Ухвала суду № 98095021, 18.06.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1239/21

Ухвала

Іменем України

"18" червня 2021 р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання ПІДГЕРСЬКІЙ О.В., з участю прокурора – БОНДАРУК І.А., обвинуваченого – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ДОВГАЛЮК Л.І., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Калинівка Вінницької області, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000029 від 27 січня 2021 року, стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000029 від 27 січня 2021 року, стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України, по якому призначене до підготовчого судового засідання.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд вправі з підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору у випадку якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК суд має встановити невідповідність форми та змісту такого обвинувального акта положенням ст.291 КПК України.

У відповідності до вимог ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

При цьому, суд не повинен вдаватися в оцінку доказів (їх належності і допустимості), зібраних у кримінальному провадженні у ході досудового розслідування, зокрема, їх достатності для встановлення тих чи інших обставин кримінального правопорушення.

Суд, перевіривши обвинувальний акт вважає, що він складений та підписаний слідчим, уповноваженим в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати відповідне досудове розслідування кримінальних правопорушень, і затверджений в установленому порядку прокурором. За змістом обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України. Зокрема, в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення, обвинувальний акт підписано слідчим та прокурором, до нього додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

За таких обставин, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затверджені прокурором дотримані вимоги закону.

Суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав:

- кримінальне провадження підсудне Калинівському районному суду Вінницької області;

- угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло;

- підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Прокурор БОНДАРУК І.А. в судовому засіданні заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник – адвокат ДОВГАЛЮК Л.І. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вважали за доцільне змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що згідно ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 27.04.2021р. відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів, до 25.06.2021р., із визначенням розміру застави в межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600,00грн.

18.06.2021р. під час проведення підготовчого судового засідання, прокурором Бондарук І.А. заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України, за вчинення найтяжчого з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Конкретні підстави, за яких було обраний найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не змінились, в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, що дають достатні підстави вважати наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже про його підвищену суспільну небезпечність. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде співрозмірним особі обвинуваченого та суспільній небезпечності вчиненого ним діяння.

Згідно ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, 5) вчинити інше кримінальне правопорушеня.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом установлено, що відповідно до матеріалів кримінального провадження, строк тримання ОСОБА_2 під вартою було обрано до 25.06.2021р. включно.

При вирішенні питання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із наявності пред`явленого йому обвинувачення та необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватися від суду, вплинути на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Доведений і ризик того, що обвинуваченій ОСОБА_2 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній офіційно не працевлаштований, не має належного та постійного джерела доходу (прибутку).

Ймовірним є й те, що обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадження, оскільки останні ще не допитані в судовому засіданні.

При вирішенні питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до вимог ч.1 ст.178 КПК України, судом враховуються такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у їх вчиненні, відсутністю сталих соціальних зв`язків та стосунків, а також вільний вибір місця знаходження та проживання, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні ряду злочинів, за вчинення найтяжчого з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, а тому оскільки підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно нього дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На переконання суду, враховуючи викладені обставини, доводи щодо обрання більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не переважають доводів сторони обвинувачення та не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Зазначені ризики виправдовують продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи вищевикладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно продовжити на 60 (шістдесят) днів, до 16 серпня 2021 року включно.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 дії запобіжного заходу виключно у виді тримання під вартою, підстав для його пом`якшення не має, а тому у задоволенні відповідного клопотання з цього приводу необхідно відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий, сімейний стан обвинуваченого, суд прийшов до висновку про необхідність залишення без змін визначеного обвинуваченому ОСОБА_2 розміру застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 181600,00грн.), із покладенням на нього певних обов`язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.314-316, 369-372, 376, 392 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Калинівка Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, із повною середньою загальною освітою, офіційно не одруженого, перебуваючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, непрацевлаштованого, несудимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України, терміном на 60 (шістдесят) днів, до 16 серпня 2021 року включно.

Залишити без змін визначений обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 181600грн.), яка може бути внесена як обвинуваченим(ми), так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Обвинувачений(ні) або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого(их) наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому(им) положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16.08.2021р.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого(их) з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений(ні) зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений(ні) вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – залишити без задоволення.

Призначити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України, до судового розгляду у судовому засіданні в приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області на 22 червня 2021 року на 11год. 00хв.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя