Рішення № 98100578, 01.07.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/132/21

2-а/465/233/21

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Мигаль Г.П.

при секретарі судового засідання Максимович М.М.

представника позивача Шиміна О.П.

представника відповідача Довгого Т.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування винесеної начальником відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області - Мандієм А.І. постанови № 1210-02 від 29 грудня 2020 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 29 грудня 2020 року по АДРЕСА_1 громадським інспектором з охорони довкілля Ставицьким В.В. складено відносно ОСОБА_1 протокол про

адміністративне правопорушення № 016075 за ст. 82 Кодексу України про адміністративні

правопорушення (далі - КУпАП). Згідно з вказаним протоколом ОСОБА_1 ніби то здійснив порушення поводження з відходами, а саме здійснював скидання нечистот із власного житлового будинку по АДРЕСА_1 в дренажну систему автомобільної догори по АДРЕСА_1 , що є порушеннями ст.ст. 32, 33 Закону України «Про відходи». 05 січня 2021 року на адресу позивача надійшла постанова від 29 грудня 2020 № 1210-02, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Позивач постанову вважає незаконною, оскільки у розглядуваному випадку відсутні будь-які докази того, що мало місце скидання відходів, як і того, що до цього якимось чином має відношення позивач.

Представник відповідача Державної екологічної інспекції у Львівській області відзиву на адміністративний позов не подав.

В судовому засіданні представник позивача позивач позов підтримав з підстав викладених в адміністративному позові та додатково поясни, що жодних порушень, передбачених ст. 82 КУаАП позивач не вчиняв, доказів відповідачем про це не надано.

Представник відповідача позов заперечив та пояснив, що порушення були виявленні інспектром безпосередньо на місці.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить такого висновку.

Відповідно до протоколу № 016075 від 15 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , 14 год. 00 хв. 15 грудня 2020 року здійснив порушення вимог щодо поводження з відходами, під час утилізації із власного житлового будинку по АДРЕСА_1 , а саме скидав рідкі відходи (нечистоти) в дренажну систему автодороги АДРЕСА_1 , з подальшим потраплянням в річку Опір. Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці 0.1445 га, кадастровий номер 4624555700:01:005:0222, що є порушеннями ст.ст. 32, 33 Закону України «Про відходи». Додатки до протоколу відсутні./а.с. 9-10/

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 адресованих Державній екологічній інспекції у Львівській області від 25 грудня 2020 року, ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі за ст. 82 КУпАП на підставі п. 1 ст. 274 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої пояснення Позивач мотивує тим, що інспектор ОСОБА_2 , складаючи протокол, не встановив жодного доказу, який підтвердив факт скидання відходів та причетність ОСОБА_1 до цього./а.с. 11/

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення № 1210-02 від 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 42 Закону України «Про відходи», що є порушенням ст.ст. 15, 33 Закону України «Про відходи», ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» здійснив порушення вимог щодо поводження з відходами під час утилізації із власного житлового будинку по АДРЕСА_1 , а саме: скидав рідкі відходи (нечистоти) в дернажну систему автодороги по АДРЕСА_1 з подальшим потраплянням в р. Опір. Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці 0.1445 га, кадастровий номер 4624555700:01:005:0222./а.с. 14-15/

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Оцінюючи склад адміністративного правопорушення, виходячи із загальної теорії права, то склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Для можливості притягнення конкретної особи до відповідальності, необхідно з`ясувати чи вона є (може бути) суб`єктом адміністративного правопорушення, а саме з`ясувати можливість притягнення такої особи до відповідальності (вік, осудність, інші спеціальні ознаки, тощо) та наявність причинного зв`язку між діянням особи та наслідками.

Тобто існування такої складової як суб`єкт правопорушення можливе лише за наявності причинного зв`язку між об`єктивною стороною правопорушення та конкретною особою (вчинення саме конкретною особою дій, що мають ознаки правопорушення).

Такі висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у п. 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 177/525/17 та п.п. 14 – 29 постанови Верховного Суду від 18.06.2020 по справі 686/14075/16-а.

Як встановлено судом, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 17 Закону України «Про відходи», передбачено обов`язок суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.

Обов`язки громадян України, у сфері поводження з відходами, визначений ст. 15 зазначеного Закону, якою передбачено, що громадяни України зобов`язані: а) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами; б) вносити в установленому порядку плату за послуги з поводження з побутовими відходами; в) виконувати інші обов`язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Згідно зі ст. 32 вказаного Закону, визначено заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів, і ця норма закону містить відповідні пункти.

Згідно зі ст. 33 цього ж Закону, встановлено вимоги щодо зберігання та видалення відходів, зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів; видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення; зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання; визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП ).

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з цим, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналіз наведених положень КУпАП дає підстави для висновку, що під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

У постанові від 26.04.2018 по справі № 338/855/17 Верховний Суд вказав, що постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Враховуючи викладені положення та суть правопорушення зазначеного у протоколі та оскаржуваній постанові, у розглядуваному випадку, для того щоб притягнути позивача до адміністративної відповідальності, відповідач повинен був на підставі належних та допустимих доказів встановити сам факт адміністративного правопорушення, тобто чи мало місце скидання рідких відходів, а також те, що таке скидання здійснено позивачем, тобто внаслідок його протиправних дій.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Клопотань про виклик свідків сторони не заявляли, доказів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП, до протоколу не долучено.

За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду та матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що мало місце скидання саме відходів у вигляді нечистот, а також того, що таке скидання здійснено саме позивачем – ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення від 29 грудня 2020 року, не подав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП, а тому з цих підстав позовні вимоги необхідно задовольнити, постанову у справі про накладення адміністративного стягнення 1210-02 від 29 грудня 2020 року про накладення адміністративного стягнення за ст. 82 КУпАП на позивача у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 192, 210-211, 241-246, 250,286 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову № 1210-02 від 29 грудня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 82 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Львівській області в користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. судових витрат на відшкодування судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Згідно зі ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

сторони у справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_2 ;

відповідач: Державна екологічна інспекція у Львівській області, 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98 ЄДРПОУ 38057086.

Повний текст рішення складено 05 липня 2021 року.

Суддя Г.П. Мигаль