Рішення № 98106697, 02.07.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1094/2021 Справа № 490/8106/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

Головуючого судді Гуденко О.А.,

при секретарі Дудник Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмили Анатоліївни, третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню,-

В С Т А Н О В И В:

17.11.2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №790 від 15.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом КМНО Тимошенко Л.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 18 380,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 28.10.2020 року приватним виконавцем Єфіменко Д.О. ведеться ВП №63100851 від 22.09.2020 р. з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. Зазначає, кредитний договір станом на дату вчинення виконавчого напису не входить до переліку безспірних вимог, відповідачем не надано доказів згоди, або наявність факту повідомлення її про існування заборгованості, не надано оригінал кредитного договору, оскільки позивачка його не підписувала.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

Ухвалою від 18.11.2020 року відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Позивачка надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ТОВ «ФК «Фінанс інновація» надав суду відзив, в якому просив суд розглядати справу у відсутність представника та відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що у відповідача були всі обґрунтовані та законні підстави на звернення стягнення на грошові кошти позивача шляхом вчинення виконавчого напису на кредитному договорі. Надані ним додатки до відзиву підтверджують безспірність суми заборгованості за договором №200321-15497-1 від 21.03.2020 р.. та законність дій щодо стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Тимошенко Л.А. від 15.09.2020 р., зареєстрованого в реєстрі за №790.

Відповідач приватний нотаріус КМНО Тимошенко Л.А. надала суду копії спірного виконавчого напису та документів на підставі яких його було вчинено. Так, в матеріалах міститься її заява від 19.10.2020 р., в якій зазначено, що спірний виконавчий напис вчинений помилково, оскільки постанова КМУ №662 від 26.11.2014 р., якою до Переліку документів внесено пункт 2, визнана в тому числі у цій частині незаконною та скасована Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі №826/20084/14 (набрала чинності 01.11.2017 року).

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася судом належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив проти позову суду не надала.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

15 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А., на підставі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» та пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядкук на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінансова інновація» за період з 21 березня 2020 року по 08 вересня 2020 р. у сумі 17280,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. від 22.09.2020 року відкрито ВП №63100851 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 06.10.2020 р., ОСОБА_1 має картку, на яку отримує зарплатні виплати. Станом на 06.10.2020 р. на рахунок накладено арешт, згідно ВП №63100851 від 15.09.2020.

21.03.2020 року між ТОВ «ФК «Фінанс інновація» та ОСОБА_1 укладено договір №200321-15497-1, відповідно до якого остання отримала грошові кошти в розмірі 3000,00 грн., які позивачка зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом не пізніше строку, визначеного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п.1.3 умов Договору, строк надання кредиту та строк дії договору становить 28 днів, але в будь-якому випадку строк коритстування грошовими коштами, наданими у кредит не може становити менше 3 календарних днів. Строк надання кредиту може бути продовжено в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 частини 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:

дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та адреса стягувача;

найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

дата набрання юридичної сили;

строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як передбачено ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Крім того, розрахунок заборгованості, наданий ТОВ «ФК «Фінанс інновація», з якого вбачається, що останній нараховував заборгованість поза строками дії договору, отже суми заборгованості не є безспірною. Доказів того, що строк надання кредиту був продовжений в порядку та на умовах, визначених цим Договором - відповідачем суду не надано.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не дотримав норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку ( про не відповідність нотаріальної дії законодавству приватний нотаріус Тимошинко Л.А. повідомила листом від 19.10.2020 року ТОВ "ФК "Фінанс інновація" та ОСОБА_1 ) , а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому суд звертає увагу на те, що у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (аналогічної позиції дотримується Консультативна рада європейських суддів щодо якості судових рішень у своєму Висновку № 11 [2008]).

Таким чином, суди не повинні ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі, але не зобов`язані надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «ФК «Фінанс Іновація» на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1261,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,10,12,81,89,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмили Анатоліївни, третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15 вересня 2020 року за реєстровим №790 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмилою Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованість в розмірі 17280,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1261,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02 липня 2021 року.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО