Рішення № 98080311, 05.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 липня 2021 року Справа № 280/1514/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з зарахуванням до стажу роботи, що надає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 21.08.1981 по 25.06.1986;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді стаж, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 21.08.1981 по 25.06.1986;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Запорізькій області від 17.03.2020 № 08-02/1010, з урахуванням до стажу роботи на посаді судді стаж, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 21.08.1981 по 25.06.1986, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці. Вказує, що при обчисленні стажу роботи судді, що дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання, органом Пенсійного фонду не враховано половину строку навчання на денному відділенні Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Враховуючи викладене, позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, проте отримала відмову. Позивач вважає таку відмову протиправною та зазначає, що абз. 4 п. 34 р. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). З урахуванням викладеного просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01.03.2021 задоволено самовідвід судді Татаринова Дмитра Вікторовича в адміністративній справі №280/1514/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 03.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №280/1514/21.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 25.03.2021 №17451), в якому пояснив, що позивачу з 17.05.2017 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. В грудні 2020 року позивач звернулася до відповідача з заявою щодо врахування до стажу судді половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі. Відповідачем надано відповідь від 30.12.2020 № 11766-11482/С-02/8-0800/20 щодо відмови в зарахуванні до стажу судді половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, оскільки це не передбачено чинним законодавством. Так, стаття 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII містить вичерпний перелік робіт, які зараховуються до роботи на посаді судді, при цьому зарахування періодів навчання вказана стаття не передбачає. Стаж роботи на посаді судді позивача визначений відповідачем на підставі Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Жовтневим районним судом міста Запоріжжя від 17.05.2017 № 01-24/50/2017, в якому зазначено, що стаж роботи судді позивача станом на 16.05.2017 становить 25 років 07 місяців 14 днів, при цьому до вказаного розрахунку не включено половину строку навчання в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 21.08.1981 по 25.06.1986. У задоволенні позову просить відмовити.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 11.05.2017 №1101/0/15-17 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2017 №17-ос позивача відраховано зі складу суду у зв`язку із поданням заяви про відставку.

Відповідно до Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи ОСОБА_1 станом на 16.05.2017 становить 25 років 07 місяців 14 днів, до якого входять періоди: з 03.10.1991 по 16.05.2017 - на посаді судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі № 280/6577/20, яке набрало законної сили 21.11.2020, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/1010, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/1010, з урахуванням в загальний стаж роботи судді половини строку навчання у вищому навчальному закладі.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Відділу обслуговування громадян №1) від 30.12.2020 №11766-11482/С-02/8-0800/20 позивача повідомлено, що підстав для зарахування половини строку навчання немає, оскільки це не відповідає вимогам ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Не погодившись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої).

Абзацом 4 пункту 34 розділу XII Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя (03.10.1991) діяв Закон СРСР від 4 серпня 1989 року № 328-І «Про статус суддів в СРСР», однак вказаний Закон не передбачав права судді на відставку та відповідно не регламентував питання обчислення стажу, який дає право на відставку.

Однак, під час роботи ОСОБА_1 на посаді судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя набрав чинності Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» та вступив у дію Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (в редакції від 20 березня 2002 року) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Дія цих нормативно-правових актів відповідно поширилася і на ОСОБА_1 , як на діючого суддю Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

Після втрати чинності ст. 1 вказаного Указу Президента України, питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545 пункт 3- 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судці право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судці не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.»

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№ 865-2005-п) втратила чинність 01 січня 2012 року.

У відповідності до п. 11 Перехідних положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453, було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судці не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах.

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.02.2020 у справі № 592/5433/17, від 24.03.2020 у справі №559/512/17, від 14.05.2021 у справі №414/529/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України).

При цьому, суд не приймає твердження відповідача про те, що наданий позивачем розрахунок стажу роботи не містить інформації про періоди навчання у вищому навчальному закладі, оскільки матеріалами справи, в т.ч. і записами у трудовій книжці позивача, підтверджено факт її навчання в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 21.08.1981 по 25.06.1986, та право позивача на зарахування половини вказаного строку до стажу роботи судді підтверджується вищезазначеними законодавчими приписами.

З урахуванням наведеного, дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з зарахуванням до стажу роботи, що надає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 21.08.1981 по 25.06.1986 підлягають визнанню протиправними, а зобов`язання відповідача зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді стаж, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 21.08.1981 по 25.06.1986, та здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням вже виплачених сум, забезпечить належний та ефективний захист порушених прав ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд зазначає, що відсутні підстави для дублювання обов`язку відповідача здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Запорізькій області від 17.03.2020 № 08-02/1010, оскільки такий обов`язок покладено на відповідача рішенням суду від 21.10.2020 у справі № 280/6577/20, та на момент розгляду цієї справи та прийняття рішення обов`язок із врахування зазначеної довідки відповідачем виконано належним чином, а спір виник лише в частині не зарахування до стажу роботи, що надає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 21.08.1981 по 25.06.1986.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з зарахуванням до стажу роботи, що надає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 21.08.1981 по 25.06.1986.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до стажу роботи на посаді судді стаж, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 21.08.1981 по 25.06.1986, та здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням вже виплачених сум.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 05.07.2021.

Суддя Ю.П. Бойченко