення протоколу та додатків до нього суд зазначає, що проведення слідчого експерименту в світлу пору доби та восени, між тим як обставини правопорушення відбувалися у травні, в даному випадку не впливають на його зміст. Слідчим експериментом було встановлено місце події, розташування автомобілю потерпілого, розташування учасників події, обставини спричинення тілесних ушкоджень, а саме - розпилювання хімічної речовини подразнюючої дії. Проведення слідчого експерименту в темну пору доби та навесні або влітку в даному випадку жодним чином не впливає на зміст встановлених ним обставин. За результатами проведення слідчого експерименту було складено протокол, який підписаний усіма учасниками та понятими та виготовлені додатки у виді фототаблиць. Відповідно до ст.105 КПК України, підписання додатків слідчим і не підписання іншими учасниками процесуальної дії не тягне за собою недійсність протоколу слідчої дії .

Допитані в суді потерпілий ОСОБА_4 , свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , підтвердили обставини встановлені під час проведення за їх участю слідчого експерименту, які узгоджуються між собою.

З приводу протоколів пред`явлення особи для впізнання, судом встановлено, що дана слідча дія проводилася у відповідності до вимог КПК України. За результатами, якої було складено відповідні протоколи та додатки до них. Протоколи було підписано усіма учасниками, понятими, в тому числі і особою, яку впізнали ОСОБА_1 . Будь-яких заяв чи зауважень до проведеної слідчої дії чи до протоколу від присутніх осіб не надходило. Доводи захисника Боганової О.І. про те, що під час процедури проведення слідчої дії - впізнання особи, могли бути допущені якісь порушення базуються на припущеннях і не підтверджені доказами. Натомість з показань потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , судом встановлено , що вони впізнали особу ОСОБА_1 впевнено без вагань і будь-якого строннього впливу. Інші обставини, зазначені стороною захисту щодо недопустимості протоколів пред`явлення особи до впізнання не впливають на недопустимість цих доказів.

Щодо висновку експерта Юрченка №796 від 03.10.2016 (а.с.136,137), він хоча і містить певні технічні помилки щодо номеру кримінального провадження, дати, однак оформлений з дотриманням вимог діючих нормативно-правових актів з питань проведення судових експертиз. Враховуючи те, що у попередньому висновку експерта ОСОБА_45 №150 від 07.07.2016 (т.1 а.с. 134) не зроблено будь-якого висновку про наявність або тяжкість тілесних ушкоджень, проведення експертизи іншим експертом на підставі іншого обсягу документів, не є проведенням повторної експертизи. Не зазначення в постанові про призначення експертизи слідчим про її повторність жодним чином не впливають на результати цього дослідження.

Висновок експерта № 308/к від 18.01.2021 ( т.4 а.с.123-129) проведений на підставі ухвали суду, за матеріалами кримінального провадження, в яких містяться, в тому числі і виписка клініки "Візус" (т.1 а.с.132) та оригінал медичної картки ОСОБА_4 (т.3 а.с.240-250А), що добровільно були надані потерпілим. Результати експертизи оформлені відповідно діючих нормативно-правових актів і є допустимим доказом.

Крім того захисник Боганова О.І. вказувала на відсутність події кримінального правопорушення з тих підстав, що діями ОСОБА_59 потерпілому ОСОБА_4 не заподіяно істотної шкоди, а оскільки істотна шкода є необхідною кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення за ч.2 ст.365 КК України, тому підлягає доказуванню факт її спричинення та розмір. Вважає, що за відсутності матеріального вираження істотної шкоди , діями винної особи не утворюється склад злочину передбачений ч.2 ст.365 КК України.

Дане твердження захисника є помилковим , оскільки відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 365 КК України перевищенням влади або службових повноважень є умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. За ч. 2 ст. 365 КК України кримінальна відповідальність настає за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, якщо вони супроводжувалися: 1) насильством або погрозою застосування насильства; 2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; 3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

При цьому, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, вичерпується самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівником правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять одну з ознак, визначених у вказаній нормі кримінального закону, - супроводжуються: насильством або з погрозою застосування насильства, застосування зброї або спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки до ст. 364 КК України не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 365 КК України.

Дана правова позиція підтверджена у правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові № 13-57кс18 від 5 грудня 2018 року у справі № 301/2178/13-к.

Суд вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. ( рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року ).

Судом не вбачається істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, при отриманні доказів, зазначених стороною захисту. Тому суд не вбачає підстав для визнання їх недопустимими.

Проаналізувавши досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що надані стороною обвинувачення докази є належними, допустимими та достатніми, і у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

Разом з тим суд вважає необхідним зазначити, що в обвинувальному акті при формулюванні обвинувачення зазначено, що ОСОБА_1 застосував до ОСОБА_4 спеціальний засіб - газовий балончик, шляхом розпилювання речовини сльозогінної дії в обличчя ОСОБА_4 . Однак під час розгляду справи суду не було надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 застосував до ОСОБА_4 саме спеціальний засіб - газовий балончик. В той же час дослідженими доказами підтверджено, що ОСОБА_1 застосував шляхом розпилювання невідому хімічно активну речовину, яка має подразнюючі властивості, в обличчя ОСОБА_4 , тому саме таке формулювання обвинувачення викладено судом у вироку.

Під час судового розгляду було досліджено документи, які характеризують обвинуваченого.

Згідно довідок КУ «Бердянський психоневрологічний диспансер» №2337 та №2445 від 21.11.2016 ОСОБА_1 в наркологічний кабінет за допомогою не звертався, на обліку не перебуває, в психоневрологічний диспансер за допомогою не звертався, на обліку не перебуває.

Згідно довідки №171-21112016/23010 станом на 21.11.2016 ГУНП України в Запорізькій області відомостей про судимість ОСОБА_1 не має.

Відповідно до досудової доповіді про ОСОБА_1 , підготовленої інспектором Бердянського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 23.03.2017 (т.1 а.с. 82-87) виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе і не становить високої небезпеки для суспільства. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький.

Відповідно до характеристики, наданої головою ОСББ «Азовець» (т.2 а.с. 211), за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно.

Відповідно до службової характеристики від 20.02.2017 (т.2 а.с. 212) за місцем служби ОСОБА_1 характеризується посередньо.

ОСОБА_1 нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою - медаллю «10 років сумлінної служби» (т.2 а.с. 213), грамотою за високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов`язків та значний особистий внесок у забезпеченні безпеки дорожнього руху та охороні громадського порядку (т.2 а.с.210).

Потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що наполягає на притягненні обвинуваченого до кримінальної відповідальності, питання призначення покарання покладає на суд, на позбавленні волі не наполягає. Проте на його думку ОСОБА_1 не повинен працювати в органах поліції.

Обставин, які обтяжують або пом`якшують відповідальність обвинуваченого, судом не встановлено.

За відсутності обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, враховуючи особу обвинуваченого, його сімейний та майновий стан, що він по матеріалах справи характеризується позитивно, враховуючи його відношення до вчиненого злочину, суд, керуючись ст./ст.65-67 КК України, знаходить можливим призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах в межах передбачених санкцією цієї частини статті. На переконання суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_1 , дані про його особу, відомості досудової доповіді, а також враховуючи думку учасників кримінального провадження, суд, керуючись стст.75,76 КК України, прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням на певний строк.

Відповідно до ст.54 КК України, суд вважає необхідним позбавити ОСОБА_1 спеціального звання - старший сержант поліції.

Прокурор до набрання вироком законної сили, прохав застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на ризик переховування обвинуваченого з метою уникнути покарання.

Обвинувачений та захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу.

Суд з урахуванням обставин справи, а також особи обвинуваченого, висновків про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, вважає, що ризик його переховування є недоведеним, а тому відсутні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 365 КК України , та призначити покарання у виді 3 ( трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_1 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням строком на 1 ( один ) рік, зобов`язавши періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно ст.54 КК України позбавити ОСОБА_1 спеціального звання - старший сержант поліції .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя : В.О.Мальований