Ухвала суду № 98115397, 05.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 липня 2021 року Справа № 480/1742/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в якій позивач просить (а.с.18-19):

1) визнати дії відповідача та співвідповідача в обмеженні ними розміру процентної надбавки за вислугу років «від грошового забезпечення» за 24 роки в розмірі 45%, а не 62% згідно з п. а. ст.13 закону України № 2262-ХІІ, протиправними, окремо по кожному (мається на увазі відповідача і співвідповідача), а не так як визначили відповідач та співвідповідач у 45% та 35% згідно постанови КМ України № 704 від 30.08.2017р. після вступу її дію у 2018р. 45% , а за постановою КМ 1294 від 07.11.2007, при якій було визначено 35% згідно довідок, а відповідача - Головне управління Пенсійного фонду у Сумській обл., ще й у не проведенні індексаційного перерахунку протиправними на протязі багатьох років, як свідчить відповідь відповідача з ж о в т н я 2011р. від 03.06.2014р. № 333\Л-11 та цим забезпечити виконання норм та дій законів України, (злодіями) відповідачем та співвідповідачем які ігнорують виконання законів України на них, посилаються, зловживаючи ними, керуються постановами КМ України, які на їх думку мають переваги над законами України та Конституцією України;

2) на підставі визначених судом протиправних дій відповідача та співвідповідача зобов`язати відповідача та співвідповідача окремо кожного провести перегляд розміру процентної надбавки за вислугу в 24 роки з усього базового грошового забезпечення військовослужбовців з 35% з 01.01.2007 до 01.01.2018, та 45% з 01.01.2018 до дати винесення судом судового рішення на 62%, що відповідатиме п.а. ст. 13 закону України № 2262-ХІІ від 07.11.1992 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Сумській обл. провести перерахунок пенсії з 35% та 45% на 62% з усього базового складу грошового забезпечення, а не з посадового окладу та окладу за військове звання, та провести виплату недоплаченої суми щодо проведеного перерахунку починаючи з 01.01.2007 за розрахунками відповідача з усього базового складу грошового забезпечення згідно довідок від 01.02.2008, 19.05.2012, від 02.02.2016, то так і за довідкою від 16.08.2018, в яких відображено за вислугу років у 35% та 45% , а не 50% та з вирахування 62% базового грошового забезпечення як цього вимагає п.а ст.13 Закону України №2262-ХІІ, з урахуванням індексаційних щорічних перерахувань у підвищеннях, включно до дати вступу в силу винесеного судом судового рішення згідно ст.64 Закону №2262 та як цього вимагає ч.3 ст. 51 закону України 2262-ХІІ та ч.1 а., ч. 2 закону України № 614 від 15.07.2015;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Сумській обл. провести перерахунок пенсій з жовтня 2011 року щодо щорічного підвищення пенсій у зв`язку з індексацією грошових доходів населення починаючи з жовтня 2011 року.

Ухвалою суду від 29.03.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачами подано відзиви на позовну заяву.

Ухвалами суду від 29.04.2021 та від 02.06.2021 у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області витребовувалися додаткові докази у справі.

Після відкриття провадження у справі було встановлено, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.122, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказує, що спеціальне законодавство у сфері соціального захисту містить норми частини другої статті 87 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) та статей 51, 55 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), відповідно до яких нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Так, згідно зі статтею 87 Закону № 1788-ХІІ нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до статті 46 Закону № 1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно з частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що норми, зокрема, статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

В той же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а також дійшла висновку, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Тобто, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

При цьому варто відмітити, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 26.05.2021 у справі №320/1778/20, від 16.06.2021 у справі №639/8782/16-а, від 30.06.2021 у справі №591/6056/16-а.

Судом встановлено, що позивач, оспорює правомірність дій відповідачів при перерахунку пенсій в 2007р. та в 2018р. в частині обмеження ними розміру відсоткової надбавки за вислугу років у 35% з 01.01.2007 та у 45% - з 01.01.2018.

Так, як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до Сумського обласного військового комісаріату (в подальшому реформовано з військового комісаріату області в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та на його фонді утворено Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), із заявою з питань розміру пенсії та надбавок до неї, відповідь на які було надано листами від 08.02.2016 (а.с.22) та від 20.02.2020 (а.с.9). При цьому до відповіді від 08.02.2016 була надана довідка від 19.06.2012 (а.с.22,27), в якій був вказаний розмір відсоткової надбавки за вислугу років 35%. Про відсотковий розмір надбавки за вислугу років 45% при видачі довідки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 було вказано також у відповіді від 20.02.2020 (а.с.9).

Також ОСОБА_1 звертався і до Головного управління Пенсійного фонду у Сумській області із заявою щодо грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідь на яку було надано листом від 03.02.2016 (а.с.24) та в ньому також позивача повідомлялось про те, що розмір відсоткової надбавки за вислугу років, що входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, складає 35%.

Крім того, також позивач просить визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду у Сумській області у не проведенні позивачу індексаційного перерахунку з жовтня 2011 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Сумській області провести перерахунок пенсії позивача з жовтня 2011 року щодо щорічного підвищення пенсій у зв`язку з індексацією грошових доходів населення починаючи з жовтня 2011 року.

При цьому, як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду у Сумській області із заявою про проведення індексації його пенсії, відповідь на яку Головне управління Пенсійного фонду у Сумській області надало листом ще від 03.06.2014 за №333/Л-11, що не заперечується позивачем та підтверджується копією такого листа, доданого до позовної заяви (а.с.25).

Отже, перебіг встановленого шестимісячного строку звернення ОСОБА_1 до суду з позовними вимогами слід обраховувати з дати отримання вищевказаних листів-відповідей Сумського обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду у Сумській області.

Тобто про порушення свого права позивач мав дізнатись, зокрема,

щодо врахування у довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2007 надбавки за вислугу років 35% - з дня отримання листів Сумського обласного військового комісаріату від 08.02.2016 та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 03.02.2016,

щодо врахування у довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2018 надбавки за вислугу років 45% - з дня отримання листа Сумського обласного військового комісаріату від 20.02.2020,

щодо не нарахування індексації з жовтня 2011р. - з дня отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 03.06.2014.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч.ч.3,4 ст.120 КАС України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Водночас, позивач звернувся до суду із позовною заявою лише 01.03.2021 (через засоби поштового зв`язку (а.с.12), тобто, із порушенням встановленого шестимісячного строку звернення до суду.

Разом з тим, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, у випадку встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та у випадку відсутності заяви про поновлення такого строку, з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд має залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову у вказаній частині позовних вимог без руху у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та надання позивачеві можливості подати заяву про поновлення такого строку та доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку та встановити строк, з урахуванням ст. 123 КАС України для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений у даній ухвалі, позовна заява буде залишена без розгляду.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Шевченко