Ухвала суду № 98154774, 16.06.2021, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-з/593/4/2021

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"16" червня 2021 р. м.Бережани Тернопільської області

Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Німко Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕНТ», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. про визнання недійсним договору іпотеки та договору про внесення змін до договору іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 24 травня 2021 року звернулася в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕНТ», зазначивши третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідачів приватного нотаріуса Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. із вимогами визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 17 жовтня 2007 р., укладений між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» про передачу банку нежитлової будівлі, магазину з офісом, загальною площею 418, м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений Приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. 17 жовтня 2007 року, запис в реєстрі 5385; скасувати заборону відчуження вказаного майна, запис в реєстрі 87, а також визнати недійсним Договір про внесення змін №-1 від 28 серпня 2014 року до вказаного Договору іпотеки, посвідчений Приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. 28 серпня 2014 року, запис в реєстрі 1981 та скасувати заборону відчуження запис в реєстрі 1982.

14 червня 2021 року позивачкою подано до суду заяву про забезпечення позову у цій цивільній справі, у якій вона просить суд вжити заходи забезпечення вказаного позову: «… шляхом встановлення заборони вчиняти реєстраційні дії всім державним реєстраторам суб`єктам державної реєстрації включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державних адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним і приватним виконавцям щодо нежитлової будівлі, магазину з офісом, загальною площею 418,5 м2., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 234 в книзі 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20278686 ( свідоцтво про право власності САВ №500520 від 14 вересня 2007 р.)», про що винести відповідну ухвалу, яку спрямувати до негайного виконання у відділ державної виконавчої служби.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявниця ОСОБА_1 вказала, що при задоволенні згаданого позову «… буде встановлено, що відповідач не мав і не має прав Іпотекодержателя, які він має намір реалізувати…, фактично може в будь-який час набути право власності на моє нерухоме майно, більш того, перепродати це майно третім особам, відтак відновлення вказаного права за мною вимагатиме від мене додаткового звернення до суду з позовом про скасування запису про право власності та поновлення права власності чи з віндикаційним позовом… В будь-якому випадку – фінансові, часові та моральні витрати для поновлення порушеного права будуть значними».

Розглянувши заяву позивачки, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову, згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2, п.4 ч.1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Як визначено ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи…

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до цього ж п. 4 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 6 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ, визначено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Як зазначено вище, до Бережанського районного суду Тернопільської області в порядку цивільного процесуального судочинства надійшов згаданий позов.

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року у вказаній цивільній справі відкрите провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 22 червня 2021 року на 11 год. 00 хв., питання забезпечення позову у такій ухвалі судом не вирішувалося.

Щодо цієї заяви про забезпечення позову суд зазначає таке.

Із додатків до заяви про забезпечення позову вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить нежитлова будівля, - магазин з офісом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 14 вересня 2007 року виконавчим комітетом Бережанської міської ради Тернопільської області, зареєстроване в Бережанському ОК МБТІ за №-20278686 згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно).

З урахуванням обставин, вказаних позивачкою у позовній заяві на підтвердження заявлених вимог, а також вказаних нею, як заявницею у цій заяві про забезпечення зазначеного позову, судом встановлено, що між сторонами виник спір, предметом якого фактично є оскарження законності набуття відповідачем ТзОВ «ФК» Інвент» ( далі – Відповідач 1) прав іпотекодержателя згаданого вище нерухомого майна, яке перебуває у спільній сумісній власності позивачки та відповідача ОСОБА_2 ( далі – Відповідач 2) на підставі оспорюваного Договору іпотеки 17 жовтня 2007 року та оспорюваного Договору про внесення змін №-1 від 28 серпня 2014 року до вказаного Договору іпотеки, відповідно до п.3.3.1 якого, іпотекодержатель має право у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, виконання яких забезпечено іпотекою за цим Договором, звернути стягнення на предмет іпотеки та отримати задоволення своїх вимог переважно перед іншими кредиторами в порядку та в спосіб згідно цього договору. Згідно п.3.3.6 цього Договору, іпотекодержатель має право без письмової згоди іпотекодавця здійснити відступлення прав за цим Договором з одночасним відступленням права вимоги за Кредитним договором у порядку, встановленому законодавством(далі – Договір про внесення змін №-1).

На даний час позивачкою ОСОБА_1 заявлено вимоги, можливе задоволення яких призведе до припинення згаданої іпотеки та пов`язаних із цим обтяжень щодо предмета такої іпотеки, а відтак – припинення у Відповідача 1 прав іпотекодержателя такого нерухомого майна й прав, визначених Договором про внесення змін №-1 - задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки без письмової згоди іпотекодавця.

Отже, у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , враховуючи, що у відповідності до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не може створювати правових наслідків крім тих, які пов`язані з його недійсністю, і в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, невжиття заходів забезпечення позову, у разі зміни власника майна, яке є предметом оспорюваних правочинів, настане неможливість виконання або буде утруднене виконання такого можливого рішення суду про визнання недійсним зазначених вище правочинів, оскільки у такому разі не зможуть наступити правові наслідки приведення сторін до того правового положення, яке існувало до укладення правочину.

Враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, з метою створення гарантій для належного виконання можливого судового рішення, а також з метою недопущення виникнення умов, за яких рішення суду буде неможливо виконати чи таке виконання буде ускладнене, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи на такі обставини, суд забезпечує позов у спосіб, запропонований позивачем, а саме шляхом заборони компетентним особам вчиняти реєстраційні щодо нерухомого майна, яке є предметом оспорюваних правочинів.

