Вирок № 98154773, 07.07.2021, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/37/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"07" липня 2021 р.

у складі: головуючого судді Німко Н.П.,

при секретарях судового засідання Олексів О.Б., Саламон Ю.О.

з участю:

прокурорів Нагірної Н.П., Лаби М.О.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого (адвоката) Сливінського О.В.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого(адвоката) Федюшина О.М.

законного представника потерпілого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого (адвоката) Трача В.І.

обвинуваченого ОСОБА_4

спеціаліста з інформаційних технологій

Бережанського районного суду Маланчука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Бережани Тернопільської області кримінальне провадження, внесене 25 травня 2020 року до ЄРДР №-12020210160000054 про обвинувачення: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Підгайці Тернопільської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців немає, депутатом не обирався, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В

25 травня 2020 року, близько 00.30 год. у ОСОБА_4 який перебував у АДРЕСА_2 , під час суперечки, яка виникла на ґрунті неприязних відносин та ревнощів, виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи на проїжджій частині дороги, на відстані 17,5 м. від автобусної зупинки, що по вулиці Центральна в с. Гнильне Підгаєцького району Тернопільської області, в напрямку сільської ради даного населеного пункту, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи протиправно, цілеспрямовано та рішуче, умисно, в присутності сторонніх осіб, які в цей момент знаходилися поряд і спостерігали за його діями, тримаючи правою рукою дерев`яну палицю, довжиною 0,7м-1м. діаметром 5-6 см., яку заздалегідь взяв із собою, наніс нею один удар по лобовій ділянці зліва голови потерпілого ОСОБА_2 та один удар по тім`яно-потиличній ділянці голови потерпілого зліва, в результаті чого той втратив рівновагу й впав на проїжджу частину дороги.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 та нанесених ним ударів, потерпілому ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження, а саме: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння і основи черепа з крововиливами у речовину тім`яної і лобної часток лівої півкулі головного мозку, над тверду і під м`яку мозкові оболонки тім`яно-потиличної, під м`яку мозкову оболонку лобної та під тверду мозкову оболонку тім`яної часток лівої півкулі головного мозку, яка супроводжувалась набряком його речовини і зміщенням серединних структур, та перелому лобного відростка лівої виличної кістки, а також підапоневротичну гематому тім`яно-потиличної ділянки зліва, "рвану" («забійну») рану лобової ділянки зліва, гематоми повік лівого ока, крововиливи у білкову оболонку обох очей. Отримана травма голови за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння належить до тяжких тілесних ушкоджень п.2.2.2, 2.1.3. (б.в.) "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (МОЗ України, Київ, 1995).

Після нанесення вказаних вище ударів потерпілому ОСОБА_2 , у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень й потерпілому ОСОБА_5 , який намагався припинити протиправні дії обвинуваченого стосовно потерпілого ОСОБА_2 .

Таким чином продовжуючи свої протиправні дії спрямовані на протиправне заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , перебуваючи на проїжджій частині дороги, на відстані 17,5 м від автобусної зупинки, що по вулиці Центральна в с. Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області, в напрямку сільської ради даного населеного пункту, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, протиправно, цілеспрямовано та рішуче, умисно, в присутності сторонніх осіб, які в цей момент знаходилися поряд і спостерігали за його діями, тримаючи правою рукою дерев`яну палицю, довжиною 0,7м-1м, діаметром 5-6 см., яку заздалегідь взяв із собою, наніс нею потерпілому ОСОБА_5 один удар по голові в область потиличної ділянки зліва та один удар по голові в область обличчя з лівої сторони в ділянку лівої скроні й один удар по голові в область потиличної ділянки з правої сторони, в результаті чого потерпілий втратив рівновагу, зігнувся та оперся на праве коліно на узбіччі дороги, опустивши голову обличчям вниз. Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , наніс йому декілька ударів правою ногою в область носа та губ, а також лівого ока, в результаті чого той втратив свідомість.

Внаслідок таких умисних дій ОСОБА_4 по нанесенню ударів, потерпілому ОСОБА_7 було спричинено тілесні ушкодження, а саме: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння і основи черепа зліва з крововиливом у речовину скроневої частки лівої півкулі головного мозку, підапоневротичної гематоми м`яких тканин скронево-тім`яно-потиличної ділянки зліва, що за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння належать до тяжких тілесних ушкоджень (п.п. 2.1.2., 2.1.3. (б) "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" - МОЗ України, Київ, 1995); травму лівої частини обличчя у вигляді вдавленого багатоуламкового перелому на межі передньої стінки верхньощелепової пазухи однойменної кістки та тіла виличної кістки, з поширенням лінії на нижню стінку лівої орбіти із зміщенням кісткових фрагментів в порожнину верхньощелепової пазухи зліва, що не була небезпечною для життя та у своєму клінічному перебігу супроводжується тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належить до середньої тяжкості п.п. 2.2.1, 2.2.2 цих "Правил"; закритий перелом кісток носа, що належить до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день) пп. 2.3.1 а\ .2.3.3 цих "Правил"; гематоми потиличної ділянки зліва, обох навколоорбітальних ділянок, носа, верхньої губи, синці завушної ділянки (без уточнення кількості та локалізації) із ознаками забиття м`яких тканин у вигляді набряку, що належать до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.5 цих "Правил").

Після спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ,- ОСОБА_4 покинув місце вчиненого злочину.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому за ч.1 ст. 121 КК України кримінальному правопорушенні визнав повністю, запевнив суд про своє каяття у вчиненому. Стосовно обставин вчинення ним злочину пояснив, що 23 травня 2020 року, на його номер телефону зателефонувала знайома ОСОБА_8 і спитала чи може він забрати її з сестрою ( ОСОБА_9 ) з с.Гнильче і завезти у село Горожинку. На що він погодився, викликав таксі ( водій - свідок ОСОБА_10 ), яким й прибув у с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області. Зупинилися біля автобусної зупинки, зустрівся із сестрами ОСОБА_11 , ОСОБА_2 та ще кількома хлопцями, випив з ними спиртне. Потім ОСОБА_13 сіла до нього у таксі, пізніше взяли до автомобіля і її сестру ОСОБА_14 та поїхали в напрямку м.Підгайці, відвіз їх додому. Зранку 25 травня 2020 року домовився про зустріч з ОСОБА_15 . Після обіду удвох поїхали в м. Підгайці, придбали м`ясо, пиво, горілку та поїхали у с.Угринів, там зустрілися із знайомими, випивали й відпочивали. Після чого, разом із ОСОБА_15 поїхав на таксі у м.Підгайці, продовжили відпочинок у барі «Кавалєрка», вживали спиртне. Близько 21 години до нього зателефонувала ОСОБА_8 і сказала, що з ним хочуть «говорити», після чого вона передала телефон хлопцю ( як пізніше виявилося це був ОСОБА_2 ). Цей хлопець сказав приїхати до нього у с.Гнильче, щоб «поговорити». На це він (обвинувачений) погодився і розмова припинилася. Після цього було ще кілька дзвінків з того ж самого номера, але він їх не приймав - «вибивав». Після чергового дзвінка відповів, почув від того ж хлопця «матюки», погрози, що як не приїде, той його «зловить» й «щось зробить», «розбере хату». На це відповів, що приїде. Після чого він викликав таксиста ОСОБА_17 , також закликав до поїздки знайомого ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , бо передбачав можливість бійки і не знав, скільки осіб їх там чекає. Своїм знайомим пояснював, що потрібно поїхати з ним в село Гнильче, щоб «поговорити». Вказані особи погодилися їхати. По дорозі він заїхав додому, де перевзувся із замшевих туфель у кросівки ( щоб зручніше, при потребі, було втікати); побачив палицю (дерев`яну, довжиною близько 1 м, діаметром 4-5 см, для вибивання килимів) та взяв з собою (задля чого взяв палку, не пояснив).

По дорозіЮ з телефону ОСОБА_21 до нього знову зателефонував ОСОБА_2 , питав де він знаходиться, при цьому повідомив, що він (потерпілий) перебуває у с.Затурин, на що він йому відповів, що їде у с.Гнильче. Приїхавши, зупинили автомобілі біля автобусної зупинки, своїм знайомим він сказав відійти за зупинку і що він сам буде розмовляти з тим, хто до нього телефонував. Знайомі відійшли. Тут до нього підійшли потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третій незнайомий хлопець та дівчата. При цьому ОСОБА_2 стояв попереду, ОСОБА_5 - трохи позаду. При цьому він ( обвинувачений) вирішив, що між ним та вказаними особами можлива бійка, бо їх було троє. Спочатку привітався, на запитання ОСОБА_2 чого він приїхав у їх село, відповів, що приїхав на прохання самого ОСОБА_2 , оскільки саме він телефонував і просив приїхати на розмову. Також сказав, - якщо вони ( ОСОБА_25 та його знайомі) хочуть битися, то щоб не били по автомобілях. Тоді почалася словесна суперечка. В якийсь момент він відчув удар в спину (штовхання) і зразу схопився за палицю та вдарив нею по нозі або руці потерпілого ОСОБА_2 , а потім по його голові. Від удару той похилився і впав, при цьому пролунав гучний звук. Зразу ж підбігли його хлопці й забрали у нього з рук палицю, дивилися на стан ОСОБА_26 цей час, потерпілий ОСОБА_5 сказав йому, що він «наробив». У відповідь він зчепився з потерпілим ОСОБА_5 , вдарив його по голові, у верхню частину обличчя, також рукою по тулубу, від чого той нагнувся, і тоді він вдарив потерпілого ногою по обличчю (удар був спрямований знизу - вверх). На це потерпілий сказав «попав», піднявся і вони знову зчепилися та впали у рів. Тут до них підбігли ОСОБА_15 з ОСОБА_29 , забрали його від ОСОБА_5 до автомобіля, після чого він поїхав у м.Підгайці, де ще випив з хлопцями пива й потім всі роз`їхалися по домах. Хлопці розповідали, що надавали допомогу потерпілому ОСОБА_25 . Також, по дорозі, коли поверталися, він викинув ту палицю через вікно автомобіля. Зранку до нього приїхала поліція, він не втікав і про все, що відбувалося правдиво написав у поясненнях. Палицю шукали з поліцією, але не знайшли. Уточнив, що з сторони потерпілого ОСОБА_2 по телефону були погрози і саме для того, щоб ті особи, які йому погрожували, самі до нього не приїхали, він вирішив сам до них поїхати і поговорити; при цьому припускав, що його через його приїзд може виникнути бійка з приводу його (обвинуваченого) приїздів у село Гнильче ( приїзди були викликані зустрічами із ОСОБА_30 ). Зараз він усвідомлює, що міг тоді не їхати і нічого поганого не сталося б, оскільки мав можливість повідомити про такі погрози у поліцію, але цього не зробив; до тієї поїздки ніхто із його друзів його не спонукав. Вважає, що якби тоді він був тверезий, то цього б не сталося. Також повідомив, що через свою сестру пропонував потерпілим гроші на лікування і на відшкодування шкоди, але при цьому хотів, щоб вони не мали до нього претензій і він вийшов би на волю, але ті на такі умови не погодилися і гроші не прийняли.

Суд вважає за доцільне зазначити, що впродовж судового розгляду обвинувачений періодично змінював свою позицію щодо визнання своєї винуватості, - спочатку частково визнавав свою вину у вчиненому, а саме: визнавав, що за обставин, вказаних в обвинувальному акті, наносив удари потерпілим, також визнав, що потерпілі отримали тілесні ушкодження, які були тяжкими, однак не погодився й не визнав, що саме його удари призвели до таких наслідків. Й лише після дослідження усіх доказів по справі, обвинувачений заявив про повне визнання своєї вини у інкримінованому йому обвинуваченням злочині, зокрема й у тому, що саме внаслідок його ударів у потерпілих виникли тяжкі тілесні ушкодження.

Стосовно вчиненого, обвинувачений ОСОБА_4 запевнив суд, що кається, просить його суворо не карати; також пояснив, що не хотів, щоб все так сталося, не сподівався на настання таких наслідків від того, що бив палицею по голові потерпілих, а саме, що у них будуть такі тяжкі тілесні ушкодження, а тому він не хотів завдавати потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, - «так вийшло». Поряд з цим, підтвердив, що завдаючи удари потерпілим саме у голову, усвідомлював, що бив палицею по голові, яка є життєво-важливим органом людини.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що з обвинуваченим до цієї справи знайомим не був, між собою вони не родичі, стосунки чи будь-які інші взаємовідносини між ними відсутні. Потерпілого ОСОБА_2 знає, між собою не родичі, односельчани, стосунки дружні. По суті справи пояснив, що проживає у с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області і 25 травня 2020 року, близько 00 год 10 хв., зателефонував до ОСОБА_31 , запропонувавши випити пива. На що той розповів, що збирається із ОСОБА_2 йти в центр, бо має приїхати знайомий. Вдягнувшись, він приєднався до вказаних осіб, які прямували до автобусної зупинки. По дорозі ОСОБА_32 знову сказав, що то має бути їх знайомий ( не називаючи ні імені, ні прізвища), з яким вони повинні поспілкуватися, випити спиртного, про якісь конфлікти з цього приводу йому ніхто нічого не казав. Біля автобусної стояли два автомобілі - таксі - сіра «Шкода Октавія» та ВАЗ з ввімкненими фарами, спершись на переднє праве крило якого, стояв незнайомий хлопець (пізніше дізнався, що це ОСОБА_4 ). Підійшовши до нього, привіталися, потиснувши руки. Після цього ОСОБА_33 спитав чи вони не будуть бити їх автомобілі. На що він (потерпілий) відповів, що вони прийшли просто поговорити і бити автомобілі не будуть. Після цього ОСОБА_33 почав «матюкати» ОСОБА_2 , його (потерпілого) та ОСОБА_31 . У відповідь вони також нецензурно висловлювалися в адресу ОСОБА_35 . Ця словесна перепалка тривала близько 15 секунд. В якийсь момент обвинувачений нагнувся до землі за якимось предметом і голосно крикнув: «Хлопці, вибігайте». Після чого вдарив дерев`яною палицею ( довжина 50-70 см, діаметр близько 5 см) по голові ОСОБА_2 й той відступив назад. У цей час, він (потерпілий) знаходився праворуч ОСОБА_2 і, після ударів ОСОБА_2 , обвинувачений наніс йому один удар палицею по щелепі зліва. Від цього удару він нагнувся вперед і отримав від ОСОБА_4 удари ззаду, справа, по нижній частині потилиці, від яких впав на коліно і на руку. При цьому ОСОБА_4 продовжував наносити йому удари ногою по обличчі від яких він втратив свідомість. Коли отямився, то знаходився на тому ж місці, але біля нього вже нікого не було, був у крові, встав і пішов додому. Мати викликала поліцію, сусід завіз його у лікарню. Вважає, що зустрівшись із ними, біля автобусної, ОСОБА_4 подумав, що вони прийшли його бити, а тому першим почав бити їх. При цьому обвинуваченого ніхто не бив (не наносив удари). Діями обвинуваченого йому заподіяно шкоду й він має до нього претензії морального та матеріального характеру, оскільки збитки йому не відшкодовані. Щодо міри покарання, то погодився із прокурором, як державним обвинувачем щодо покаранням для обвинуваченого у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців, які слід відбувати реально.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) повідомив, що з обвинуваченим до справи знайомим не був, вони між собою не родичі, стосунки чи будь-які інші взаємовідносини між ними відсутні. Потерпілого ОСОБА_5 знає, односельчанин, не родич, відносини дружні. По суті справи пояснив, що у 2019 році він почав спілкуватися із ОСОБА_30 . 23 травня 2020 року він, сестри ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , ОСОБА_31 і ОСОБА_38 , перебували у с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області, смажили шашлики, спиртного не вживали, відпочивали. Коли перебували на автобусній зупинці, ОСОБА_8 розповіла, що до неї телефонував хлопець на ім`я ОСОБА_39 з Яблунівки, також зателефонувала до нього і попросила приїхати й забрати її в інше село. Цим хлопцем виявися ОСОБА_40 . Через деякий час він приїхав на таксі «Шкода», до нього в автомобіль сіли сестри ОСОБА_11 та ОСОБА_38 й вони поїхали. Наступного дня, 24 травня 2020 року він перебував із сестрами ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , ОСОБА_31 , ОСОБА_43 по АДРЕСА_2 . Близько 20 години до ОСОБА_44 зателефонував ОСОБА_40 , вона його дзвінки не приймала, «вибивала». Після чергового дзвінка, через 10-15 хвилин, ОСОБА_13 передала телефон йому (потерпілому), при цьому розповіла, що ОСОБА_33 хотів приїхати до неї у село, але вона цього не хотіла й попросила поговорити із ОСОБА_45 . Погодившись, він відповів на дзвінок обвинуваченого, привітався й спитав чого той хоче в ОСОБА_13 , на що почув, - « приїду, поясню». У свою чергу він сказав, - « добре, приїжджай». Після цього, близько 23 години, ОСОБА_4 знову зателефонував до ОСОБА_13 й тоді він (потерпілий) сам відповів на дзвінок, знову спитавши, що він хоче в ОСОБА_13 . На що той знову відповів, що зараз приїде і пояснить, на що він відповів, - « добре, приїжджай, поговоримо», також сказав, що якщо він не приїде, то він (потерпілий) сам до нього приїде, хоча реального наміру це робити він не мав, оскільки не був знайомим з ОСОБА_47 й перервав дзвінок. Під час усіх телефонних розмов, обвинувачений жодного разу не сказав, про що саме вони мали розмовляти при зустрічі. Близько 00 год 20 хв., вже 25 травня 2020 року, ОСОБА_33 знову зателефонував до ОСОБА_13 і сказав, що він уже чекає на автобусній зупинці у їх селі (с.Гнильче) й та одразу передала телефон йому і при цьому знову сказала, що ОСОБА_33 хотів із нею зустрічатися, але вона проти. Взявши телефон у ОСОБА_13 , він сказав ОСОБА_48 , що вже йде до нього. Загалом було близько шести таких дзвінків від обвинуваченого, які тривали від 25 до 30 секунд. Також один раз, самостійно, з телефону ОСОБА_44 він зателефонував до ОСОБА_4 і запитав де він є, на що той відповів, що зараз буде. В останній або передостанній розмові із ОСОБА_4 , він (потерпілий) сказав обвинуваченому, якщо той не приїде до них, то він (потерпілий) приїде до нього й проломить йому череп. Дізнавшись, що ОСОБА_4 уже в їх селі, усією компанією пішли в напрямку автобусної зупинки, також по дорозі до них приєднався ОСОБА_5 . Підійшли до автобусної - попереду він (потерпілий), ОСОБА_5 та ОСОБА_31 , а ОСОБА_38 з дівчатами - позаду. З їх компанії усі були тверезі. На місці побачили два автомобілі - таксі «Шкода-Октавія» сірого кольору (під керування водія ОСОБА_50 ) і червоний «Жигуль», спершись на праве крило якого, стояв ОСОБА_4 . При зустрічі вони утрьох привіталися із ОСОБА_4 (від якого було чути запах алкоголю), потиснули руку, після чого той запитав: «хлопці, ви будете бити наші машини?». На це або ОСОБА_5 , або ОСОБА_31 відповів, що бити нічого ніхто не буде, прийшли просто поговорити. Тут ОСОБА_4 крикнув «Хлопці!» й з-за автобусної зупинки до них вибігли 5-6 хлопців, серед яких він впізнав лише ОСОБА_19 . У цей же час ОСОБА_4 нагнувся і правою рукою підняв із землі дерев`яну палицю, взяв її обіруч та сильно вдарив нею його (потерпілого) по чолі, над бровою лівого ока. Від удару він втратив рівновагу, «закрутилася» голова, але він не впав, розвернувся, маючи намір втекти і коли вже перебував до ОСОБА_52 спиною, знову відчув сильний удар по голові з-заду зліва, після якого впав на землю, відповз назад (4-5 метрів) від ОСОБА_4 . При цьому, на протилежній стороні дороги побачив, як троє били ОСОБА_5 . Тут до нього підбіг ОСОБА_54 і вдарив його ногою у те ж місце, куди ОСОБА_33 попередньо наніс удар палицею, - над бровою зліва й після цього втратив свідомість. Отямився він уже в автомобілі, який віз його у лікарню. З приводу розмов із обвинуваченим по телефону, повідомив суду, що у ОСОБА_55 він не закоханий, йому не подобалося, що ОСОБА_33 приїжджає у його (потерпілого) село та фактично входить у його (потерпілого) компанію і саме з цього приводу мав намір поспілкуватися з обвинуваченим. На даний час йому заподіяно матеріальну, фізичну та моральну шкоду, яку обвинувачений не відшкодував. Повідомив, що обвинувачений пропонував йому спочатку 2 000,00 доларів США на лікування, а потім 5 000,00 доларів США. Але ці гроші він від обвинуваченого не прийняв, оскільки натомість той хотів, щоб він (потерпілий) відмовився від своїх претензій про винятково реальне відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі. Також, через соціальні мережі ОСОБА_4 писав йому повідомлення, вибачався за вчинене, але він (потерпілий) йому не пробачив, а тому просить покарати його суворо й призначити максимальний термін покарання - 8 років позбавлення волі.

Допитаний у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_10 суду пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_4 знає, він йому не родич, відносин не підтримують. Потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_2 знає, не родичі, відносини відсутні. По суті справи повідомив, що надає послуги перевезення таксі. Навесні 2020 року, це була субота, вечір, точного часу не пригадує, ОСОБА_4 викликав його і попросив завезти в с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області. Він виконав замовлення й відвіз ОСОБА_4 у вказаний населений пункт, зупинившись біля автобусної зупинки, де перебували дівчата та хлопці. Обвинувачений вийшов з автомобіля й повернувся з двома дівчатами, попросивши відвезти їх у м.Підгайці. Однак, ще не виїхавши з села, ОСОБА_4 сказав повертатися назад й зупинив у тому ж місці. Тут обвинувачений та дівчата вийшли з автомобіля і через деякий час знову повернутися, з ними був ще один незнайомий хлопець. За вказівкою ОСОБА_4 , він відвіз тих дівчат у с.Гороженку й залишив там. Потім відвіз ОСОБА_4 в м.Підгайці, по дорозі висадивши хлопця з с.Гнильче, оскільки той не мав коштів для оплати поїздки, а ОСОБА_4 сказав, що платити за нього не буде. Наступного дня, під вечір, до нього знову зателефонував ОСОБА_4 і попросив під`їхати до кафе «Кавалєрка», що по вул. Шевченка у м.Підгайці Тернопільської області. Під`їхавши, забрав ОСОБА_4 та хлопця на прізвище « ОСОБА_15 » й за вказівкою обвинуваченого повіз їх у с.Гнильче. По дорозі, на прохання обвинуваченого, заїхав у с.Яблунівка (місце проживання обвинуваченого), де той вийшов і повернувся через деякий час. Далі поїхали у с.Гнильче. По дорозі чув, як відповідаючи на телефонний дзвінок, ОСОБА_4 сказав, що зараз приїде. По дорозі ОСОБА_4 сказав йому повернути знову на м.Підгайці, бо там є його друзі. Проїхавши 600-700 метрів, побачив на дорозі автомобіль марки «Жигуль», червоний або зелений, за кермом якого була незнайома йому дівчина та у салоні - двоє або троє хлопців. ОСОБА_4 наказав зупинитися, бо саме цей автомобіль він чекав, підійшов до « ОСОБА_56 », там про щось порозмовляв із одним із хлопців, повернувся й сказав їхати далі у с.Гнильче. По дорозі він знову чув розмову обвинуваченого по телефону, де той на перший дзвінок відповів, що зараз буде; а на другий, - що вже у с.Гнильче. Потім був третій дзвінок, під час якого ОСОБА_4 попросив зупинитися через поганий зв`язок. Тут він (свідок) чув, як ОСОБА_4 казав співрозмовнику: «… що ти мене обманюєш…, сказав в Гнильче, а тепер в Середнє, я їжджу, … чи ти боїшся,», мала місце нецензурна лайка. По змісту й тону такої розмови він зрозумів, що ОСОБА_4 їде на бійку, а тому сказав, що далі не поїде, але ОСОБА_4 запевнив, що битися не буде. Тоді він привіз його у с.Гнильче, «Жигуль» приїхав за ними. ОСОБА_4 вийшов й залишився на автобусній зупинці, сказавши чекати, щоб відвезти його назад, бо інакше не оплатить дорогу. Тут він вирішив попередити тих, на кого чекав ОСОБА_48 , щоб уникнути бійки. Сказавши ОСОБА_4 , що їде до знайомого і потім повернеться, проїхав автомобілем вперед, маючи на меті зустріти тих, кого чекав ОСОБА_4 . Але нікого не побачив, а тому за 5-10 хв. повернувся назад. Там, окрім ОСОБА_4 , він побачив групу хлопців і дівчат - 4 і більше особи. Двоє - троє хлопців з цієї групи підійшли до ОСОБА_4 й між ними почалися крики, звуки суперечки, тоді пролунав сильний удар, очевидним було те, що когось сильно вдарили; самого удару він не бачив. Тоді він завів двигун автомобіля, увімкнув фари, видно було шарпанину, хлопець на прізвище ОСОБА_15 почав когось розбороняти; при цьому він побачив, як один із тих двох хлопців почав втікати через дорогу, а другий залишився або лежати, або сидіти. ОСОБА_33 наздогнав першого хлопця, той впав, між ним продовжилася шарпанина. ОСОБА_15 знову почав їх розбороняти, при цьому казав: « ОСОБА_57 , що ти робиш». Що було далі з тими хлопцями, він не бачив. Після цього ОСОБА_4 і ОСОБА_15 сіли до нього в автомобіль, сказали їхати в м.Підгайці, решта сіли в «Жигуль» і всі поїхали. Їдучи назад, бачив в салоні автомобіля на підлозі біля заднього сидіння (там сиділи ОСОБА_15 і ОСОБА_4 ), дерев`яну палицю, довжиною 40-50 см, діаметром 1,5-2 см. Спитав навіщо її брали, у відповідь ті промовчали, але палицю сховали і пізніше він її вже не бачив. На руках ОСОБА_4 помітив кров. У ОСОБА_15 крові не бачив. Гроші за поїздку йому не заплатили.

