Рішення № 98071373, 15.06.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/717/21

Провадження № 2/0182/1408/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2021 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Рибакової В.В.

при секретарі - Шалівській А.С.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Нікопольської міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 08.02.2021 року звернулась до суду з зазначеним позовом (а.с.1-4). В обґрунтування своїх вимог посилається на наступні обставини.

Вона є опікуном малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом з нею та її сім`єю з 27.11.2014 року. 10.06.2015 року дитині надано статус «дитина, позбавлена, батьківського піклування». Матір`ю дитини є ОСОБА_2 , відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Малолітня ОСОБА_3 є ученицею першого класу КП «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №24». Її вихованням, навчанням, утриманням займаються вона-позивач та її чоловік ОСОБА_4 . ОСОБА_2 звільнилась з ДФ «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» відділення зі звичайним наглядом КП «Дніпропетровська багато профільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», де відбувала покарання за умисне вбивство. ОСОБА_2 має обмеження життєдіяльності до спілкування, контролю за поведінкою та навчанням. Вона є особою з інвалідністю третьої групи. Відповідач не виявила бажання відвідати свою доньку, яку не бачила шість років, не виявляє інтересу до її життя, навчання. Такі дії свідчать про те, що відповідач самоусунулась від участі в житті дитини, вона нехтує своїми батьківськими обов`язками. На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання обов`язків щодо виховання дочки, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частини зі всіх видів їх заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 25.02.2021 року (а.с.39-40), позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження по справі; почато підготовче провадження; призначено проведення підготовчого засідання; зобов`язано виконавчий комітет Нікопольської міської ради надати висновок щодо доцільності (або недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 19.04.2021 року (а.с.61) закрито підготовче провадження по справі; призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.65).

Відповідач надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задовольнити (а.с.64).

Представник виконавчого комітету Нікопольської міської ради - Городничий О.Л. надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с.51-54,63).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов на підставі ст.ст. 150,157,164-166,180-183,191,243,244 СК України, Конвенції про права дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, Закону України «Про охорону дитинства», підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , у свідоцтві про народження якої Серія НОМЕР_1 батьком дитини записаний ОСОБА_5 , матір`ю - ОСОБА_2 (а.с.9). Вказане підтверджується також Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.10,10-на звороті), в якому зазначено, що відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області №965 від 12.12.2014 року (а.с.11) призначено ОСОБА_1 опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено місце проживання ОСОБА_3 за фактичним місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Акту про факт передачі дитини від 27.11.2014 року (а.с.13), дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано ОСОБА_1 .

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області №414 від 10.06.2015 року (а.с.12), надано малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус «дитина, позбавлена батьківського піклування».

Згідно Довідки від 14.01.2021 року (а.с.14), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує амбулаторію №8 регулярно з опікуном ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 жодного разу не з`являлась в амбулаторії та не цікавилась здоров`ям дитини.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.16,17,18), малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ученицею 1-А класу Комунального закладу Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №24».

Відповідно до характеристики на ученицю 1-А класу ОСОБА_3 , складену за підписами вчителя ОСОБА_6 та директора школи ОСОБА_7 (а.с.16), вихованням ОСОБА_3 займається опікун ОСОБА_1 зі своїм чоловіком ОСОБА_9 . Опікуни багато уваги приділяють дівчинці. Вона доглянута, завжди в гарному піднесеному настрої, що свідчить про позитивний мікроклімат у родині. Опікуни щодня ОСОБА_3 , приводячи до школи і забираючи, цікавляться справами дівчинки.

Згідно свідоцтва про одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають у шлюбі з 08.08.1998 року (а.с.19). Як вбачається з матеріалів справи (а.с.20,21,22,23), ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) характеризуються позитивно (а.с.15).

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року), ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.03.2015 року (а.с.26,26 - на звороті) до ОСОБА_2 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із суворим наглядом; запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 обраний у вигляді тримання під вартою залишено до передачі останньої до психіатричного закладу.

Згідно листа Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» від 10.11.2020 року №1.2/12-2152 (а.с.28), ОСОБА_2 09.09.2019 року переведена для подальшого лікування із ДФ «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» у відділення зі звичайним наглядом КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР».

Відповідно заяви ОСОБА_2 від 14.01.2021 року (а.с.31), на виховання дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 забирати не планує у зв`язку з небажанням дітей, проти позбавлення батьківських прав не заперечує.

Як вбачається з побутової характеристики від 14.01.2021 року, посвідченої керівником ОСББ «Квітковий Дім -1» Сидоренко Н.Є. (а.с.27), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , скарги від мешканців будинку на ОСОБА_2 до ОСББ «Квітковий Дім-1» не надходили.

Як вбачається з Довідки від 14.01.2021 року, посвідченої керівником ОСББ «Квітковий Дім -1» Сидоренко Н.Є. (а.с.25) за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 .

Згідно Довідки МСЕК від 31.08.2020 року (а.с.29-30), ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності з 01.10.2020 року по 01.10.2021 року.

Служба у справах дітей Нікопольської міської ради надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с.45-46), згідно з яким підтверджено факт систематичного злісного невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому орган опіки та піклування Нікопольської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області від 24.03.2021 року № 208, затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с.44).

Згідно Довідки №35 від 14.01.2021 року (а.с.24), виконавчі документи про стягнення аліментів з ОСОБА_2 у Нікопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на виконанні не перебувають.

Відповідно до ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.2 ст. 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх зобов`язань по вихованню дитини.

Відповідно до положень ч.ч.2,3 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до п.п.15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 23 вказаної Конвенції, встановлено, що дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Доказів того, що з відповідача проводяться стягнення по іншими виконавчим листам в матеріалах справи немає.

Згідно ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 5 ст. 183 СК України визначено, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не займається вихованням малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не цікавиться успіхами та життям дитини, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не намагається дбати про її потреби, не забезпечує дитину матеріально. ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Належним вихованням та утриманням дитини займається її опікун ОСОБА_1 .

Інтереси дітей захищаються передусім не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права. Так, згідно з положеннями ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також на положення ч.8 ст.7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд вважає, що ОСОБА_2 свідомо нехтує своїми обов`язками, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поважних причин щодо неможливості ОСОБА_2 виконувати свої обов`язки по вихованню дитини судом не встановлено.

Враховуючи викладене, те, що відповідач самоусунулась від виховання дитини, а її відношення до своїх батьківських обов`язків виключають участь у житті малолітньої дитини, суд вважає за можливе позов задовольнити, позбавити відповідача батьківських прав відносно її малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на її користь в особі опікуна ОСОБА_1 , щомісячно, починаючи з 08.02.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно п.1ч.1ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12,13,76,81,89,141,259,263,264,268, п.п.15.5п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 150,157,164-166,180-183,191 СК України, Конвенцією про права дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, Законом України «Про охорону дитинства», -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), третя особа - виконавчий комітет Нікопольської міської ради (місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3, код ЄДРПОУ - 04052198), про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Нікополь Дніпропетровської області, аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на її користь в особі опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Топила Томаківського району Дніпропетровської області, щомісячно, починаючи з 08.02.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині місячного платежу аліментів підлягає негайному виконанню.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова