Вирок № 98076906, 05.07.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1955/20

Провадження № 1-кп/209/115/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Замкової Я.В.

за участі: - секретаря Погрібної О.В., Швець О.Е., Шаповал І.В.,

прокурора - Гавриліної І.М.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого (адвоката) - Курілець Ю.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого (адвоката) - Полтавченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеному до ЄРДР 12 березня 2020 року за № 12020040790000324 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська (нині м. Кам`янське) Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, розлучений, маючий малолітню дитину, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 16 квітня 2009 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі;

- 21 вересня 2010 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.3 ст. 152, ч.2 ст. 153, ч.2 ст. 186, ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі;

- 13 березня 2019 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений з зали суду у зв`язку з повним відбуттям покарання у вигляді позбавлення волі;

- 24 травня 2019 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. 07.08.2020 року звільнений ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від призначеного покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 24.05.2019 року, у зв`язку із закінченням строку випробування;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпродзержинська (нині м. Кам`янське) Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій відповідно до вироку Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 16.04.2009 року на шлях виправлення не став та знову вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Так, 10.03.2020 року приблизно о 21.30 годині (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 перебуваючи разом зі своїм раніше знайомим ОСОБА_3 у кафе-барі «Каріна», розташованого по вул. Романківській у м. Кам`янське та вживаючи з останнім алкогольні напої, побачив малознайомого йому чоловіка ОСОБА_1 , який також перебував у приміщенні вказаного кафе-бару, де у них виник словесний конфлікт. В ході зазначеного конфлікту у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння майном ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прослідували за потерпілим ОСОБА_1 , який вийшов із вказаного кафе-бару.

В той час коли потерпілий ОСОБА_1 проходив між будинком № 1 вул. Приморській та дитячим майданчиком на перехресті вул. Приморській та вул. Романківській у м. Кам`янське, приблизно о 22.00 годині (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили напад на потерпілого ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_2 цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, з метою подолання опору з боку потерпілого та забезпечення можливості заволодіння його майном, із застосуванням насильства, небезпечного для здоров`я потерпілого ОСОБА_1 , підійшов до нього ззаду та наніс йому один удар кулаком (якою саме рукою в ході досудового розслідування не встановлено) в потилицю, від якого потерпілий ОСОБА_1 впав на землю обличчям донизу, закриваючи свою голову руками. Після чого ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії, розташувавшись біля голови потерпілого ОСОБА_1 який лежав на землі, почав наносити потерпілому удари ногами у різні частини голови та обличчя (точну локалізацію ударів в ході досудового розслідування не встановлено). В цей час ОСОБА_3 , який також розташувався біля голови потерпілого ОСОБА_1 , почав наносити потерпілому удари ногами у різні частини голови та обличчя (точну локалізацію ударів в ході досудового розслідування не встановлено).

Надалі, скориставшись тим, що потерпілий перебуває у безпорадному стані, а саме короткочасно втратив свідомість, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 , почали обшукувати потерпілого. Відшукавши в кишені куртки, у був одягнений потерпілий мобільний телефон «Nokia 150» чорного кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1475-20 від 03.04.2020 року складає 740,00 грн., на лівій руці потерпілого срібну підвіску (проба 925) довжиною приблизно 23-25 см., вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1475-20 від 03.04.2020 року складає 386,10 грн., на підмізинному пальці правої руки срібну каблучку (проба 925) вагою приблизно 20 грам, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1801-20 від 19.05.2020 року складає 2340,00 грн., на середньому пальці правої руки срібну каблучку (проба 925) вагою приблизно 1,73 грам, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1801-20 від 19.05.2020 року складає 202,41 грн., на мізинці лівої руки срібну каблучку (проба 925) вагою приблизно 8 грам, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1801-20 від 19.05.2020 року складає 936,00 грн. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заволоділи вищезазначеним майном потерпілого ОСОБА_1 та залишили місце скоєння злочину, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 майнової шкоди на загальну суму 4604,51 грн.

Внаслідок протиправних злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи №548-Е від 20.05.2020 року спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому кісток носу, з синцями на голові та обличчі, які супроводжувались явищами струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров`я викликавши розлад здоров`я більш 6, але менш 21 дня (п.п. 2.3.3 Наказ; МОЗ України від 17.01.95).

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, а саме, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, а саме, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину не визнав та пояснив, що в березні близько десятої години ночі він разом з ОСОБА_3 зайшли до кафе « Каріна », в ньому перебувало троє незнайомих йому людей, вони поспілкувались з продавцем та взяли в неї по 50 гр. горілки. Коли заходили в кафе вони привітались і хтось з невідомих йому людей сказав ОСОБА_3 « О карлік привіт », через це в них виник конфлікт, але він був спокійний, без погроз та образ. Потім вони вийшли на вулицю покурити і навіть не бачили, як чоловіки з якими в них був конфлікт, пішли. Далі ОСОБА_3 пішов до дому, а ОСОБА_2 вирішив повернувся до кафе, так як хотів ще випити. Коли підійшов кафе вже зачинилось та десь метрів за 6-7 від кафе він знайшов ланцюжок, віддати його в кафе не зміг так як воно било вже зачинено. Далі ОСОБА_2 пішов до ОСОБА_3 , вони ще викурили по цигарці і розійшлись по домам. Пояснив, що потерпілий був в стані алкогольного сп`яніння, у них на столі він бачив горілку, о котрій годині вони вийшли з кафе йому не відомо. Потерпілого він раніше не знав, прикрас на ньому не бачив, конфлікт вони врегулювали ще в кафе, на вулицю з`ясовувати стосунки ніхто не виходив, вони навіть не підходили один до одного. Потерпілого він не бив і нічого у нього не викрадав. Чому на досудовому слідстві говорив що бив потерпілого та викрав його майно пояснити не зміг, зауважив що коли побачив у відділі поліції ОСОБА_3 зрозумів, що його можуть звинуватити в злочині який він не вчиняв, тому вирішив сказати що це він. На слідчому експерименті підтверджував крадіжку і побиття бо знав, що нічого поліції не доведе. Чому потерпілий при впізнанні вказав на нього не знає, можливо через те що бачив його в кафе. Зазначив, що обшук у нього не проводився, ланцюжок він віддав добровільно і сказав, що його знайшов, але працівники поліції йому не повірили. Насильство чи погроз з боку працівників поліції не було. Оговорив себе, бо захищав ОСОБА_3 . Стверджував, що ОСОБА_3 нічого не вчиняв, а спокійно пішов до дому.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину не визнав та пояснив, що в березні о 21.30 годині він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 зайшли до магазину « Каріна », в ньому перебувало троє незнайомих йому людей, вони поспілкувались з продавцем та випили по 50 гр. горілки. Коли зайшли в магазин вони привітались і хтось з невідомих йому людей сказав «О карлік привіт», через це в них зав`язався конфлікт, однак його відразу було вичерпано. Після того, як його образили, ОСОБА_7 їм заперечив і вони вирішили, що кожен буде відпочивати спокійно і ніхто нікого не чіпав. Конфлікт був словесний, ОСОБА_7 на вулицю ні з ким не виходив і не розмовляв. Далі вони ще трохи побули в кафе та вийшли палити, тих людей вже не було. Так як у ОСОБА_3 хвора матір, він одразу пішов додому. Від бару йому йти десь хвилин п`ять, додому він ходить завжди однією дорогою. Коли йшов додому нічого і нікого не бачив. Пояснив, що через свій низький зріст, він фізично не міг спричинити потерпілому тілесні ушкодження. В барі « Каріна » він був десь з 21.30 до 22.00 години, там ще був ОСОБА_1 з двома незнайомими йому особами. Чи були на потерпілому якісь прикраси він не бачив. Коли він пішов додому ОСОБА_7 залишився ще кафе « Каріна » біля кіоску, а потім десь о 22.15 годині прийшов до нього, вони викурили по цигарці і розійшлись по домам. Стверджував, що ОСОБА_7 йому нічого не розповідав, як у нього з`явився ланцюжок ОСОБА_1 він не знає. Під час обшуку, який проводився у нього через 1,5 місяці, нічого не знайшли. Потерпілого він не бив, речей ніяких не брав.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 10.03.2020 року у вечері десь о 21.00-21.30 годині він пішов у магазин з двома хлопцями, як їх звати не знає, вони разом випивали в магазині. Десь о 23.00 годині пішов додому, коли йшов його збили з ніг, били ногами і він впав, один чоловік розтягував йому руки, другий ноги. Нападаючих було двоє, один великого зросту, а другий маленького, коли били він зрозумів, що це ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Хто саме, які дії робив він не пам`ятає. Його вдарили по голові ззаду, від удару він впав та його били ногами. Пам`ятає ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , так як вони спілкувались в магазині, впізнав їх по голосам, коли вони його били. Обличчя нападників він не бачив, бо били ззаду. З ОСОБА_1 зняли срібний ланцюжок, каблучку, печатку та забрали мобільний телефон з куртки. В подальшому нападники пішли і потерпілий весь побитий пішов додому, після чого вдома його дружина та сестра викликали поліцію. Шкода обвинуваченими не відшкодована. Цивільний позов підтримав та просив призначити міру покарання на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що потерпілий ОСОБА_1 її чоловік. Увечері 9 чи 10 березня її чоловік пішов за цигарками, в цей час вона укладала дитину спати та заснула разом з нею. Коли чоловік повернувся додому вона не бачила. Зранку проснувшись побачила, що чоловік побитий. На її питання він відповів, що коли повертався додому його побили, відібрали ланцюг і каблучки. У чоловіка були запливши очі, опухле та все синє обличчя, синці та садна на руках. Чоловік казав, що його побили дві особи, один тримав, а другий бив. Викрали телефон, каблучки та ланцюг із срібла. Хто саме це зробив чоловік не казав, їх не описував. Далі вона зателефонувала сестрі чоловіка, бо їй потрібно було на роботу. Де сталося подія їй невідомо, хто саме побив її чоловіка вона не запитувала. В цей день чоловік при ній не вживав алкогольні напої.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що потерпілий ОСОБА_1 її рідний брат. 11.03.2020 року вона подзвонила брату, але він не відповідав, подзвонивши його дружині вона відповіла, що його побили. Вона прийшла до них додому, у брата були судоми і вона викликала поліцію та швидку. Брат розповів їй, що його побили коли він був в кафе 10.03.2020 року. Він виходив за цигарками і за ним слідкували нібито ті особи, які були в кафе чи в магазині, точно сказати не зміг. Забрали у брата телефон, срібний браслет, срібний ланцюг з хрестиком та срібну печатку. Брат розповів, що його вдарили ззаду по голові, він впав та втратив свідомість, вони били ззаду. Били вдвох, один маленький і один здоровий, казав, що десь їх бачив, чи в кафе чи в магазині, близько їх не бачив, але бачив їх на районі, йому здалось, що за ним слідкували. У брата боліла голова, кровоточив ніс і були судоми. Брат інвалід дитинства. Майно брату не повернули, але слідчий казав, що є якісь докази, знайшли якісь речі. Шкоду йому не відшкодували, ніхто не вибачався.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченими вона не знайома, потерпілого періодично бачила в магазині. 10.03.2020 року працювала в барі по вул. Одеській, 2 та закривала його. Зачинивши бар казала потерпілому іти додому, бо він був п`яний. Чула нібито вони збиралися в бар «Каріна», дізналася про те що сталось від поліції. Обвинувачених знає, просто бачила їх. В цей день обвинувачених не бачила, вони до бару не заходили. Потерпілий прийшов коли вже закривався бар, пошкоджень на ньому не було, був десь середнього ступеню сп`яніння, завжди поводив себе нормально. Бачила у потерпілого каблучки на руках. Знає, що обвинувачені часто перебувають в районі бару «Каріна», обвинувачених бачила поодинці, разом не бачила.