Постанова № 9811178, 01.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.06.10Справа №2а-960/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: Головуючого судді Дудкіної Т.М.,

при секретарі Нікішенко Г.О., Носатові М.С.,

за участю:

представників позивача Коломаченко Г.П., Кудінова В.М.

представника відповідача Мішуткіна М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інкермеблі” до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньза №0000342301/0 від 26.11.2009 та №0000342301/1 від 17.02.2010,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з зазначеним позовом, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000342301/0 від 26.11.2009, №0000342301/1 від 17.02.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пунктів 1.3, 1.7, 1.8, 2.2.1, 4,2, 4.4. 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних, планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, порушенням статті 111 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», частини другої статті 19 Конституції України, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, надав письмові заперечення /а.с.73-74/, вважає заявлені вимоги не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Пояснив, що на підставі заперечень позивача висновки перевірки були переглянуті, про що повідомлено останнього, й нові висновки є вірними.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Працівниками Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю “Інкермеблі” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.06.2008 по 02.11.2009.

За результатами перевірки складений акт №426/23-129/31583814 від 12.11.2009 (далі за текстом акт перевірки) /а.с.11-19/.

В ході перевірки, зокрема, встановлено:

- порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає у не наданні документів на підтвердження суми валових витрат, зазначеній в уточнюючому розрахунку за ІІ квартал 2008 року (пункт 3.1.2 Акта перевірки).

Внаслідок вказаного порушення валові витрати за ІІ квартал 2008 року на суму 42772,00 грн. позивачем не визнані. /а.с.12/.

Позивачем відповідачу були подані заперечення (від 17.11.2009 за вих. №460-13-71) на акт перевірки №426/23-129/31583814 від 12.11.2009 /а.с.20-21/.

Листом від 20.11.2009 за вих. №10277/10/23-111 відповідач довів до позивача уточнену редакцію Акта перевірки /а.с.22-29/. Уточнення, зокрема стосуються такого:

- назва виду перевірки «позапланова виїзна перевірка»/а.с.21/;

- мотивування порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», період та розмір заниження суми податкового зобовязання: «відповідно до наданих до перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкермеблі»документів було встановлено здійснення у перевіряємо му періоді господарської операції з ВАТ «Севморзавод»в частині передачі 19.05.2008 на безоплатній підставі товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 213358,00 грн.; в порушення п. 1.23 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначена сума до складу валового доходу не включена, внаслідок чого у 2 кварталі 2008 року валовий дохід занижений на 213358,00 грн.; в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищене відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся на суму 42772, 00 грн., у тому числі 1 кварталі 2009 року; внаслідок вказаних порушень занижене податкове зобовязання, яке підлягає сплаті за 2 квартал 2008 року, з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попередніх податкових періодів, - на 1653,25 грн.»/а.с.24 оборотна сторінка, 27/.

На підставі акта перевірки №426/23-129/31583814 від 12.11.2009 відносно товариства з обмеженою відповідальністю “Інкермеблі” відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000342301/0 від 26.11.2009 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 2 479,87 грн., у тому числі 1 653,25 грн. основний платіж, 826,62 грн. - штрафні санкції /а.с.30/.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя від 09.02.2010 за вих. №814/10/25-042 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000342301/0 від 26.11.2009 без змін /а.с.34-36/. З метою доведення до платника податків нового строку сплати суми податкового зобовязання позивачу направлене податкове повідомлення-рішення №0000342301/1 від 17.02.2010 на суму 2 479,87 грн., у тому числі 1 653,25 грн. - основний платіж, 826,62 грн. - штрафні санкції /а.с.31/.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних, планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (абзац 2 пункту 1.3 названого Порядку).

За вимогами пунктів 1.5, 1.7 Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства; факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З наведених приписів Порядку випливає, що усі виявлені під час проведення позапланової перевірки правопорушення мають бути викладені в акті перевірки.

Відтак, суд не бере до уваги іншу редакцію акта перевірки №426/23-129/31583814 від 12.11.2009, уточнену листом відповідача від 20.11.2009 за вих. №10277/10/23-111 вже після надходження заперечень позивача щодо висновків, викладених у цьому акті, оскільки зміна мотивування порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», періоду та розміру заниження суми податкового зобовязання внаслідок встановленого порушення, якому надана певна кваліфікація, діючим законодавством України не передбачена.

Правомірність та обґрунтованість внесення до уточнюючого розрахунку зобовязань з податку на додану вартість за перше півріччя 2008 року у сумі 40264,00 грн. підтверджені результатами перевірки попереднього періоду 1 кварталу 2008 року.

Так, зі змісту акта перевірки №44/23-129/31583814/5645/10 від 08.07.2008 «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Інкермеблі»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.05.2008 у звязку із ліквідацією» (далі Акт перевірки №44) випливає, що відповідач погодився з правильністю віднесення позивачем до складу валових витрат у 1 кварталі 2008 року суми у розмірі 63133,00 грн. (пункт 3.1.2 Акта перевірки № 44) /а.с.48/.

У наступному податковому періоді першому півріччі 2008 року позивачем, відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат у якості відємного значення попереднього податкового періоду віднесена сума у розмірі 40264,00 грн. (63133,00 грн. 22 869,00 грн.).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за своїм змістом наведена норма передбачає як підставу для не включення до складу валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі.

Доказів того, що у позивача витребувались які-небудь документи на підтвердження формування валових витрат, у тому числі за перше півріччя 2008 року, та того, що такі документи позивачем до перевірки не представлені, відповідач суду не надав. У додатках до акта перевірки документи, що підтверджують відмову з боку позивача надати необхідні для перевірки матеріали, відсутні.

З огляду на підтвердження відповідачем у акті перевірки №44/23-129/31583814/5645/10 від 08.07.2008 правильності формування валових витрат та валового доходу у 1 кварталі 2008 року та прямий припис пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо здійснення розрахунку об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення, висновок відповідача про не підтвердження валових витрат за перше півріччя 2008 року на суму 42772,00 грн., й завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся на суму 42772, 00 грн., у тому числі 1 кварталі 2009 року, є безпідставним.

Відповідно до пункту 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) операції з безоплатного надання товарів (у тому числі основних фондів) класифікуються як продаж таких товарів. При цьому безоплатно наданими є товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод (пункт 1.23 ст. 1 Закону).

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону до складу валового доходу платника податку включаються, зокрема, загальні доходи від продажу товарів. Оскільки Законом не надано термін "дохід" (від продажу), то, враховуючи положення пункту 1.43 статті 1 Закону, застосовується термін, визначений пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. N 290 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.99 р. за N 860/4153. Так, відповідно до цього пункту дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, при безоплатній передачі основних фондів відсутня грошова або інша компенсація вартості таких фондів та не виникає дохід, оскільки відсутні критерії його визнання.

Для відображення операції з безоплатного надання основних фондів в податковому обліку платник податку - передавач має керуватися положеннями підпунктів 8.4.3, 8.4.4 пункту 8.4 статті 8 Закону.

Так, згідно з підпунктом 8.4.3 пункту 8.4 статті 8 Закону у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду (підпункт 8.4.4 пункту 8.4 статті 8 Закону).

Оскільки при безоплатній передачі вартість продажу основних фондів дорівнює нулю, то залишкова балансова вартість основних фондів групи 1 включається до валових витрат платника податку, а балансова вартість груп 2, 3 і 4 основних фондів залишається без змін.

Така ж позиція викладена у листі Державної податкової адміністрації України від 26.05.2006 №5907/6/15-0316, №10022/7/15-0316 «Щодо безоплатної передачі основних фондів».

За таких обставин висновок відповідача щодо порушення позивачем пункту 1.23 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок не включення до складу валового доходу у 2 кварталі 2008 року вартості переданих Відкритому акціонерному товариству «Севморзавод»товарно-матеріальних цінностей та основних фондів у сумі 213358,00 грн., та заниження внаслідок цього податкового зобовязання за 2 квартал 2008 року на 1653,25 грн., не заснований на законі.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з вимог частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень положень Закону України «Про податок на додану вартість», а отже, відсутність заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств та безпідставність прийняття стосовно позивача податкових повідомлень-рішень №0000342301/0 від 26.11.2009, №0000342301/1 від 17.02.2010.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3,40 грн. підлягає стягненню на його користь з Державного бюджету України

Повний текст постанови виготовлений 03 червня 2010 року.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя №0000342301/0 від 26 листопада 2009 року та №0000342301/1 від 17 лютого 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету Ленінського району м. Севастополя (розрахунковий рахунок №31113095700007 (або з іншого рахунку), ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22090200, банк платника Головне управління державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкермеблі”(Сімферопольське шосе, 8, м. Севастополь, 99703, ідентифікаційний код 31583814) судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

СуддяТ.М. Дудкіна