Вирок № 98106588, 06.07.2021, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/891/20

Провадження № 1-кп/172/11/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2021 рокуВасильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Битяка І.Г.

за участі: секретаря судового засідання – Глушко О.М.

прокурора – Школярова О.В.

потерпілої – ОСОБА_1

представника потерпілої - Ярош Л.Б.

захисника – Мелешка І.В.

обвинуваченого – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020045420000015 від 15.07.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с. Іванівка Васильківського району Дніпропетровської області, має середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В

14 липня 2020 року близько 16.50 год. ОСОБА_2 , проїжджаючи на автомобілі «Ваз-2104» повз території садиби, розташованої за адресою:

АДРЕСА_3 побачив ОСОБА_1 , яка разом з родичами здійснювала будівельно-ремонтні роботи в будинку.

Маючи намір з`ясувати причину перебування родини ОСОБА_3 в даному будинку, так як до цього часу з дозволу господаря користувався земельною ділянкою даної території садиби, ОСОБА_2 зупинив автомобіль та наблизився до віконного отвору вказаного будинку.

Після цього, дізнавшись про те, що станом на 14.07.2020 року ОСОБА_1 є господаркою даної території садиби, ОСОБА_2 вчинив сварку, в ході якої на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин в останнього виник протиправний намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 того ж дня, в тому ж місці, підняв із землі фрагмент зруйнованої будівлі та ним кинув по ОСОБА_1 , поціливши їй по голові ліворуч. Після чого, слідуючи своєму протиправному наміру, достовірно усвідомлюючи, що його дії носять протиправний характер, передбачаючи при цьому його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_2 підняв із землі дерев`яну рейку та нею через віконний отвір у будинку, завдав один удар по грудній клітці ліворуч ОСОБА_1 .

Своїми протиправними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини з переломом 9-го ребра ліворуч без зміщення уламків, які по своєму характеру відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я понад три тижні.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та цивільний позов не визнав повністю. Пояснив, що в той день їхав додому та побачив, що у закинутому будинку, що навпроти його домоволодіння, та де він посіяв ячмінь якісь особи почали роботи ремонт. Підійшовши до віконної пройми він побачив там потерпілу та її родичів, які робили ремонт у будинку. Запитав на якій підставі вони тут знаходяться та у відповідь почув образи і лайку. Заглянув усередину хати і в цей час потерпіла вдарила його долонею по щочі, а потім зі своїми родичами втікла у протилежну віконну пройму. Після цього прийшла його дружина і вони пішли додому. Потерпілій тілесні ушкодження не спричиняв. Вона могла їх отримати вдома так як у їхній родині часто відбуваються бійки.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що до даної події вони зі ОСОБА_2 жили по сусідству, на даний час відносини погані. Вона купила хату і робила в ній ремонт. В цей час їхав ОСОБА_2 , зупинився і почав погрожувати, оскільки вважав земельну ділянку на якій знаходиться будинок, своєю. Вона повідомила ОСОБА_2 , що хата її. Після чого, він нахилився і кинув камінь в голову. Вона продовжила місити глину, бо подумала, що він поїхав, але коли обернулась, то отримала від нього удар палицею по ребру. Коли ОСОБА_2 просував палицю у вікно, вона була відвернута. Їй стало боляче, вона заплакала і побігла до сестри через інше вікно. Удари він наносив через вікно. Потім ОСОБА_2 подивився в телефон, сів в автомобіль і поїхав. Вона відразу викликала поліцію і потім вже поїхали на освідування. На земельній ділянці, де вона купила хату обвинувачений сіяв зернові, але вона не заперечувала, щоб він зібрав врожай. Однак ОСОБА_2 сказав, що згорне все разом з хатою. Після вказаної події обвинувачений веде себе агресивно, погрожує словесно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що потерпіла це сестра його дружини, стосунки нормальні, з обвинуваченим не добрі стосунки. В день події, він знаходився у будинку, потерпіла також була в будинку, але в іншій кімнаті. Приїхав обвинувачений і почав сваритися. Потім потерпіла закричала, він заглянув в кімнату і побачив як ОСОБА_2 викинув палицю та пішов. На час події вікна не було в будинку. Ударів він не бачив. Конфлікт тривав близько 10-15 хвилин. Коли обвинувачений поїхав, то викликали поліцію. Йому сказали, що обвинувачений ударив палицею потерпілу.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона з цікавості зайшла до потерпілої, щоб подивитися, що саме вони роблять з будинком. Потім вона збиралася йти до дитячого садочку. Відходячи від потерпілої, вона бачила, що під`їхав ОСОБА_2 і почав нецензурно виражатись. Вона це почула і повернулась. Потім бачила, що він щось кинув у віконну пройму. Що саме кинув, вона не бачила. Потім бачила як він вдарив палицею через вікно потерпілу і вона закричала. Вона подумала, що потерпілу хтось захистить, але нікого не було. Після цього, вона пішла до дитячого садочка, бо вже був час забирати дитину. Спочатку вона боялася свідчити, а через дві неділі вирішила дати показання, так як хоче справедливості, але боїться обвинуваченого. Коли вона бачила обвинуваченого, то в автомобілі він був сам і з ним нікого не було. Коли сталася ця подія, вона дуже добре бачила ОСОБА_2 , приблизно на відстані до ста метрів. Що саме було в хаті, їй не було видно. В той же день вона разом з потерпілою їздила до лікарні, на скутері потерпілої, за кермом була вона - ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_1 було погано. ОСОБА_2 як погрожував сім`ї ОСОБА_3 , так і досі погрожує. З обвинуваченим вона має неприязні відносини, оскільки декілька років назад її брат здійснив крадіжку у обвинуваченого і брата засудили до позбавлення волі.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що влітку 2020 року продав хату потерпілій. До цього років 20 будинок пустував. Документи на будинок не зроблені. Про конфлікт він нічого не знає.

Допитаний свідок ОСОБА_7 в суді пояснив, що потерпіла це його сестра. ОСОБА_2 це сусід, відносини з ним погані. В день події, він був в будинку, робили ремонт. Бачив як ОСОБА_2 взяв камінь і кинув у бік потерпілої, попавши по голові, вона присіла, а ОСОБА_2 взяв палицю і вдарив нею потерпілу під ребро. ОСОБА_2 постійно ображає їхню сім`ю. Під час вказаної події в будинку була ще сестра ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_2 це сусід, відносини з ним погані, а потерпіла це її рідна сестра. З сестрою вони робили ремонт всередині будинку. Вона поверталася з відром води до хати і почула крики, після чого кинула відро і забігла до хати. Вона бачила як ОСОБА_2 кинув камінь і попав потерпілій по голові, а потім він вдарив ОСОБА_10 палицею. Просунув руку з палицею у віконну пройму і замахнувшись, вдарив її по ребрам.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що потерпіла це її тітка. 14 липня 2020 року вона допомагала тітці робити ремонт. Вона була у коридорі і бачила як приїхав ОСОБА_2 і почав нецензурно висловлюватися. Вона прибігла на крики і побачила як обвинувачений кинув камінь по голові потерпілої, яка взялась за голову. Через кілька секунд він взяв палицю і вдарив потерпілу по ребрам. Потім ОСОБА_1 заплакала і він пішов. Вона (свідок) пішла за ОСОБА_2 , бачила як він подивився в телефон, сів в автомобіль і поїхав. Після удару каменем тітка повернулась до роботи - місити глину. Після чого обвинувачений одразу вдарив її палицею в лівий бік по ребрам. В автомобілі ОСОБА_2 нікого не було. Всю подію також бачив ОСОБА_12 . Де ОСОБА_2 взяв палицю, вона не знає.

Допитана в суді свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона не була свідком побиття, про те, що сталося їй розповіли люди. Причиною конфлікту була земельна ділянка, де ОСОБА_2 прив`язував коня та сіяв землю з дозволу сільської ради з метою боротьби з карантинними рослинами. Сама хата документів не має, тому продавалася по розписці. У погосподарських книгах власниками будинку по АДРЕСА_3 значаться ОСОБА_14 , потім ОСОБА_6 , який продав хату потерпілій. Скарги на обвинуваченого надходили за неналежне утримання худоби. Обвинувачений конфліктна людина, проживає в селі близько 5 років. Будинок комунальна власність, бо документи на нього не зроблені.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що в день події вона поралася у дворі і почула крик чоловіка. Вона бачила чоловіка зі спини, він стояв перед вікном. Вона чула як чоловік емоційно розмовляв. Потім вона до нього підійшла і забрала його додому. В руках у нього нічого не було. Хто саме був у хаті по-сусідству вона не бачила. Неприязні відносини з потерпілою з`явилися після цього інциденту. Раніше конфліктів з потерпілою у чоловіка не було. Вона підійшла, коли конфлікт вже закінчувався.

Неповнолітній свідок ОСОБА_16 , допитана в судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_15 , пояснила, що вона з матір`ю працювала на подвір`ї, почули крики батька, який як вони побачили, сварився з сусідом. Вони вийшли ближче до дороги і стояли за два метра на дорозі. При цьому батько стояв до них спиною і сварився з кимось, хто був у будинку навпроти. Мати сказала піти відкрити ворота, а сама пішла забрати батька. Пройшло близько 6 хвилин. Про те, що хтось когось ударив, вона дізналася від батьків з їх розмов.

Крім показань потерпілої, свідків, вина обвинуваченого повністю доведена дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

- витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 15.07.2020 року зареєстроване кримінальне провадження № 12020045420000015 за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 1-3);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 14.07.2020 року про те, що ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 8);

- протоколом огляду предмета від 14.07.20 з фототаблицею, в ході якого оглянуто палицю дерев`яну довжиною 182 см, яка знаходиться на землі біля території садиби за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2 а.с. 9-10);

- висновком експерта № 128-2020р. Е від 19.08.20 відповідно до якого у потерпілої виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини з переломом 9-го ребра ліворуч без зміщення уламків. Тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету/предметів або при ударі об такий/такі, можливо в строки та при обставинах, на які вказують надані медичні документи та сама потерпіла, тобто 14.07.2020 року. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у потерпілої відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я понад три тижні (строк повного зростання кісткової тканини понад 21 добу) (т. 2 а.с. 30-32);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.08.20 у ході якого ОСОБА_1 розказала та показала механізм спричинення їй ОСОБА_2 тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 53-57);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.08.20 у ході якого ОСОБА_7 розказав та показав механізм спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 58-63);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.08.20 у ході якого ОСОБА_11 розказав та показав механізм спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 64-68);

- висновком експерта № 188 (до висновку експерта № 128 від 19.08.20) відповідно до якого судово-медичні експертні дані щодо характеру і локалізації тілесного ушкодження грудної клітини потерпілої ОСОБА_1 , не виключають ймовірного механізму його спричинення, викладеного у представленому протоколі проведення слідчого експерименту від 25.08.2020 року за участі самої потерпілої (т. 2 а.с. 108-109).

- речовим доказом - квадратною у перерізі дерев`яною палицею, що була вилучена під час огляду місця події 14.07.2020 року та оглянута у судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, на утриманні нікого не має.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

З урахуванням обставин справи, думки прокурора, потерпілої, характеристики особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне й доцільне призначити покарання в межах санкції статті КК України за якою ОСОБА_2 визнаний винним, у виді позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження скоєння ним нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, думку прокурора, потерпілої, характеристику з місця проживання, та інші обставини справи, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень без реального відбування покарання. Тому обвинуваченого може бути звільнено від відбування покарання з випробовуванням відповідно до ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

До початку підготовчого судового засідання потерпілою ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином на загальну суму 52138,36 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 вона змушена була звернутися за медичною допомогою до лікарні, тривалий час перебувала на лікуванні, як амбулаторному, так і стаціонарному. На лікування вона витратила грошові кошти, що підтверджується наданими копіями чеків. Крім того, вона просить стягнути моральну шкоду, що полягає у тому, що через дії обвинуваченого вона змушена була звернутись за захистом своїх прав до правоохоронних органів, адвоката, суду, додатково організовувати свою життєдіяльність. Вказане негативно позначилось на її самопочутті та здоров`ї. Небажання ОСОБА_2 вирішити питання мирним шляхом також відобразилось на її моральному стані. Тривалий час вона перебуває в стресовій ситуації.

У судовому засіданні цивільна позивачка позовні вимоги уточнила та просила стягнути зі ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1620,76 грн. та моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.

Відповідач цивільний позов не визнав.

Заслухавши сторони та вивчивши матеріали справи суд приходить до такого.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, шкода, заподіяна злочинними діями, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проаналізувавши позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що витрати на придбання медичних препаратів, підтверджуються належними та допустимими доказами, тому з обвинуваченого на користь цивільного позивача підлягає стягненню матеріальна шкода на загальну суму 1620,76 грн.

Щодо вимог цивільного позивача про відшкодування моральної шкоди суд виходить з такого.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до вимог чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому суд не заперечує, що потерпіла понесла моральні страждання внаслідок вчинення відносно неї протиправних дій, але вважає, що розмір моральної шкоди визначений у позовній заяві не відповідає вимогам розумності і справедливості внаслідок значного завищення.

Враховуючи обставини справи, характер спричинених тілесних ушкоджень потерпілій, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає за можливе стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої 5000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Витрати на проведення судово-медичної експертизи у справі відсутні. Питання про речові докази вирішити на підставі ст. 100 КПК України. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ у справі: дерев`яну палицю довжиною 182 см - знищити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином на загальну суму 51620,76 грн. – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1620 (одну тисячу шістсот двадцять) гривень 76 копійок матеріально шкоди та 5000 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди, завданої злочином, а всього в сумі 6620 (шість тисяч шістсот двадцять) гривень 76 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.Г. Битяк