Постанова № 98072079, 01.07.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/2779/21

провадження № 3/415/1028/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2021 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лисичанська Луганської області, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП , -

ВСТАНОВИЛА:

15 квітня 2021 року о 10:20 в районі будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 здійснювала торгівлю з рук продуктами харчування (капустою, огірками, редисом) у невстановленому місці.

У судове засідання, призначене на 18 червня 2021 року ОСОБА_1 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у зв`язку з чим, Лисичанським міським судом була винесена постанова про здійснення приводу ОСОБА_1 на 01 липня 2021 року, який Національною поліцією виконано не було. Відповідно до пояснень, наданих співробітником патрульної поліції на виконання приводу, за адресою, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_1 , правопорушниці не виявлено.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Також, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами…Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об`єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Лисичанському міському суді, (протокол підписаний ОСОБА_1 власноруч) з моменту складання протоколу (15.04.2021) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 160 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором УПП в Луганській області ДПП Дреєвим А.В. – ОСОБА_1 надала пояснення по суті правопорушення наступного змісту: «торгувала картоплею та овочами», зі змістом протоколу ознайомлена, про що свідчить її підпис у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1).

Згідно положень наказу Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105 «Про затвердження Правил торгівлі на ринках», ринок – це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій. Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності. Згідно вищезазначеної норми, територія ринку повинна мати відокремлену та відгороджену від проїжджої частини, житлового та комунального секторів ділянку землі.

Стихійна торгівля - це торгівля фізичними особами, без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку реалізованих ними товарів і у невстановлених місцях з рук, з землі, без дозволу райдержадміністрації на розміщення об`єкту торгівлі, відповідно до листа Міністерства доходів і зборів України від 27.09.2013р. № 12060/6/99-99-22-01-03-15/1182.

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП, органом поліції кваліфікована правильно, оскільки остання здійснювала торгівлю з рук у невстановленому місці.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушниці виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні.

Обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушниці та обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушниці, суд не вбачає.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, відсутності обставин, що пом`якшують відповідальність та обтяжуючих обставин, а також з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.160 КУпАП без конфіскації предметів торгівлі, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушниці мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.160 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Керуючись ст. ст. 33, ч.1 ст.160, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 160 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень без конфіскації предметів торгівлі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави – у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова