Вирок № 98100345, 02.07.2021, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1465/21

№/п 1-кп/317/215/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Громової І.Б.

при секретарі: Коваль В.В.

за участю прокурора: Погосяна К.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в режимі відео конференції з Біленьківською виправною колонією № 99

кримінальне провадження № 12021082230000176 від 15.04.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка, Донецької області, українця, громадянина України, має неповну середню освіту, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав до арешту за адресою: АДРЕСА_2 , відбуває покарання у Державній установі «Біленківська виправна колонія № 99», раніше судимий:

1) 10.06.2014 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном строком на 1 рік;

2) 07.11.2016 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном строком на 1 рік;

3) 19.03.2019 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 місяців арешту. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 17.11.2016 та призначено остаточно покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі;

4) 05.08.2019 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 місяців арешту. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 19.03.2019 та призначено остаточно покарання у виді 3 років 3 місяця позбавлення волі;

5) 21.08.2019 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 249, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 19.03.2019 та призначено остаточно покарання у виді 3 років 3 місяця позбавлення волі;

6) 08.11.2019 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 21.08.2019 та призначено остаточно покарання у виді 3 років 5 місяців позбавлення волі;

7) 23.12.2019 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 08.11.2019 та призначено остаточно покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогог ст. 391 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи засудженим вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 23.12.2019 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 08.11.2019, остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, з 21.08.2020 відбуваючи покарання в ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, 32, будучи підданим 06 квітня 2021 року стягненню у виді переведення на 2 місяці до приміщення камерного типу за порушення вимог режиму відбування покарання, продовжив умисно систематично порушувати встановлений режим відбування покарання та не виконував законні вимоги адміністрації установи, у зв`язку з чим до нього застосовувались заходи стягнення, зокрема за невиконання вимог персоналу УВП 09 квітня 2021 року, 10 квітня 2021 року, 11 квітня 2021 року, 12 квітня 2021 року, 14 квітня 2021 року оголошено суворі догани.

Крім того, 13 квітня 2021 року о 05 годині 25 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні камерного типу № 13 ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» за адресою: с. Біленьке, вул. Запорізька, буд. 32, Запорізького району Запорізької області, в категоричній формі відмовився від виконання законної вимоги працівника адміністрації – заступника начальника ВСВПР ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» ОСОБА_2 про здійснення вологого прибирання, будучи згідно графіку чергувань черговим по камері та забезпеченим належним інвентарем, за що 15 квітня 2021 року засудженому ОСОБА_1 оголошено сувору догану.

Крім того, 15 квітня 2021 року о 05 годині 20 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні камерного типу № 13 ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» за адресою: с. Біленьке, вул. Запорізька, буд. 32, Запорізького району Запорізької області, в категоричній формі відмовився від виконання законної вимоги працівника адміністрації – начальника ВНіБ ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» ОСОБА_3 про здійснення вологого прибирання, будучи згідно графіку чергувань черговим по камері та забезпеченим належним інвентарем.

Провину свою у скоєному правопорушенні ОСОБА_1 визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному. Щодо обставин правопорушення пояснив, що повів себе зухвало, відмовившись від законних вимог працівників колонії. Перебував в ПКТ. Йому після підйому надали інвентар для вологого прибирання, а він відмовився. Пояснити причину свого поступку не може, дуже жалкує.

Суд, дослідивши та проаналізувавши покази ОСОБА_4 приходить до висновку, що обвинувачений в скоєному щиро розкаявся.

Провина обвинуваченого повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні показами.

Беручи до уваги позицію учасників судового провадження, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України та наслідки її застосування, суд вирішив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежити дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідити дані, що характеризують його особу.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України подальше дослідження доказів за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження не проводилося.

Судом було досліджено надані характеризуючі особистість ОСОБА_1 відомості.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.391 КК України як злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його суспільну небезпечність, вік та здоров`я обвинуваченого (не перебуває на обліку у наркологічному диспансері, у психіатра та інших обліках), характеризуючі особистість обвинуваченого – раніше засуджений.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом встановлено щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Враховуючи особистість ОСОБА_1 , конкретні обставини кримінального провадження, щире каяття у скоєному, суд вважає, що виправлення та перевиховування останнього можливо в умовах ізоляції його від суспільства, слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки інші види покарання не будуть мати впливу на його виправлення, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Необхідно врахувати правила ст.71 ч.1 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід до обвинуваченого на судовому слідстві не застосовувався. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349 ч.3, 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Застосувавши правила ст.71 ч.1 КК України суд до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 23.12.2019року Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, остаточно визначивши покарання вигляді 3 (три) роки 7 (сім) місяців позбавлення волі

До набрання цим вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького Апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.Б.Громова