Вирок № 98121197, 06.07.2021, Воловецький районний суд Закарпатської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 936/601/21

Провадження № 1-кп/936/88/2021

06.07.2021 смт.Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Павлюка С.С.

з участю секретаря с/з Собран Ю.О.

прокурора Кюкало П.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Воловець кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021071090000042 від 01.06.2021 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Кропивна, Ізяславського району, Хмельницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: Воловецьким районним судом 26.11.2020 року за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, 27.08.2020 року Воловецьким районним судом за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді 150 годин громадських робіт, згідно ст. 89 КК України судимість не погашена у встановленому законом порядку,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 , 27.05.2020 року близько 22:.00 год., 07.08.2020 року близько 22:00 год. та 29.05.2021 року близько 14:00 год. знаходячись по місцю спільного проживання з колишньою дружиною ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 дії психологічного насильства, що проявилось у словесних образах потерпілої нецензурними словами, погрозах фізичною розправою та виганяв з будинку.

Отже, вказаними насильницькими діями ОСОБА_1 заподіяв своїй колишній дружині ОСОБА_2 систематичних психологічних страждань, що виразилися в словесних образах, погрозах, приниженні, які викликали у потерпілої ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди її фізичному та психічному здоров`ю.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в суді підтвердила, що її колишній чоловік ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись по місцю її фактичного проживання, систематично вчиняє відносно неї психологічне насильство.

Фактичні обставини справи, які підтверджуються зібраними доказами та не оспорюються в судовому засідання ні обвинуваченим, ні іншими учасниками процесу. З огляду на це, суд з`ясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумніву в добровільності їх позицій, роз`яснивши, що вони в такому випадку позбавляються права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, розглянув справу за правилами передбаченими цими нормами.

Суд належним чином проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення і його дії вірно кваліфіковано за ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Відповідно до ст.65 КК України, при призначенні виду і міри покарання обвинуваченому суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття. Обтяжуючими обставинами є вчинення кримінального правопрушення в стані алкогольного сп?яніння та рецидив злочинів.

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_1 не працює, за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий за аналогічний злочин та повторно вчинив правопорушення, маючи непогашену судимість, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі, визначеному санкцією ст.126-1 КК України.

Разом з тим, враховуючи, що обвинувачений критично ставиться до вчиненого ним кримінального правопорушення, матеріальних збитків не заподіяно, думку прокурора та потерпілої щодо призначення покаранння, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, в інтересах потерпілої ОСОБА_2 застосувати до ОСОБА_1 обмежувальні заходи та покласти обов`язок, передбачений п. 3 ч.1 ст. 91-1 КК України.

До набрання вироку законної сили залишити обраним обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальних витрат та речових доказів немає.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

На підставі ч.1 ст. 91-1 КК України застосувати до засудженого ОСОБА_1 обмежувальні заходи на строк 3 (три) місяці та покласти обов`язок, передбачений п. 3 ч.1 ст. 91-1 КК України - заборона наближатися на визначену відстань у 20 м до місця, де ОСОБА_2 - особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, лікуванням чи з інших причин.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на органи пробації за місцем його проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - домашній арешт.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Воловецький районний суд в 30-денний термін з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.С. Павлюк