Вирок № 98100369, 06.07.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 06.07.2021

Справа № 334/3348/21

Провадження № 1-кп/334/703/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Боднар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 1-кп/334/703/21, внесене 01.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082050000450, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горі Республіки Грузія, громадянина Грузії, який має середню спеціальну освіту, перебуває у шлюбі, на утримання дітей не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 13.03.2020 Залізничним районним судом м. Львів за частиною першою статті 190 КK України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень, покарання виконане 13.03.2020;

2) 15.02.2021 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за частиною першою статті 190 КK України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин, покарання відбуте 24.06.2021,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 190 КK України,

за участю: прокурора Овчаренко В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника – адвоката Кадуліної І.С., перекладача Іонанідзе К.І., -

встановив:

25.03.2021 приблизно об 11.30 годині ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, повторно, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до раніше незнайомої ОСОБА_2 , яка працює в вищевказаному магазині та займає посаду касира, та попросив останню обміняти грошові кошти, а саме 100 купюр номіналом 20 гривень на інші купюри. Отримавши згоду ОСОБА_2 , ОСОБА_1 перерахував грошові кошти та повідомив останній, що у стопці знаходиться 100 купюр номіналом 20 гривень кожна, після чого передав вказані купюри особисто в руки ОСОБА_2 . В свою чергу, ОСОБА_2 , перерахувавши вказані вище купюри, в присутності ОСОБА_1 виявила, що однієї купюри не вистачає та, повідомивши про це ОСОБА_1 , повернула їх останньому. Після чого, ОСОБА_1 при підрахунку вказаних купюр, скориставшись неуважністю ОСОБА_2 , непомітно для останньої, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, вийняв із загальної кількості 38 купюр номіналом по 20 гривень кожна, поклавши їх до себе у кишеню та демонстративно для ОСОБА_2 , при цьому вголос повідомивши останній, що дійсно однієї купюри не вистачало, вийнявши з кишені одну купюру номіналом 20 гривень, поклав її до решти купюр, після чого передав їх ОСОБА_2 . Отримавши від ОСОБА_1 грошові кошти, ОСОБА_2 , будучи упевненою, що загальна кількість отриманих нею купюр номіналом 20 гривень дорівнює 100 на загальну суму 2 000 гривень, передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 000 гривень, а саме 4 купюри номіналом 500 гривень. 25.03.2021 приблизно об 11.55 годині ОСОБА_2 виявила відсутність 38 купюр номіналом 20 гривень. Тим самим, ОСОБА_1 шляхом обману, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, заволодів грошовими коштами ТОВ «Сільпо-Фуд», чим спричинив матеріальну шкоду в розмірі 760 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною другою статті 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що зазначені в обвинувальному акті обставини мали місце. Точного числа він не пам`ятає. Коли він зайшов до магазину, при собі у нього було 100 купюр по 20 гривень, які знаходились в кармані його штанів. Він не додав при обміні касиру 38 купюр по 20 гривень. В подальшому він їх повернув. У вчиненому щиро розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження, суд, в силу частини третьої статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням постанови про визнання речовими доказами та матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені частиною третьою статті 349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 КПК України кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у заволодіння майном ТОВ «Сльпо-Фуд» шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, доведена «поза розумним сумнівом».

При призначенні покарання, відповідно до статей 65 - 67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, а також обставини, що впливають на покарання.

ОСОБА_1 вчинив нетяжкий злочин, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, а також добровільне відшкодування завданого збитку. При цьому обставини, які обтяжують йому покарання, судом не встановлені.

Враховуючи у сукупності тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його особу, ступінь його вини, неодноразові судимості за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому частиною другою статті 190 КК України, зі звільненням від призначеного покарання на підставі статті 75 КК України з встановленням мінімального іспитового строку, оскільки вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства в умовах контролю його поведінки уповноваженим органом з питань пробації. Інші види покарання не забезпечать його виправлення та перевиховання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Процесуальні витрати відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно з частинами першою та третьою статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ – диск DVD-R 4.7 Gb з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину ТОВ «Сільпо-Фуд» з відеофайлом «А02_20210325112344», який долучений до матеріалів кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: