Постанова № 9815281, 19.04.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2010 р. Справа № 2-а-734/09/1810

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

Суддів - Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністраціїСумської області на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 13.05.2009р. по справі№2-а-734/09/1810

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації Сумської області

про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги ,

ВСТАНОВИЛА:

20.02.2009 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації Сумської області (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації що стосуються відмови в проведенні перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року неправомірними;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністраціїздійснити нарахування та стягнути суму коштів недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 2807, 5 грн. з врахуванням індексації з липня 2007 року по 31 грудня 2008 року, індекс ціни 1, 3691.

Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 13.05.2009 позовні вимоги задоволено. Визнано рішення Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 сум грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в розмірі меншому, ніж передбачено ч.1 с. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми” в редакції станом на 9 липня 2007 року протиправними. Зобовязано Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”в редакції станом на 9 липня 2007 року в розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з липня 2007 року.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 95 Конституції України, ст.ст. 21,22,23, 30, 87 Бюджетного кодексу України, Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації Сумської області, де з липня 2007 року отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення статей 29, 36, п.14 ст.71 та інших та абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації з 09 липня 2007 року повинно було діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”, призначати та здійснювати нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачці призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку непрацюючим жінкам відповідно до Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”. Таким чином, позивачка є особою, незастрахованою в системі загальнообовязкового державного соціального страхування ( а.с. 7, 10).

Згідно до п.14 ст.71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, на 2007 рік зупинено дію ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”.

Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” на 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 14 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації Сумської області повинно було призначити, нараховувати та сплачувати позивачці допомогу, у розмірі визначеному ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”, яка набула чинності із зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”всі види державної допомоги сімям з дітьми, крім допомоги у звязку з вагітністю та пологами жінкам, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 проживає в Лебединському районі Сумської області, а тому обовязок по призначенню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку покладено на Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації Сумської області, за місцем проживання позивачки.

Також, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Позивачка звернулася до суду з позовом 20.02.2009 року, а тому, враховуючи річний строк на звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 19.02.2008 року.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанцій відповідач не наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”в редакції станом на 9 липня 2007 року в розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобовязання відповідача перерахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з наступного.

Пунктом 23 розділу II Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”. В даному положенні зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Рішенням Конституційного суду України №10-рп/08 від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), положення п. 23 розділу II Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України””визнано неконституційним не було.

Отже, відповідач, здійснивши в 2008 році нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною відповідно до приписів Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, правомірно діяв на підставі та у межах повноважень, передбачених діючим законодавством, а тому підстав для задоволення позову в частині покладення на відповідача обовязку здійснити перерахунок та виплату зазначеної допомоги за 2008 рік немає.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню в частині зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми” в редакції станом на 9 липня 2007 року в розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, за період 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Відповідно приписів ч. 7 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, п. «З»ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 «Про державне мито»з наступними змінами та доповненнями, колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору, відповідно до ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ч. 2 Закону України № 1691-VI, ст.ст. 89, 160, 195, п.3 ст.198, 200, ч. 4 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації Сумської області задовольнити частково.

Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 13.05.2009р. по справі№2-а-734/09/1810 скасувати в частині зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми” в редакції станом на 9 липня 2007 року в розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, за період 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, прийняти нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині постанову Лебединського районного суду Сумської області від 13.05.2009р. по справі№2-а-734/09/1810 залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації Сумської області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України в порядку цивільного судочинства.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 23.04.2010 р.