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що в березні 2020 року вони відпочивали з потерпілим ОСОБА_15 (прізвище він не знає) та ОСОБА_16 в кафе-магазині « Каріна ». Десь близько 23.00 годині в барі були лише вони втрьох та продавець, вони пили алкоголь. Потім в бар зайшли ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . ОСОБА_16 назвав ОСОБА_3 «карліком » та почалась сварка, але потім всі помирились та вийшли на вулицю палити, ОСОБА_16 в цей час пішов додому. ОСОБА_7 намагався знову вступити в сварку, однак він розвернувся та пішов. Наголошував, що всі випили не багато, п`яні не були. Пам`ятає, що у потерпілого були каблучки на руках та ланцюжки на руці та шиї. Під час сварки ОСОБА_3 спочатку був злий, ліз в бійку, але потім заспокоївся, а ОСОБА_7 в свою чергу так і не заспокоївся. Обвинувачені пили з ними горілку в барі. Про те, що ОСОБА_15 побили коли він його залишив, дізнався від робітниці бару. Потерпілий йому нічого не розповідав, відносно викраденого майна йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що є знайомим потерпілого. Увечері в березні 2020 року йому зателефонував ОСОБА_20 і попросив піти випити, вони пішли в бар «Каріна». В барі вони пили, там були обвинувачені, він, потерпілий і ОСОБА_21 . Він обізвав ОСОБА_3 «карліком » і почалась сварка, але він вибачився і вони залагодили це питання, бійки не було, після цього він пішов додому, а всі інші залишились в барі. ОСОБА_3 до потерпілого не чіплявся. Потерпілий не був сильно п`яним, вони всі пили горілку і по бокалу пива. Коли він був в барі обвинувачені до потерпілого більше не чіплялись. Бачив, що у потерпілого були срібні каблучки на пальцях руці. Після цього потерпілого не бачив, з ним не спілкувався. Дізнався про те що сталось від поліції.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що він був понятим в квітні 2020 року під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з ОСОБА_1 . Пояснив, що поліцейські попросили його прийняти участь в впізнанні, вони зайшли на третій поверх в будівлі поліції коли там вже був ще один понятий. Потерпілому дали чотири фото і на питання слідчого впізнає він когось, потерпілий пальцем вказав на фото, сказавши що ця людина його пограбувала. ОСОБА_1 вказав на фото ОСОБА_3 , який знаходився в залі судового засідання. Потерпілий пояснював, що впізнав його бо він маленького зросту. Далі він з іншим понятим підписали протокол і розійшлись.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що з потерпілим вона не знайома. У березні 2020 року вона працювала продавцем у магазині « Карина », в якому є і бар. ОСОБА_3 і ОСОБА_7 інколи бували у барі, але ніяких конфліктів з ними не було. Одного разу в барі був конфлікт коли ОСОБА_3 обізвали «карліком», ОСОБА_7 зробив цьому чоловіку зауваження і конфлікт було вичерпано. Під час сварки в барі перебувало три чи чотири людини, чоловіки були п`яні, так як вживали горілку, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 начебто пили пиво, через деякий час чоловіки пішли, через 15 хвилин після них пішов ОСОБА_3 , а десь через хвилин 10 після нього пішов і ОСОБА_7 . Під час перебування в кафе всі виходили на вулицю палити, але стосунки на вулиці ніхто не з`ясовував. Прикрас на потерпілому вона не бачила. Коли вона зачиняла кафе, біля нього нікого не було. Пояснила, що в якості свідка її не допитували до відділення поліції не викликали, відеозапис поліція не оглядала та не знімали з камер записи.

Окрім показань потерпілого та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України підтверджується наступними доказами у справі, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування та які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

- витягом з кримінального провадження № 12020040790000324 від 12.03.2020 року, згідно якого підтверджується внесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР (а.д.к.п. 1);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.03.2020 року, згідно якого підтверджується звернення потерпілого ОСОБА_1 до поліції з приводу спричинення йому 10.03.2020 року фізичного насилля та заволодіння його майном (а.д.к.п. 12);

- протоколом огляду місця події від 12.03.2020 року з фототаблицею та схемою до протоколу, згідно якого було оглянуто місце події, а саме вул. Виборська у м. Кам`янське, де зі слів потерпілого ОСОБА_1 його побили двоє невідомих осіб та забрали його майно (а.д.к.п. 13-15);

- протоколом огляду речі від 12.03.2020 року з фототаблицею, згідно якого було оглянуто коробку мобільного телефону «Nokia 150», яку добровільно надав для огляду та вилучення потерпілий ОСОБА_1 та який пояснив, що дана коробка з телефона, яким 10.03.2020 року заволоділи невстановлені особи (а.д.к.п. 23-24);

- висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №1475-20 від 03.04.2020 року, згідно якого загальна вартість викраденого майна станом на 10.03.2020 складала 1126,10 грн., а саме: вартість мобільного телефону «Nokia 150» - 740,00 грн., вартість срібного ланцюжка, довжиною 23,5 см., який має панцерне сплетіння та пробу 925 - 386,10 грн. (а.д.к.п. 30-33);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.03.2020 року з додатком до протоколу, за яким свідок ОСОБА_19 впізнав за зовнішніми ознаками на фото під № 1 ОСОБА_24 на прізвисько « ОСОБА_25 », який 10.03.2020 року перебував у барі «Каріна» по вул. Романківській у м. Кам`янське разом з чоловіком на ім`я ОСОБА_26 (маленького зросту) та який у приміщенні бару почав чіплятись до раніше йому малознайомому чоловіку на ім`я ОСОБА_20 (а.д.к.п. 41-44);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.03.2020 року з додатком до протоколу, за яким свідок ОСОБА_19 впізнав за зовнішніми ознаками на фото під № 2 ОСОБА_27 , який 10.03.2020 року перебував у барі «Каріна» по вул. Романківській у м. Кам`янське разом з чоловіком ОСОБА_24 на прізвисько « ОСОБА_25 », який у приміщенні бару чіплявся до раніше йому малознайомому чоловіку на ім`я ОСОБА_20 (а.д.к.п. 45-48);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.03.2020 року з додатком до протоколу, за яким свідок ОСОБА_14 впізнав за зовнішніми ознаками на фото під № 4 ОСОБА_27 , який 10.03.2020 року перебував у барі «Каріна» по вул. Романківській у м. Кам`янське разом з чоловіком на ім`я ОСОБА_28 , де останні чіплялись до чоловіка на ім`я ОСОБА_20 , після чого у них зав`язався конфлікт, який ОСОБА_14 допоміг вирішити (а.д.к.п. 50-53);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.03.2020 року з додатком до протоколу, за яким свідок ОСОБА_14 впізнав за зовнішніми ознаками на фото під № 3 ОСОБА_24 , який 10.03.2020 року перебував у барі «Каріна» по вул. Романківській у м.Кам`янське разом з чоловіком на ім`я ОСОБА_26 , де ОСОБА_2 почав чіплялись до чоловіка на ім`я ОСОБА_20 , після чого у них зав`язався конфлікт, який ОСОБА_14 допоміг вирішити (а.д.к.п. 54-57);

- протоколом огляду місця події (речі) від 13.04.2020 року, згідно якого було оглянуто медичні документи, які добровільно надав для огляду та вилучення потерпілий ОСОБА_1 , а саме: виписку № 1675 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , товарний чек № 4985 від 12 березня 2020 року про оплату СКТ-дослідження головного мозку, виписку ФОП ОСОБА_29 , заключення лікаря, диск комп`ютерної томографії та фотознімки головного мозку (а.д.к.п. 62-67);

- висновком експерта № 548-Е від 22.05.2020 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені ушкодження у вигляді закритої черпно-мозкової травми переломом кісток носу, з синцями на голові, обличчі, яка супроводжувалась явищами струсу головного мозку. Ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів (характерологічні властивості котрої(их) не відобразились), в ділянку голови та обличчя. Враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, данні медичних документів, давність їх утворення може відповідати терміну, указаному обстеженим. Вищезазначені ушкодження - відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров`я, як викликавши розлад здоров`я більш 6, але менш 21 дня ( п.п. 2.3.3. Наказ № 6, MОЗ України від 17.01.1995 року). Вирішення питання про обставини отримання тілесних ушкоджень, не входить в компетенцію судово-медичного експерта (а.д.к.п. 76-77);

