Рішення № 98140539, 15.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року Справа № 160/10938/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: предсчтавника позивача представника відповідача Толстих О.Ю. Ільчук В.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Державної служби України з питань праці, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати наказ відповідача від 02.09.2020 року №81-кт «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 ».

В обґрунтування позову посилався на протиправність оскарженого наказу, яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. На думку позивача, такий наказ прийнятий відповідачем без дотримання вимог, визначених Законом України «Про державну службу». Ці обставини позивач пов`язує з тим, що його позбавили право взяти участь у засіданні дисциплінарної комісії, тим самим не дали змоги надати відповідні пояснення з порушених питань, заявляти клопотання про необхідність одержання та долучення до матеріалів дисциплінарної справи тих чи інших документів, користуватися правової допомогою та інше. При цьому, позивач зауважує, що не зважаючи на ці порушення все ж надав пояснення щодо обставин, викладених в службовій записці заступника Голови Державної служби України з питань праці від 13.07.2020 року № 84/СП/3.4.3-20, що фактично стала підставою для порушення дисциплінарного провадження, в яких зазначив, що він як т.в.о. начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області вжив усіх заходів для виконання листа Державної служби України з питань праці від 16.03.2020 року № 1916/1/3.1-20, у тому числі щодо проведення дистанційного навчання з перевірки знань, з урахуванням технічної можливості та карантинних обмежень. З підстав викладеного просить позовні вимоги задовольнити та скасувати оскаржений наказ.

Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву указав, що приймаючи оскаржений наказ діяв відповідно до вимог законодавства України, ураховуючи, що позивачем не забезпечено належний контроль та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (далі Типове положення) Криворізьким гірничопромисловим управлінням у період з 16.03.2020 року по 09.06.2020 року. Зауважує про безпідставність посилань позивача на невідповідність матеріально-технічної бази для проведення дистанційної перевірки знань та підкреслює про дотримання порядку проведення дисциплінарного провадження. З підстав викладеного просить у задоволенні позовних відмовити.

У відповіді на відзив позивач продублював заявлені підстави позову щодо відсутності технічної можливості (забезпечення) для проведення дистанційної перевірки знань, знаходження на лікарняному у період здійснення дисциплінарного провадження, а також додаткового зауважив, що ГУ Держпраці у Дніпропетровській області вже проводилася перевірка знань на підприємстві, що зверталось із запитом щодо такого проведення.

У запереченнях відповідач зазначив, що ані Криворізьке гірничопромислове управління ані ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не звертались з повідомленням про відсутність технічної можливості для здійснення дистанційної перевірки знань.

Також, від сторін надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач пояснив, що при прийнятті рішення було враховано ставлення позивача до виконання посадових обов`язків, а позивач зазначив, що ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не відмовляло Приватному закладу «Центр професійної освіти і навчання» у проведенні дистанційної перевірки знань, а Державна служба України з питань праці була обізнана про необхідність доведення кошторисних призначень ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та із матеріалів справи слідує, що на час виникнення спірних правовідносин позивач був державним службовцем, обіймав посаду заступника начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до Наказу Держпраці від 14.05.2018 року № 26-кт.

На виконання наказу Держпраці від 25.02.2019 року № 11-кт у період з 25.02.2019 року по 03.06.2020 року виконував обов`язки начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

13.07.2020 року заступником голови Державної служби України з питань праці на ім`я т.в.о. голови Державної служби України з питань праці подано службову записку №84/СП/3.4.3-20 з пропозицією розглянути питання щодо доцільності ініціювання дисциплінарного провадження стосовно позивача.

На підставі цієї записки т.в.о. головою Державної служби України з питань праці прийнято наказ від 14.07.2020 року №303-к «Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_2 », яким відкрито дисциплінарне провадження.

Під час проведення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією встановлено, що Держпраця листом від 16.03.2020 №1916/1/3.1-20 повідомила Головні управління Держпраці в областях про необхідність до закінчення карантинних заходів, проводити перевірки знань з питань охорони у формі дистанційної перевірки за умови дотримання вимог визначених у пункті 3.12. Типового положення. На адресу Держпраці надійшов лист Приватного закладу «Центр професійної освіти і навчання» (далі Приватний заклад) від 23.06.2020 №150 стосовно незабезпечення проведення перевірки знань з питань охорони праці комісією ГУ Держпраці у Дніпропетровській області (далі - Управління) після проведення приватним закладом навчань з питань охорони праці посадових осіб та працівників. За даними отриманими з відповіді Управління Держпраці від 01.07.2020 № 4481-15/04, Криворізьке гірничопромислове управління листом від 16.03.2020 №200-03/06 проінформувало навчальні центри м. Кривий Ріг про скасування з 16.03.2020 засідань комісії з перевірки знань з питань охорони праці, а у подальшому окремим листом про початок засідань з 09.06.2020 року.

На виконання окремого доручення т.в.о. голови Держпраці від 06.07.2020 року Управління повідомило, що тільки Криворізьке гірничопромислове управління не провело перевірку знань, про цьому, що отримало на це два звернення від Приватного закладу від 13.05.2020 року та від 24.04.2020 року, які адресувалися ОСОБА_2 . При цьому, останнім повідомлено про відсутність на це винних осіб.

У ході перевірки комісія дійшла висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, передбачено пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків та доручень керівників та внесла подання з пропозицією притягнути ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Щодо виявлених порушень на ім`я т.в.о голови Держпраці позивачем надано письмове пояснення, відповідно до якого останнім зазначено, що на балансі Криворізького гірничопромислового управління знаходиться 19 персональних комп`ютерів, які є технічно застарілими, у зв`язку з чим відсутня можливість провести онлайн-конференції, при цьому, що у Управління відсутнє фінансове забезпечення для придбання відповідних технічних пристроїв.

Наказом Голови Держпраці від 02.09.2020 року № 81-кт до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани та указаний наказ і є предметом розгляду у вказаному спорі.

Вирішуючи спір суд виходить із того, що правовий статус державних службовців, підстави та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, а також її види передбачено Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі також - Закон №889-VІІІ у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Статтею 64 Закону №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами пункту 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно із частиною першою статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною шостою указаної статті передбачено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до частин першої - третьої статті 67 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Відповідно до статті 69 Закону №889-VІІІ для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Згідно із частиною першою статті 74 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Частина п`ята зазначеної статті встановлює, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Приписи частини шостої статті 74 Закону №889-VІІІ забезпечують державному службовцю право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному Законом порядку

Водночас, статтею 75 Закону №889-VІІІ передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За приписами статті 76 Закону №889-VIII перед прийняттям рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, він має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Відповідно до статті 77 Закону №889-VIII Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

З аналізу положень вищезазначених правових норм слідує, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, державний службовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності з накладенням суб`єктом призначення або керівником державної служби на такого державного службовця дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця, дисциплінарне стягнення може бути застосоване не пізніше шести місяців з дня виявлення проступку, а також не застосовується після спливу одного року після його вчинення.

Поряд з цим, обов`язковою умовою для застосування дисциплінарного стягнення є забезпечення дотримання гарантованого Законом №889-VIII права державного службовця на участь у процесі з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку та визначення виду стягнення, зокрема, права на надання пояснень, документів і матеріалів, ознайомлення з дисциплінарною справою, надання зауважень, клопотань про вжиття додаткових заходів щодо з`ясування певних обставин та інше.

Як вже встановлено судом, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків.

Перш за все судом встановлено, що відповідачем дотримано вимог наведених норм шляхом забезпечення прав позивача у процесі з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку, а не задоволення його клопотання про продовження строку проведення дисциплінарного провадження обумовлено обмеженими строками його проведення. Відповідно, доводи позивача у цій частині є необґрунтованими.

Щодо суті порушень, за вчинення яких, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом №889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини державного службовця - певного ставлення особи до протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.

Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку, а також обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Зі змісту подання дисциплінарної комісії щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слідує, що об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, вчиненого останнім, полягала в неналежному виконанні покладених на нього службових обов`язків начальника Управління, що передбачені пунктами 3.12, 4.4, 5 Типового положення.

При цьому, сама суть порушення фактично зводилася до того, що позивач як т.в.о начальника Управління не забезпечив виконання Криворізьким гірничопромисловим управлінням вимог листа Держпраці від 16.03.2020 №1916/1/3.1-20 у період з 16.03.2020 року по 09.06.2020 року.

Так, аналізуючи зміст цього листа суд зазначає, що серед іншого, Держпраця повідомила Головні управління Держпраці в областях про необхідність до закінчення карантинних заходів, проводити перевірки знань з питань охорони у формі дистанційної перевірки за умови дотримання вимог визначених у пункті 3.12. Типового положення.

Аналізуючи буквальний зміст цього листа, суд зазначає про необхідність дотримання Управліннями обов`язкової умови, зокрема, вимог визначених у пункті 3.12. Типового положення.

Відповідно до вимог пункту 3.12 розділу 3 «Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві» Типового положення, формою перевірки знань з питань охорони праці працівників є тестування, залік або іспит. Тестування проводиться комісією за допомогою технічних засобів (автоекзаменатори, модульні тести тощо), залік або іспит - за екзаменаційними білетами у вигляді усного або письмового опитування.

Тестування, залік або іспит можуть проводитися у формі дистанційної перевірки знань.

Дистанційна перевірка знань здійснюється за умови: забезпечення візуальної аутентифікації того, хто проходить перевірку знань з питань охорони праці; особистої присутності членів комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

Дистанційна перевірка знань реалізується шляхом передачі відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному режимі.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що на балансі Криворізького гірничопромислового управління знаходились технічно застарілі пристрої, які не взмозі забезпечити саме дистанційну перевірку знань, при цьому, що наданими до суду доказами встановлено, що в Управління була відсутня фінансова можливість забезпечити ці пристрої.

Посилання відповідача щодо знаходження на балансі Криворізького гірничопромислового управління 6 (шести) ноутбуків не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Навпаки, судом встановлено, що ці пристрої використовувались на підставі договору оренди від 04.02.2019 року №62.19, який на 2020 рік продовжений не був.

Наведене свідчить на користь висновку про те, що на момент отримання відповідних запитів у Криворізького гірничопромислового управління була відсутня технічна можливість провести перевірка знань саме з дотриманням умов пункту 3.12. Типового положення.

А тому, за викладених обставин, суд доходить висновку про відсутність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим, прийнятий відповідачем наказ про накладення на нього догани не відповідає вимогам законодавства України, позаяк винесений без з`ясування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Резюмуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність оскарженого наказу та як наслідок, наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,00 грн.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 02.09.2020 №81-кт "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 ".

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 840 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань праці.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 січня 2021 року.

Суддя О.В. Єфанова