Рішення № 98093112, 06.07.2021, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/515/21

Провадження № 2/550/158/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі : головуючого - судді Ланни Я.О.,

за участю секретаря судового засідання - Томас Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу № 550/515/21 (провадження №2/550/158/21) за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, посилаючись на те, що відповідач, внаслідок невиконання умов Договору про надання банківських послуг без номера від 10.03.2018 має заборгованість перед позивачем на загальну суму 24475,28 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути із відповідача вказану заборгованість за кредитом та судові витрати в розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою судді від 08.06.2021 відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання, представник позивача не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу слухати без його участі, позов визнав повністю, не заперечував про наявність боргу перед позивачем.

Згідно ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

10.03.2018 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг, шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.5).

Відповідачем була заповнена Анкета-заява, яка разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг (а.с.5, 9-12).

В свою чергу позичальник зобов`язався забезпечити повернення кредиту.

За розрахунками банку, станом на 08.04.2021 у ОСОБА_1 виникла заборгованість за наданим кредитом у розмірі 24475,28 грн (а.с.6-8).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України)

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позички, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 вказаної статті).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч.4.16 розділу ІІ «Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів», у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.3 ст. 12, ч.ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд вважає, що обставини на які посилається позивач підтверджуються належними та допустимими доказами дослідженими судом в судовому засіданні, в той же час відповідачем не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.

Матеріалами справи доводиться та не заперечується відповідачем ОСОБА_1 укладення між ним та банком Договору без номера від 10.03.2018 року, а також наявність вищевказаної заборгованості за кредитом.

Таким чином, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що сторони дійсно перебувають у договірних правовідносинах.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник ОСОБА_1 користується кредитними коштами та частково виконує свої кредитні зобов`язання щодо повернення цих коштів (а.с.6-8).

Таким чином, докази укладення кредитного договору, що містяться в матеріалах справи, у сукупності із розрахунком заборгованості, є доказом отримання позичальником кредитних коштів та їх фактичного використання, а тому стягненню з відповідача на користь банку підлягає вказана сума фактично отриманих кредитних коштів в сумі 24475,28 грн, розмір яких відповідачем не спростовано.

Враховуючи викладене, суд вважає що вимоги позивача щодо стягнення із відповідача ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

З урахуванням наведеного доведення ненавмисності невиконання відповідачем своїх кредитних зобов`язань перед позивачем не звільняє його від сплати тіла кредиту, а тому позов про його стягнення підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статтей 141 та 142 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд, відповідно до приписів ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у даному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при подачі позову, а саме 1135,00 грн.

Враховуючи визнання позову відповідачем, а також те, що позовні вимоги задоволено повністю, вважаю, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1135,00 грн в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141,142, 206, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст.509, 526, 530, 549- 551, 610,611,612,625,1054 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» 24475 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят п`ять) грн 28 коп заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) грн витрат по оплаті судового збору.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Чутівському районі повернути Акціонерному товариству «УНІВЕРСАЛ БАНК» 50 % сплаченого ним згідно платіжного доручення № CF_12766 від 06.05.2021, судового збору, що становить 1135,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Позивач - Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21133352, адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, п/і 04114).

Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 ).

Суддя Я. О. Ланна