.

Допитаний у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_54 суду пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_4 знає, не родич, відносини нормальні. Із потерпілими по справі не був знайомий, знає лише у зв`язку із цією справою, вони йому не родичі, будь-які стосунки відсутні. По суті справи пояснив, що 22-24 травня 2020 року ( точно дати не пригадує), близько 12 години ночі до нього зателефонував ОСОБА_15 і сказав, що треба під`їхати в с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області, бо намічається бійка, але з якого приводу не сказав. Він погодився і поїхав своїм автомобілем ВАЗ 2101, червоного кольору. З ним також їхали ОСОБА_60 та ОСОБА_61 . За вказівкою ОСОБА_62 , вони спочатку приїхали в с.Пановичі, де пересіли в автомобіль ВАЗ 2106, який належить ОСОБА_63 . Також до них приєдналася ОСОБА_64 і вони поїхали в с.Гнильче, там зупинилися біля автобусної зупинки. На місці вже було сіре таксі «Шкода», біля якого стояв ОСОБА_4 , ОСОБА_19 і ОСОБА_15 , ОСОБА_67 . На його запитання, що сталося, ОСОБА_33 відповів, що сам не знає і зараз буде знати. Після цього всі хто приїхав, окрім ОСОБА_4 пішли за автобусну зупинку, а він залишився стояти біля дороги (відстань близько 30 метрів), таксист сидів в автомобілі. Десь через 2 хв., до ОСОБА_4 підійшли троє хлопців, серед яких були тоді ще не знайомі йому потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 і один незнайомий хлопець, який потім втік. Потім почув крики, нецензурну лайку, після неї - звук сильного удару, знову лайка. Одразу ж після цього, всі хто був на автобусній, побігли до ОСОБА_4 із тими хлопцями. ОСОБА_15 і ОСОБА_68 відтягували за руки ОСОБА_52 , щоб той не бив ОСОБА_69 цей момент до нього підбіг другий потерпілий в темній шкіряній куртці ( ОСОБА_5 ). Тут ОСОБА_33 почав бити вже ОСОБА_5 , куди наносилися удари він не знає, чи мав при цьому у руках ОСОБА_33 якийсь предмет, також не знає. В якийсь момент він побачив, що ОСОБА_5 вже лежить на землі і ОСОБА_33 вдарив його ногою по голові. У потерпілого була розбита губа. В цей момент ОСОБА_15 крикнув, що є труп. Тоді він і ОСОБА_61 підбігли до ОСОБА_2 , який лежав без тями. ОСОБА_68 приніс воду в каністрі з автомобіля і нею поливали голову потерпілого, яку підтримувала ОСОБА_70 . Дихання у потерпілого спочатку не було, але потім з`явилося, він отямився, відкрив очі, але нічого не говорив. На його обличчі був синець, розбита губа, кров. Знову стали чутні крики нецензурними словами ОСОБА_4 , окрім нього ніхто не бився і удари наносив потерпілим лише обвинувачений. Зразу ж після цього, всі сіли у автомобілі, яким приїхали і повернулися додому.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка обвинувачення ОСОБА_71 пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_4 знає, він їй не родич, товаришує з її чоловіком ОСОБА_72 , стосунки нормальні. Потерпілих по справі не знає, вони їй не родичі, відносин з ними не підтримує. По суті справи повідомила, що десь під кінець травня 2020 року вона перебувала вдома у ОСОБА_18 у с. Угринів Підгаєцького району Тернопільської області. Після 24 години до ОСОБА_68 зателефонував ОСОБА_33 і сказав, що потрібно їхати в с.Гнильче для розмови з іншим хлопцем з приводу якоїсь дівчини і йому ( ОСОБА_68 ) треба буде лише постояти збоку. На цю пропозицію ОСОБА_68 відмовився. Тоді ОСОБА_4 телефонував ще два рази і на третій раз ОСОБА_68 погодився їхати. ОСОБА_4 і ОСОБА_15 запропонували забрати ОСОБА_68 з дому на таксі, але той відмовився і сказав, що поїде своїм автомобілем ВАЗ 2106 зеленого кольору. Оскільки у ОСОБА_68 боліло коліно, то за кермо сіла вона. По дорозі, на прохання ОСОБА_52 , вони підібрали ОСОБА_54 , ОСОБА_74 та ОСОБА_20 , оскільки у їх автомобілі ВАЗ 2101, червоного кольору закінчився бензин, а вони також їхали на прохання ОСОБА_4 у с. Гнильче. Приїхавши у село, біля автобусної зупинки вийшли з автомобіля, підійшли до ОСОБА_4 , ОСОБА_19 і ОСОБА_15 , які приїхали з обвинуваченим на таксі. На запитання, чого він їх покликав, той сказав, що коли відпочивав з ОСОБА_15 , до нього телефонували хлопці з села Гнильче і треба з ними зустрітися щоб поговорити про якусь дівчину з цього села, яку «не поділили». При ній ОСОБА_33 говорив з кимось по телефону, але змісту розмови не чула. Десь через 20 хв. ОСОБА_33 сказав всім відійти до автобусної зупинки і, що він сам поговорить з тими хлопцями. Прохання обвинуваченого вони виконали. При цьому таксі, яким приїхав ОСОБА_33 з братами ОСОБА_15 , від`їхало від них і повернулося десь за 5-7 хвилин, зупинившись неподалік автобусної зупинки. Потім до ОСОБА_52 підійшли троє хлопців, між ними почалася розмова, позаду них зупинилося 2-3 дівчини. Через 1 хв. почувся сильний глухий удар, всі зрозуміли, що почалася бійка й одразу побігли до ОСОБА_52 , щоб це припинити. Підбігши, побачила у руках ОСОБА_52 дерев`яну палицю. Першими до ОСОБА_52 прибігли ОСОБА_76 і ОСОБА_61 , відштовхнули обвинуваченого вбік і стали над хлопцем, який вже лежав, це був ОСОБА_2 , без свідомості, на виску зліва у нього була кров. А в ОСОБА_52 на руках також була кров. Вони відтягнули потерпілого вбік, подалі від ОСОБА_52 бо той ще поривався його бити. Потім стали приводити до тями ОСОБА_2 , злегка били його по обличчі , але це нічого не дало. Тоді ОСОБА_68 приніс з автомобіля каністру з водою, якою ОСОБА_77 поливав обличчя потерпілого, ОСОБА_19 легенько бив по обличчі, а ОСОБА_54 стояв збоку. Вона у цей час підсвічувала їм ліхтариком. Через деякий час потерпілий прийшов до тями. Після цього вони підійшли до другого потерпілого - ОСОБА_5 , з яким у цей час шарпався ОСОБА_33 , при цьому вони качалися по землі. Хлопці і їх розтягнули. ОСОБА_52 затягнули в таксі, а потерпілий залишився лежати, на його обличчі була кров та біля нього, на дорозі. Чи наносив обвинувачений удари потерпілому ОСОБА_5 вона не бачила.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка обвинувачення ОСОБА_81 пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_4 знає, він їй не родич, стосунки відсутні. Потерпілих по справі знає, вони їй не родичі, з потерпілим ОСОБА_2 товаришує, підтримує добрі стосунки, а з ОСОБА_5 має звичайні, нормальні стосунки. По суті справи повідомила, що 23 травня 2020 року ОСОБА_33 зателефонував до її сестри ОСОБА_13 і спитав де вона є, на що вона відповіла, що у с.Гнильче Підгаєцького району. Тоді ОСОБА_33 приїхав у село Гнильче і запропонував сестрі відвезти її додому й вона погодилася. Про стосунки ОСОБА_52 і її сестри їй більше нічого не відомо. З приводу подій в ніч з 24 на 25 травня 2020 року, пояснила, що 24 травня 2020 року, близько 20 години, вона, її сестра ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_31 , ОСОБА_38 перебували у с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області й спільно відпочивали. Близько 24 години вона з ОСОБА_32 відійшла й повернулася до компанії десь через 30 хв. Тут почула, як ОСОБА_2 по телефону її сестри ОСОБА_13 про щось домовлявся із ОСОБА_82 . Після цього ОСОБА_2 телефонував до ОСОБА_52 ще кілька разів і з їх розмови вона здогадалася, що вони домовляються зустрітися, щоб поговорити. Десь через 30 хв. на телефон її сестри подзвонив ОСОБА_33 , йому відповів ОСОБА_2 і ОСОБА_48 сказав, що він вже приїхав на домовлене місце. Усією компанією вони пішли до автобусної зупинки, де їх чекав ОСОБА_83 . По дорозі до них приєднався ОСОБА_5 , вона з сестрою та ОСОБА_84 йшли позаду хлопців. Пройшли близько 300 метрів, побачили ОСОБА_52 і до нього підійшли ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_31 . Вона із сестрою зупинилися за 30 метрів до ОСОБА_4 . В якийсь момент вона побачила, як ОСОБА_4 вдарив когось із тих трьох хлопців дерев`яною палицею. Злякавшись, вони утрьох сховалися у кущах, боячись що і їх можуть побити. Десь за 1 хв. до них приєднався й ОСОБА_31 , також сховався, нічого не розповідав. З тої схованки вони не бачили, що далі відбувалося на дорозі і вийшли лише коли побачили, що автомобілі поїхали. Підішли ближче й побачили, що ОСОБА_5 встав і кудись пішов. ОСОБА_85 знайшли на узбіччі, в траві, всього у крові, особливо обличчя. ОСОБА_2 сказав, що не чує своїх рук та ніг. Тоді вони повідомили про це батька ОСОБА_2 . Той прийшов на місце події, почав шукати автомобіль щоб завезти сина в лікарню. У цей час ОСОБА_33 знову зателефонував до сестри, йому відповів ОСОБА_38 . З його слів, ОСОБА_33 сказав, що якщо їм мало, то він повернеться і добавить, на що ОСОБА_84 відповів, що поліція вже їде.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка обвинувачення, в присутності законного представника ОСОБА_86 ) неповнолітня ОСОБА_87 пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_4 знає, він їй не родич, стосунки відсутні. Потерпілих по справі знає, вони їй не родичі, з потерпілим ОСОБА_2 спілкується, як із знайомим, стосунки нейтральні, а з ОСОБА_5 не спілкується, стосунки відсутні. По суті справи повідомила, що з ОСОБА_4 вони зустрічалися, як хлопець із дівчиною 20, 21 та 22 травня 2020 року. Всі ці зустрічі були в присутності її старшої сестри ОСОБА_14 . 23 травня 2020 року вона, її сестра ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_38 та ще двоє хлопців чи дівчат (вже не пригадує), перебували однією компанію в с.Гнильче, на автобусній зупинці. Цього дня до неї додому повинен був приїхати ОСОБА_40 . Вона написала йому, що знаходиться у компанії з друзями в с.Гнильче та домовилася, що ОСОБА_39 забере її з сестру із с.Гнильче, щоб поїхати у м.Підгайці. Приїхавши на таксі, ОСОБА_48 спочатку поїхав на Підгайці лише із нею (свідком), потім повернувся на її прохання, щоб забрати і її сестру. Там ОСОБА_33 про щось розмовляв із ОСОБА_43 та ОСОБА_2 , вони утрьох випивали спиртне, - по 100 грам горілки. І тут між ОСОБА_2 та обвинуваченим виникло якесь непорозуміння, але яке саме вона не пригадує. Потім, на таксі, яким приїхав обвинувачений, вона, її сестра ОСОБА_14 , ОСОБА_38 та ОСОБА_4 поїхали з с.Гнильче. Наступного дня, 24 травня 2020 року, вона вирішила припинити стосунки з обвинуваченим і о 10 год ранку написала йому, що не хоче з ним зустрічатися. На її рішення ОСОБА_4 відреагував нормально, відписав «Ясно. Добре». Наступного дня, 24 травня 2020 року, близько 20 години, вона перебувала у компанії своєї сестри ОСОБА_88 , ОСОБА_2 , ОСОБА_89 . Близько 22-23 години ОСОБА_2 сказав, що хоче поговорити із ОСОБА_82 і запитав про номер його мобільного телефону. Також, для розмови із обвинуваченим він попросив її телефон, щоб не «світити» свій номер. У подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_33 між собою передзвонювалися, змісту їх розмов вона не чула. Але ОСОБА_2 сказав, що вони домовилися про зустріч і про «випити мирову». З цього вона зробила висновок, що між цими хлопцями було якесь непорозуміння, але яке саме вона не знала. ОСОБА_2 сказав йти до автобусної станції. По дорозі до них приєднався ОСОБА_5 . Підійшовши до місця де стояв ОСОБА_33 , побачила таксі, засвітилися фари другого автомобіля «Жигуля» і ОСОБА_48 присів на його багажник. До обвинуваченого підійшли ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_31 . Вона із сестрою та ОСОБА_43 залишилися позаду. Тоді ж вона почула звук удару та побачила, що ОСОБА_2 зігнувся. Зразу ж після цього вона з сестрою та ОСОБА_84 сховалися за деревами, згодом до них приєднався і ОСОБА_31 . Що далі було не бачила, лише чула звуки ударів, потім почула звук автомобіля, який від`їжджав. Після цього вони й вийшли із схованки, побачили, як ОСОБА_5 піднявся з землі і кудись пішов. ОСОБА_2 знайшли на узбіччі дороги. В обох потерпілих була кров на одязі і обличчі. Після цього ОСОБА_90 повідомив батька ОСОБА_2 , той прийшов і шукав автомобіль, щоб завезти сина в лікарню. У цей час, на її номер зателефонував ОСОБА_40 , якому відповів ОСОБА_38 , ввімкнувши гучномовець. Всі чули, як ОСОБА_33 сказав, - «якщо мало, то ще приїду і доправлю». На цьому ОСОБА_84 перервав зв`язок. 25 травня 2020 року, десь в період 17-19 години, на її телефон і її сестри знову дзвонив ОСОБА_40 . Сестра йому відповіла, він питав про неї (свідка) і тоді сестра перервала зв`язок. Потім обвинувачений ще телефонував до неї, але вона йому не відповідала.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка обвинувачення ОСОБА_91 пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_4 знає з вигляду, він їй не родич, стосунки відсутні. Потерпілих по справі не знає, вони їй не родичі, стосунки відсутні. По суті справи повідомила, що навесні 2020 року, ввечері вона була із своїм хлопцем ОСОБА_54 коли до нього зателефонував ОСОБА_15 і спитав, чи не хочуть вони поїхати в с.Гнильче. Вони погодилися. Взяли із собою ОСОБА_20 . Також знає, що ОСОБА_33 їхав в те село на таксі разом із ОСОБА_15 та ОСОБА_19 . Доїхавши в с.Пановичі Підгаєцького району, у їх автомобілі закінчилося пальне. Тут до них під`їхав ОСОБА_61 із своєю дівчиною ОСОБА_94 та підібрав, бо також на прохання ОСОБА_52 їхав у с.Гнильче і знав (зі слів ОСОБА_4 ), що у них є проблема з пальним. Приїхавши у село Гнильче, побачили ОСОБА_4 , який розмовляв по телефону і сварився. Потім обвинувачений сказав всім стати за автобусну зупинку, що вони й зробили. Через деякий час почувся звук сильного удару, запищали якісь дівчата й було чути, як хтось біжить. Одразу всі вийшли з-за автобусної і пішли до того місця, де знаходився обвинувачений. Там вона побачила в траві хлопця із синцем під оком, без свідомості, при цьому ОСОБА_61 та ОСОБА_54 щось на нього лили і той отямився. Також бачила, як ОСОБА_33 вдарив ногою в голову іншого хлопця в чорній шкіряній куртці ( ОСОБА_95 ) і той впав. Після цього всі поїхали по домах.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка обвинувачення ОСОБА_67 пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_4 знає, він йому не родич, стосунків не підтримують. Потерпілих не знає, з ними не родич, будь-які відносини відсутні. По суті справи повідомив, що в травні 2020 року він та ОСОБА_19 перебували у барі в с.Яблунівка Підгаєцького району Тернопільської області. Також до них під`їхав на автомобілі ВАЗ 2101 ОСОБА_54 разом із ОСОБА_96 . Десь через 15-20 хв. до ОСОБА_19 зателефонував ОСОБА_15 і спитав чи є автомобіль. щоб поїхати в с.Гнильче і забрати їх із ОСОБА_82 . Сівши з ОСОБА_15 до ОСОБА_54 в автомобіль. він зразу заснув, бо був добряче п`яним. Через деякий час він прокинувся, бо треба було пересісти в інший автомобіль, оскільки в автомобілі ОСОБА_54 закінчився бензин. У цьому автомобілі вже були ОСОБА_61 і його дівчина ОСОБА_94 . Пересіли, поїхали в с.Гнильче, по дорозі він знову заснув. Прокинувся від шуму і крику, хотів вийти з автомобіля, щоб покурити, але ОСОБА_61 сказав, що вони вже їдуть. Його підвезли додому і по дорозі зі слів тих хто був в автомобілів зрозумів, що була якась бійка, але хто з ким бився він не чув.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка обвинувачення ОСОБА_31 пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_4 знає, вони не родичі, стосунків не підтримують. Потерпілих знає, вони йому не родичі. ОСОБА_2 його сусід, а ОСОБА_5 його товариш, з обома підтримує товариські стосунки. По суті справи повідомив, що 24 травня 2020 року, близько 22 години, він, ОСОБА_38 , ОСОБА_2 й ОСОБА_8 та ОСОБА_14 відпочивали компанією неподалік його будинку в с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області. На деякий час він (свідок) відлучився разом із ОСОБА_9 . Повернувшись, дізналися від ОСОБА_2 , що він домовився зустрітися із ОСОБА_82 біля автобусної зупинки села. Присутні сказали, що підуть з ним. По дорозі до них приєднався ОСОБА_5 . Підійшовши до автобусної зупинки побачили там автомобілі ВАЗ і таксі, біля яких стояв ОСОБА_40 . Вони привіталися з обвинуваченим, він запитав, чи будуть бити йому автомобілі. На що вони йому заперечили. Тут між ними протягом 2-3 хвилин відбулася розмова на підвищених тонах. Після цього ОСОБА_4 витягнув звідкись «біту» і раптово вдарив нею по голові ОСОБА_2 , при цьому крикнув «хлопці». Звук від удару був гучним. На вигук ОСОБА_52 , з-за автобусної зупинки вибігло багато хлопців. Налякавшись, їх компанія розбіглася. Повернувся він на місце події, коли ОСОБА_52 з його компанією вже не було та побачив лежачих ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Потім ОСОБА_5 якось піднявся і пішов, на його обличчі та одязі була кров. ОСОБА_2 лежав і також був у крові, казав, що вмирає. Тут до ОСОБА_44 зателефонував ОСОБА_40 і спитав « чи не мало дали». Після цього зателефонували до батьків ОСОБА_2 , повідомив про те, що сталося, прийшов батько ОСОБА_2 і забрав його в лікарню.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка обвинувачення ОСОБА_38 пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_4 не знайомий, вони не родичі, стосунків не підтримують. Потерпілих знає, вони йому не родичі, односельчани, відносини товариські. По суті справи повідомив, що 24 травня 2020 року, близько 14-15 години, він, ОСОБА_2 , ОСОБА_31 , сестри ОСОБА_14 та ОСОБА_13 відпочивали у АДРЕСА_2 . Близько 22-23 години до них у село приїхав ОСОБА_40 з своїми друзями. Попередньо між ОСОБА_2 та ОСОБА_82 по телефону відбулося декілька розмов на підвищених тонах, під час яких вони домовилися про якусь зустріч, але точного змісту розмов він не чув. Саме ОСОБА_2 казав, щоб ОСОБА_48 приїхав у село і зустріч між ними повинна відбутися на автобусній зупинці. Після цього їх компанія пішла до автобусної зупинки. Там вже були автомобілі ВАЗ та сіре таксі, біля них стояв ОСОБА_33 , який спитав чи будуть вони бити йому автомобілі. Після цього обвинувачений витягнув звідкись чи то палицю, чи то «патик» і почав бити нею чи то ОСОБА_2 , чи то ОСОБА_5 . Зразу ж вибігла решта хлопців, які приїхали разом із ОСОБА_4 . Що далі відбувалося не знає, бо зразу втік з місця події, щоб уникнути бійки. Ховався в деревах-кущах разом із сестрами ОСОБА_11 , потім до них приєднався і ОСОБА_31 . Що відбувалося на місці сутички не бачив, але чув звідти звуки ударів і крики «не бий». В решті його покази є аналогічними за змістом тим, які дав у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 .

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка обвинувачення ОСОБА_98 пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_4 знає, вони не родичі, стосунки були дружні. Потерпілих не знає, вони йому не родичі, будь-яких стосунків з ними не мав і не має. По суті справи повідомив, що весною або влітку 2020 року, ні дати, ні місяця він не пригадує, близько 23-24 години до нього зателефонував ОСОБА_4 і попросив приїхати у село Гнильче Підгаєцького району, причини не пояснював. На це він ( свідок) двічі відмовився. Але на третій дзвінок ОСОБА_4 він погодився. Поїхав своїм автомобілем ВАЗ 2106 зеленого кольору разом із своєю дівчиною (тепер дружиною) ОСОБА_99 ) ОСОБА_94 . По дорозі підібрав на прохання ОСОБА_100 знайомих в с.Пановичі (вони також на прохання ОСОБА_52 їхали в с. Гнильче, але у них закінчилося пальне), - ОСОБА_54 , ОСОБА_20 та ОСОБА_74 . Приїхали у с.Гнильче, близько 00 год 30 хв. Там вже були ОСОБА_33 та ОСОБА_15 і ОСОБА_102 , які приїхали на таксі. (Таксист сидів в автомобілі і не виходив). Тут ОСОБА_4 сказав, що має поговорити з якимось хлопцем і щоб вони не втручалися, просто стояли збоку й відійшли до автобусної зупинки, що вони й зробили. Бачив, як до ОСОБА_4 підійшла компанія з трьох хлопців і двох дівчат; обвинувачений вдарив одного з хлопців палицею ( куди саме не бачив), почувся звук удару, той хлопець впав. Дві дівчини й один хлопець втекли і на місці події залишилося двоє незнайомих йому хлопців. Після того удару всі вибігли з-за автобусної, підбігли до ОСОБА_4 й стали його зупиняти. Того хлопця, що впав ( ОСОБА_2 ) відтягнули набік. Він та ОСОБА_94 знайшли в автомобілі воду і відливали нею ОСОБА_2 , бо він не дихав і обличчя мав у крові. У цей час ОСОБА_4 почав бити другого хлопця ( ОСОБА_95 ) кулаками ( кількість ударів не пригадує), той лежав, на обличчі мав кров. Окрім ОСОБА_103 потерпілих ніхто не бив. Вони забрали ОСОБА_52 від цього потерпілого, посадили його в таксі, самі сіли у свій автомобіль й роз`їхалися по домах.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка обвинувачення ОСОБА_15 пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_4 знає, вони не родичі, товаришують, стосунки дружні. Потерпілих не знає, вони йому не родичі, будь-яких стосунків з ними не мав і не має. По суті справи повідомив, що десь у червні 2020 року, точної дати і місяця не пригадує, він та ОСОБА_33 відпочивали у барі в м.Підгайці Тернопільської області. Близько 23-24 години до обвинуваченого хтось зателефонував, змісту розмови він не чув. По закінченню розмови ОСОБА_33 сказав, що буде їхати в с.Гнильче Підгаєцького району, бо йому треба з кимось поговорити, але з ким мала відбутися розмова і з приводу чого, обвинувачений не сказав. На пропозицію ОСОБА_52 їхати з ним, він (свідок) погодився. ОСОБА_39 викликав таксі (сіра «Шкода-Октавія») і через 10-15 хвилин вони поїхали в с.Гнильче. По дорозі він та ОСОБА_4 телефонували до ОСОБА_18 та ОСОБА_54 і пропонували приєднатися до їх поїздки у село, не повідомляючи при цьому справжніх причин. По дорозі в с.Яблунівка підібрали ОСОБА_19 (двоюрідний брат свідка) і ОСОБА_20 . Приїхавши в с.Гнильче, ОСОБА_33 сказав всім відійти далі і він сам поговорить, але з ким, не казав. Також за ними, на автомобілі ВАЗ 2106 зеленого кольору, під`їхали у село ( на прохання ОСОБА_52 ) ще їх знайомі - ОСОБА_61 із своєю дівчиною ОСОБА_94 , ОСОБА_54 , ОСОБА_64 . Коли всі відійшли до автобусної зупинки, побачив, як до ОСОБА_52 підійшло троє хлопців, вони порозмовляли близько 5 хвилин, а потім почали між собою шарпатися. Потім почувся глухий удар і один з тих хлопців ( ОСОБА_2 ) впав; ще один хлопець - втік. А з третім обвинувачений потім став боротися. Тоді всі побігли дивитися, що сталося. Підбігши, він побачив в руках ОСОБА_52 дерев`яну палицю (близько 50 см довжини, діаметром близько 4 см) і забрав її. Після цього він зловив ОСОБА_52 однією рукою за ліву руку і тримав, щоб той не продовжував бити тих людей; у другій руці він тримав забрану в обвинуваченого палку. Бачив, як ОСОБА_54 відливав водою з свого автомобіля хлопця, що впав, оскільки він був без свідомості. Через деякий час хлопець опритомнів. Після цього всі з компанії обвинуваченого сіли в автомобілі і поїхали з місця події. При цьому, перед тим, як сісти в автомобіль, він повернув палицю ОСОБА_105 . На його (свідка) думку, ОСОБА_33 запросив їх всіх для того, щоб у випадку, коли б його почали бити хлопці із с.Гнильче, його друзі цьому завадили б і захистили.

Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його винуватість у скоєнні інкримінованого йому обвинуваченням кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, крім вищевказаних показів потерпілих та свідків, підтверджується й іншими перевіреними в судовому засіданні доказами в їх сукупності, саме:

-Протоколом слідчого експерименту від 13 серпня 2020 року, із доданою таблицею ілюстрацій, проведеного з 11 год 00 хв. до 11 год. 55 хв., старшим слідчим криміналістом СУ ГУНП в Тернопільській області Герасимів Я.Ю. за участі потерпілого ОСОБА_5 , у присутності представника потерпілого (адвоката) Тихого Т.Р., двох статистів та двох понятих. За результатами проведеної слідчої дії, потерпілий ОСОБА_5 розказав про всі обставини вчинення стосовно нього кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 в ніч за 24 на 25 травня 2020 року, яке призвело до настання у потерпілого тяжких тілесних ушкоджень з вини обвинуваченого та детально відтворив з допомогою статистів всі обставини заподіяння йому обвинуваченим ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень в ніч з 24 на 25 травня 2020 року, внаслідок нанесення йому обвинуваченим ударів дерев`яною палицею та ногою по різних частинах тіла (т.1 а.с. 175-179, 180-189).

-Протоколом слідчого експерименту від 13 серпня 2020 року, із доданою таблицею ілюстрацій, проведеного з 12 год 00 хв. до 12 год. 55 хв., старшим слідчим криміналістом СУ ГУНП в Тернопільській області Герасимів Я.Ю. за участі потерпілого ОСОБА_2 , у присутності представника потерпілого (адвоката) Тихого Т.Р., законного представника потерпілого ОСОБА_3 , двох статистів та двох понятих. За результатами проведеної слідчої дії, потерпілий ОСОБА_2 розказав про всі обставини вчинення стосовно нього кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 в ніч за 24 на 25 травня 2020 року, яке призвело до настання у потерпілого тяжкого тілесного ушкодження з вини обвинуваченого. У подальшому, ОСОБА_106 детально відтворив з допомогою статистів обставини заподіяння обвинуваченим ОСОБА_4 йому тяжких тілесних ушкоджень в ніч з 24 на 25 травня 2020 року, внаслідок нанесення йому обвинуваченим ударів дерев`яною палицею по голові (т.1 а.с. 221-226, 227-238).

-Згідно рапорту поліцейського ГРПП №-4 Підгаєцького ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області Палія Т.О. від 25 травня 2020 року, по лінії 102 від заявниці ОСОБА_3 25 травня 2020 року о 02 год 09 хв. надійшло повідомлення про спричинення тілесних ушкоджень невідомою особою її неповнолітньому сину ОСОБА_2 ( т.1 а.с.239).

-Згідно рапорту поліцейського ГРПП №-4 Підгаєцького ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області Палія Т.О. від 25 травня 2020 року, по лінії 102 від заявниці ОСОБА_107 25 травня 2020 року о 02 год 12 хв. надійшло повідомлення про побиття невідомими особами її сина ОСОБА_5 із спричиненням тілесних ушкоджень (т.1 а.с.240).

-Згідно рапорту поліцейського ГРПП №-4 Підгаєцького ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області Палія Т.О. від 25 травня 2020 року, по лінії 102, черговий лікар повідомив про доставлення родичами у лікарню ОСОБА_5 із тілесними ушкодженнями, які йому спричинили невідомі особи у с.Гнильче (т.1 а.с.241).

-Як вбачається із рапорту від 25 травня 2020 року помічника чергового СРПП №-3 Підгаєцького ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області Лисого В.М., 25 травня 2020 року, о 11 год 48 хв., надійшла заява від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що 25 травня 2020 року, близько 00 год 30 хв., перебуваючи по вул. Шкільна, неподалік автобусної зупинки, що в с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області, Чистух наніс заявнику тілесні ушкодження ( т.1 а.с.242).

-Як вбачається із рапорту від 25 травня 2020 року помічника чергового СРПП №-3 Підгаєцького ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області Лисого В.М., 25 травня 2020 року, о 14 год 46 хв. надійшло повідомлення із Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні про доставлення до них неповнолітнього ОСОБА_2 із тілесними ушкодженнями, отриманими ним в ніч на 25 травня 2020 року, близько 01 од 00 хв. в с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області під час бійки з невідомими особами( т.1 а.с.243).

-Як вбачається із рапорту від 25 травня 2020 року помічника чергового СРПП №-3 Підгаєцького ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області Лисого В.М., 25 травня 2020 року, о 15 год 18 хв. надійшло повідомлення із Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні про доставлення до них ОСОБА_5 із тілесними ушкодженнями, отриманими ним в ніч на 25 травня 2020 року, близько 01 год 00 хв. в с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області під час побиття невідомими особами ( т.1 а.с.244).

-Як вбачається із протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 25 травня 2020 року, о 11 год. 20 хв., у присутності матері ОСОБА_3 , працівником поліції прийнято усну заяву від неповнолітнього ОСОБА_2 про нанесення йому ОСОБА_48 тілесних ушкоджень 25 травня 2020 року о 00 год 30 хв. в с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області ( т.1 а.с. 245-246).

-Відповідно до заяви ОСОБА_5 , яку він подав начальнику Підгаєцького ВП Кунці Ю.Г. 25 травня 2020 року, заявник просить притягнути до відповідальності невідомих осіб (які пересувалися на автомобілі марки «Шкода Октавія», типу «Караван»), які 25 травня 2020 року, близько 01 год 30 хв. по вул. Шкільній біля с.Гнильче на автобусній зупинці спричинили заявнику тілесні ушкодження ( т.1 а.с 247).

-Згідно заяви від 25 травня 2020 року, ОСОБА_40 добровільно видав працівникам поліції кросівки та сорочку у які він був вдягнутий 25 травня 2020 року, близько 00 год. 30 хв. під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 в с.Гнильче Підгаєцького району ( т.1 а.с. 248).

-Проколом добровільної видачі від 25 травня 2020 року, згідно якого ОСОБА_40 добровільно видав працівникам поліції сорочку марки «PASSERO», синього-білого кольору із візерунками квітів на рукавах, на манжетах якої виявлено сліди (плями) речовини бурого кольору, схожої на кров; та пару кросівок марки «MAPLEAF FASSION» сіро-чорного кольору, на носках яких виявлено сліди речовини бурого кольору, зовні схожої на крові. Як пояснив ОСОБА_4 , вказані предмети були на ньому під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (т.1 а.с. 249).

-Як вбачається із протоколу огляду предметів від 25 травня 2020 року із доданою ілюстративною таблицею, старшим слідчим оглянуто сорочку та взуття, які добровільно видав ОСОБА_40 й у процесі огляду слідчий виявив:

-на відвороті коміра сорочки, вздовж манжета лівого рукава, на планці правої полочки сорочки, біля плечового шва та пройми рукава - численні сліди речовини буро-коричневого кольору, ззовні схожої на кров;

-на лівому кросівку в ділянці тильної сторони стопи, зліва - слід речовини буро-червоного кольору, ззовні схожої на кров, овальної форми, орієнтовним розміром 7,5 см х 5 см;

-на правому кросівку в ділянці тильної сторони стопи, зліва - слід речовини буро-червоного кольору, ззовні схожої на кров, овальної форми, орієнтовним розміром 7 см х 3 см. На шнурівці вказаного кросівка є слід речовини буро-червоного кольору, ззовні схожого на кров і кросівок має пошкодження з правої та лівої сторони в ділянці стику підошви та верхньої частини ( т.1 а.с. 250, 251-258).

-Згідно протоколу огляду місця події, проведеного заступником начальника СВ Підгаєцького ВП ОСОБА_108 , 26 травня 2020 року у с. Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області з 09 години 15 хвилин до 10 години 30 хвилин, із доданою ілюстративною таблицею, на ділянці дороги (яка була предметом огляду), що по вул. Шкільна в с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області, біля стовпа електроопори, який знаходиться біля автобусної зупинки, виявлено речовину червоно-бурого кольору, схожу на кров (зразки вказаної речовини та ґрунту вилучені з місця події )( т.2 а.с. 1-3,4-6).

-Згідно протоколу вилучення предметів та речей під час їх добровільної видачі від 13 липня 2020 року, із доданою таблицею ілюстрацій, 13 липня 2020 року ОСОБА_3 , як законний представник (мати) неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , добровільно видала слідчому одяг, у який був одягнений потерпілий під час спричинення йому тілесних ушкоджень, а саме: джинсові штани синього кольору із логотипом виробника «Killiah», на правій та лівій штанинах яких, спереду є нашарування речовини бурого кольору, ззовні схожі на кров, кофту комбінованого чорно-червоного кольору із логотипом виробника «Under Armour», спереду на правій частині якої наявне нашарування речовини бурого кольору, ззовні схоже на кров, куртку чорного кольору з логотипом виробника «Hestouruiio», на нижній правій передній частині якого виявлено нашарування речовини бурого кольору та пошкодження (т.2 а.с.7-8, 9-10).

-Згідно протоколу вилучення предметів та речей під час їх добровільної видачі від 18 червня 2020 року із доданою таблицею ілюстрацій, 18 червня 2020 року потерпілий ОСОБА_5 , добровільно видав слідчому одяг, у який він був одягнений під час спричинення йому тілесних ушкоджень, а саме: куртку чорного кольору з логотипом виробника « Hestouruiio», на нижній правій передній частині якої виявлено нашарування речовини бурого кольору, а з лівої сторони, з середини, виявлено пошкодження - надірвана тканинна підкладка; джинсові штани синього кольору із логотипом виробника «Vingvgs» і їх передній частині штанин є нашарування бруду та речовини бурого кольору (т.2 а.с.11-12,13-14).

-Інформацією про результати виконання доручення №-1119д\9\5-2020 від 11 серпня 2020 року, яка містить відомості про інтенсивність з''єднань між абонентами № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 в період часу з 00 год 05 хв. 24.05.2020 р. по 23 год 59 хв. 28.05.2020 року із графічним відображенням базових станцій, які обслуговували: абонента № НОМЕР_1 в період з 20 год.00 хв. 24.05.2020 року до 02 год. 00 хв. 25.05.2020 року; абонента № НОМЕР_2 в період з 20 год.00 хв. 24.05.2020 року до 02 год. 00 хв. 25.05.2020 року; абонента № НОМЕР_3 в період з 20 год.00 хв. 24.05.2020 року до 02 год. 00 хв. 25.05.2020 року; абонента № НОМЕР_4 в період з 20 год.00 хв. 24.05.2020 року до 02 год. 00 хв. 25.05.2020 року; трафік з`єднань абонента № НОМЕР_3 за період з 20.00 год 24 травня 2020 року до 06.00 год 25 травня 2020 року(т.2 а.с. 16-22).

-Протоколом огляду речових доказів від 10 серпня 2020 року із доданою таблицею ілюстрацій, - планшету торгової марки «Lark», який належить підозрюваному ОСОБА_4 , який містить опис вмісту соціального додатку для листування (переписки) «Месенджер» між кількома абонентами (користувачами), із зазначенням номерів мобільних телефонів, але без відомостей про осіб, які є користувачами такого засобу зв`язку ( т.2 а.с. 23-26, 27-30).

Висновком експерта № 626, складеного за наслідками проведеної судово-медичної експертизи за медичними документами на ім`я ОСОБА_5 , яка розпочата 14 липня та закінчена 07 серпня 2020 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_5 при первинному одноденному стаціонарному лікуванні (25.05.2020) у хірургічному відділенні КНП «Підгаєцька ЦРЛ» ПРР та за період подальшого стаціонарного лікування з 25 травня по 01 червня 2020 року в нейрохірургічному відділенні ТОДКЛ, на підставі даних клінічного обстеження і спостереження, результатів апаратно-інструментальних досліджень рентгенологічних, комп`ютерної томографії, було діагностовано: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння і основи черепа зліва з крововиливом у речовину скроневої частки лівої півкулі головного мозку, підапоневротичної гематоми м`яких тканин скронево-тім`яно-потиличної ділянки зліва; травму лівої частини обличчя у вигляді вдавленого багатоуламкового перелому на межі передньої стінки верхньощелепової пазухи однойменної кістки та тіла виличної кістки, з поширенням лінії на нижню стінку лівої орбіти із зміщенням кісткових фрагментів в порожнину верхньощелепової пазухи зліва; закритий перелом кісток носа. Із зовнішніх ушкоджень в ділянці голови у ОСОБА_5 описані - гематоми потиличної ділянки зліва, обох навколоорбітальних ділянок, носа, верхньої губи, синці завушної ділянки (без уточнення кількості та локалізації) із ознаками забиття м`яких тканин у вигляді набряку. Морфологічні властивості виявлених у ОСОБА_5 ушкоджень, їх клінічний перебіг та відсутність рентгенологічних ознак консолідації (зрощення) переломів, вказують на їх утворення незадовго до його госпіталізації у лікувальний заклад, не виключено у вказаний в постанові термін - 25 травня 2020 року. Характер вказаних вище у ОСОБА_5 травматичних змін свідчить про те, що вони утворились від дії тупих предметів. Відмічена у ОСОБА_5 відкрита черепно-мозкова травма з переломами, внутрішньо-мозковими змінами і підапоневротичною гематомою за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння належать до тяжких тілесних ушкоджень (п. 2.1.2., 2.1.3. (б) "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" - МОЗ України, Київ, 1995). Травма лівої частини обличчя з ушкодженням м`яких тканин не була небезпечною для життя та у своєму клінічному перебігу супроводжується тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належить до середньої тяжкості - п. п. 2.2.1, 2.2.2 цих "Правил". Закритий перелом кісток носа із зовнішніми ушкодженнями належить до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день) - пп. 2.3.1 а/, 2.3.3 цих "Правил". Інші ушкодження (синці) належать до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.5 цих "Правил".). Спричинена черепно-мозкова травма у тому виді, поширеності і об`єму травматичних змін (перелому кісток склепіння черепа, внутрішньо-черепних змін), що встановлені у ОСОБА_5 супроводжується втратою свідомості тієї чи іншої тривалості чи значимими порушеннями її стану, що унеможливлює особою активних дій (т.2 а.с. 31-36 );

-Висновком експерта №-759, за наслідками проведеної судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження з врахуванням обставин, на які вказав потерпілий ОСОБА_5 під час проведення з його участю слідчого експерименту, розпочатої 21 серпня і закінченої 25 вересня 2020 року, згідно якого, утворення вказаних вище у висновку експерта № 626 тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_5 , зважаючи на їх характер, кількість та розташування, за обставин, наведених у ксерокопії протоколу проведення за участю потерпілого ОСОБА_5 13 серпня 2020 слідчого експерименту (у тексті і фототаблиці), не виключається(т.2 а.с.103-109);

-Висновком експерта №-831, за наслідками проведеної судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження з врахуванням обставин, на які вказав підозрюваний ОСОБА_4 під час проведення з його участю слідчого експерименту, розпочатої 10 вересня і закінченої 25 вересня 2020 року, згідно якого, утворення вказаних вище у висновку експерта № 626 тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_5 у виді травми лицевої частини голови із зовнішніми ушкодженнями даної ділянки (гематоми обох навколоорбітальних ділянок, носа, верхньої губи), за повідомлених підозрюваним ОСОБА_4 обставин під час проведення за його участю 04 вересня 2020 року слідчого експерименту - від ударів «головою по носі» та « ногою по обличчю», не виключається. Відомостей, які б пояснювали утворення інших, виявлених у ОСОБА_5 ушкоджень голови, у цьому протоколі проведення слідчого експерименту немає ( т.2 а.с.119-125).

-Висновком експерта №-661 за наслідками проведеної судової медичної експертизи за медичними документами на ім`я неповнолітнього ОСОБА_2 , розпочатої 23 липня і закінченої 07 серпня 2020 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_2 при одноденному стаціонарному лікуванні (25.05.2020) у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії КНП "Підгаєцька ЦРЛ" ПРР та за період подальшого стаціонарного лікування з 25.05.2020 по 09.06.2020 в хірургічному і ЛОР відділеннях ТОДКЛ, на підставі даних клінічного обстеження і спостереження, результатів апаратно-інструментальних досліджень (рентгенографії, комп`ютерної томографії), було діагностовано відкриту черепно-мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння і основи черепа з крововиливами у речовину тім`яної і лобної часток лівої півкулі головного мозку, над тверду і під м`яку мозкові оболонки тім`яно-потиличної, під м`яку мозкову оболонку лобної та під тверду мозкову оболонку тім`яної часток лівої півкулі головного мозку, яка супроводжувалась набряком його речовини і зміщенням серединних структур, та перелому лобного відростка лівої виличної кістки. Із зовнішніх ушкоджень в ділянці голови у ОСОБА_2 були описані - підапоневротична гематома тім`яно-потиличної ділянки зліва, ділянки зліва, "рвана" (в деяких записах "забійна") рана лобової ділянки зліва, гематоми повік лівого ока, крововиливи у білкову оболонку обох очей. ОСОБА_2 під час стаціонарного лікування були проведені хірургічні втручання: 25.05.2020 - первинна хірургічна обробка рани лобової ділянки зліва з ушиванням країв; ліквідація вдавленого перелому лівої тім`яної кістки; 02.06.2020 - репозиція (співставлення) і фіксація перелому лівої виличної кістки елементами металоостеоснтезу (титанові міні пластини і гвинти). Відмічені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження зважаючи на їх стан на момент поступлення, відсутність ознак консолідації (зрощення) переломів, відомості про проведення хірургічних втручань, стан ран на час звернення за медичною допомогою, утворились не задовго до госпіталізації ОСОБА_2 у лікувальний заклад, не виключено у вказаний в постанові термін - 25.05.2020. Вид вказаних вище у ОСОБА_2 , свідчать про те, що вони утворились від дії тупих предметів з обмеженою довгастою травмуючою поверхнею, якою могла бути "дерев`яна палиця довжиною 0,7 м-1 м, діаметром 5-6 см, округлої форми". Враховуючи характер ушкоджень на різних поверхнях голови у ОСОБА_2 , вони не властиві для утворення при падінні на площині з висоти власного зросту. Отримана ОСОБА_2 травма голови за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння належить до тяжких тілесних ушкоджень (п. 2.1.2., 2.1.3. (б, в) "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" - МОЗ України, Київ, 1995). Спричинена черепно-мозкова травма у тому виді, поширеності і об`єму травматичних змін (перелому кісток склепіння черепа, внутрішньо-черепних змін), що встановлені у ОСОБА_2 супроводжується втратою свідомості тієї чи іншої тривалості чи значимими порушеннями її стану, що унеможливлює особою активних дій. ( т.2 а.с. 37-45);

-Згідно висновку експерта №-760, за наслідками проведеної судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження з врахуванням обставин, на які вказав потерпілий ОСОБА_2 під час проведення з його участю слідчого експерименту, розпочатої 21 серпня і закінченої 25 вересня 2020 року, утворення вказаних вище у висновку експерта № 661 тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_2 , зважаючи на їх характер та розташування, за обставин, наведених у протоколі проведення слідчого експерименту за участі вказаного потерпілого від 13 серпня 2020 року, не виключається ( т.2 а.с.110-118).

-Як вбачається із висновку експерта №-832, за наслідками проведеної судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження з врахуванням обставин, на які вказав підозрюваний ОСОБА_4 під час проведення з його участю слідчого експерименту, розпочатої 10 вересня і закінченої 25 вересня 2020 року, утворення вказаних вище у висновку експерта № 661 тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_2 , зважаючи на їх характер, розташування та встановлені при вивченні результатів інструментальних досліджень (комп`ютерній томографії) рентгенологічні властивості переломів кісток склепіння черепа і лицевої його частини зліва, за наведених у протоколі проведення слідчого експерименту за його участю від 13 серпня 2020 року - від ударів дерев`яною палицею, не виключається ( т.2 а.с.126-134).

-Постановою слідчого від 28 травня 2020 року визнано, як речовий доказ й долучено до кримінального провадження змиви речовини бурого кольору, схожої на кров, вилучену 26 травня 2020 року під час огляду місця події та поміщено на зберігання в кімнату для зберігання речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області ( т.3 а.с. 6).

-Постановою слідчого від 19 червня 2020 року визнано, як речовий доказ й долучено до кримінального провадження планшет торгової марки «Lark» модель: Phablet 7 та поміщено на зберігання в кімнату для зберігання речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області ( т.3 а.с. 7).

-Постановою слідчого від 18 червня 2020 року визнано, як речовий доказ й долучено до кримінального провадження штани синього кольору та куртку чорного кольору, які добровільно видав ОСОБА_5 та поміщено на зберігання в кімнату для зберігання речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області ( т.3 а.с. 8).

-Постановою слідчого від 13 липня 2020 року визнано, як речовий доказ й долучено до кримінального провадження кофту комбінованого чорно-червоного кольору та джинсові штани синього кольору, які добровільно видала ОСОБА_3 та поміщено на зберігання в кімнату для зберігання речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області ( т.3 а.с. 9).

-Постановою старшого слідчого від 25 травня 2020 року визнано, як речовий доказ й приєднано до кримінального провадження сорочку марки «PASSERO» та пару кросівок «MAPLEAF FASSION», добровільно видані ОСОБА_4 та передано на зберігання в камеру для зберігання речових доказів ( т.3 а.с. 10).

-Згідно квитанції №-010844 (порядковий номер 1\475) ст. інспектором ВКЗ СУ ГУНП в Терн. обл. Тарасом Пиріжком, отримано від ст. слідчого речові докази по кримінальному провадженні 12020210160000054 ( т.3 а.с. 12).

-Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №-260 від 16 червня 2020 року, ОСОБА_40 за теперішнього часу психічними захворюваннями не страждає, може усвідомлювати свої дії і керувати ними; в період інкримінованого йому діяння психічними захворюваннями чи тимчасовими хворобливими розладами психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними; застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. При експериментально-психологічному дослідженні мовний контакт ефективний Словниковий запас достатній. Настрій рівний. Судження послідовні, логічні. Увага стійка. Інтелектуальна ефективність в межах вікової норми. Процеси мислення не порушені. Здатний до узагальнення, виключення, абстрагування. Емоції адекватні. Вольові процеси, критичні здібності, адаптаційні можливості не порушені (т.2 а.с. 136-137);

-Згідно акту огляду №-171 спеціальної комісії КУТОР «Тернопільський обласний наркологічний диспансер» від 16 червня 2020 року, ОСОБА_40 наркологічно здоровий ( т.2 а.с. 135).

-На обліку в нарколога та психіатра ОСОБА_4 не перебуває ( т.2 а.с. 139).

-Протоколом слідчого експерименту від 04 вересня 2020 року, із доданою таблицею ілюстрацій та додатком - флешкарткою, проведеного з 13 год 40 хв. до 14 год. 02 хв., старшим слідчим криміналістом СУ ГУНП в Тернопільській області Герасимів Я.Ю. за участі підозрюваного ОСОБА_4 , у присутності захисника (адвоката) Трача В.І., двох статистів та двох понятих. За результатами проведеної слідчої дії, підозрюваний ОСОБА_4 добровільно розказав про всі обставини вчинення ним стосовно потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення в ніч за 24 на 25 травня 2020 року, яке призвело до настання у потерпілих з його вини тяжких тілесних ушкоджень та добровільно детально відтворив з допомогою статистів всі обставини заподіяння ним потерпілим тяжких тілесних ушкоджень в ніч з 24 на 25 травня 2020 року, внаслідок нанесення їм ударів дерев`яною палицею та ногою по різних частинах тіла (т.2 а.с. 70-75,76-87,88).

-Як вбачається із заявленого стороною захисту доказу - висновку експерта №-7-179\20 від 14 липня 2020 року, із доданою таблицею ілюстрацій та додатком у виді оптичного диска із інформацією, отриманою в процесі дослідження, за наслідками проведеної судової комп`ютерно-технічної експертизи, на дослідження якої надано планшет торгової марки «Lark», який 19 червня 2020 року надав слідчому захисник обвинуваченого, на її вирішення поставлено питання про наявність на ньому відео файлів, графічних файлів, інформації про відвідування інтернет-сторінок, логінів і паролів веб-браузерів вказаного планшету, історії переписки за допомогою програмного забезпечення та програм, призначених для листування, тощо. Отже, згідно висновків експерта, в пам`яті наданого планшету "Lark PHABLET7", ІМЕІ: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 " виявлено:

- 1 відеофайл, інформація про який та сам файл наведена у каталозі "Відео файли", записаному на оптичний диск, що додається до висновку експерта як додаток 2.

- 30 графічних файлів, інформація про які та самі файли записані в каталог "Графічні файли" на оптичному диску, що додається до висновку експерта як додаток 2.

- історію відвідування інтернет-сторінок, проте наявним у судового експерта спеціальним технічним та програмним забезпеченням скопіювати її не видалось можливим. Зображення історії відвідування інтернет-сторінок, у вигляді в якому вона відображається на екрані планшету, наведено на зображеннях 1.5 - 1.27 ілюстративної таблиці, що додається до висновку експерта;

- чати з перепискою за допомогою програмного забезпечення Messenger, проте наявним у судового експерта спеціальним технічним та програмним забезпеченням скопіювати її не видалось можливими. Зображення чатів, у вигляді в якому вони

відображаються на екрані планшету, наведено на зображеннях 1.28 -1.31 ілюстративної таблиці, що додається до висновку експерта.

Інформації про логіни та паролі у веб- браузерах, історії переписки за допомогою програмного забезпечення «Viber», «Skype», «Telegram», «Whats App» та інших програм, призначених для листування, в пам`яті наданого планшету "Lark PHABLET 7", ІМЕІ: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 не виявлено.

В пам`яті наданого мобільного телефону згаданого планшету виявлено:

- 54 збережені контакти, інформація про які наведена у файлі "Контакти.xlsx", записаному на оптичний диск, що додається до висновку експерта як додаток 2;

- 72 SMS повідомлення, інформація про які наведена у файлі "SMS повідомлення xlsx", записаному на оптичний диск, що додається до висновку експерта як додаток 2;

- 332 записи в журналі дзвінків, інформація про які наведена у файлі " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", записаному на оптичний диск, що додається до висновку експерта як додаток 2.

В пам`яті sim-картки "Київстар" номер на картці НОМЕР_7 , що міститься у згаданому планшеті виявлено:

- 57 збережених контактів, інформація про які наведена у файлі "Контакти sim-карти.xls", записаному на оптичний диск, що додається до висновку експерта, як додаток 2.

- 2 вхідних SMS повідомлення, інформація про які наведена у файлі «SMS sim-карта.xlsх», записаному на оптичний диск, що додається до висновку експерта, як додаток 2 (т.2 а.с. 249-252,253-255,256).

-Згідно довідки про витрати на проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 14 липня 2020 року №-7-179\20, витрати на проведення такої експертизи склали 1 634,50 гривень ( т.2 а.с 248);

У судовому засіданні згадані вище докази учасниками процесу не оспорено, заяв чи клопотань про визнання їх неналежними чи недопустими до суду не надійшло.

Отже суд приймає до уваги вищевказані докази, як належні й допустимі у даному кримінальному провадженні, оскільки вони здобуті в порядку визначеному кримінально-процесуальним законом й стосуються предмету доказування.

У судовому засіданні також досліджено й перевірено на належність й допустимість до предмета доказування у цьому кримінальному провадженні надані стороною потерпілого ОСОБА_2 докази, а саме:

-лист Т.в.о. начальника Підгаєцького відділення поліції, адресований ОСОБА_3 ( ОСОБА_109 ) за вих. №-4866,113\02-2020 від 19 листопада 2020 року, згідно якого адресат повідомлена, що її звернення з приводу погроз її сину ОСОБА_109 власником інтернет-сторінки у мережі «Фейсбук», іменованим, як « ОСОБА_110 » з використанням «месенджеру», перевірено в порядку Закону України «Про звернення громадян»; встановлено, що особа « ОСОБА_111 » у ході телефонної бесіди за закріпленим за вказаною інтернет-сторінкою номером, відмовився повідомляти про себе будь-які анкетні дані і при встановлення його особи, буде вирішено питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП(т.2 а.с. 153);

-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 04 вересня 2020 року зареєстроване кримінальне провадження №- 12020215160000010 за ч.1 ст. 125 КК України за заявою ОСОБА_2 , поданою 03 вересня 2020 року про те, що 25 травня 2020 року, близько 00 год 30 хв., по вул. Шкільна, в с.Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області, на дорозі біля автобусної зупинки, ОСОБА_54 , умисно завдав заявнику два удари ногою в область голови, чим заподіяв йому тілесні ушкодження(т.2 а.с. 154);

-фото інтернет-сторінки, на якому містяться: час: 19:57, зображення текстових повідомлень від імені « ОСОБА_113 » та іншого автора текстових повідомлень, щодо якої відсутні будь-які відомості, які б його ідентифікували ( т.2 а.с. 156).

Надаючи оцінку вказаним доказам сторони потерпілого ОСОБА_2 суд зазначає таке.

У відповідності до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використанні інших доказів.

Отже, доказ не буде належним, якщо він не здатний встановлювати факт, що має значення для кримінального провадження. У свою чергу зміст фактичних даних визначається індивідуальними знаками кримінального правопорушення.

Статтею 91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Це критерії, які вказують на істотні обставини, знання яких дозволяє досягти завдань кримінального провадження ( стаття 2 КПК України).

Суд не приймає як належні докази, вищевказані, надані стороною потерпілого ОСОБА_2 документи та фото, оскільки вважає їх неналежними доказами, оскільки у судовому засіданні не встановлено, що зміст таких документів вказує на обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, а саме: на - час, місце спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 за обставин, вказаних в обвинувальному акті; на винуватість ОСОБА_4 у вчиненні такого кримінального правопорушення, форму його вини, мотив, мету його вчинення; на вид і розмір шкоди, завданої таким кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; на обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, чи характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують його покарання, чи виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

Щодо кваліфікації дій обвинуваченого суд зазначає наступне.

Для з`ясування змісту та направленості умислу особи, при дослідженні доказів суд керується сукупністю всіх обставин здійсненого діяння, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер та локалізацію поранень та тілесних пошкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого до скоєного, їх взаємовідносини (пункт 22 ППВСУ 07.02.2003 року№2 « Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи»).

Відповідно до диспозиції ч.1 статті 121 КК України, тяжке тілесне ушкодження, заподіяння якого потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ставиться у вину обвинуваченому ОСОБА_4 , може бути вчинене лише умисно.

У свою чергу, згідно ч.1, ч.3 статті 24 КК України, умисел поділяється на прямий і непрямий. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 на запитання суду під час допиту в якості обвинуваченого повідомив, що свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.121 КК України визнає повністю, поряд з цим фактично пояснив, що завдаючи потерпілим удари дерев`яною палицею, він не мав на меті заподіяти їм тяжкі тілесні ушкодження. Суд розцінює такі пояснення обвинуваченого, як повне визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. Так, надані обвинуваченим у судовому засіданні покази, які є повними, послідовними й логічними у своїй узгодженості з іншими встановленими по справі обставинами, містять відомості, які свідчать про фактичне вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Фактичне ж твердження обвинуваченого про не бажання заподіяти потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, є не чим іншим, як психічним ставленням обвинуваченого до наслідків своїх дій, де він дійсно, наносячи такі удари по голові потерпілих, свідомо не бажав настання внаслідок таких ударів тяжких тілесних ушкоджень, але усвідомлював небезпеку таких своїх дій для здоров`я потерпілих, завдаючи удари у їх життєво важливий орган - голову, із використання дерев`яної палиці з прикладання значної фізичної сили, а тому фактично передбачав можливість настання таких наслідків у виді тілесних ушкоджень, і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання. Така форма вини обвинуваченого є непрямим умислом, який є складовою суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст.121 КК України.

Із таких підстав суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і таку обставину слід враховувати як пом`якшуючу.

Поряд з цим суд критично оцінює покази обвинуваченого в частині, що він завдавав потерпілим удари задля оборони себе від нападу та внаслідок образливих для нього дій потерпілого ОСОБА_2 , пов`язаних із його телефонними дзвінками, вимогами приїхати, погрозами «зловити», « щось зробити», « розібрати хату».

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини кримінального правопорушення, суд прийшов до переконання, що у обстановці, яка склалася, заподіяна обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_5 шкода, не була співмірною із тою, яка загрожувала обвинуваченому зі сторони вказаних потерпілих.

Так, суд не вбачає, що у обстановці, яка реально склалася між обвинуваченим та потерпілими на момент конфлікту, яка встановлена у судовому засіданні, з боку потерпілих була створена небезпека, яка реально загрожувала обвинуваченому.

Суд вважає, що ситуація, яку потерпілий ОСОБА_2 початково створив - телефонні дзвінки із вимогами «приїхати для розмови» та вчинені у такій реальній обстановці дії обвинуваченого по завданню ударів палицею по голові потерпілого ОСОБА_2 та ногою в обличчя потерпілого ОСОБА_5 та палицею по його голові, не є правомірними.

Окрім цього, суду не надано жодного доказу в підтвердження того, що інкриміновані обвинуваченому дії були вчинені ним в стані сильного душевного хвилювання внаслідок неправомірної поведінки потерпілого. А згаданий вище висновок судової амбулаторної психіатричної експертизи спростовує факт перебування обвинуваченого при вчиненні злочину у стані фізіологічного афекту.

Як вбачається із досліджених у судовому засіданні належних й допустимих доказів, достатніх в їх сукупності, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з непрямим умислом, усвідомлюючи протиправність та суспільно небезпечний характер своїх дій по нанесенню кількох ударів дерев`яною палицею по голові потерпілого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_5 , як по життєво важливому органу потерпілих, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки таких своїх дій, а саме, що від таких ударів могли настати тяжкі тілесні ушкодження у потерпілих і хоча не бажав, але свідомо припускав настання таких наслідків.

Після нанесення потерпілим ударів й відповідно спричинення їм тілесних ушкоджень, обвинувачений не вчинив жодних дій, які б свідчили про бажання відвернути шкідливі наслідки таких його дій - надання необхідної допомоги потерпілим або виклик лікарів тощо, а навпаки - з метою приховання вчиненого злочину, обвинувачений позбувся знаряддя, з допомогою якого наносив удари потерпілому ОСОБА_2 - дерев`яної палиці, а також телефонував до знайомих потерпілого й питав чи не «добавити, якщо мало» й покинув місце вчиненого злочину.

Отже, враховуючи сукупність всіх обставин вчиненого діяння, характер завданих тілесних ушкоджень, спосіб їх завдання, а також дії обвинуваченого під час та після вчиненого діяння, суд вважає, що умисел обвинуваченого ОСОБА_4 дійсно був спрямований саме на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в процесі конфлікту з неповнолітнім потерпілим ОСОБА_2 , який виник між ними на побутовому ґрунті, з приводу висловленого потерпілим ОСОБА_2 незадоволенням по причині перебування (приїздів) обвинуваченого ОСОБА_4 до села Гнильче та стосунками обвинуваченого із знайомою потерпілого, де такі дії потерпілого по своїй суті фактично не досягали рівня протиправної поведінки стосовно обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що стороною обвинувачення підтверджено належними та допустимими доказами достатніми в їх сукупності та логічному взаємозв`язку вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і така кваліфікація його дій є правильною, оскільки своїми умисними протиправними діями обвинувачений, за обставин, вказаних у обвинувальному акті, заподіяв потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження.

За вчинення такого кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_4 повинен понести покарання.

Щодо призначення покарання обвинуваченому суд зазначає таке.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_40 раніше не судимий і до кримінальної відповідальності притягується вперше ( т.1 а.с. 138).

Як вбачається із характеристик, виданих секретарем Угринівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області вих.№-257 від 27 травня 2020 року та вих.№-452 від 19 жовтня 2020 року, ОСОБА_40 за час проживання на території сільської ради проявив себе з позитивної сторони; в громадських місцях поводить себе пристойно; коректний по відношенню до односельчан; зауважень та скарг від жителів села на поведінку ОСОБА_4 у виконком сільської ради не надходило ( т.2 а.с. 142,144).

Згідно довідок, виданих секретарем Угринівської сільської ради вих. №262 від 27 травня 2020 року та вих.№453 від 19 жовтня 2020 року, ОСОБА_40 зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 із складом сім`ї: батько - ОСОБА_114 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та сестра - ОСОБА_115 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( т.2 а.с. 143,145).

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує:

-Ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

-Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

-Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає його активне сприяння органам досудового розслідування в розкритті злочину та повне визнання своєї вини.

-Особу винного: його молодий вік, те, що він раніше не судимим, позитивно характеризується за місцем проживання.

-Судом також враховується й думка потерпілих, - ОСОБА_5 щодо покарання обвинуваченому підтримав сторону обвинувачення, яка вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років та 6 місяців. Потерпілий ОСОБА_2 просить покарати обвинуваченого суворо й призначити йому максимальне покарання у виді позбавлення волі строком 8 років. І таке покарання, як вважають обоє потерпілих, обвинувачений повинен відбувати реально.

-Судом не приймається до уваги як пом`якшувальна покарання обставина - твердження сторони захисту й обвинуваченого про їх намір і спроби відшкодувати потерпілим заподіяну шкоду. Так, як повідомив обвинувачений, відшкодування такої шкоди потерпілому ОСОБА_2 відбулося б лише за умови згоди потерпілого на призначення обвинуваченому покарання, не пов`язаного із реальним позбавленням волі. Отже, суд приходить до висновку, що такий намір обвинуваченого відшкодувати шкоду потерпілому ОСОБА_2 не має ознак добровільності й не свідчить про щире бажання обвинуваченого відшкодувати (компенсувати) заподіяну ним потерпілому шкоду, а лише спрямований на досягнення мети пом`якшення покарання. Що ж до потерпілого ОСОБА_5 , то суду не повідомлено ні про наміри, ні про спроби, ні про часткове відшкодування обвинуваченим ОСОБА_4 вказаному потерпілому заподіяної йому шкоди.

Судом також не враховується як пом`якшувальна покарання обставина поведінка потерпілого ОСОБА_2 , яка передувала вчиненню обвинуваченим ОСОБА_4 злочину і яка, за твердженням сторони захисту спонукала й спровокувала обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення. Так, як повідомив під час свого допиту обвинувачений, як би він був тверезий, то б не вчинив цього злочину, а стан сп`яніння обвинуваченого у даному випадку жодним чином не був пов`язаний із діями потерпілого ОСОБА_2 стосовно обвинуваченого.

Окрім цього, в обвинуваченого була можливість відреагувати на (з його слів) образи та виклики з сторони потерпілого ОСОБА_2 у законний спосіб - повідомити про такі дії ОСОБА_2 правоохоронні органи.

Суд також вважає необґрунтованими й голослівними твердження сторони захисту про сприйняття обвинуваченим ОСОБА_4 , як реальних погроз потерпілого ОСОБА_2 , «розвалити» хату обвинуваченого, якщо той не приїде на зустріч. І у цьому випадку в обвинуваченого була можливість діяти у визначений законом спосіб - звернутися у правоохоронні органи із повідомленням про такі погрози.

З приводу тверджень у судових дебатах сторони захисту про щиросердечність каяття обвинуваченого ОСОБА_4 , як пом`якшувальної його відповідальність обставини й неодноразове наголошення на цьому під час допиту, судових дебатів та останнього слова самого обвинуваченого, суд зазначає таке.

Розкаяння, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, передбачає ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 166/1065/18 (провадження № 51-3392 км19)).

Як зазначено вище, судом встановлено, що обвинувачений не мав щирого наміру добровільно (тобто безумовно) відшкодувати шкоду потерпілому ОСОБА_116 й не здійснив жодного платежу на користь жодного з потерпілих.

Також, суд враховує й ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого кримінального правопорушення. Так, упродовж судового розгляду кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_4 частково визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України, не погоджуючись і фактично заперечуючи, що саме від його ударів настали тяжкі наслідки у виді тяжких тілесних ушкоджень потерпілих. І лише після дослідження усіх доказів по справі, під час свого допиту в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні згаданого кримінального правопорушення й просив суд його суворо не карати, при цьому не повідомляючи, що щиро шкодує про вчинене й фактично засуджує свою поведінку.

Таку позицію обвинуваченого суд розцінює як спрямовану на уникнення реального відбуття покарання за вчинений злочин і не приймає її, як щире каяття.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 є можливим лише в умовах ізоляції від суспільства й стосовно нього слід обрати покарання у виді позбавлення волі відповідно до санкції ч.1 ст. 121 КК України, нижче його середньої межі, яке суд вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2020 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів без визначення застави(т.1, 57-60).

У подальшому, зазначений вид запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не змінено й неодноразово його дія продовжувалася, - востаннє ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 17 травня 2021 року на строк до 14 липня 2021 року ( включно) ( т.2 а.с. 237,244-245).

Клопотань від учасників процесу щодо зміни чи скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження до суду не надійшло, сторона обвинувачення клопотала про продовження дії такого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили й суд не вбачає підстав для його зміни чи скасування, а відтак вважає за необхідне, до набрання вироком законної сили, залишити його без змін й продовжити.

Отже, строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за цим вироком суду у виді позбавлення волі слід рахувати з часу його фактичного перебування під вартою, тобто з 01 червня 2020 року.

Про інші заходи кримінального забезпечення вжиті у цьому кримінальному провадженні суду не повідомлено.

Долю речових доказів вирішити згідно з вимогами ч.9 ст. 100 КПК України.

Питання про стягнення процесуальних витрат по цій кримінальній справі вирішити відповідно до вимог та положень кримінального процесуального закону, стягнувши їх з обвинуваченого в користь держави.

Цивільний позов потерпілої сторони у цій справі не розглядався й не вирішувався.

На підставі вищевикладеного. керуючись ст. ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України за яким призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років 06 (шість) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження - тримання під вартою відносно ОСОБА_4 залишити без змін, продовживши термін його дії з 07 липня 2021 року до 01 вересня 2021 року ( включно).

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 01 червня 2020 року.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 14 липня 2020 року №-7-179\20 в розмірі 1 634 ( одна тисяча шістсот тридцять чотири) гривні 50 коп.

Речові докази по справі, які перебувають на зберіганні в кімнаті для зберігання речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області:

-змиви речовини бурого кольору - знищити;

- планшет торгової марки «Lark» модель: Phablet 7, - повернути особі, яка його надала - захиснику обвинуваченого адвокату Трачу Віктору Івановичу;

-штани синього кольору та куртку чорного кольору, добровільно видані потерпілим ОСОБА_5 - повернути потерпілому ОСОБА_5 ;

- кофту комбінованого чорно-червоного кольору та джинсові штани синього кольору, які добровільно видала ОСОБА_3 , - повернути законному представнику потерпілого ОСОБА_2 - його матері ОСОБА_3 ;

- сорочку марки «PASSERO» та пару кросівок «MAPLEAF FASSION», добровільно видані ОСОБА_4 , - повернути ОСОБА_4 .

Вирок суду може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілиму, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду, яка після його проголошення негайно буде вручена обвинуваченому та прокурору.

Обвинуваченому також роз`яснюється його право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Н.П. Німко