Ухвала суду № 98117420, 02.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

02 липня 2021 року м. Київ №640/14163/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження в адміністративній справі

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. КиєвідоКомунального підприємства «Житній Ринок»прозастосування заходів реагуваннявстановив:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Житній Ринок», у якому просило суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, шляхом зобов`язання Комунального підприємства «Житній Ринок», код ЄДРПОУ: 05587843, відключити джерела електроживлення та накласти печатки на електрощити приміщення, розташованого за адресою: вул. Верхній Вал, 16 у Подільському районі м. Києва,- до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Заява обґрунтована тим, що представник відповідача вважає за доцільне провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки є необхідність дослідження порушень, зазначених в акті, оскільки не всі порушення позивачем достатнім чином обґрунтовані, а тому не можуть слугувати підставою для застосування заходів реагування.

Розглянувши заяву представника відповідача, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, згідно з пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

З урахуванням предмету спору та відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, а тому підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд не вбачає.

Керуючись пунктом 2 частини 6 статті 262, частиною 5 статті 262, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя Т.І. Шейко