- протоколом огляду місця події (речей) від 14.04.2020 року з фототаблицею та план-схемою, згідно якого було проведено огляд ділянки місцевості, що знаходиться по вул. Романківській у м. Кам`янське та на розі вул. Приморській біля буд. № 1 , де зі слів потерпілого його побив чоловік на прізвисько « ОСОБА_25 » та забрав особисті речі (а.д.к.п. 78-81);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.04.2020 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_1 серед пред`явлених для впізнання чоловіків в кількості 4 осіб, під фото № 2 впізнав за зовнішніми ознакам, ОСОБА_3 , як чоловіка з яким 10.03.2020 року у барі «Каріна» по вул. Романківський у м. Кам`янське зав`язався конфлікт та який в подальшому на розі вул. Приморській біля буд. № 1 наніс йому тілесні ушкодження та заволодів його майном (а.д.к.п. 82-84);

- протоколом огляду місця події (речі) від 30.04.2020 року з фототаблицею, згідно якого було проведено огляд ланцюжка сірого кольору, який добровільно надав для огляду та вилучення ОСОБА_2 (а.к.п. 86-87);

- протоколом огляду місця події (речі) від 30.04.2020 року з фототаблицею, згідно якого було проведено огляд поліетиленового пакета, який опечатано біркою з написом «Ланзюжок срібний…» (а.д.к.п. 88-89);

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 30.04.2020 року з фототаблицею, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 серед пред`явлених йому для впізнання чотирьох ланцюжків, впізнав під № 2 свій срібний ланцюжок, яким 10.03.2020 року заволоділа невстановлена особа (а.д.к.п. 90-92);

- висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №1801-20 від 19.05.2020 року, згідно якого середня ринкова вартість срібної каблучки, на якій посередині мається зображення великого хреста та по бокам мається зображення двох маленьких хрестів, станом на 10.03.2020 складала 2340,00 грн.; середня ринкова вартість срібної каблучки, на якій по всьому периметру каблучки мається надпис «Спаси и сохрани», станом на 10.03.2020 складала 202,41 грн.; середня ринкова вартість срібної каблучки, на якій посередині мається чорний камінь (каблучка схожа на печатку), станом на 10.03.2020 складала 936,00 грн. (а.д.к.п. 103-106);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 15.05.2020 року з фототаблицею, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_1 серед пред`явлених для впізнання чоловіків в кількості 4 осіб, під №1 впізнала за зовнішніми ознаками, а саме: зростом, тілобудовою, а також має шрам під правим оком на обличчі, особу, яка 10.03.2020 року перебуваючи біля буд. № 1 на розі вул. Приморській та вул. Романківській у м. Кам`янське нанесла йому тілесні ушкодження та заволоділа його майном. Згідно протоколу під № 1 знаходився ОСОБА_2 (а.д.к.п. 112-116);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.05.2020 року з фототаблицею, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_1 в присутності понятих, за участю судово-медичного експерта, розповів та показав слідчому обставини та механізм вчинення розбійного нападу на його 10.03.2020 року на розі біля буд. № 1 по вул. Приморській та вул. Романківській у м. Кам`янське (а.д.к.п.117-122);

- висновком експерта № 549-Е від 22.05.2020 року, згідно якого виявлені у ОСОБА_1 ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми переломом кісток носу, з синцями на голові, обличчі, яка супроводжувалась явищами струсу головного мозку, виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів (характерологічні властивості котрої(их) не відобразились), в ділянку голови та обличчя, за механізмом утворення, не суперечать механізму та взаємному розташуванню потерпілого та нападаючих, зазначеному в протоколі слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 (а.д.к.п. 125);

- постановою про перекваліфікацію складу злочину від 26.05.2020 року з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України (а.д.к.п. 131);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 від 01.06.2020 року з фототаблицею та план-схемою до нього, відповідно до якого ОСОБА_3 в присутності понятих, за участю захисника, показав та розповів слідчому, що 10.03.2020 року він з другом ОСОБА_2 перебували у барі «Карина» по вул. Романківській у м. Кам`янське, під час перебування у барі в них зав`язався конфлікт з візуально знайомими чоловіками, конфлікт було залагоджено і він направився додому (а.д.к.п. 166-169);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 від 02.06.2020 року з фототаблицею та план-схемою до нього, відповідно до якого ОСОБА_2 в присутності понятих, за участю захисника, розповів та показав слідчому механізм скоєння розбійного нападу 10.03.2020 року, а саме пояснив що він з другом ОСОБА_3 перебували у барі «Карина» по вул. Романківській у м. Кам`янське, під час перебування у барі в них зав`язався конфлікт з візуально знайомими чоловіками, коли конфлікт було залагоджено, він направився за одним із чоловіків на ім`я ОСОБА_20 та наніс йому тілесні ушкодження (а.д.к.п. 207-214);

- висновком експерта № 625-Е від 04.06.2020 року, згідно якого виявлені у ОСОБА_1 ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми переломом кісток носу, з синцями на голові, обличчі, яка супроводжувалась явищами струсу головного мозку, виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів (характерологічні властивості котрої(их) не відобразились), в ділянку голови та обличчя, враховуючи характер та локалізацію ушкоджень,, суперечать механізму указаному в протоколі слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 , але можливо при взаємному розташуванні потерпілого та нападаючого, зазначеному в даному протоколі слідчого експерименту (а.д.к.п. 216).

Що стосується показань свідка ОСОБА_23 суд не приймає їх до уваги, оскільки інформація про цього свідка не відкривалась стороні обвинувачення в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України під час досудового розслідування та судового розгляду.

Аналізуючи зібрані по справі докази та надаючи їм оцінку, як кожному окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази обвинувачення є належними та допустимими і дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки він своїми умисними діями скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій. Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки він своїми умисними діями скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб

Відповідно до ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, так і особи обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Під час судового розгляду вивчалася особа обвинуваченого ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, не одружений, раніше не судимий, в реєстрі у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 005885 має третю безстрокову групу інвалідності (інвалід з дитинства), за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину не визнав повністю, посилався, що не вчиняв злочину.

Так, аналізуючи докази, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, судом встановлено, що показання потерпілого ОСОБА_1 у суді, протоколи пред`явлення останньому осіб для впізнання від 15.04.2020 року, показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , прямо вказують на те, що злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2 . Невизнання вини ОСОБА_3 суд розцінює як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю належних, достовірних та допустимих доказів у справі, які зазначені раніше, та у своєму взаємозв`язку безсумнівно спростовують показання обвинуваченого.

Відповідно до ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого злочину, відсутність тяжких наслідків скоєного, суб`єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення злочину, позитивну характеристику особи, думки потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання, відсутність обставини, що пом`якшуєть покарання та наявність обставин, що обтяжують покарання, стан здоров`я обвинуваченого, а саме наявність третьої безстрокової групи інвалідності (інвалід з дитинства), наявність у нього на утримані хворої матері похилого віку, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, а також рівень його розвитку й інші особливості особи, дещо меншу ступінь його участі у вчиненому, суд вважає, що покарання в межах санкції ч. 2 ст. 187 КК України буде для нього надмірним тягарем та не відповідатиме балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тому реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за можливе призначити йому покарання за ч. 2 ст. 187 КК України нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією цієї статті і без конфіскації майна, тобто із застосуванням ч. 1, 2 ст. 69 КК України

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд, з врахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду, його позитивних характеристик з місця проживання, притягнення його до кримінальної відповідальності вперше, наявності у нього на утриманні матері похилого віку, інвалідність, приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю з боку органу пробації за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов`язків, та приймає рішення про звільнення його у відповідності зі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, але із застосуванням до нього іспитового строку в максимальному розмірі, із покладенням на обвинуваченого на час іспитового строку обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Під час вивчення особи обвинуваченого ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, розлучений, маючий на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в реєстрі у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимий, за злочини проти власності, в чому числі і за розбій.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , згідно зі ст. 66 КК України, в судовому засіданні не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

В суді обвинувачений вину не визнав повністю, наполягав що не вчиняв злочину, говорячи, що оговорив себе на стадії досудового слідства, щоб не притягли до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , а ланцюжок випадково знайшов.

При цьому, суд критично оцінює такі твердження обвинуваченого, як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю належних, достовірних та допустимих доказів у справі, які зазначені раніше, та у своєму взаємозв`язку безсумнівно спростовують показання обвинуваченого.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого злочину, суб`єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення злочину, позитивну характеристику особи, думки потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання, відсутність обставини, що пом`якшують покарання та наявність обставин, що обтяжують покарання, обвинувачений раніше судимий за розбій та злочини проти власності, що вказує про негативну соціальну спрямованість його особи.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання, в межах санкції ч. 2 ст. 187 КК України, у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності, з його реальним відбуванням на строк, необхідний для можливого виправлення і перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого, оскільки його виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 27 травня 2020 року ОСОБА_2 перебуває під вартою в Дніпровській установі виконання покарань управління ДПС України у Дніпропетровській області № 4.

Таким чином, в строк відбуття покарання потрібно зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_2 із 27.05.2020 року до набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

У даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_1 було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на його користь завданої майнової шкоди в розмірі 4215 гривень 41 копійок.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 цивільний позов не визнали.

При вирішенні цивільного позову суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 1 ст. 129 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як встановив суд і описано вище, внаслідок кримінального правопорушення діями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду, розмір якої становить 4604,51 гривень та підтверджується висновками судово-товарознавчих експертиз.

Так як срібний ланцюжок на руку (проба 925) з панцерним плетінням, вартість якого згідно висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №1475-20 від 03.04.2020 року складає 386,10 грн. та який був повернутий потерпілому ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , завдану йому матеріальну шкоду в розмірі заявлених позовних вимог, а саме в сумі 4215 гривень 41 копійок.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судово-товарознавчої експертизи №1475-20 від 03.04.2020 року в розмірі 326 гривень 88 копійок (а.с. 191, т. 1), за проведення судово-товарознавчої експертизи №1801-20 від 19.05.2020 року в розмірі 326 гривень 88 копійок, в загальному розмірі 653 грн. 76 коп., слід стягнути з обвинувачених в рівних розмірах згідно ст.124 КПК України.

Зважаючи на встановлені обставини та міру покарання, яку призначає суд ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили.

Зважаючи на встановлені обставини та міру покарання, яку призначає суд ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироком суду законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 65-67, 69, 75, 187 КК України, ст.ст. 100, 127-129, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_27 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та на підставі ч. 1, 2 ст. 69 КК України призначити йому покарання в вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації належного йому на праві власності майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_27 , від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України на час іспитового строку покласти на ОСОБА_27 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити у вигляді домашнього арешту до набрання вироком суду законної сили.

ОСОБА_24 , визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання в вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_24 рахувати з моменту його затримання, тобто з 27.05.2020 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_24 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 27 травня 2020 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку день за день.

Запобіжний захід ОСОБА_24 залишити у вигляді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_27 на користь держави витрати пов`язані із залученням експертів в розмірі 326 гривень 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_24 на користь держави витрати пов`язані із залученням експертів в розмірі 326 гривень 88 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_27 та ОСОБА_24 на його користь матеріальної шкоди в розмірі 4215 гривень 41 копійок - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_27 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2107 гривень 71 копійок.

Стягнути з ОСОБА_24 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2107 гривень 71 копійок.

Після набрання вироком законної сили, арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.06.2020 року у кримінальному провадженні на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі договору купівлі-продажу ВМВ № 923674 від 15 травня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1245 - скасувати.

Речовий доказ по справі - коробку з мобільного телефону «Nokia 150» НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , визнану речовим доказом в кримінальному провадженні № 12020040790000324, яку передано на зберігання потерпілому ОСОБА_1 , повернути за належністю потерпілому ОСОБА_1 .

Речовий доказ по справі - медичні документи, а саме виписка № 1675 із медичної карти амбулаторного хворого, довідка з кабінету спіральної комп`ютерної томографії з додатками у вигляді фотографії та диску, визнані речовими доказами в кримінальному провадженні №12020040790000324, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ по справі - срібний ланцюжок на руку (проба 925) з панцерним плетінням, визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні № 12020040790000324, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_1 , повернути за належністю потерпілому ОСОБА_1 .

Вирок набирає законної сили через тридцять діб з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками процесу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя: Я.В. Замкова