Рішення № 98162265, 02.07.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2422/21

Провадження № 2/234/2159/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді – Кравченко О.Ю.

секретар судового засідання Малушка С.В.

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

справа №234/2422/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства об`єднання громадян «Краматорське учбове-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.02.2021 року до Краматорського міського суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до відповідача про визнання дій директора Підприємства об`єднання громадян «Краматорське учбове-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» щодо його звільнення незаконними, поновити його на роботі, яку він виконував, і зобов`язати відповідача виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також внести відповідний запис у трудову книжку про недійсність звільнення.

В обґрунтування позову зазначив, що наказом №114-к від 23.12.2020 року його було прийнято опалювачем на опалювальний сезон 2020-2021 рік. Директор підприємства ОСОБА_4 , з`ясував, що він має третю групу інвалідності загального захворювання, дав вказівку своєму підлеглому сфотографувати його довідку МСЕК. В обов`язки позивача входило заносити з подвір`я дрова у приміщення котельної, яка розташована в підвальному приміщенні і топити ними котел. Великі дрова він розпилював на подвір`ї. Відпрацювавши два тижні, він захворів та перебував на лікарняному з 09 січня 2021 року по 21 січня 2021 року. 22 січня 2021 року він вийшов на роботу і директор підприємства сказав, що з цього дня він звільнений, як такий, що не пройшов випробування. У день звільнення він отримав трудову книжку, у якій зазначено, що він звільнений згідно ст.40 п.11 ч.1 КЗпП, наказ від 22.01.2021 №3-к.. Вважає дії відповідача такими, що грубо порушують його права і суперечать вимогам ст.26 КЗпП України, якою випробування не встановлюється при прийнятті на роботу осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, осіб на тимчасові та сезонні роботи.

Ухвалою суду від 25.02.2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з несплатою позивачем судового збору за вимоги про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заявою від 09.03.2021 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати наказ про його звільнення незаконним та поновити його на роботі (а.с. 12).

Ухвалою суду від 11.03.2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та роз`яснено право на подання зустрічної позовної заяви в строк для подання відзиву на позов.

09.01.2021 року представником відповідача подано відзив на позов, мотивуючи тим, що звільнення позивача було проведено у відповідності до норм діючого трудового законодавства. Відповідно до наказу №114-к від 23.12.2020 року позивача було прийнято на посаду опалювача на опалювальний сезон 2020-2021 року. На позивача покладалися певні посадові обов`язки, які визначені внутрішньою документацією підприємства. Так, в опалювальний сезон позивач повинен займатися підготовкою та безпосереднім опалюванням приміщень підприємства, в між опалювальний сезон - займатися підготовкою з відповідним спеціалістом опалювального обладнання до роботи, заготовкою дров та інших засобів опалення та виконання інших доручень керівництва, які віднесені до предмету його роботи. Тобто, трудовий договір, який був укладений між позивачем та підприємством не є строковим. Позивач був ознайомлений з даними обов`язками, умовами праці, строком, на який був прийнятий на роботу. Під час прийняття на роботу позивач запевнив, що має достатній фізичний стан для виконання покладених на нього обов`язків і будь-яких обмежень або вад по здоров`ю, які б перешкоджали роботі, не має. Разом з цим, під час роботи та виконання своїх посадових обов`язків, позивач мав певні зауваження, які йому робились працівниками підприємства, однак всі спірні питання вирішувались в робочому порядку.

29 грудня 2020 року до керівництва підприємства надійшла доповідна записка, з якої вбачалось, що ОСОБА_1 не виконував своїх посадових обов`язків, не здійснював опалення приміщень підприємства, чим ставив під загрозу життєдіяльність підприємства та робочий процес. На зауваження відповідних працівників підприємства позивач не реагував, зазначав, що він є інвалідом ІІІ групи та його неможливо звільнити, навість якщо він взагалі нічого не буде робити. Відмова ОСОБА_1 від виконання своїх посадових обов`язків стала підставою для складання відповідно акту, де дані факти були зафіксовані колегіально.

З урахуванням встановлених обставин, позивачу було рекомендовано по виходу з лікарняного надати керівництву підприємста доідку про наявність певної інвалідності. Позивач знаходився на лікарняному з 09.01.2021 р. по 21.01.2021 р. По виходу з лікарняного, позивач надав для огляду керівництву довідку до огляду МСЕК, відповідно до якої має ІІІ групу інвалідності, має право працювати, однак без важких фізичних навантажень, нічних змін, тощо. Вказано суперечило вимогам щодо посади позивача. Керівництвом підприємства було прийнято рішення достроково розірвати трудові відносини з позивачем ОСОБА_1 у відповідності до п.11 ч.1 ст.40 КЗпП України. 22.01.2021 року ОСОБА_1 під підпис ознайомлений з наказом про звільнення та у день звільнення отримав трудову книжку.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши у сукупності надані сторонами докази, суд, -

ВСТАНОВИВ

Наказом (розпорядженням) №114-к від 23.12.2020 року ОСОБА_1 був прийняти на роботу до Підприємства об`єднання громадян «Краматорське учбове-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» з 23.12.2020 року опалювачем на час опалювального сезону. Зазначеним наказом прямо передбачено, що умова прийняття на роботу: зі строком випробування 1 місяць, а умови роботи - основна.

Відповідно до розпорядження директора ПОГ «Краматорське учбово-виробниче підприємство «Українського товариства сліпих» від 04.01.2016 року «Про внесення змін в штатний розпис», поставлено в обов`язки опалювача з 1 січня по 15 квітня щоденно в робочий час проводити роботи з порізки (на циркулярці), переміщенню до складу та складуванню дров; підтримувати в опалювальний сезон температуру в системі опалення підприємства виходячи з зовнішньої температури повітря; виконувати необхідні роботи по забезпеченню безпечної та безперебійної роботи твердопаливного котла та всієї опалювальної системи підприємства.; по закінченні опалювального сезону з 16 квітня по 14 жовтня - роботи по заготівці дров до наступного опалювального сезону, роботи по технічному обслуговуванню запірної арматури та опалювальних елементів, а також інженерних комунікацій; з 15 жовтня по 31 грудня розпочати проведення опалювального сезону на підприємстві.

Відповідно до ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Зі змісту заяви позивача про прийняття на роботу від 22.12.2020 року та наказу (розпорядження) №114-к від 23.12.2020 року про прийняття на роботу не вбачається, що позивача було прийнято на роботу на визначений строк, який погоджений сторонами.

Отже, позивача було прийнято на роботу на невизначений строк.

З наказом №114-к від 23.12.2020 року ОСОБА_1 був ознайомлений 23.12.2020 року, зауважень до наказу №114 від 23.12.2020 року, до умов прийняття на роботу чи до умов роботи не мав.

Строк випробування мав закінчитися 23.01.2021 року.

Як вбачається акту від 29.12.2020 року, затвердженого директором ПОГ «Краматорського УВП УТОС» ОСОБА_4 , комісія у складі бухгалтера-фахівця Валигури А.Р., в.о. майстра цеху ОСОБА_5 та головного бухгалтера ОСОБА_6 склала акт про те, що 28-29.12.2020 року опалювач ОСОБА_1 , знаходячись на робочому місці, не виконав свої функціональні обов`язки, чим порушив температурний режим опалювальної системи виробничих приміщень та не реагував на зауваження керівництва.

Відповідно до розпорядження директора ПОГ «Краматорського УВП УТОС» Шугарова Ю.Л. від 29.12.2020 року, у зв`язку з надходженням доповідної записки від головного бухгалтера ОСОБА_6 та складанням акту про порушення трудової дисципліни, опалювачу ОСОБА_1 було дано розпорядження надати медичну довідку встановленої форми у відділ кадрів підприємства. У випадку відсутності даної довідки до 05.01.2021 року, звільнити опалювача ОСОБА_1 , як такого, що не пройшов випробувальний термін і не відповідає займаній посаді.

Наказом №3-к від 22.01.2021 року, ОСОБА_1 звільнений у зв`язку з встановленою невідповідністю виконуваній роботі під час випробувального терміну, підстава - п.11 ч.1 ст.40 КЗпП України. Позивач був присутній на роботі та ознайомлений з наказом.

Не погоджуючись із звільненням, позивач звернувся з позовом до суду.

Положеннями статті 43 Конституції України задекларовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).

Згідно з частиною першою статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю (частина друга статті 26 КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 27 КЗпП України строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації - шести місяців.

До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (частина третя статті 27 КЗпП України).

Частиною другою статті 28 КЗпП України передбачено, що у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Розірвання трудового договору з працівником під час терміну випробування не можна визнати таким, що провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, оскільки працівник при прийнятті на роботу, даючи згоду на випробування, фактично дає згоду і на можливість розірвання з ним трудового договору, якщо протягом строку випробування буде встановлено невідповідність його роботі, на яку його прийнято.

Термін «невідповідність» означає, що підставою для звільнення не може бути порушення трудової дисципліни. За такі порушення працівник може бути звільнений на підставі відповідних статей КЗпП України, а не за результатами випробування.

Отже, підставою для звільнення за результатами випробування може бути тільки невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий.

При цьому, вирішення питання відповідності працівника займаній посаді є правом роботодавця, який приймає таке рішення за наслідками роботи працівника в період строку випробування.

Пунктом 11 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено звільнення працівника через встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Звільнення на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України з урахуванням частини другої статті 28 КЗпП України має відбуватися за наступних умов: 1) встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі; 2) письмове попередження працівника про звільнення за три дні; 3) звільнення проводиться протягом строку випробування.

Разом з тим, судом встановлено, що у порушення вимог ч.2 ст.28 КЗпП України адміністрацією Підприємства об`єднання громадян «Краматорське учбове-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» не було попереджене позивача ОСОБА_1 про його звільнення за три дні. Доказів такого попередження суду не надано.

Отже, відповідачем було порушено порядок звільнення ОСОБА_1 з роботи, у зв`язку з чим, наказ №3 від 22.01.2021 року про звільнення позивача з посади опалювача на підставі п.11 ч.1 ст.40 КЗпП України є незаконним.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, позивач підлягає поновленню на роботі на посаді опалювача з 23.01.2021 року.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги були задоволені судом у повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки позивач звільнений від оплати судового збору, судовий збір у сумі 908 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у цій справі в частині поновлення позивача на роботі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12-13, 76-79, 81, 133, 141, 259, 263-268, 279, 430 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Підприємства об`єднання громадян «Краматорське учбове-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі - задовольнити.

Визнати незаконним наказ Підприємства об`єднання громадян «Краматорське учбове-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» від 22.01.2021 року №3-к про звільнення ОСОБА_1 з посади опалювача на час опалювального сезону на підставі п.11 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді опалювача на час опалювального сезону Підприємства об`єднання громадян «Краматорське учбове-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» з 23 січня 2021 року.

Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Краматорське учбове-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім грн. ).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Підприємство об`єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємств українського товариства сліпих», ЄДРПОУ 03967582, юридична адреса: 84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Адміністративна, 2.

Повний текст рішення суду виготовлений 06.07.2021 року.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. Кравченко