Ухвала суду № 9812379, 22.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2010 р.Справа № 2-а-37362/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009р. по справі№2-а-37362/09/2070

за позовом Державного спеціалізованого Автотранспортного підприємства по перевезенню небезпечних вантажів <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

30.03.2009 року, Державне спеціалізоване автотранспортне підприємство по перевезенню небезпечних вантажів Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі відповідач), в якому просить, після уточнення, визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення - рішення № 000001182/0 від 16.01.2009 року, № 000002182/0 від 16.01.2009 року; № 000001182/1 від 04.02.2009 року; № 000002182/1 від 04.02.2009 року; № 000001182/2 від 20.03.2009 року; № 000002182/2 від 20.03.2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано нечинним та скасовано податкові повідомлення - рішення відповідача № 000001182/0 від 16.01.2009 року, № 000002182/0 від 16.01.2009 року; № 000001182/1 від 04.02.2009 року; № 000002182/1 від 04.02.2009 року; № 000001182/2 від 20.03.2009 року; № 000002182/2 від 20.03.2009 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР), Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР(далі Закон № 168/97-ВР), що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача була проведена виїзна документальна перевірка щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельна компанія ”Вертикаль”, за період листопад-грудень 2007 року, січень - березень 2008 року, квітень, червень 2008 року, про що був складений акт №6023/182/25467070 від 23.12.2008 року.

Порушення встановлено відповідачем склало у порушенні позивачем п.5.1ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” , а саме: заниження податку на прибуток за 4 квартал 2007 року та 1 півріччя 2008 року у розмірі 68827,50 грн.; пп..7.4.1пп.7.4.4.п.7.4ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме: заниження податку на додану вартість за листопад грудень 2007 року, січень - березень 2008 року, квітень, червень 2008 року у сумі 55062 грн.

За підсумками перевірки були ухвалені податкові повідомлення - рішення № 000001182/0 від 16.01.2009 року, № 000002182/0 від 16.01.2009 року; № 000001182/1 від 04.02.2009 року; № 000002182/1 від 04.02.2009 року; № 000001182/2 від 20.03.2009 року; № 000002182/2 від 20.03.2009 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі умови передбачені Законами №168/97-ВР, тому оскаржувані податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп..7.2.8п.7.2ст.7 Закону №168/97-ВР, платник податку зобовязаний вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів(послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є обєктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна та такі товари (послуги) відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів(послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається із матеріалів справи, у своїй господарський діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ „ПБК Вертикаль”, з яким був укладений договір №12/9 на виконання робіт по сортируванню, перезатарюванню, навантаженню, розвантажуванню, перепакуванню відходів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконання наведеної угоди доказується слідуючими доказами: копіями актів здачі-прийому робіт, копіями податкових накладних, копією договору на надання транспортних послуг від 01.01.2007 року№1; копіями договорів оренди транспортного засобу з екіпажем від 21.11.2006 року №1121/АЄ; від 17.06.2008 року №0617/АЄ; копією договору оренди автомобіля від 05.01.2007 року; копією договору оренди нежилих приміщень від 01.01.2007 року №07/0101\01/А; копією договору оренди автомобіля від 06.05.2006 року; копіями товарно-транспортних накладних; копіями накладних.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність у контрагента позивача власного транспорту та працівників для виконання умов угоди, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до наданих документів первинного бухгалтерського обліку та умов укладеної між позивачем та ТОВ „ПБК Вертикаль” угодою, контрагент позивача зобовязаний був виконати послуги з сортируванню, перезатарюванню, навантаженню, розвантажуванню, перепакуванню відходів.

У звязку з цим питання транспортування не входило до умов укладеної угоди та ці оьовязки не були покладені на ТОВ „ПБК Вертикаль”.

Крім цього, позивач надав до суду апеляційної інстанції документи що свідчать про наявність транспорту у підприємства позивача та спеціальної площадки для виконання умов наведеної угоди, отримання даної категорії відходів від інших контрагентів.

Щодо відсутності в штаті ТОВ „ПБК Вертикаль” відповідної кількості працівників для виконання даної угоди, то колегія суддів зазначає, то роботи були фактично виконані.

Окрім цього, для виконання послуг з сортирування, перезатарювання, навантаження, розвантажування, перепакування відходів підприємством не обовязково повинно мати працівників у штаті.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, оскаржувані рішення відповідача не відповідають наведеним критеріям тому, їх слід скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <198/199 >, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009р. по справі№2-а-37362/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 26.03.2010 р.