Ухвала суду № 9815622, 20.05.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2009 р.Справа № 22-а-8023/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Холодної Д. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтава на ухвалу Господарського суду Полтавської областi від 13.04.2007р. по справі№3/35-07/5018

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтава <Список ><Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Славія" <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання недійсними установчих документів та визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Господарським судом Полтавської області 13.04.2007р. винесена ухвала про закриття провадження у справі за позовом ДПІ у м. Полтаві до ТОВ КВФ “Славія”про визнання недійсними установчих документів та визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість товариства.

Не погодившись з прийнятою ухвалою , зважаючи на те, що при її винесені судом порушені норми процесуального і матеріального права, ДПІ у м.Полтаві подала апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу Господарського суду по справі № 3/35-07 та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не взяті до уваги положення ст.92 Цивільного кодексу України щодо цивільної дієздатності юридичної особи, не враховано положення ч.2 ст.244 ЦК України та безпідставно залучено до участі в справі представників громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які не є сторонами у справі, в порушення ст.58 КАС України судом не зясовані повноваження громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості представників відповідача та не враховано, що єдиним засновником та посадовою особою товариства є ОСОБА_5. Суд , порушивши положення ст. 150 КАС України неправомірно відклав розгляд справи 13.03.07р. з метою надання можливості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які не мали повноважень представників учасників процесу, ознайомитися з матеріалами справи. Судом безпідставно в судовому засіданні прийнята не завірена належним чином копія ухвали про затвердження ліквідаційного балансу ТОВ ВКФ “Славія”, судом порушені вимоги ч.2 ст. 69 КАС України та прийняті в якості доказів документи від особи, яка не брала участі у справі. Судом не надана належна оцінка наданим ДПІ у м. Полтаві доказам по справі.

При прийнятті ухвали від 13.04.2007р. про закриття провадження у справі, суд першої інстанції з посиланням на ч. 5 п. 1 ст. 157, п. 2 ст. 157 та ст. 165 КАС України, виходив з того, що відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма “Славія”(ідентифікаційний код юридичної особи 30904854) 12.04.200 р. припинена за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом, підприємство в розумінні п. 7 ст. 59 ГК України вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Позовними вимогами ДПІ є визнання недійсним установчих документів ТОВ КВФ “Славія”з дати їх державної реєстрації, а саме статуту товариства, зареєстрованого виконавчим комітетом Полтавської міськради, з дати його державної реєстрації, тобто з 23.03.2000 р. , установчого договір, а також свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 23475599 НБ № 137423 від 12.07.2005 року, припинити юридичну особу ТОВ КВФ “Славія”.

Як установлено пунктом 4 частини 1 ст. 17 КАС України, державні органи можуть звертатися до адміністративних судів з позовними вимогами лише у випадках, встановлених законом.

В свою чергу, Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, а також іншими законами не передбачено право органів державної податкової служби на звернення із позовами про визнання недійсними установчих документів субєктів господарювання з будь-яких підстав.

Пунктом 9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість”встановлено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених вказаною нормою або за заявою платника податку або за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Тобто, при наявності підстав , виключною компетенцією податкового органу є прийняття мати рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Враховуючи наведене, позов ДПІ у м. Полтаві про визнання недійсними установчих документів ТОВ ВКФ “Славія”, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягає, тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, визначені частиною другою статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”. Такими підставами є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

В той же час, згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондує з нормами Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності.

В свою чергу, державні органи згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення субєктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення субєктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким субєктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Також не виключено звернення органів державної податкової служби з позовами про припинення юридичної особи на підставі здійснення такою особою діяльності, що заборонена законом. Однак у цьому разі податковий орган повинен обґрунтувати, що заборонена законом діяльність юридичної особи спрямована саме на порушення правил оподаткування, зокрема, на навмисну несплату податків, конвертаційні послуги тощо.

Тобто, позов про припинення юридичної особи може бути предявлений до суду органами, що здійснюють державну реєстрацію, органами державної податкової служби, а також учасниками юридичної особи та з врахуванням субєктного складу сторін та вимоги пункту 4 частини першої ст. 17 КАС, є справою адміністративної юрисдикції.

Але, враховуючи те, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12.04.2007 року за № 1588117 0010 002370 внесено запис про державну реєстрацію припинення за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми “Славія”(ідентифікаційний код юридичної особи 30904854) та в розумінні п. 7 ст. 59 ГК України воно вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності, провадження у справі підлягає закриттю відповідно п.5 ч.1 ст.157 КАС України.

Доводи апеляційної скарги не спростовуються правомірності висновків суду першої інстанції .

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у м. Полтава залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської областi від 13.04.2007р. по справі№3/35-07/5018 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя< підпис >Мельнікова Л.В.

Судді< підпис >

< підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2009 р.