Ухвала суду № 98151101, 02.07.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/28584/20

Провадження № 2/760/1443/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю:

секретаря судового засідання Хліменкової А. Л.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Василевича В. С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» Василевича В. С. про відвід головуючого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_5 у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження.

02 липня 2021 року в судовому засіданні представник Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» Василевич В. С. заявив усну заяву про відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_5, посилаючись на те, що існують обставини, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності зазначеного судді, оскільки головуючим суддею не було зроблено зауваження представникам позивача, коли вони відповідали на питання судді не піднімаючись , чим на думку представника відповідача, виявили неповагу до суду, що свідчить про заангажованість судді та наявність корупційної складової. Крім того, суддя вчинила службове підроблення, оскільки за результатами розгляду попередньої заяви про відвід постановила ухвалу в якій зазначила про те, що заява про відвід подана 25 червня 2021 року, а насправді вона подана 24 червня 2021 року, що підтверджується відтиском штампу на зазначеній заяві. Також представник відповідача посилається як на підставу для відводу, на факт внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення суддею ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року. Також представник відповідача зазначає, що суддя не дотримується Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» зі змінами від 20 серпня 2019 року, які набрали чинності з 01 січня 2020 року, зокрема, текст ухвали віддрукований з двох сторін одного аркушу паперу, виділено окремі слова жирним шрифтом, не зазначено в ухвалі де зберігається її оригінал, ухвали із запізненням направляються відповідачу. Ще однією підставою для відводу представник відповідача зазначає скасування судом вищої інстанції ухвали, яка постановлена суддею при розгляді іншої справи, а саме, скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України. До того ж, посилається, що суддя виявляє зацікавленість у розгляді справи та перебуває у неприязних стосунках з представником відповідача. За таких обставин, на його думку, головуючий суддя не може бути неупередженим та об`єктивним при розгляді даної справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заяву підтримав, посилаючись на пункти 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України та просив відвести головуючого суддю ОСОБА_5

Представники позивача проти заявленого відводу заперечили та вказали на те, що підстави для відводу головуючого судді відсутні, та просили визнати заявлений відвід зловживанням процесуальними правами і залишити без розгляду.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Ураховуючи те, що зазначена заява надійшла до суду не за три робочі дні до судового засідання, а в день судового засідання, тому вона вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави для відводу судді передбачені статтею 36 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною четвертою статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Представник відповідача пов`язує відвід головуючого судді ОСОБА_5 із процесуальними діями судді при розгляді зазначеної справи, однак зазначені обставини не вказують про можливість існування сумнівів в її упередженості та не можуть свідчити про пряму чи побічну заінтересованість судді у результаті розгляду справи.

Згідно з пунктами першим та другим рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.

Отже, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення суддею, на думку представника відповідача, кримінальних правопорушень не може бути підставою для відводу.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обгрунтування, наведені у ній не можуть бути підставою для відводу головуючого судді ОСОБА_5 від розгляду цивільної справи № 760/28584/20 за позовом ОСОБА_4 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації, оскільки є суб`єктивним сприйняттям обставин, а зміст заявленого відводу фактично зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, що не свідчать про необ`єктивність або упередженість головуючого судді по суті справи.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 143, 259-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» Василевича В. С. про відвід головуючого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_5 у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна