
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2021 року № 320/6220/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 місце знаходження фізичної особи адреса: АДРЕСА_1 в судовому порядку за Рішеннями про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 26.11.2019 року №№149,148 до державного бюджету України Отримувач УК у Голос.р-ні/Голосіїв.р- н/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 38039757, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (ІВАN) UА378999980313040106000026002 Код класифікації доходів бюджету 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи та інші санкції.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за порушення законодавства про рекламу на відповідача накладено штраф відповідно до рішень від 26.11.2019 №№149, 148, який у добровільному порядку відповідачем не сплачено.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 27.07.2020 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) зареєстрована з 01.10.2008 як фізична особа-підприємець про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис № 23530000000019550.
Посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві складено відносно відповідача протокол від 02.09.2019 про порушення законодавства про рекламу щодо порушення вимог частин п`ятої статті 8 Закону України "Про рекламу", а саме: розповсюдження ФОП ОСОБА_1 реклама в приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з умовною назвою "- 70% Завітайте" за адресою: АДРЕСА_3 не містить відомості про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві направлено відповідачу вимогу від 02.09.2019 №06.6/15253 про надання у термін до 24.09.2019 пояснень, копію свідоцтва про державну реєстрацію (витягу), затвердженого макету реклами, дозволу органу місцевого самоврядування на розміщення об`єкта зовнішньої реклами, умови проведення знижки, документального підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договорів із виробником реклами, розповсюджувачем, актів виконаних робіт, квитанції про сплату тощо), а також іншої інформації, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення по справі.
Вказану вимогу позивачем надіслано відповідачу за місцем проживання та вручено особисто 02.09.2019.
Посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві складено відносно відповідача протокол від 26.09.2019 про порушення законодавства про рекламу щодо порушення вимог частин другої статті 26 Закону України "Про рекламу".
Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві направлено відповідачу повторну вимогу від 26.09.2019 №06.6/16854 про надання у термін до 12.09.2019 інформації відповідно до вимоги 02.09.2019 №06.6/15253 та повідомлено відповідача про розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу.
Вказану вимогу позивачем надіслано за зареєстрованим місцем проживання відповідача, втім, поштове відправлення повернуто позивачу неврученим.
Рішенням від 26.09.2019 вирішено розпочати розгляд справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно рекламодавця ФОП ОСОБА_1 .
Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві винесено додаткову вимогу від 22.10.2019 №06.6/18310 та повідомлено про початок розгляду справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно рекламодавця ФОП ОСОБА_1 , яку вручено відповідачеві особисто 23.10.2019.
Рішенням від 22.11.2019 вирішено розпочати розгляд справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно рекламодавця ФОП ОСОБА_1 .
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено протокол від 21.11.2019, в якому встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 8 Закону України «Про рекламу» та складено попередні висновки стосовно ФОП ОСОБА_1 .
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено протокол від 21.11.2019, в якому встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 8 Закону України «Про рекламу» та складено попередні висновки стосовно ФОП ОСОБА_1 .
Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві винесено рішення від 26.11.2019 №148 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на ФОП ОСОБА_1 за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами у відповідності до вимог частин другої та сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» накладено штраф у розмірі 5083,00 грн.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві винесено рішення від 26.11.2019 №149 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на ФОП ОСОБА_1 за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами у відповідності до вимог частин шостої статті 27 Закону України «Про рекламу» накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
Зазначені рішення направлено відповідачеві згідно поштовим відправленням №0405344097330, втім повернуто "за закінченням терміну зберігання".
З огляду на невиконання в добровільному порядку відповідачем вказаних рішень, позивач звернувся до суду.
IV. Норми права, які застосував суд
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначено відповідно до Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі по тексту - Закон №270/96-ВР).
Відповідно до статті 1 Закону №270/96-ВР, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами;
Частиною п`ятою статті 8 Закону №270/96-ВР передбачено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Статтею 26 Закону №270/96-ВР визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Згідно статті 27 Закону №270/96-ВР, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 24-1 цього Закону (частина перша).
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами (частина друга).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами (частина четверта).
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина сьома).
Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлені Законом №270/96-ВР та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі по тексту - Порядок №693).
Відповідно до пункту 9 Порядку №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспожінспекції та її територіальних органів.
Згідно пункту 11 Порядку №693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Відповідно до пункту 18 Порядку №693, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Пунктом 20 Порядку №693 визначено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
VI. Оцінка суду
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що рекламодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, зокрема щодо замовчування (незазначення) у рекламі про знижку цін на продукцію, про розпродаж відомостей про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару є недобросовісною рекламою.
Водночас, згідно п. 11 Порядку № 693, накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Відповідно до п. 18 Порядку № 693, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Пунктом 20 Порядку № 693 закріплено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Таким чином, штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу.
При цьому, сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов`язання та підлягає сплаті до державного бюджету.
З огляду на викладене, не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.10.2019р. у справі №480/448/19.
Судом встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві відносно відповідача складено протоколи про порушення законодавства про рекламу, яке полягало в розповсюдженні реклами без відомостей про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію.
В подальшому позивачем винесено рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, якими вирішено розпочати розгляд справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно розповсюджувача реклами - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Відповідачу направлено вимоги та повторну, додаткову вимогу про надання відомостей для прийняття рішення.
Відповідачу направлено вимогу від 02.09.2019 №06.6/15253 та вручено особисто 02.09.2019. Відповідачу направлено повторну вимогу від 26.09.2019 №06.6/16854. Вказану вимогу позивачем надіслано за зареєстрованим місцем проживання відповідача, втім, поштове відправлення повернуто позивачу невручено.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві направлено відповідачеві повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу.
Відповідно до пункту 18 Порядку №693, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Пунктом 20 Порядку №693 визначено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
За результатами розгляду справи щодо порушення відповідачем вимог законодавства про рекламу Головним управлінням Держпродспоживслужби в Києві винесено рішення від 26.11.2019 №№148, 149, яким на ФОП ОСОБА_1 за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами у відповідності до вимог частин другої та сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. та за порушення вимог частини шостої статті 27 Закону України «Про рекламу» накладено штраф в розмірі 1700, 00 грн..
Отже, враховуючи положення проаналізованого законодавства та встановлені судом обставини щодо порядку винесення позивачем рішень, на підставі якого ним заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу, суд дійшов висновку про дотримання позивачем порядку прийняття зазначеного рішення та його відповідність вимогам законодавства України про рекламу. Відтак, зважаючи на відсутність доказів сплати відповідачем суми штрафу у розмірі 6783,00 грн., оскарження рішень від 26.11.2019 №№148, 149 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
VII. Висновок суду
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
VІІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 місце знаходження фізичної особи адреса: АДРЕСА_1 в судовому порядку за Рішеннями про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 26.11.2019 року №№149,148 до державного бюджету України Отримувач УК у Голос.р-ні/Голосіїв.р- н/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 38039757, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (ІВАN) UА378999980313040106000026002 Код класифікації доходів бюджету 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи та інші санкції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 06.07.2021 р.
Судове рішення № 98141967, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 06.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/6220/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: