Рішення № 98142201, 01.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/1860/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Кіровоградської обласної ради (25022, м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1, код ЄДРПОУ - 22223982)прозобов`язання винити певні дії та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати бездіяльність Кіровоградської обласної ради, щодо невиплати середньої заробітної плати, яка виплачувалась на виборній посаді у раді, у відповідності з ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» незаконною;

- зобов`язати Кіровоградську обласну раду здійснити нарахування та виплатити середньомісячну заробітну плату, у відповідності з ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ), але не більше шести місяців, яку він одержував на виборній посаді.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із неможливістю працевлаштування за попереднім місцем роботи, позивач звернувся до Кіровоградської обласної ради з проханням вирішити питання про збереження за ним середньої заробітної плати на період працевлаштування відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", оскільки надання попередньої роботи (посади) чи іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою позивача, на іншому підприємстві, в установі, організації, неможливе, проте виплати на час звернення до суду здійснено не здійснено.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав викладених в ньому. Крім того зазначав, що у позивача відсутнє порушене право яке необхідно захисти в судовому порядку, оскільки відповідачем вчиняються дії з метою, у тому числі встановлення чи має позивач право на отримання виплат, оскільки працював до обрання на посаді помічника-консультанта. Тому, на час подання відзиву відповідач очкує відповідь від уповноважених органів державної влади з роз`ясненнями.

Позивачем у поданій до суду відповіді на відзив зазначив, що позиція відповідача не ґрунтується на належних та допустимих доказах, а позиція щодо необхідності встановлення у позивача права на виплату надуманою та такою, що не може бути взята до уваги.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.04.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та вирішено здійснювати її розгляд за наявними у справі матеріалами (а.с.17).

24.05.2021 року відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву (а.с.22).

14.06.2021 року позивачем подано відповідь на відзив (а.с.50).

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 підставі Рішення Кіровоградської обласної ради від 04.12.2015 №3 обрано головою Кіровоградської обласної ради, що підтверджується записом у трудовій книжці №36 (а.с.10).

08 грудня 2020 року Кіровоградською обласною радою ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі Постанови Кіровоградської обласної територіальної виборчої комісії від 30.11.2020 №79 та Розпорядження від 08.12.2020 р. №14 - к у зв`язку із закінченням строку повноважень, на підставі ч.2 ст.55 Закону України «Про місцеве самоврядування», що підтверджується записом у трудовій книжці №38 (а.с.10).

Після звільнення позивачем отримана довідка управління кадрів апарату Верховної ради України від 17 грудня 2020 року за №20-26/1669, у якій повідомляється про неможливість працевлаштування за попереднім місцем роботи.

Як вбачається з трудової книжки, позивача 24.02.2014 звільнено з посад помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_2 у зв`язку з обрання головою Кіровоградської обласної ради VI скликання (п.5. ст.36 КЗпП України), що підтверджується записом №34.

22.12.2020 Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату середнього заробітку на підставі ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». До заяви додано довідку Апарату Верховної Ради України від 17.12.2020 № 20-26/1669 про неможливість працевлаштування за попереднім місцем роботи.

Так, після отримання заяви ОСОБА_1 з метою дотримання вимог ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», з метою, у тому числі, встановлення факту чи має право позивач на виплати встановлені ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», відповідачем було надіслано наступні листи та отримано відповіді:

1. 30.12.2020 року відповідачем було направлено лист до Апарату Верховної Ради України №26-2067/1 та отримано відповідь від 12 січня 2021 року №20/09/13;

2. 22.01.2021 року відповідачем було направлено лист до Міністерства юстиції України та отримано відповідь (від 29.01.2021 року №4042/1814-26-21/7.2.2) відповідно до якої лист було перенаправлено за належністю до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;

3. 10.03.2021 року відповідачем отримано відповідь Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №4711-06/13217-06 від 01.03.2021 року;

4. 11.03.2021 року відповідачем підготовлено лист до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про надання додаткових роз`яснень (№27-643/1 від 11.03.2021 року);

5. 20.04.2021 року відповідачем отримано відповідь Національного агентства з питань державної служби (№2698/13-21 від 19.04.2021 року);

6. 28.04.2021 року відповідачем направлено лист до Міністерства Соціальної політики України (№27-1028/1) про надання роз`яснень на який отримано відповідь №2750/0/290-21/31 від 12.05.2021 року.

Вважаючи зазначену бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з частинами першою та другою статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради.

Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п`ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада), в тому числі і голови, як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11.07.2002 №93-IV, який також встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

За нормами частини другої статті 6 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

Абзацом 1 частини першої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" встановлено, що у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.

Відповідно до абзаців 1-2 частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Гарантії для працівників, обраних на виборні посади, також встановлені статтею 118 КЗпП України, за приписами якої працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, приведеними вище нормами права встановлено право працівника, звільненого з роботи внаслідок обрання на виборну посаду у раді, на одержання після закінчення його повноважень за виборною посадою попередньої роботи (посади) на тому ж підприємстві, в установі, організації або надання йому рівноцінної роботи (посади).

Тобто, у разі коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, Закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.

Отже, законодавець гарантує колишньому депутату місцевої ради чи, як в даному випадку, голові обласної ради, збереження середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді лише за умови неможливості надання йому попередньої роботи і виключно на період його працевлаштування, але не більше шести місяців. При цьому обов`язок запропонувати звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади роботу (посаду) за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації в разі відсутності можливості працевлаштувати на попередній або рівнозначній посаді покладається саме на роботодавця.

Аналізуючи зазначене вище норми суд зауважує, що особа має право на збереження протягом не більше 6 місяців її середнього заробітку з відповідного місцевого бюджету у разі дотримання в сукупності трьох обов`язкових умов: 1 - звільнення з попереднього місця роботи за п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України; 2 - звернення на попереднє місце роботи не пізніше 3-х місяців після припинення повноважень; 3 - неможливість надання відповідної роботи (посади).

Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" покладає на роботодавця обов`язок забезпечити депутату, строк повноважень якого завершився, надання попередньої роботи (посади) і лише в разі її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що 24.02.2014 звільнено з посад помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_2 у зв`язку з обрання головою Кіровоградської обласної ради VI скликання, запис трудової книжки №34.

Листом від 12 січня 2021 року апарат Верховної Ради України повідомив відповідача про те, що з 01.11.2010 по 12.12.2012 ОСОБА_1 працював на посаді помічника-консультанта народного депутата України Верховної Ради України шостого скликання ОСОБА_2 з поширенням дії Закону України «Про державну службу» та з 13.12.2012 по 24.02.2014 - на посаді помічника-консультанта народного депутата України Верховної Ради України сьомого скликання ОСОБА_2 з поширенням дії Закону України «Про державну службу». Народний депутат України Верховної Ради України сьомого скликання ОСОБА_2 припинив повноваження 27.11.2014. Штатним розписом Апарату Верховної Ради України рівноцінна посада не передбачена (а.с.11).

Разом з тим, суд звертає увагу, що як передбачено пунктом 5 частини першої статті 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Згідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 23.05.2018 у справі №219/2204/2016-ц зробив висновок, що гарантії, передбачені частиною другою статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" поширюються на колишніх секретарів сільради, які безпосередньо перед обранням на виборну посаду були працевлаштовані на іншій посаді і були звільнені з такого місця роботи згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП (перехід на виборну посаду).

Як наголосив суд касаційної інстанції, трудовий договір має бути припинено саме на підставі, передбаченій пунктом 5 статті 36 КЗпП. Запис про звільнення за такою підставою обов`язково має бути у трудовій книжці. Якщо звільнення буде оформлено за іншою підставою (наприклад статті 38 КЗпП), то особа не може претендувати на гарантії частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Саме ці обставини, а не кількість каденцій на які було обрано посадову особу, визначають її право повернутися на місце роботи, де та працювала до обрання на зазначену виборну посаду.

У свою чергу судом встановлено, що згідно запису трудової книжки №34 від24.02.2014 звільнено з посад помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_2 у зв`язку з обрання головою Кіровоградської обласної ради VI скликання згідно пункту 5 статті 36 КЗпП України на підставі Розпорядження №618 від 27.02.2014.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 07.02.2019 по справі №507/1299/16-а, від 25.10.2019 по справі №345/3102/16-а, від 30.10.2019 по справі №293/1026/16-а, від 26.12.2019 по справі № 570/3880/16-а зазначено, що у разі якщо колишній голова місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за ним середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.

За такого правового врегулювання та обставин справи, суд прийшов до висновку, що позивач має право на нарахування та виплату середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, яку він одержував на виборній посаді голови Кіровоградської обласної ради, з часу припинення повноважень на посаді голови - з 08.12.2020 року по день працевлаштування, але не більше ніж за шість місяців, що узгоджується з приписами частини другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

VI. Судові витрати.

Судові витрати сторонами у справі не понесені.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної ради щодо невиплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати, яка виплачувалась на виборній посаді у раді, у відповідності з ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Зобов`язати Кіровоградську обласну раду (код ЄДРПОУ - 22223982) здійснити нарахування та виплатити середньомісячну заробітну плату, у відповідності з ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), але не більше шести місяців, яку він одержував на виборній посаді.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук