Постанова № 9811886, 02.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 р. Справа № 2-а-60/09/2001

колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретареві Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 03 квітня 2009 року по справіпозовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії, -

В с т а н о в и л а:

Позивач ОСОБА_1 у лютому 2009 року звернувся до суду з позовом, яким, просить зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області (далі УПСЗН Балаклійської РДА) забезпечити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік виключно в законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати на день фактичного виконання виплати, а саме заборгованості по належних соціальних виплатах в сумі за 2007 рік 2.200,00 грн.; зобов'язати співвідповідача Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації організувати і проконтролювати призначення належних соціальних виплат, а також виплату заборгованість по належних соціальних виплат в сумі 2.200,00 грн.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 03 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області по не виконанню в 2007 році приписів ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на несвоєчасне нарахування та отримання щорічної допомоги на оздоровлення в належному розмірі.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області вчинити дії щодо перерахунку належної до виплати у 2007 році щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1, відповідно ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснити виплату цих коштів у сумі 2.200,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 202 ч. 1 п. 4 КАС України, слід частково скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нове судове рішення.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

За матеріалами справи встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Частиною 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII (далі Закон № 796-XII) (в редакції Закону від 06.06.1996 року № 230/96-ВР) визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам ІІ групи в розмірах пяти мінімальних заробітних плат.

Розмір мінімальної заробітної плати за період 01.01.2007 31.12.2007 року складав:

Термін дії Розмір Підстава

01.01.2007 31.03.2007 400 грн. Закон України від 19.12.2006 р. № 489-V

01.04.2007 30.06.2007 420 грн."

01.07.2007 30.09.2007440 грн."

01.10.2007 31.12.2007460 грн. "

Законом № 796-XII не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні Законом.

Частиною 1 статті 67 Закону № 796-XII встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України у 2006 році доповнила Закон № 796-XII статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон № 231-У від 5 жовтня 2006 року).

Дія абзацу другого частини четвертої статті 48 Закону № 796-XII зупинялася на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 19.12.2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (подалі Закон № 489-V).

Рішенням Конституційний Суду від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 "У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян)" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 30 статті 71 Закону № 489-V, яким зупинено на 2007 рік дію в частині надання безпроцентних та пільгових позик - пунктів 21 і 29 частини першої статті 20, пунктів 1 і 7 частини першої статті 21, пунктів 5 і 12 частини першої статті 22, пункту 1 частини першої статті 23, пункту 5 частини першої статті 36; в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада.

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Як зазначалося вище Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року № 4-зп, колегія суддів вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Колегія суддів зазначає, що виплата позивачу щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік УПСЗН Балаклійської РДА проведена після прийняття Конституційним Судом України рішення по справу № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, - у грудні 2007 року сплачено 100 грн.

Таким чином, виходячи з приписів ст.ст. 19, 150, 152 Конституції України, при здійсненні нарахування та виплаті в 2007 році позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлення відповідач повинен керуватися положеннями ч. 4 ст. 48 Закону № 796-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. по справі № 6-рп/2007.

Відповідно до положень ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 Закону України від 08.02.1995 року № 39/95-ВР "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" в редакції із Закону України від 03.12.97 року N 684/97-ВР, - право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоровю особи, не обмежується строком давності.

Частиною 1 даного Закону визначено, що ядерна шкода - втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоровю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті).

Колегія суддів не вбачає підстав щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобовязання УПСЗН Балаклійської РДА виконати перерахунок та здійснити виплату, фактично, різниці між сумами щорічної грошової допомоги на оздоровлення, отриманими в 2007 році, та сумами, які він, на його думку, мав право отримати в 2007 році, в твердій грошовій сумі, оскільки такі виплати не були нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування зазначеної допомоги замість органу, на який покладено такі повноваження.

Частиною 2 ст. 162 КАС України визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Однак, колегія суддів зазначає, що в даній справі спір, який виник між позивачем та відповідачем, УПСЗН Балаклійської РДА, стосується права позивача на отримання вищезазначеної допомоги саме в розмірі, який чітко визначений приписами абзацу 4 ч. 4 ст. 48 Закону № 796-XII, а не постановами Кабінету Міністрів України: № 836 від 26.07.1996 року, № 562 від 12.07.2005 року, № 936 від 20.09.2005 року.

Позивач не посилалася на необґрунтованість проведених відповідачем розрахунків, в результаті навмисного перекручення інформації або арифметичних чи логічних помилок.

Обовязок щодо нарахування та вчинення дій щодо виплати щорічної допомоги позивачі відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" законодавством держави покладений на органи праці та соціального захисту населення, яким є відповідач Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області.

Типовим положенням про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 р. N 790, визначено, що серед основних завдань управління праці та соціального захисту населення є призначення та виплата соціальної допомоги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання УПСЗН Балаклійської РДА здійснити перерахунок позивачу щорічної допомоги на оздоровлення виходячи з приписів абзацу 2 ч. 4 ст. 48 Закону № 796-XII, та вчинити дії по виплаті позивачу ОСОБА_1 перерахованих сум. Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо проведення виплати у твердій грошовій сумі 2.200,00 грн. та частково скасовує рішення суду в цій частині.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. "З" ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача, УПСЗН Балаклійської РДА, судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Пільг щодо сплати судового збору в даному випадку, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має, оскільки відповідно до п. 7 ст. 4 цього Декрету, від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, ст. 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області - задовольнити частково.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 03 квітня 2009 року скасувати в частині зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2007 рік та провести виплати у твердій грошовій сумі 2.200,00 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 03 квітня 2009 року - залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді(підпис) З.Г. Подобайло

(підпис)А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 лютого 2010 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мельнікова Л.В.