Щодо зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

На підставі ст. 159 ЦПК України у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися. У разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. ч. 1,2,3 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна,що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. …

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

У заяві про забезпечення позову, заявниця звертає увагу суду, що «…правові підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову у наведеному випадку відсутні».

Поряд з цим, суд констатує, що жодного аргументу в обґрунтування такої своєї позиції, заявниця не вказала.

У свою чергу, визначених ч.3 ст. 154 ЦПК України підстав, за яких суд не мав би обов`язку застосувати зустрічне забезпечення у цій справі, судом не встановлено.

Отже, вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення у даній цивільній справі, суд виходить з існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Оцінюючи розмір можливих збитків ТзОВ «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» у зв`язку з застосуванням заходів забезпечення позову суд виходить з наступного.

Як вбачається із змісту оспорюваних правочинів, вартість майна, яке є предметом таких договорів, складає 1 262 500,00 гривень.

Як вказано позивачкою у її заяві, відповідач ТзОВ «ФК ІНВЕНТ» має намір відчужити вищезгадане нерухоме майно і саме ця обставина є причиною того, що вона просить суд вжити заходи забезпечення позову, заборонивши вчиняти з приводу цього майна реєстраційні дії.

З урахуванням, кризових явищ в економіці України, в тому числі знецінення національної валюти, подорожчання енергоносіїв та комунальних послуг, вартість нерухомого майна істотно знижується. Неможливість розпорядитися відповідним майном може призвести до зниження вартості такого майна та як наслідок реалізації його за ціною, що може бути істотно нижчою, аніж та, яка існує на даний час.

Оприлюднені Національним Банком України на офіційному веб-порталі середньозважені ставки в річному обчисленні за довгостроковими депозитами суб`єктів господарювання в банках України у національній валюті за період 2020-2021 р. у середньому склала 8,00 %.

Вказані обставини щодо існуючих розмірів середньозважених депозитних ставок банків України є загальновідомими, не потребують додаткового доказування, містяться у відкритих джерелах інформації (ч. 3 ст. 82 ЦПК України).

Враховуючи викладене, за період з 25 травня 2021 року по 25 листопада 2021 року (потенційно 6-ть місяців судового розгляду даної цивільної справи, із врахування ймовірного часу набрання рішенням законної сили, ймовірного апеляційного оскарження), за збереження наведених тенденцій, від розміщення коштів на суму вартості належної йому нерухомості в національній валюті ( 1 262 000,00 грн.) на депозит в установах банків України, відповідач ТзОВ «ФК «ІНВЕНТ» міг би отримати 51 191,80 грн. доходу відповідно до наступного розрахунку:

Сума коштів, грн. х Середньозважена ставка НБУ, % : кількість днів у році, (Початок періоду Кінець періоду) х Кількість днів.

Так, - 1 262 500,00 гривень х 8% : 365 днів (25 травня 2021 року – листопада 2021 року) Х 185 днів = 51 191,80 грн.

Таким чином, розмір збитків, яких може зазнати відповідач ТзОВ «ФК «ІНВЕНТ» у зв`язку із забезпеченням позову у даній справі за 6-ть місяців судового розгляду такої справи внаслідок неможливості розпоряджатися належним йому майном за ціною, яка вказана позивачем й отримати мінімальний дохід від поміщення таких коштів на депозит, може скласти 51 191,80 грн.

Інформації про зареєстроване за позивачем на території України право власності на нерухоме майно, про зареєстровані на праві власності за позивачкою транспортні засоби, як і відомості про наявність у позивачки доходу, заявницею (позивачкою) суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у позивачки відсутнє майно, яке знаходиться на території України в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, суд зобов`язаний застосувати у даній справі зустрічне забезпечення в силу приписів ст. 154 ЦПК України, в розмірі 51 191,80 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153,258,260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити вчиняти реєстраційні дії всім державним реєстраторам, суб`єктам державної реєстрації, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним і приватним виконавцям щодо нежитлової будівлі, магазину з офісом, загальною площею 418,5 м2., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 234 в книзі 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20278686 ( свідоцтво про право власності САВ №500520 від 14 вересня 2007 р.)

Визначити розмір зустрічного забезпечення в сумі 51 191 (п`ятдесят одна тисяча сто дев`яносто одна) гривня 80 коп.

Строк внесення забезпечувального платежу в сумі 51 191 (п`ятдесят одна тисяча сто дев`яносто одна) гривня 80 коп. встановлюється судом до 25 червня 2021 року ( включно).

У строк до 25 червня 2021 року (включно) ОСОБА_1 має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення, в протилежному випадку суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Реквізити депозитного рахунку суду для внесення коштів для забезпечення виконання рішення суду: Отримувач коштів – ТУ ДСА в Тернопільській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО): 820172; Рахунок отримувача:UA358201720355219001000003454.

Призначення платежу « зустрічне забезпечення згідно ухвали суду від 16 червня 2021 року, справа №2з\593\4\2021 ЄУ№593\618\21, платник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Лапшин Бережанського району Тернопільської області, громадянка України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий 7 червня 1998 року Бережанським РВ УМВС України в Тернопільській області».

Копію ухвали негайно надіслати для виконання в Бережанський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та учасникам справи для відома.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко