Рішення № 98080308, 05.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року Справа № 280/3327/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Фермерського господарства «Надія» (72005, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Партизанська, буд.14, код ЄДРПОУ 22146589)

до: Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства «Надія» (далі - позивач, ФГ «Надія») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ ВП 44118663), як правонаступник ГУ ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 43143945) (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.12.2020 №00066130901.

Ухвалою суду від 30.03.2021 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.05.2021 відкрито провадження у справі №280/3327/21, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в уточненій позовній заяві від 05.05.2021 (вх.№25407). Зокрема позивачем зазначено про порушення відповідачем вимог законодавства при проведенні фактичної перевірки з огляду на відсутність підстав її проведення, передбачених пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України. Також позивачем вказано на протиправність винесеного за її результатами оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав відсутності в діях позивача порушень норм чинного законодавства при зберіганні пального. Зауважено, що в період з 01.04.2020 по 30.06.2020 ФГ «Надія» здійснювало зберігання пального для власних потреб в баках транспортних засобів і в пересувній цистерні, що в розумінні п.14.1.6-1 Податкового кодексу України не є акцизним складом та, як результат, свідчить про відсутність порушень норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон України №481/95-ВР) щодо зберігання пального без отримання ліцензії на право його зберігання. Додатково звернено увагу суду на постанову Запорізького апеляційного суду від 01.02.2021 у справі №321/1544/20, якою скасовано постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 21.12.2020 про притягнення до відповідальності керівника ФГ «Надія» ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. З наведених підстав просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Заперечення проти позову викладено у відзиві на позовну заяву від 26.05.2021 (вх.№30578 від 31.05.2021). Зокрема вказано, що передумовою для видання наказу про проведення перевірки позивача стала податкова інформація, отримана від платників податків та міститься в базах даних ДПС - інформація із зареєстрованих акцизних накладних. Перед початком перевірки голові ФГ «Надія» під особистий підпис було вручено копія наказу на перевірку, а також оригінал наказу, направлення і службові посвідчення для огляду, в ході перевірки отримано власноруч підписані головою письмові пояснення, а також первинні документи. З наведених підстав відповідач вказує на відсутність порушень вимог законодавства при проведенні контролюючим органом фактичної перевірки позивача. За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено факт зберігання ФГ «Надія» з 01.07.2019 по 30.06.2020 пального без отримання ліцензії, що є порушенням ч.1, ч.8, ч.15 Закону України №481/95-ВР. Мотивуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідач зазначив про відсутність доказів зберігання позивачем придбаного пального в автотранспорті, а не в стаціонарній ємності, про що свідчить відсутність номеру державної реєстрації транспортного засобу в графі акцизної накладної «Номер державної/міжнародної/іноземної реєстрації пересувного акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне»; реєстраційних документів на причеп, що відповідно до пояснень голови використовувався для розташування бочки для зберігання пального. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ФГ «Надія» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.04.1992, дата запису 12.12.2017 за №10891200000000279 (а.с.44).

Основним видом діяльності господарства є «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» (код КВЕД 01.11).

Відповідно до Єдиного ліцензійного реєстру ФГ «Надія» отримало ліцензію №08120414202001437 від 01.07.2020 на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Запорізька область, смт. Михайлівка, вул. Партизанська, буд.14, терміном дії з 01.07.2020 до 01.07.2025 (а.с.38).

12.11.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку ФГ «Надія» (ЄДРПОУ 22146589) з питань здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання норм законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні та транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар (прибуткових, товарно-транспортних, видаткових та акцизних накладних), виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального.

За результатом перевірки складено акт №1396/08/01/09/22146589 від 23.11.2020 (а.с.13-20).

При проведенні перевірки встановлено, що за місцем зберігання ФГ «Надія» пального за адресою: Запорізька область, смт. Михайлівка, вул. Партизанська, буд.14, знаходиться один резервуар для зберігання дизельного пального. Станом на 12.11.2020 виявлено фактичні залишки пального (дизельного палива) у кількості 3000 л.

Згідно витребуваних пояснень голови ФГ «Надія»:

- бочка-причеп (8000 л.) не використовується для зберігання палива;

- в 2019 році та з 01.01.2020 по 29.03.2020 паливо зберігалось в бочці стаціонарній вкопаній (5000 л.);

- з 29.03.2020 по 01.07.2020 пальне зберігалось в бочці-причепі на колесах;

- з 01.07.2020 залишок палива з бочки-причепа перелито в стаціонарну бочку (5000 л.) та з 01.07.2020 все пальне, яке купує ФГ «Надія» заливається виключно в ємність 5000 л., бочка-причеп з 01.07.2020 не використовується.

Згідно проведеного аналізу баз даних ЄРАН, контролюючим органом встановлено, що за перевірений період на адресу ФГ «Надія», як покупця, зареєстровані акцизні накладні на реалізацію важких дистиляторів (газойлів) код УКТ ЗЕД 2710194300, а саме:

- від 30.09.2019 №189 в обсягах 4048,38 кг (4866,49 л);

- від 13.04.2020 №33 в обсягах 2408,79 кг (2871,71 л);

- від 06.08.2020 №20 в обсягах 2385,39 кг (2865,68 л);

- від 27.10.2020 №121 в обсягах 4071,9 кг (4881,79 л).

Посадовими особами ФГ «Надія» надано видаткові та товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, відповідно до яких підтверджено придбання палива в перевірений період у ТОВ «ОІЛ ПРЕМІУМ» (код ЄДРПОУ 41703482), а також надано акти інвентаризації пального.

Перевіркою встановлено, що ФГ «Надія» не зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального, акцизні склади, в т.ч. пересувні не реєструвало. Відповідно до наданих документів ФГ «Надія» зберігає та використовує пальне виключно для власних потреб.

Відповідно до перевірених документів у ФГ «Надія» з 2015 року наявні: бочка (5000 л.) та бочка-причіп (8000 л.). В 20-ОПП зазначені основні засоби зареєстровані за адресою ФГ «Надія», при цьому встановлено, що бочка зареєстрована 07.04.2020, бочка-причіп - 17.11.2020.

Враховуючи викладене, перевіркою ФГ «Надія» за адресою: Запорізька область, смт. Михайлівка, вул. Партизанська, буд.14 встановлено порушення вимог:

- ч.1, ч.8, ч. 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР - а саме: зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального у період з 01.07.2019 по 30.06.2020;

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України - несвоєчасно поставлено на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, та несвоєчасно повідомлено про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, а саме: несвоєчасно поставлено на облік сільгосптехніку: вантажний автомобіль ГАЗ 3309, р.н. НОМЕР_1 , трактор Беларус 892 р.н. НОМЕР_2 , комбайн зернозбиральний CLAAS DOMINATOR 218 MEGA р.н. НОМЕР_3 , трактор Беларус 892 (р.н. НОМЕР_4 ), а також бочку-причеп;

- п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України - не надано у повному обсязі всіх документів, пов`язаних з проведенням перевірки, а саме не надано: документів, які підтверджують об`єми паливних баків сільгосптехніки та автомобіля.

17.12.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №00066130901 про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 500000 грн (а.с.25-26);

- №00065940901 про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 7140 грн (а.с.27-28).

Платіжним дорученням №1 від 12.01.2021 ФГ «Надія» сплачено 7140 грн грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2020 №00065940901 (а.с.29).

Скориставшись правом адміністративного оскарження позивач подав скаргу на податкове повідомлення-рішення від 17.12.2020 №00066130901 до ДФС України (а.с.30-32).

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 24.03.2021 №6654/6/99-00-06-03-01-06, податкове повідомлення-рішення від 17.12.2020 №00066130901 залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с.33-35).

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2020 №00066130901, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо підстав для проведення фактичної перевірки.

Згідно пп. 19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до пп. 62.1.2 п.62.2 ст. 62 Податкового кодексу України.

Податковий контроль відповідно до пп. 62.1.3 п.62.2 ст. 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 Податкового кодексу України.

За змістом абз.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до приписів п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема,: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп.80.2.5).

Згідно п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Як встановлено судом, в наказі відповідача про проведення фактичної перевірки від 11.11.2020 № 420-п підставою зазначено пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, тобто наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (а.с.11).

Виходячи із змісту наведених вище правових норм в їх сукупності, суд доходить висновку, що не зазначення в наказі на проведення фактичної перевірки, на підставі яких саме відомостей (інформації) відповідач вирішив провести перевірку, не свідчить про незаконність та безпідставність перевірки, оскільки відповідно до п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

До того ж діюче законодавство не встановлює вимог щодо змісту та способу зазначення інформації в наказі на проведення фактичної перевірки.

За поясненнями відповідача у контролюючого органу була наявна інформація, отримана внаслідок здійснення аналізу бази даних контролюючого органу - інформація із зареєстрованих акцизних накладних.

Порядок збору податкової інформації, а також джерела такої інформації встановлені ст.72 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Виходячи з вищенаведеного, суд не погоджується з позивачем з приводу того, що у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення перевірки (податкового контролю) позивача на підставі наказу № 420-п від 11.11.2020, в якому відсутні посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки.

При цьому, враховуючи те, що предметом розгляду справи є податкове повідомлення-рішення, суд вважає за доцільне дослідити саме підстави його прийняття, встановити правомірність чи протиправність висновків контролюючого органу по суті виявленого порушення.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України №481/95-ВР.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (ч.31 ст.15 Закону України №481/95-ВР).

Наведеною статтею також встановлена річна плата за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Згідно з ч. ч. 8-10 ст. 15 Закону України №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Згідно ч.16 ст.15 Закону України №481/95-ВР суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Частиною 19 ст.15 Закону України №481/95-ВР зазначено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують (ч.21 ст.15 Закону України №481/95-ВР).

Частиною 37 ст.15 Закону України №481/95-ВР визначено перелік документів, необхідних для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

З вказаних вище положень законодавства випливає висновок, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей.

Отже, зберігання пального в транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях (пересувних цистернах) не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального.

Зазначене вбачається як з визначення термінів «місце зберігання пального», «зберігання пального», так і з переліку документів, які слід надати для отримання ліцензії на право зберігання пального, адже надати такий перелік документів для пересувних ємностей та транспортних засобів неможливо, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Відповідно до підпункту 14.1.6. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про те, що в період з 01.07.2019 по 30.06.2020 ФГ «Надія» зберігало пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального.

З позиції позивача, у період з 2019 по 29.03.2020 ФГ «Надія» зберігало пальне в стаціонарній бочці об`ємом 5000 л.

З 01.04.2020 по 01.07.2020 дизельне пальне зберігалось в бочці-причепі об`ємом 8000 л.

Надаючи оцінку наданої позивачем інформації, суд звертається до доказів наявних в матеріалах справи.

Згідно протоколу №3 загальних зборів фермерського господарства «Надія» від 25.03.2020 вирішено перекачати пальне в кількості 1400 л в бочку-причіп (а.с.122). Рішення прийнято з огляду на вступ в дію штрафних санкцій за зберігання пального в неліцензійних стаціонарних ємностях.

Згідно копій книг складського обліку складу дизельного пального за 2019 і 2020 роки та книги складського обліку бочки-причепу за 2020 рік, у період з 29.03.2020 по 01.07.2020 підтверджено зберігання ФГ «Надія» дизельного пального в бочці-причепі інвентарний номер 26 (а.с.109-121).

Залишки пального відображені в актах інвентаризації дизельного палива (а.с.84-87).

Згідно наданих актів з 01.04.2020 дизельне пальне зберігалось в бочці-причепі для заправлення власної сільськогосподарської техніки.

Перебування у власності господарства бочки-причепу підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи, серед яких: протокол №2 загальних зборів ФГ «Надія» від 28.08.2015, накладна №16 від 28.08.2015, акти №1/15 та №2/185 введення в експлуатацію основних засобів від 28.08.2015, інвентарні картки 25,26 обліку основних засобів (а.с.123-130).

Також в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують право господарства на безоплатне користування транспортними засобами сільськогосподарського призначення, а саме: причеп тракторний 2 шт, трактор Беларус 892, комбайн зернозбиральний, грузовий автомобіль ГАЗ 3309, вантажний самоскид (а.с. НОМЕР_5 ).

Застосування до ФГ «Надія» штрафних санкцій за несвоєчасне поставлення на облік сільгосптехніки, в тому числі бочку-причіп не є доказом вчинення порушення ч.1, ч.8, ч.15 Закону України №481/95-ВР.

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ст.15 Закону України №481/95-ВР та положень п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач не повинен був отримувати ліцензію на право зберігання пального, оскільки таке пальне зберігалось в бочці-причепі та в баках транспортних засобів.

Також суд враховує висновки, викладені у постанові Запорізького апеляційного суду від 01.02.2020 по справі №321/1544/20, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 21.12.2020 стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.164 КУпАП, скасовано та закрито провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.46).

Згідно ч. 6 ст.78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7500 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15 від 15.04.2021 (а.с.10).

Відтак, судовий збір у розмірі 7500 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства «Надія» (72005, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Партизанська, буд.14, код ЄДРПОУ 22146589) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 17.12.2020 №00066130901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Фермерського господарства «Надія» (72005, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Партизанська, буд.14, код ЄДРПОУ 22146589) судовий збір у сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 05.07.2021.

Суддя І.В.Садовий