Постанова № 9809155, 09.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.04.10Справа №2а-781/10/12/0170


Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Котаревій Г.М., при секретарі судового засідання Тарасовій О.М.,
розглянув адміністративну справу за позовом Управління ПФУ в Бахчисарайському районі АР

Крим

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Альмінський завод будівельних матеріалів»

про стягнення заборгованості в сумі 84782,27 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача не зявився,

від відповідача не зявився.

Суть спору: Управління ПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Альмінський завод будівельних матеріалів» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 231403,27 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 09.04.10р. закрито провадження по справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 146621,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не зявився, надіслав заяву, в якій позов визнав в частині стягнення заборгованості у розмірі 84782,27 грн., просив справу розглянути за його відсутності.

Суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003, із змінами і доповненнями (далі Закон), всі відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 64, абз. 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Управління ПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим за номером № 16030003, тобто є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Страхувальник зобовязаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом (п. 6 ст. 20 Закону).

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п. 2 ст. 106 Закону).

Відповідно до п. 6, 7 ст. 64 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду мають право застосовувати фінансові санкції, стягувати з платників страхових внесків недоїмку по страхових внесках.

Згідно із п. п. 2, 4, 5 ч. 9 ст. 106 Закону (в редакції, що діяла на час встановлення факту несвоєчасної сплати страхових внесків), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

За донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за розрахунками суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2009 року за підприємством склалася заборгованість у сумі 223433,09 грн.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків позивачем прийнято рішення №695 від 17.11.2009р., у сумі 33642,10 грн., у тому числі фінансова санкція у розмірі 20398,03грн., пеня 13244,07 грн. Вказане рішення отримано відповідачем, що підтверджується повідомленням про отримання поштового відправлення; рішення №397 від 03.09.2009р., у сумі 33807,96 грн., у тому числі фінансова санкція у розмірі 13485,30грн., пеня 20322,66 грн. Вказане рішення отримано відповідачем, що підтверджується повідомленням про отримання поштового відправлення.

Крім того судом встановлено, що відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідачем є заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.09р. до 18.12.09р. в сумі 76125,31 грн.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 N 1788-XI зі змінами та доповненнями визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 N 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду N 21-1 від 19.12.2003 зі змінами та доповненнями).

У відповідності з вимогами ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, діє зазначений вище порядок відшкодування.

Виходячи з викладеного відповідач зобовязаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Відповідно до розрахунку позовних вимог, реєстру банківських платежів відповідача, письмових пояснень представників сторін, заборгованість відповідача, складає 84782,27 грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 84782,27грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 09 квітня 2010 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 16 квітня 2010р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Альмінський завод будівельних матеріалів» (АР Крим, Бахчисарайський район, с. Скалисте, вул. Мичурина, 1, ЄДРПОУ 00290831) на користь Управління ПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим (р/р 25604010044601 у КРУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805, ЄДРПОУ 22300435) заборгованість у сумі 84782,27 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Котарева Г.М.