Ухвала суду № 98133326, 07.07.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5487/21

Провадження № 2/712/1961/21

У Х В А Л А

7 липня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого судді – Пересунька Я.В.,

при секретарі – Дядюрі І.С.,

розглянувши в судовому засіданні клопотання приватного акціонерного товариства «Страхова група «Тас» про передачу за підсудністю справи за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «Тас» про стягнення страхової виплати, -

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року до Соснівського районного суду м. Черкас надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просить стягнути з ПрАТ «СГ «Тас» 338000 грн страхової виплати.

Позов обгрунтовано тим, що 3 серпня 2019 року між ним та відповідачем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту FO-00476954, на виконання якого він сплатив 15 717 грн страхової премії.

21 серпня 2019 року позивач виявив відсутність власного транспортного засобу, після чого звернувся до правоохоронних органів та страховика.

Листами від 8 квітня 2020 року, 20 серпня 2020 року та 30 грудня 2020 року страховик повідомив його про відмову у виплаті страхового відшкодування, яку позивач вважає незаконною.

Звертаючись з указаним позовом до Соснівського районного суду м.Черкас позивач посилався на Закон України «Про захист прав споживачів» та реєстрацію його місця проживання в Соснівському районі міста Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 21 травня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

18 червня 2021 року до суду надійшло клопотання приватного акціонерного товариства «Страхова група «Тас» про передачу справи за підсудністю до Святошинського районного суду м.Києва.

Клопотання обгрунтоване тим, що даний спір виник із правовідносин, пов`язаних із виконанням договору добровільного страхування наземного транспорту, а саме у зв`язку з відмовою у виплаті страхового відшкодування згідно Закону України «Про страхування». Тобто предметом спору є не якість страхових послуг, а права та обов`язки сторін згідно умов договору страхування. У клопотанні також зазначено, що відносини, що виникають із майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону до правовідносин між сторонами не застосовуються. Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року (справа № 355/1411/16).

У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 клопотання про передачу справи за підсудністю підтримав.

Представник позивача адвокат Юрченко В.О. проти задоволення клопотання заперечував. Додатково пояснив, що позивач є споживачем страхових послуг приватного акціонерного товариства «Страхова група «Тас», неналежне надання яких призвело до звернення до суду з цим позовом. Просив також врахувати, що після відкриття провадження суд позбавлений можливості передати справу за підсудністю до іншого суду, оскільки вже прийняв таку справу до свого провадження.

Надаючи оцінку клопотанню представника відповідача про передачу справи за підсудністю до іншого суду суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Як убачається із доданих до позовної заяви матеріалів, Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані ЦК України, Законом України «Про страхування», договором страхування та Умовами страхування.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування», статтею 979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 355/1411/16, відносини, які виникають з майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування. Зазначений Закон може застосовуватися, коли позивач прямо вказує на порушення норм, гарантованих цим Законом, наприклад, права на інформацію при ненаданні для ознайомлення правил страхування тощо.

Від указаного правового висновку Верховний Суд не відступав.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_1 не вбачається, що він посилається на Закон України «Про захист прав споживачів» як на правову підставу позову. Не містять звернення до положень цього закону і викладені в позовній заяві фактичні обставини. Натомість позов обгрунтовано невиконанням страховиком укладеного між сторонами Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу.

За таких обставин, позову було прийнято судом до провадження з порушенням правил підсудності.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких правил підсудності, встановлених ЦПК.

За усталеною практикою ЄСПЛ, термін право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).

У рішенні ЄСПЛ "Сокуренко і Стригун проти України" суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні раніше згадуваної справи "Занд проти Австрії", зазначено, що термін "судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо страва належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням приватного акціонерного товариства «Страхова група «Тас» є проспект Перемоги, 65 у м.Києві, що знаходиться у Святошиському районі м.Києва.

Згідно з ч. 2 ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Оскільки справу за позовом ОСОБА_1 було прийнято до свого провадження Соснівським районним судом м.Черкас із порушенням правил підсудності і така справа з самого початку не була підсудна цьому суду, то така справа підлягає передачі за підсудністю до Святошинського районного суду м.Києва.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 30, 31 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «Тас» про стягнення страхової виплати – передати за підсудністю для розгляду до Святошинського районного суду міста Києва (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-А).

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції чи безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Я.В.Пересунько