Постанова № 98128966, 02.07.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/3095/21

Провадження 3/362/1322/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2021 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого не офіційно, –

ВСТАНОВИВ:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області 17.06.2021 надійшли справи № 362/3095/21, 362/3098/21 про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 . Постановою суду від 24.06.2021 вказані справи об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав у повному обсязі, пояснив, що до нього в гості прийшов друг, вини випили пива, оскільки друг запізнювався на маршрутку, попросив його підвезти до зупинки, що він, ОСОБА_1 , і зробив. Коли побачив поліцію, яка подає сигнал йому про зупинку, – злякався, не знав, що йому робити, розгубився і не виконав вимогу про зупинку. Після того, як його зупинили, працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, але він відмовився, оскільки й так визнає, що пив пиво, а тому в огляді не було сенсу.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 14.06.2021 о 09 год. 26 хв. в с. Здорівка по вул. Соборна ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом мопедом HONDA, без номерного знаку не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, яка подавалась за допомогою спеціальних світлових та звукових сигнальних пристроїв, чим порушив п. 2.4 ПДР України. Мопед зупинено шляхом переслідування на службовому автомобілі Scoda, і виявлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Від проходження освідування в присутності свідків відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Судом досліджено наявні в справі письмові докази, а саме:

- протоколи про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 179281 від 14.06.2021 та ДПР18 № 179303 від 14.06.2021, підписані двома свідками, які містять обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень та кваліфікацію його дій, в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відрвідальності по суті порушення» (а.с. 1, 2);

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підписаний двома свідками, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду за допомогою газоаналізатора АРАМ 6810 (а.с. 3);

- письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких вони підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі та із застосуванням приладу газоаналізатора «Драгер» (а.с. 4);

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який міститься на диску як додатку до протоколу (а.с. 6), на якому чітко і послідовно вбачається транспортний засіб – мопед, на якому їдуть двоє чоловіків, після зупинки мопеду один з чоловіків встає з нього, при цьому має нестійку ходу та роз координовані рухи, а інший, не дивлячись на працівника поліції, який підходить, починає їхати і тікає від патрульної машини, котра його переслідує. На другому записі видно чоловіка – водія зазначеного вище мопеду, який на неодноразові запитання працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу газоаналізатор Драгер та в медичному закладі відмовляється, зміст відеозапису повністю відповідає фактичним обставинам, викладеним у протоколах стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 266 ККУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Таким чином, враховуючи застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, який є безперервним і можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, вказаний відеозапис суд визнає належним і допустимим доказом у даній справі.

Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, сама відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складає об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення. Для її наявності підтвердження алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не потрібно.

Згідно пунктів 2,4,6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння, якими відповідно до п. 3 цієї інструкції є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп`яніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським було дотримано норми вказаної Інструкції, в нього були наявні підстави вважати, що водій ОСОБА_1 , керуючи мопедом без номерного знаку, перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було подано вимогу про зупинку транспортного засобу, однак останній її не виконав і був зупинений шляхом переслідування, після чого ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному центрі, однак водій відмовився.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Враховуючи все вище зазначене, суд вважає, що своїми діями водій ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 179281, а саме - п. 2.5 ПДР України, тобто наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його дії необхідно кваліфікувати як відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 122-2 КУпАП, який зафіксовано протоколом серії ДПР18 № 179303, а саме – порушення п. 2.4 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З аналізу санкцій ст.ст. 122-2, 130 КУпАП вбачається, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає більш серйозну адміністративну відповідальність, яка полягає в накладенні штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Тобто, санкція ч. 1 ст.130 КУпАП є безальтернативною.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 27, 33, 34, 40-1, ч. 1 ст. 130, 221, 282, 283, 284 КУпАП , -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В порядку ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955980. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 454 грн. судового збору (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до положень ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Сухарева О.В.