Рішення № 98143133, 05.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 року Справа № 591/6543/16-ц

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду м. Суми адміністративну справу №591/6543/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про зобов`язання призначити страхові виплати,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Зарічного районного суду м. Суми з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми, що виражається в непризначенні страхових виплат ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми призначити ОСОБА_1 з дати смерті ОСОБА_2 , страхові виплати передбачені ч.9 ст.34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що діяв на час смерті ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 22.02.2010 року по 16.10.2014 року її син ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумиобленерго». Відповідно до акту про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом від 01 грудня 2014 року № 5, 16 жовтня 2014 року о 10 год. 07 хв. при виконанні трудових обов`язків з ОСОБА_2 стався нещасний випадок, внаслідок якого він помер.

Позивач зазначає, що втрата сина є втратою матеріальної та фізичної підтримки, адже вона є безробітною та інвалідом ІІІ групи. Позивач має ряд важких хронічних захворювань та постійно має необхідність в лікуванні. Зі смертю сина вона втратила опору та матеріальну підтримку. Хоча вони і не проживали разом, але син постійно приїздив у село допомагати по господарству. Втрата сина була не лише втратою близької людини, а ще й втратою годувальника, який мав стабільний дохід і утримував її матеріально.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовив їй у призначенні виплат, тому враховуючи викладене, просила суд визнати її право на утримання, як непрацездатної особи, яка не перебувала на утриманні її померлого сина ОСОБА_2 на час його смерті, зобов`язати відповідача призначити їй з дати смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , страхові виплати, передбачені частиною дев`ятою статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон) та пунктом 6 постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24, що діяли на час смерті останнього.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що Сумським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Сумській області винесено постанову "Про призначення щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого" від 26.10.2020 №1807/5485/5485/2 та призначено на користь ОСОБА_1 3785,15 грн. щомісячної страхової виплати у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 з дати ухвалення постанови Верховного Суду, а саме з 30.07.2020.

Враховуючи наведені обставини, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 02.11.2020 прийнято справу №591/6543/16-ц до провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 22 лютого 2010 року по 16 жовтня 2014 року ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумиобленерго», які припинено у зв`язку з його смертю на виробництві в результаті нещасного випадку.

ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй виплат, у зв`язку із смертю сина - потерпілого від нещасного випадку на виробництві, надавши необхідні документи, але згідно з протоколом від 21 січня 2015 року № 4 засідання спеціальної комісії їй було відмовлено і рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту перебування її на утриманні сина на дату його смерті.

Не погодившись з вказаною бездіяльністю позивач звернулась до суду. Так, рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 23.05.2017 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано право на утримання ОСОБА_1 , як непрацездатної особи, яка не перебувала на утриманні її померлого сина ОСОБА_2 на час його смерті та зобов`язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми призначити ОСОБА_1 з дати смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , страхові виплати, передбачені ч.9 ст.34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та п.6 Постанови Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 №24, що діяли на час смерті ОСОБА_2 .

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 03.07.2017 апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми задоволено, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23.05.2017 скасовано та ухвалене нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 30.07.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 03 липня 2017 року скасовано.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2017 року в частині зобов`язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми призначити ОСОБА_1 з дати смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , страхові виплати, передбачені частиною дев`ятою статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та пунктом 6 постанови Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24, що діяли на час смерті ОСОБА_2 , скасовано.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2017 року в частині визнання права на утримання ОСОБА_1 , як непрацездатної особи, яка не перебувала на утриманні її померлого сина ОСОБА_2 на час його смерті, змінити в резолютивній частині виклавши його в такій редакції: «Визнати право ОСОБА_1 на одержання утримання від сина ОСОБА_2 на момент його смерті». В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, про визнання права на одержання утримання залишено без змін.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, про зобов`язання призначити страхові виплати закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2020 справу №591/6543/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про зобов`язання призначити страхові виплати передано для продовження розгляду до Сумського окружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що діяв на час виникнення права на звернення, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

Відповідно до ч. 9. ст. 34 Закону, у разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати. Якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Страхові виплати особам, які втратили годувальника, провадяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів.

Відповідно до ст. 36 Закону фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів. Фонд соціального страхування від нещасних випадків може затримати страхові виплати до з`ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Відповідно до постанови Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 N 24 п. 6.1.8. непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право (незалежно від того, разом вони проживали чи окремо), - мають право тільки для призначення щомісячних страхових виплат. Згідно з п. 6.3.1. визначається порядок страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Верховний Суд в рішенні від 30.07.2020 надав правову оцінку щодо наявності підстав для призначення щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого та визнав право ОСОБА_1 на одержання утримання від сина ОСОБА_2 на момент його смерті.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо посилання відповідача на прийняття рішення про призначення на користь ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати з дати ухвалення постанови Верховного Суду, суд звертає увагу на те, що предметом розгляду справи №591/6543/16-ц є порушення прав позивача протиправними діями Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області щодо відмови у призначенні щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого. А відтак, суд зазначає, що права підлягають поновленню з моменту їх порушення.

Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивач звернулась до суду з пропущенням строків звернення, оскільки дане питання вирішено в ухвалі від 13.12.2016.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що не призначення страхових виплат є протиправним, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про зобов`язання призначити страхові виплати - задовольнити.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (40022, м. Суми, площа Троїцька, 5. код ЄДРПОУ 41312573) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) з дати смерті ОСОБА_2 , страхові виплати передбачені ч.9 ст.34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що діяв на час смерті ОСОБА_2 та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик