
справа № 415/3698/21
провадження № 3/415/972/21
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" липня 2021 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, працюючого сторожем Лисичанської дитячої музичної школи № 2, одруженого, є особою з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 КУпАП, ст.124 КУпАП, -
В С Т А Н О В И Л А:
24 травня 2021 року о 10 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , в районі будинку № 302 по вулиці В.Сосюри м. Лисичанська під час зміни напрямку руху та перестроюванням не переконався, що це буде безпечним, не надав дорогу транспортному засобу марки ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався по цій смузі, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, після чого залишив місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п. 2.10 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП, визнав повністю та пояснив, що 24 травня 2021 року приблизно о 10 годині 50 хвилин він керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , в районі будинку № 302 по вулиці В.Сосюри м. Лисичанська під час зміни напрямку руху та перестроюванням не переконався, що це буде безпечним, не надав дорогу транспортному засобу марки ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався по цій смузі, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, після чого залишив місце скоєння ДТП, через те, що ніяких ударів не відчув, однак через декілька хвилин зупинився, та побачивши пошкоджений бампер на своєму транспортному засобі, відразу повернувся на місце пригоди. Свою провину усвідомив, щиро розкаявся та просив суд суворо його не наказувати і не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки він вперше притягується до адміністративної відповідальності та при призначенні покарання просив врахувати, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, крім того в нього на утриманні знаходиться непрацездатна мати – ОСОБА_3 , 1949 року народження, яка є теж особою з інвалідністю ІІІ групи.
Суд, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді: крім визнання своєї провини правопорушником, як у судовому засіданні, так і у письмових поясненнях, наданих ним після вчинення адміністративного правопорушення, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколі.
Згідно схеми місця ДТП від 24.05.2021:
- на транспортному засобі марки ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , наявні пошкодження у виді розбитого переднього лівого крила, бамперу.
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Пунктом 10.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно з п. 10.3 Правил дорожнього руху України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди (п. 2.10 «а» ПДР України) та увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил.
Таким чином, враховуючи вищенаведене суд вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки він порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишив місце ДТП, до якої причетний.
Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника, суду надано не було.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ст.124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП: правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, відноситься до числа більш серйозних, тому адміністративне стягнення йому необхідно призначити в межах санкції ст.122-4 КУпАП.
При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 працює, одружений, є особою з інвалідністю ІІІ групи, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, свою провину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, має на утриманні непрацездатну мати – ОСОБА_3 , 1949 року народження, особу з інвалідністю ІІІ групи.
В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд визнає повне визнання своєї провини та щире розкаяння винного.
Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу та майновий стан правопорушника, наявності обставин, що пом`якшують його відповідальність та відсутності обставин, які б її обтяжували, а також - характеру та суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушнику ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами або адміністративного арешту, передбаченого санкцією ст. 122-4 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 122-4, 124, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП та накласти адміністративне стягнення, передбачене ст.122-4 у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.
Суддя М.М. Старікова
Судове рішення № 98072081, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 02.07.2021. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/3698/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: