Постанова № 9814557, 30.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 р. Справа № 2-а-37104/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Прокуратури Харківської області та Лозівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2009р. по справі№2-а-37104/09/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" <Список ><Текст >

до Лозівської обєднаної державної податкової інспекції <Текст ><3 особи ><3 особа >за участю Прокуратури Харківської області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ЗАТ "Лозівський молочний завод", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ у Харківській області №0000212310/0 від 04.03.2009 року, №0000202310/0 від 04.03.2009 року, №0000411700/0 від 04.03.2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2009р. по справі №2-а-37104/09/2070 вимоги позивача були задоволені частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області: від 04.03.2009 року про донарахування суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на суму: 3 271 697,00 гривень. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області: №0000202310/0 від 04.03.2009 року про донарахування суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств на суму: 4 703 153,05 гривень. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000411700/0 від 04.03.2009 року про донарахування суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб на суму: 24 475,86 гривень. В іншій частині у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2009р. по справі №2-а-37104/09/2070 апеляційні карги подали відповідач, Лозівська ОДПІ у Харківській області, та прокуратура Харківської області, які просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі, вважають, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2009р. по справі №2-а-37104/09/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, представників сторін та представника прокуратури колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача №26/23-204/00447310 від 19.02.2009 року, складений за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, - п. 1.10, 1.32, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 п. 5.9 п. 5.10 ст. 5, п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме заниження податку на прибуток на суму 2705541 грн., в тому числі за 4 кв. 2007 року 48232 грн., 2 кв. 2008 року 965749 грн., 3 квартал 2008 року 1691560 грн.; п. 4.1, ст.. 4 п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме занижено податкові зобовязання по загальній декларації 1298490 грн., в тому числі за червень 2008 року в сумі 768406 грн., за липень 2008 року 530084 грн.; порушення п. 4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” занижено податкові зобовязання по спеціальній декларації у сумі 674717 грн., в тому числі за лютий 2008 року 338129 грн., за липень 2008 року в сумі 284581 грн., за серпень 2008 року 2008 року 52007 грн., а також порушення п. 2.1 ст. 2, ПП..3.1.3 п.3.1 ст. 3., , абз. “в”дтп.6.5.2., п.6.5 ст.6, п. 7.1 ст.7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 ст. 8, пп. 17.1 ст. 17, пп. "а", п. 19.2 ст. 19 Закону України № 889-IV від 22.05.2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями - заниження податкового зобов'язання за рахунок неправомірного застосування податкової соціальної пільги по податку з доходів фізичних осіб за період жовтень-листопад 2007 р., лютий-квітень 2008 року на суму 516,17 грн.; пп. 4.3.36 п 4.3 ст. 4 Закону України № 889-IV від 22.05.2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями та п. З Порядку видачі довідки на право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2006 р. №106 - заниження податкового зобов'язання за рахунок виплати фізичним особам (громадянам) за закуплену продукцію на суму 8158,62 грн.

Встановлені при перевірці порушення, на думку відповідача, сталися при здійснені позивачем декількох господарських операцій, а саме:

1. Порушення податкового законодавства шляхом заниження податку на додану вартість та податку на прибуток внаслідок несвоєчасного відображення в податкових деклараціях по даним податкам сум отриманих в період з червня по серпень 2008р. грошових коштів у вигляді сплати за молоко від ТОВ «Техмолпром» згідно укладеного договору купівлі-продажу № 110/2008 від 01.05.2008р.

2. Донарахування податку на прибуток та застосування фінансових санкцій по спецдекларації з ПДВ в результаті заниження валових доходів ЗАТ «Лозівський молочний завод» шляхом здійснення коригування валових доходів та податкових зобов'язань на суму товарів (сиру), який було повернуто ТОВ ТД «Любас».

3. Донарахування податку на прибуток в результаті завищення позивачем валових витрат шляхом включення до складу валових витрат винагороду за користування факторинговими коштами.

4. Донарахування суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб на суму 24475,86 грн.

Колегія суддів вважає, що вимоги відповідача, Созівської ОДПІ, та прокуратури Харківської області підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

1. Стосовно заниження податку на додану вартість та податку на прибуток внаслідок несвоєчасного відображення в податкових деклараціях по даним податкам сум отриманих в період з червня по серпень 2008р. грошових коштів у вигляді сплати за молоко від ТОВ «Техмолпром» згідно укладеного договору купівлі-продажу № 110/2008 від 01.05.2008р.

По даній господарський операції відповідачам прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000202310/0 та № 0000212310/0 від 04.03.2009 року, яким донараховані податок на додану вартість та податок на прибуток та застосовані фінансові санкції.

Відповідачем в акті перевірки визначено, що - «проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 року у сумі 6 706 868,00 грн., на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості за відповідні періоди, відомості аналітичного обліку рахунку 641 «Розрахунки за податками», 643 «Податкові зобов'язання», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та первинні документи, книги продажу, реєстри виданих податкових накладних, податкові накладні, встановлено заниження задекларованих ЗАТ «Лозівський молочний завод» показників у рядку 9 податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, липень 2008 року у сумі 1 298 490,00 гривень».

Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу №110/2008 від 01.05.2008 року, Позивачем в період з червня по серпень 2008 року отримано авансом грошові кошти у вигляді сплати за молоко від ТОВ «Техмолпром» у сумі 11 790 938,22 грн., в т.ч. ПДВ: 1 965 156,00 грн.

Відповідно до Інструкції «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» від 30.11.1999 року, за №291, на рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями» ведеться обік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».

Рахунок 68 «Розрахунки за іншими операціями» має зокрема субрахунок:

681 «Розрахунки за авансами одержаними».

На субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи.

Позивач зобов'язаний був здійснити облік отриманого авансу від ТОВ «Техмолпром» на Кр. 681 «Розрахунки за авансами одержаними» а не на рахунках 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Позивачем при відображенні в бухгалтерському обліку отриманого авансу від ТОВ «Техмолпром» на рахунках 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» а не на рахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» порушено вимоги Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за №996-ХІУ, в частині порушення порядку ведення бухгалтерського обліку при здійсненні операцій з ТОВ «Техмолпром».

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» від 29.11.1999 року за №290, затверджено «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

Відповідно до п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:... 6.3. Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

Порушення Позивачем Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за №996-ХІУ, в частині порушення порядку ведення бухгалтерського обліку при здійсненні операцій з ТОВ «Техмолпром», не призвели до заниження валових доходів у 2-му та 3-му кварталах 2008 року на загальну суму без податку на додану вартість в розмірі 6 492 448 грн. передоплати (авансу), отриманої від ТОВ «Техмолпром», а саме у 2-му кварталі 2008 року 3 842 032 грн., в 3-му кварталі 2008 року у сумі 2 650 416 грн., але суттєво вплинули на визначення валових доходів і ПДВ для податкової звітності.

Відповідно до п.7 наказу ДПА України від 17.03.2001 року за №110 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», платник податків має право виправити допущені та самостійно виявлені помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації до початку перевірки. Позивач до початку перевірки органами податкової служби добровільно здійснив корегування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та сплатив його в повному обсязі.

Матеріалами справи, а саме декларацією про прибуток за 11 місяців 2008 року, підтверджується, що грошові кошти, які були отримані позивачем авансом у вигляді сплати за молоко від підприємства ТОВ “Техмолпром”, були включені до складу валових доходів, та з урахуванням вимог п.3.1. ст.З Закону України від 28.12.1994 року “Про оподаткування прибутку підприємств”, скориговані на суму валових витрат, суму амортизаційних відрахувань та перераховані до бюджету, відповідно до платіжного дорученням по податку на прибуток.

Таким чином, з боку позивача мало місце тільки порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, в частині невірного віднесення отриманого авансу від ТОВ “Техмолпром”на Кт. рах.631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” та Кт. субрах. 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”, що є порушенням вимог Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність”від 16.07.1999 року, за №996-XIV, “Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій” від 30.11.1999 року, за №291. Це порушення не потягло за собою порушень податкового законодавства.

Суд першої інстанції правомірно врахував встановлений факт добровільного корегування Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та сплати його в повному обсязі до бюджету.

Зазначені обставини також знайшли відображення у постанові Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.04.2009 року по справі 4-51/2009 та ухвалі Апеляційного суду Харківської області від 23 квітня 2009 року, в яких розглядалось питання порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ЗАТ «Лозівський молочний завод». В порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Колегія суддів вважає, що в цій частині суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача.

2. Стосовно донарахування податку на прибуток та застосування фінансових санкцій по спецдекларації з ПДВ в результаті заниження валових доходів ЗАТ «Лозівський молочний завод» шляхом здійснення коригування валових доходів та податкових зобов'язань на суму товарів (сиру), який було повернуто ТОВ ТД «Любас».

Матеріали справи свідчать про те, що позивач у 2007 році здійснював реалізацію сирів «Голландського» та «Російського» на адресу ТОВ «ТД Любас». По причині неможливості реалізації ТОВ «ТД Любас» проведено повернення отриманих сирів. Повернення сирів здійснювалося транспортом Позивача.

Відповідач не заперечує факту наявності у Позивача ТТН від 29.07.2008 року та ТТН від 25.02.2008 року, не ставить під сумнів оформлення їх відповідно до вимог чинного законодавства, а посилається на короткий автомобільний довідник НП «Автомобільного транспорту», на підставі чого дійшов висновку, що позивач не міг здійснити повернення товару від ТОВ «ТД Любас» за ТТН від 29.07.2008 року та за ТТН від 25.02.2008 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.5.10 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» - «у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року, №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України» встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткуванню, складського оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно ТТН від 29.07.2008 року ЗАТ «Лозівський молочний завод» здійснив повернення товару від ТОВ «ТД Любас»: Сир «Голландський» - 38,881,2 кг; Сир «Російський» - 19 997,5 кг.

Згідно ТТН від 25.02.2008 року ЗАТ «Лозівський молочний завод» здійснив повернення товару від ТОВ «ТД Любас»: Сир «Голландський» - 38 699,2 кг; Сир «Російський» - 19 997,5 кг.

Позивачем товарно-транспортні накладні від 29.07.2008 року та 25.02.2008 року під час проведення перевірки були надані співробітникам Відповідача, як підтвердження перевезення вищезазначеного товару з ТОВ «ТД Любас» на ЗАТ «Лозівський молочний завод».

Колегія суддів вважає, що інформація, яку містить короткий автомобільний довідник НП «Автомобільного транспорту», не може бути підставою для здійснення перерахунку валових доходів або валових витрат та не встановлює додаткових обмежень по порядку здійснення коригування валових доходів або валових витрат.

Матеріалами справи підтверджується факт прийняття Позивачем на склад 29.07.2008 року сиру «Голландський» та «Російський» загальною вагою 58 878,7 кг., та 25.02.2008 року сиру «Голландський» та «Російський» загальною вагою 70 671,5 кг.

Факт повернення готової продукції, а саме сиру «Голландський» та «Російський», згідно ТТН від 25.02.2008 року та ТТН від 29.07.2008 року від ТОВ «ТД Любас» підтвердили свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Свідки також підтвердили, що зазначена продукція відвантажувалася до сирних камер та документально проводилась по бухгалтерському обліку.

В матеріалах справи містяться документальні підтвердження подальшої реалізації повернутого від ТОВ «ТД Любас» сиру. До речі цей факт відповідачем не спростовується. Таким чином твердження відповідача, що неповернення товару (сиру «Голландський» та «Російський») підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 - є безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам справи та спростовуються поясненнями допитаних судом свідків.

Крім цього колегія суддів вважає, що інформація, яка міститься у перевізних документах товару (сиру «Голландський» та «Російський») не може впливати на питання оподаткування.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що висновок Відповідача в акті перевірки щодо - «безпідставно проведеного коригування валових доходів за відвантажені ТОВ «ТД Любас» товари (сир «Голландський та сир «Російський») на суму без ПДВ 3 373 587 грн. і заниження позивачем валових доходів за 2008 рік на суму без ПДВ 3 373 587 грн., в тому числі: у 2 кварталі 2008 року у сумі 1 690 645 грн., у 3 кварталі 2008 року 1 682 942 грн.» - є таким, що не відповідає вимогам п.5.10, ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств».

3. Стосовно визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000202310/0 від 04.03.2009 року в частині донарахування податку на прибуток в результаті завищення Позивачем валових витрат шляхом включення до складу валових витрат винагороди за користування факторинговими коштами.

Матеріали справи свідчать про те, що між ЗАТ «Лозівський молочний завод» та АКБСР «Укрсоцбанк» укладено генеральну угоду факторингу №805/7/32-5-003 від 26.05.2005 року. Предметом Угоди є здійснення Фактором (АКБ «Укрсоцбанк») факторингу дебіторської заборгованості (прав вимоги) Клієнта по відношенню до третіх осіб - «Дебітори», перелік яких наведений в додатку №1 до даної Угоди, за зобов'язаннями, за якими їх сума, строк вказані в реєстрах до Угоди, надалі за текстом - «Права вимоги».

Сторонами за генеральною Угодою факторингу №805/7/32-5-003 було визначено, що під факторингом розуміється саме здійснення кредитування Фактором (АКБСР «Укрсоцбанк») Клієнта ( ЗАТ «Лозівський молочний завод» ).

За здійснення кредитування Клієнта відповідно до умов генеральної Угоди факторингу, Фактор щомісячно до 5 (п'ятого) числа наступного за звітним місяцем отримує від Клієнта винагороду (виплату процентів) в наступних розмірах: 20 (двадцять) процентів річних за користування факторинговим (кредитним) фінансуванням, що нараховується на фактичну заборгованість за відступленим Фактору правом вимоги за весь період її існування на рахунок; 0,4 (нуль цілих чотири десятих) процентів від номінальної вартості відступленого Фактору права вимоги.

Відповідно до п.1.10, ст.1 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» - «Проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включається:

-платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

-платіж за використання коштів, залучених у депозит;

-платіж за придбанні товарів у розстрочку.

Згідно п.1.32 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп.5.5.1 п.5.5. «Особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями» Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» - до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Укладаючи генеральну Угоду факторингу №805/7/32-5-003, від 26.05.2005 року, сторони встановили умовами Договору, що під факторингом розуміється здійснення кредитування Фактором Клієнта на умовах визначених Договором та виплатою Клієнтом Фактору процентів за користування кредитними коштами.

Відповідач вважає, що дана операція направлена на отримання збитків Але при цьому відповідачем не надано суду жодного доказу, якій би підтверджував дане твердження.

Крім цього відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що факторингові операції не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме отриманням доходу, з придбанням товарів (робіт ,послуг), фактором було здійснено оплату дебіторської заборгованості третіх осіб. Відсотки за факторинговими операціями не є платежем за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платежем за використання коштів, залучених у депозит; платежем за придбання товарів у розстрочку, тому віднесення відсотків за користуванням факторинговими коштами не є витратами підприємства згідно з пп 5.5.1 п.5.5 ст.5 ЗУ №334. Цей висновок також не може бути визнаний обґрунтованим.

Аналіз змісту генеральної Угоди факторингу №805/7/32-5-003, від 26.05.2005 року свідчить про те, що під факторингом розуміється здійснення кредитування Фактором Клієнта на умовах визначених Договором та виплатою Клієнтом Фактору процентів за користування кредитними коштами.

До матеріалів справи приєднано повідомлення від 05.06.2009 року за вих.№06.7-09/26 Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, в якому банк підтверджує, що відповідно до Генеральної угоди факторингу №805/7/32/5-003 від 26.05.2005 року, здійснюється кредитне фінансування ЗАТ “Лозівський молочний завод” - “За користування кредитним фінансуванням ЗАТ “Лозівський молочний завод ”сплачує Банку проценти, в розмірі та в порядку, що визначені Угодою та відповідними додатками”.

Отже витрати позивача, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями, у даному випадку кредитування за угодою факторингу, протягом звітного періоду має відноситись до складу валових витрат.

Слід також зазначити, що відповідно до ст..1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Таким чином має місце фактичне кредитування з особливими умовами.

Колегія суддів вважає, що висновок Відповідача в акті перевірки стосовно того, що «на порушення п.1.32, п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року, № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, підприємством було включено в перевіряємому періоді до складу валових витрат (рядок 04.1) сплату відсотків за користування факторинговими коштами у сумі 988 358,81 грн., у тому числі за 4 квартал у сумі 164 893,67 грн., 1 квартал 2008 року 244 137,30 грн., 2 квартал 2008 року 267 606,80 грн., З квартал 2008 року 311 721,04 грн.» - є таким, що не відповідає вимогам п.п. 1.10, 1.32, пп.5.5.1 п.5.5 Закону України М334/94-ВР, від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств».

4. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000411700/0 від 04.03.2009 року в частині донарахування суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб.

Позивачем протягом 4 кварталу 2007 року - 3 кварталу 2008 року для виробництва молочної продукції здійснювалося закупівля сировини (молока) у громадян:

-4 квартал 2007 року на суму 19 615,19 гривень;

-1 квартал 2008 року на суму 10 038,55 гривень;

-2 квартал 2008 року на суму 15 563,00 гривень;

-З квартал 2008 року на суму 9 173,97 гривень.

Загалом Позивачем протягом 4 кварталу 2007 року - 3 кварталу 2008 року здійснено закупівлю сировини (молока) на суму 54 390,71 гривень.

Згідно пп. 4.3.36 п.4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року за № 889-1V зі змінами та доповненнями не є об'єктом оподаткування дохід від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва при наявності належним чином оформленої Довідки форми 3-ДФ.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. №1063 «Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми» було визначено механізм видачі довідки про право фізичної особи-власника сільськогосподарської продукції на отримання доходу від податкового агента-суб'єкта господарювання без утримання податку з доходів фізичних осіб та форму самої довідки (далі по тексту Довідка форми 3-ДФ).

Матеріали справи свідчать про те, що при перевірці розрахунково-платіжних відомостей на здачу молока та Довідок форми 3-ДФ в порушення 4.3.36 п.4.3 ст. 4 ЗУ № 889 та п. З Порядку видачі довідки на право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2006 р. №1063, відповідачем було встановлено, що в довідках, виданих сільськими, селищними радами, не заповнені всі визначені реквізити, а саме: вид продукції, що реалізовується фізичною особою, не зазначено у частині Довідки щодо найменування сільгосппродукції.

Тобто, в довідці не заповнені графи, які мають суттєве значення для застосування пп. 4.3.36 п.4.3 ст. 4 ЗУ № 889.

Суд першої інстанції послався на те, що позивачем надано розрахунково-платіжні відомості по кожній фізичній особі, де зазначається кількість літрів молока, які фізична особа здати, а позивач прийняв та суму оплати з урахуванням дотації, яку отримала така фізична особа власник сільськогосподарської продукції.

Але при цьому розрахункові платіжні відомості не містять інформації про те, що фізична особа, яка зазначена в цих відомостях, здала молоко вироблене нею на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства

Заповнення в Довідці графи щодо найменування сільгосппродукції вказує на те, що саме ця продукція, що відчужується, вирощена (вироблена)безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки) на земельних ділянках наданих для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до цього, якщо вид продукції, що реалізовується фізичною особою, не зазначено у частині Довідки щодо найменування сільськогосподарської продукції, то податковий агент зобов'язаний утримати податок із всієї суми, виплаченої за закупівлю такої продукції.

Відповідно до п.п.1.13 статті 1 ЗУ № 889 платником податку згідно цього закону є платник податку з доходів фізичних осіб. Нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податків покладено на податкового агента. Згідно п.п.1.15 статті 1 податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно - правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.п.а п. 20.2 статті 20 ЗУ № 889 фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи.

Викладене дає підстави вважати, що закрите акціонерне товариство «Лозівський молочний завод» є податковим агентом в даному випадку і повинен контролювати чи належним чином оформлена Довідка форми 3-ДФ, яка є підставою щодо неутримання податку з доходів фізичних осіб.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення про донарахування податку з доходів фізичних осіб та застосування фінансових санкцій за порушення пп. 4.3.36 п 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині заниження податкового зобов'язання за рахунок виплати фізичним особам (громадянам) за закуплену продукцію доходу без утримання податку на суму 8158,62 грн. є таким, що не відповідає вимогам цього закону.

На підставі викладеного колегія суддів вважає вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2009р. по справі №2-а-37104/09/2070 в цій частині прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Прокуратури Харківської області та Лозівської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2009р. по справі№2-а-37104/09/2070 скасувати в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000411700/0 від 04.03.2009 року про донарахування суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб на суму: 24 475,86 гривень.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову ЗАТ «Лозівський молочний завод» відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2009р. по справі №2-а-37104/09/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Філатов Ю.М.

Судді(підпис)

(підпис)Водолажська Н.С. Гуцал М.І. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М. Повний текст постанови виготовлений 06.04.2010 р.