Ухвала суду № 9815304, 07.04.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 р.Справа № 2-а-1875/09/1819

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради на постанову Шосткинський міськрайонний суд Сумської області від 08.09.2009р. по справі№2-а-1875/09/1819

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради

про перерахунок та стягнення заборгованості з допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради, в якому просила:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради по виплаті їй допомоги по догляду за донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року виходячи з його розміру, встановленого ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради здійснити перерахунок та забезпечити виплату недоотриманої нею допомоги по догляду за донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трьох років за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з її розміру, встановленого ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та з розрахунку прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року: з 01 квітня 2007 року- 463 гривень, з 01 жовтня 2007 року - 470 гривень.

- стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08.09.2009 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області по відмові перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області здійснити перерахунок державної допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з підвищенням її до розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, передбаченого ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та провести відповідні виплати за 2007 рік, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 03 гривні 40 копійок.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, а саме Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст.ст. 2, 23 Бюджетного кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, п. 22 постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", відповідач просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Протягом 2007 року Управлінням праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області позивачеві виплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Посилаючись на те, що зазначена допомога виплачується їй у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”щодо встановлення допомоги у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року повинно діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми” та здійснювати позивачеві нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», на 2007 рік зупинено дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми».

Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»на 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми».

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року повинно було діяти у відповідності до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та нараховувати і виплачувати позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Колегія суддів зазначає, що статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач в своїх в запереченнях на адміністративний позов не наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому судом першої інстанції обґрунтовано не застосовано до спірних правовідносин наслідки пропуску строку позовної давності.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідачем при поданні апеляційної скарги не сплачено судовий збір.

Відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судових витрат з посиланням на ст.ст.2, 21, 23 Бюджетного кодексу України, п. 12 Типового Положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації та рішення ХІХ сесії V скликання Шостинської міської ради від 20.01.2009 року. Відповідач вказує, що на рахунках, відкритих для управління праці та соціального захисту населення в органах казначейства акумулюються лише кошти, які носять характер цільових виплат, при цьому такі видатки, як сплата судового збору в кошторисі управління відсутні, а нецільове використання бюджетних коштів, які знаходяться на рахунках управління, караються законом.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши доводи заявленого клопотання, приходить до висновку, що вимоги про звільнення від сплати судових витрат не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведена стаття встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для сторін з низьким рівнем достатку або відсутності коштів для оплати останніх. Щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат, суд зобов'язаний з'ясувати майновий стан сторони. Сторона, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду документи, які свідчили би про поганий майновий стан, відсутність достатніх коштів на рахунках для оплати судових витрат чи докази їх заблокування внаслідок арешту тощо.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідачем таких документів суду апеляційної інстанції не надано. При цьому витяг з додатку рішення ХІХ сесії V скликання Шосткинської міської ради від 20.01.2009 року та кошторис на 2009 рік не можуть бути визнані судом, як обґрунтовані докази скрутного матеріального становища або відсутності коштів на оплату судових витрат, оскільки з кошторису та витягу з рішення не вбачається відсутності коштів на рахунках управління.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 7 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги та пенсії, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій, тобто наведена норма стосується лише справ, де позивачами виступають органи соціального страхування та органи соціального забезпечення з вимогами про стягнення до фізичних осіб. Отже, по вказаній справі Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради не звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки має статус відповідача по справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, п. “3”ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Керуючись ч. 2 Закону України № 1691-VI, ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Шосткинський міськрайонний суд Сумської області від 08.09.2009р. по справі№2-а-1875/09/1819 залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В.

Катунов В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 12.04.2010 р.


ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.