Ухвала суду № 98097889, 05.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/19708/20

Провадження №2/522/3060/21

УХВАЛА

05 липня 2021 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До суду 06.11.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

У порядку авторозподілу головуючим суддею по справі було визначено Домусчі Л.В. та матеріали справи були передані 09.11.2020 року.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 14.12.2020 року.

У підготовче засідання призначене на 14.12.2020 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 21.01.2021 року.

У підготовче засідання призначене на 21.01.2021 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 23.02.2021 року.

22.02.2021 року на адресу суду від АТ «Альфа-Банк» надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити позивачу у задоволені позовних вимог повністю.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач в позові посилається на те, що він є інвалідом 1 групи та в нього неодноразово виникали потреба користуватись послугами відділення «Одеське АТ «Альфа-Банк» по вул. Катерининська, 11 в м.Одесі, кожного разу стикався з тим, що відділенням не створені умови для доступу до відділення банківської установи, а саме відсутній пандус, у зв`язку з чим він стан жертвою жалюгідного факту дискримінації з боку банківської установи, яка не забезпечила рівність умов та доступу всіх лідей, включаючи людей з особливими потребами і зокрема його до будівлі Банку, чим фактично обмежила їх право на отримання Банківських послуг. За таких обставин позивач просить стягнути з Банку моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн. В якості доказів позивачем було надано Акт перевірки наявності безбар`єрного доступу для осіб з інвалідністю, складений 21.09.2020 року представниками ГО «Організація інвалідів «Спілка захисту прав осіб з інвалідністю «Справедливість та соціальна рівність», за яким встановлено відсутність безбар`єрного доступу для осіб з інвалідністю, та надано фото біля відділення Банку, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Катерининська, 11. Проте, відповідач вказані вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та зазначив, що відділення Банку розташоване в м.Одесі і займає приміщення на перехресті вулиць Катерининська – Ланжеронівська. Відповідно приміщення по по вул.Катерининська має номер 11, з боку вул.Ланжеронівська відділення розташоване в приміщенні під №20-22. Фактична адреса відділення Банку: м.Одеса, вул.Катерининська, 11, та вул.Ланжеронівська, 20-22. Крім того відділення Банку має два входи, як з вул.Катерининська,11, так і з АДРЕСА_1 . В якості доказу позивачем надані фото та Ак перевірки про відсутність пандусу з боку АДРЕСА_2 . Але ці докази не свідчать про те, що в відділенні «Одеське АТ «Альфа-Банк» відсутній пандус, оскільки він розташований біля іншого входу цього відділення, а саме з боку АДРЕСА_1 . Також зазначили, що на виконання Постанови Правління НБУ №149 від 22.12.2018 року АТ «Альфа-Банк» уклав 22.05.2019 року Договір №20975 на виконання робіт з модернізації (переобладнання, дообладнання) відповідно до умов якого Банк доручив підряднику провести роботи з переобладнання вхідної групи до відділення «Одеське «АТ «Альфа-Банк» зі сторони АДРЕСА_1 . 22.07.2019 року до Договору «20975 від 22.05.2019 року була укладена Додаткова угода №1, відповідно до якої підрядник виконав роботи з влаштування пандусу шириною 1,0 м. Крім того, відповідно до умов даного Договору було встановлено перило антисковзні планки та кнопка виклику При цьому кнопка виклику була влаштована як біля входу до відділення з АДРЕСА_2 , так і біля входу до відділення з боку вул.Ланжеронівська, 20-22. Роботи було виконано 15.08.2019 року. В підтвердження зазначеного відповідачем були надані фото. У зв`язку з зазначеним, відповідач вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що він не скористався можливістю віддати відділення Банку саме з вини відповідача.

У підготовче засідання призначене на 23.02.2021 року сторони не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 01.03.2021 року підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 27.04.2021 року.

У судове засідання призначене на 27.04.2021 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 01.07.2021 року.

У судове засідання призначене на 01.07.2021 року ОСОБА_1 не з`явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином. Заяв щодо розгляду справи за його відсутністю суду не було надано.

У судове засідання представник Ат «Альфа-Банк» не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 05.07.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у ст.257 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 5 ст.223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Умовою для застосування ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Верховний суд (цивільна юрисдикція) постановою від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.

Судом встановлено, що позивач не з`явився у судові засідання: 27.04.2021 року та 01.07.2021 року, при цьому про розгляд справи був сповіщений належним чином та завчасно, доказів поважності причин неявки суду не надав.

Також в матеріалах справи містяться відомості щодо належного сповіщення позивача про розгляд справи, а саме, в матеріалах справи містяться довідки про доставку позивачу sms-повідомлення про виклик до суду на 27.04.2021 року та 01.07.2021року.

Неявка позивача позбавила суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у листопаді 2020 року, позивач не цікавиться станом розгляду справи, не з`являється у судові засідання, не надає докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час, а також враховується відсутність згоди сторони відповідача на розгляд такої справи по суті.

Окрім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без його участі відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони представника позивача про розгляд справи.

При цьому поважність причин пропуску судових засідань, не має значення, що підтверджується правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. До таких висновків також дійшов ВС у постанові від 25.03.2020 року справа №521/10136/18.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність підстав для залишення даного позову без розгляду в зв`язку з повторною неявкою в судове засідання сторони позивача.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.10-13, 43, 49, 60, 62, 89, 95, 128, 131, 183, 210, 223, 247, 257, 268, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 05.07.2021 року.

Суддя Домусчі Л.В.