
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2598/21
05 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання призначити пенсію за віком, як батьку особи з інвалідністю з дитинства,
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із позовною заявою, в якій просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо призначення дострокової пенсії за віком, як батьку особи з інвалідністю з дитинства згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
зобов`язати відповідача призначити позивачу дострокову пенсію за віком, як батьку особи з інвалідністю з дитинства, згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 04.11.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що самостійно займався вихованням, доглядом та утриманням свого сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю з народження. Мати вихованням сина не займається, із 2010 року проживає окремо на території Австрії. Позивач 05.02.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як батьку особи з інвалідністю, однак рішенням відповідача від 08.04.2021 у призначенні пенсії відмовлено у зв`язку з відсутністю заяви від матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документів, що підтверджують її відсутність. Не погоджуючись із такою відмовою, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач 09.06.2021 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначає, позивачем при зверненні до заяви про призначення пенсії не надано заяву матері про згоду щодо призначення пенсії батьку відповідно до норм Закону №1058-IV.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 є батьком ОСОБА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
ОСОБА_2 є особою з інвалідністю, що підтверджується медичним висновком №49 від 26.06.2006 (аркуш справи 12).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 01.02.2013, ОСОБА_1 є отримувачем державної соціальної допомоги дітям - інвалідам, як законний представник ОСОБА_2 (аркуш справи 11), що також підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської РДА від 28.12.2020.
Згідно з рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 25.07.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (матір`ю ОСОБА_2 ) розірвано шлюб.
ОСОБА_1 05.02.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком (аркуш справи 14).
Відповідно до довідок від 02.02.2021 та 03.02.2021 позивач зареєстрований по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 теж зареєстрована за даною адресою, проте на даний час не проживає (аркуш справи 20-21).
Позивач 05.02.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як батьку особи з інвалідністю (аркуш справи 14).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 13.02.2021 повідомлено позивача про необхідність подати додаткові документи для призначення пенсії позивачу, а саме: заяву матері про згоду щодо призначення пенсії або документи, що підтверджують її відсутність (аркуш справи 16).
Рішенням відповідача від 08.04.2021 у призначенні пенсії відмовлено у зв`язку з відсутністю заяви від матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документів, що підтверджують її відсутність (аркуш справи 17).
Не погоджуючись із такими діями відповідача, вважаючи, що його право порушене, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, що набрав законної сили 11.10.2017 року, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено розділом XIV-1, в тому числі статтею 115.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.
З системного аналізу ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» можна дійти висновку, що абзацом 2 п. 3 ч. 1 ст. 115 зазначеного Закону визначено спеціальне суб`єктивне право батька, як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком.
Аналогічний правовий висновок зазначений в постанові Верховного Суду України від 12.11.2013 №21-373а13.
Так, на час звернення до відповідача із відповідною заявою позивачеві виповнилося 56 років та у такого наявний страховий стаж не менше 20 років. Доказів протилежного відповідач до суду не надав та не заперечував щодо цього ані у рішенні про відмову позивачеві у призначенні пенсії ані у відзиві на позов.
Як встановлено в ході розгляду справи по суті, син позивача - ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства, що підтверджується медичним висновком №49 від 26.06.2006 та не заперечувалося сторонами.
Позивач є законним представником свого сина та одержувачем державної соціальної допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та довідкою від 28.12.2020.
Судом встановлено, що страховий стаж позивача становить 22 роки 7 місяців 10 днів.
Згідно з рішенням відповідача від 13.02.2021 підставою відмови позивачеві у призначенні дострокової пенсії за віком як батьку особи з інвалідністю з дитинства слугувало те, що відсутня заява від матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документів, що підтверджують її відсутність.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 визначено, що документами, які підтверджують відсутність матері є свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо.
Тобто, такий перелік документів не є вичерпним і конкретно визначеним, а тому факт здійснення виховання дитини-інваліда до шестирічного віку батьком за відсутності матері може підтверджуватися і іншими документами.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року по справі № 445/668/17.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 25.07.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (матір`ю ОСОБА_2 ) розірвано шлюб.
Відповідно до довідки від 03.02.2021 ОСОБА_3 зареєстрована за тією ж адресою, що позивач: по АДРЕСА_1 , проте на даний час не проживає.
Наведені обставини у їх сукупності свідчать про те, що виховання дитини з інвалідністю здійснювалось батьком ОСОБА_1 за відсутності матері.
Таким чином, позивач досяг 55-річного віку, він має трудовий стаж більше 20 років, є батьком дитини-інваліда, яку виховував до 6-річного віку за відсутності матері. Будь-яких інших умов для призначення батькові дитини-інваліда дострокової пенсії законодавство України не встановлює, а тому суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком є протиправним.
Пенсію позивач просить призначити з 04.11.2020, проте, враховуючи, що 55-річного віку позивач досягнув 29.09.2019, а із заявою про призначення пенсії звернувся 05.02.2021, то у відповідності до ст. 45 Закону №1058-IV право на призначення пенсії у позивача виникає з дня звернення за пенсією - 05.02.2021.
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказано, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) від 03 травня 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене листом від 08.04.2021 №1900-0304-8/11130, щодо відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії відповідно до п. 3 частини 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до п. 3 частини 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05.02.2021.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Отже суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом від 08.04.2021 №1900-0304-8/11130, щодо відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії відповідно до п. 3 частини 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як батьку особи з інвалідністю з дитинства.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. 3 частини 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як батьку особи з інвалідністю з дитинства з 05.02.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001; код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Баб`юк П.М.
Судове рішення № 98115681, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 05.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/2598/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: