Постанова № 9810485, 26.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-771/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Мушук В.В.,

за участю:

представника позивача - Білобров І.О.

представника відповідача - Мурич Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Метекс"до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання податкових повідомлень-рішень № 0003202301/0/1873 від 11.06.2009 року, № 0003202301/1/2669 від 25.08.2009 року, № 0003202301/2/3607 від 18.11.2009 року нечинними, -

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2010 року позивач, Приватне підприємство "Метекс",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (надалі по тексту - Кременчуцька ОДПІ)про визнання податкових повідомлень-рішень № 0003202301/0/1873 від 11.06.2009 року, № 0003202301/1/2669 від 25.08.2009 року, № 0003202301/2/3607 від 18.11.2009 року нечинними.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що Кременчуцькою ОДПІ в період з 22.05.2009 року по 27.05.2009 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП "Метекс" щодо підтвердження відомостей , отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Стиларт" за період з 01.11.2008 року по 31.12.2008 року. В результаті даної перевірки 27.05.2009 року складений акт № 2166/23-2209/31847834 (далі - акт перевірки), згідно якого ПП "Метекс" у листопаді, грудні 2008 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 31512 грн., чим порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 11.06.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003202301/0/1873, яким ПП "Метекс" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47268 грн., з яких 31512 грн. - за основним платежем, 15756 грн. - штрафні санкції.

Вказане повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до Кременчуцької ОДПІ. В порядку процедури апеляційного узгодження вищестоящими органами державної податкової служби скарги позивача залишені без задоволення та були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003202301/1/2669 від 25.08.2009 року, № 0003202301/2/3607 від 18.11.2009 року, аналогічного змісту

ПП "Метекс" із викладеними в акті перевірки висновками не погоджується, і вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки виявлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.97 року - в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на суму 31512 грн. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача зазначив, що позивач уклав з ПП "Стиларт" договори купівлі продажу товару та договір підряду на виконання робіт, які є нікчемними, оскільки ПП "Стиларт" за юридичною адресою не знаходиться та стосовно посадових осіб даного підприємства порушена кримінальна справа за фактом службового підроблення. Угоди укладені ПП "Метекс" з контрагентом не мали на меті створити наслідки поставки товару і витрати понесені позивачем на придбання товару та отримання послуг (робіт) по даних угодах не належать до господарської діяльності підприємства.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Приватне підприємство "Метекс" зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 31847834) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.

З 21.02.2002 року позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ за № 6243 та є платником податку на додану вартість.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 22.05.2009 року по 27.05.2009 року була проведена документальну невиїзну позапланову перевірку ПП "Метекс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Стиларт" за період з 01.11.2008 року по 31.12.2008 року. В результаті даної перевірки 27.05.2009 року складений акт перевірки, в якому встановлені порушення, а саме п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 31512 грн., в тому числі за листопад 2008 року 10917 грн., за грудень 2008 року в сумі 20595 грн.

Такі висновки Кременчуцької ОДПІ ґрунтуються на наступних доводах відповідача, що досліджуться згідно акту перевірки та заперечень, поданих у ході судового розгляду.

Працівниками податкового органу, в ході проведення перевірки проаналізовано угоди, що укладені між ПП "Метекс" та ПП "Стиларт", а саме наступні договори:

- від 02 вересня 2008 року за № 02/09/1 на купівлю продаж будівлі сторожки та господарської будівлі. Від ПП "Стиларт" отримано будівлю сторожки 1 шт. та господарську будівлю 1 шт. На виконання договору виписані податкові накладні на 25000 грн та 20000 грн. відповідно. ПП "Метекс" отримано виписані у встановленому порядку податкові накладні, видаткові накладні дійсність яких не заперечується податковим органом.

- від 09 вересня 2008 року договір підряду № 12/09/1 на виконання робіт по підготовці та розробці фундаменту, монтажу та укріпленню будівель: будівлі сторожки, господарської будівлі. На виконання договору проведенні роботи відповідно до умов договору та виписані податкові накладні. ПП "Метекс" отримано виписані у встановленому порядку податкові накладні, рахунки-фактури та складено акти прийому-здачі виконаних підрядних робіт, дійсність яких не заперечується податковим органом.

- від 01 грудня 2008 року за № 01/12/1 на купівлю продаж товару (блоки дверні, металеві конструкції). Від ПП "Стиларт" отримано блоки дверні (Д-1 - 35 штук, Д-2 - 10 штук, Д-3 - 20 штук), металеві конструкції загальною вагою 37,33 тонн. На виконання договору виписані податкові накладні на 81065,35 грн. та 42507,65 грн. відповідно. ПП "Метекс" отримано виписані у встановленому порядку податкові накладні, видаткові накладні дійсність яких не заперечується податковим органом.

Однак, податковим органом вказано, що основний вид діяльності ПП "Стиларт" "оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами", що підтверджує відсутність в нього відповідних умов для зберігання відповідних товарів за договорами купівлі продажу. Податковим органом станом на 22.05.20009 року встановлено відсутність у ПП "Стиларт" технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а отже відсутня фінансово-господарська діяльність. Окрім того до 02.02.2009 року керівником та головним бухгалтером підприємства був Крамаренко Ігор Григорович стосовно якого порушена кримінальна справа за фактом службового підроблення.

При цьому дані про проведення податковим органом зустрічної перевірки зазначеного контрагента відсутні в акті перевірки та не надані у ході судового розгляду справи, тому суд робить висновок про те, що такі зустрічні перевірки не проводилися.

Ті висновки, до яких прийшов податковий орган та які вмотивовані в акті перевірки. суд вважає необгрунтованими та безпідставними у зв'язку із наступним.

Відповідачем не наведено достатніх підстав та не надано суду достатніх доказів на підтвердження нікчемності угод, укладених ПП "Метекс" та ПП "Стиларт".

Посилання представника відповідача на те, що вищезазначені угоди є нікчемними, суд не бере до уваги, виходячи з наступного: відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме:

1."зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" -судом встановлено, що таких порушень в угодах між ПП "Метекс" та ПП "Стиларт" виявлено не було; 2."особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності" - з матеріалів справи вбачається, що ПП "Метекс" та ПП "Стиларт"мають всі необхідні документи для підтвердження своєї законної діяльності: підприємства зареєстровані у встановленому законом порядку, мають юридичну адресу, отже, підстави для сумніву у законності їх діяльності на момент укладання та виконання договорів - відсутні. 3."волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі"

4."правочин має вчинятися у формі, встановленій законом" - угоди між сторонами укладалась в письмовій формі, з наявністю усіх передбачених чинним законодавством документів.

5."правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" - реальність правочину доведена, наданням суду документів, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами один перед одним в повному обсязі (рахунки -фактури, видаткові накладні, податкові накладні).

На підставі акта про результати перевірки податковим органом від прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003202301/0/1873 від 11.06.2009 року, яким визначено ПП "Метекс" 47268 грн. податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у тому числі за основним платежем 31512 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15756 грн.

За результатами процедури апеляційного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003202301/1/2669 від 25.08.2009 року, яким залишено без змін рішення № 0003202301/0/1873 від 11.06.2009 року. В подальшому за результатами процедури апеляційного узгодження податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003202301/2/3607 від 18.11.2009 року, яким залишено без змін рішення № 0003202301/1/2669 від 25.08.2009 року. З вимогою про визнання недійсними вищезазначених рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість виходячи з наступного.

В підтвердження факту придбання позивачем товарів та отримання послуг (робіт) за договорами, контрагентом ПП "Метекс" надавалися податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, складалися акти прийому-передачі виконаних підрядних робіт, які наявні в матеріалах справи. Крім того, в матеріалах справи наявні платіжні доручення які підтверджують оплату позивачем придбаних товарів та наданих робіт за вказаними договорами.

Вказані бухгалтерські документи відповідають положенням частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо наявності обов'язкових реквізитів, а тому є належними документами, які підтверджують витрати позивача.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

П.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковим накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом відхиляються твердження представника відповідача, щодо нікчемності укладених договорів між позивачем та ПП "Стиларт" у зв'язку із порушенням стосовного колишнього керівника останнього, кримінальної справи за фактом службового підроблення, оскільки відповідно до наявної в матеріалах справи копії вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області, не встановлено фактів які б це підтверджували.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що вищезазначені угоди при їх укладені не мали на меті створення наслідків у вигляді поставки товарів, надання послуг (робіт) ПП "Метекс" і витрати понесені на придбання цих товарів позивачем не належать до господарської діяльності підприємства.

У зв'язку з тим, що понесені витрати пов'язані з господарською діяльністю і цілком підтверджені документально, у т.ч. податковими накладними, позивач сформував податковий кредит правомірно, а висновок відповідача про заниження податку на додану вартість є незаконним.

За таких обставин суд не може вважати оскаржувані рішення обгрунтованими і такими, що відповідають встановленим фактам.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що зазначені угоди між суб'єктами господарювання в судовому порядку недійсними не визнаватися, а відповідачем не було надано ніяких доказів для підтвердження факту фіктивності угод, при укладенні яких переслідувалась мета, завідомо суперечна інтересам держави і суспільства.

Позивачем доведено правомірність своїх дій при здійсненні господарської діяльності. В той же час обгрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не доведено.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0003202301/0/1873 від 11.06.2009 року, № 0003202301/1/2669 від 25.08.2009 року, № 0003202301/2/3607 18.11.2009 року - визнати нечинними.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Метекс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 31 травня 2010 року.

СуддяІ.С. Шевяков