Рішення № 98069154, 01.12.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14654/16-ц

провадження № 2/753/1486/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,

секретар судового засідання Москаленко А.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

представник відповідача - ОСОБА_4 ,

треті особи - 1. Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

У серпні 2016 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 58 491 491,09 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами.

21.11.2007 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/9408/85/64620, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 289 478 дол. США під 14% річних на строк до 21.11.2027. Виконання зобов`язань за даним договором було забезпечено неустойкою (пенею) та іпотекою згідно з договором іпотеки, відповідно до умов якого позичальник передав в іпотеку банку придбану за кредитні кошти земельну ділянку загальною площею 0,0806 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:91:428:0005.

Зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 31.03.2015 склала 58 491 491,09 грн.

31.03.2015 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» було укладено договори про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, згідно з умовами яких право вимоги до ОСОБА_3 перейшло до ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».

31.03.2015 між ОСОБА_1 та ТОВ «Арма Факторинг» був укладений договір комісії на вчинення правочинів № 31/0315-2, на виконання умов якого ТОВ «Арма Факторинг» від свого імені та за рахунок ОСОБА_1 уклало з ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» договори про відступлення права вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки. Відповідно до цих договорів ТОВ «Арма Факторинг» викупило та передало ОСОБА_1 право вимоги до ОСОБА_3 . На момент передання позивачу таких прав розмір заборгованості ОСОБА_3 перед первісним кредитором складав 58 491 491,09 грн.

Листами від 10.04.2015 та від 07.05.2015 позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги та висунув вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, проте на вказані вимоги відповідач не відреагував.

Згідно із заявою від 08.02.2019, прийнятою судом до розгляду, позивач зменшив розмір позовних вимог, заявивши до відповідача вимогу про стягнення заборгованості по тілу кредиту та по відсотках з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у загальному розмірі 15 018 328,34 грн.

У відзиві на позов відповідач заявив про невизнання позову та мотивував свої заперечення спливом позовної давності. Вказав, що з середини 2010 р. він перестав виконувати умови договору, у зв`язку з чим 22.03.2011 банк направив йому вимогу про дострокове виконання зобов`язань за договором, тобто банк в односторонньому порядку змінив умовив договору. За міркуванням відповідача з вказаної дати має відраховуватись трирічний строк позовної давності. Відповідач також вважає, що позивач не має права вимоги до нього, оскільки не має право здійснювати факторингові операції, він вже реалізував свої права іпотекодержателя, набувши право власності на предмет іпотеки, не є стягувачем у виконавчому провадженні з виконання рішення суду про стягнення заборгованості і придбав право вимоги за межами строку позовної давності.

Від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг» про розгляд справи було повідомлене у встановленому законом порядку, проте його представник до суду не з`явився без повідомлення причин неявки, пояснень щодо позову та відзиву від нього не надійшло.

ІІ. Рух справи, процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою від 13.09.2016 суд (під головуванням судді Парамонова М.Л.) відкрив провадження за даним позовом та призначив справу до судового розгляду на 10.11.2016 9т. 1 а.с. 82).

В судовому засіданні 10.11.2016 представником ТОВ «Арма Факторинг» заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, яке суд задовольнив, та відклав розгляд справи на 20.12.2016 (т. 1 а.с. 88, 123).

17.11.2016 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про надіслання йому копій позовної заяви з додатками та інформування про рух справи (т. 1 а.с. 126).

19.11.2016 суд направив ОСОБА_4 судову повістку про виклик разом з копіями ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками (т. 1 а.с. 130).

23.11.2016 від представника позивача надійшла заява про витребування від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитної справи відповідача, повідомлення про інші рішення судів та провадження, що стосуються предмету спору, клопотання про приєднання доказів та про виклик представника відповідача (т. 1 а.с. 136, 140-142, 149, 153).

30.11.2016 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження у справі (т. 1 а.с. 156).

02,12.2016 справу передано до Апеляційного суду м. Києва (т. 1 а.с. 162).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.01.2017 апеляційну скаргу представника відповідача повернуто особу, яка її подала (т. 1 а.с. 168).

17.01.2017 справа надійшла до Дарницького районного суду м. Києва та призначена до розгляду в судовому засіданні на 30.03.2017 (т. 1 а.с. 172, 173-174).

30.11.2016 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження у справі (т. 1 а.с. 156).

17.02.2017 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі (т. 1 а.с. 175).

02.03.2017 справу передано до Апеляційного суду м. Києва (т. 1 а.с. 186).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.04.2017 апеляційну скаргу представника відповідача визнано неподаною та повернуто заявнику (т. 1 а.с. 204).

29.05.2017 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження у справі (т. 1 а.с. 216).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача (т. 1 а.с. 225).

29.06.2017 справа повернулась до Дарницького районного суду м. Києва та призначена до розгляду в судовому засіданні на 07.09.2017 (т. 1 а.с. 227, 228).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2017 справу передано до провадження судді Комаревцевої Л.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.10.2017 (т. 1 а.с. 230, 231).

03.10.2017 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження у справі (т. 1 а.с. 236).

09.10.2017 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли заяви про передачу справи до Подільського районного суду м. Києва для об`єднання її в одне провадження зі справою № 758\6792/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, про зупинення провадження до вирішення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_5 на ухвалу про відкриття провадження у справі, клопотання про витребування від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ТОВ «Арма Факторинг» письмових доказів та заперечення на позов (т. 2 а.с. 1, 11, 14, 15).

10.10.2017 справу передано до Апеляційного суду м. Києва (т. 1 а.с. 239).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.10.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача (т. 1 а.с. 241).

31.10.2017 справа повернулась до Дарницького районного суду м. Києва та призначена до розгляду в судовому засіданні на 06.12.2017 (т. 1 а.с. 243, 244).

04.12.2017 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про надіслання судових повісток на адресу кожного з представників відповідача - його та ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 25).

05.12.2017 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява, додатками у якій зазначені заява про передачу справи до Подільського районного суду м. Києва, клопотання про витребування доказів, уточнені заперечення на позов та зустрічний позов (т. 2 а.с. 27).

В судовому засіданні 06.12.2017 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про передачу справи до Подільського районного суду м. Києва, відмовлено у прийнятті до розгляду зустрічного позову, задоволено заяву представника відповідача про витребування доказів, з приводу чого постановлено письмову ухвалу, та оголошено перерву в судовому засіданні до 05.03.2018 (т. 2 а.с. 127-128. 129-130).

16.01.2018 від представника позивача надійшла заява з процесуальних питань (т. 2 а.с. 150-152).

22.01.2018 від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшли витребувані судом документи (т. 2 а.с. 160).

В період з 23.01. по 06.02.2018 від представника відповідача ОСОБА_4 найшло п`ять заяв та звернень з приводу неповідомлення його про рух справи та прийняті у ній процесуальні рішення, на які судом були надані відповіді (т. 2 а.с. 195- 207).

19.02.2018 від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшли додаткові документи, які не були подані раніше (т. 2 а.с. 208-209).

01.03.2018 від представника позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи витребуваних судом документів (т. 2 с. 215).

05.03.2018 від позивача надійшла заява - відповідь на заперечення представника відповідача (т. 2 а.с. 224).

В судовому засіданні 05.03.2018 суд вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, замінив засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням, зобов`язав позивача надіслати відповідачу відповідь на заперечення та оголосив перерву до 21.05.2018 (т. 2 а.с. 229).

06.03.2018 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про оголошення перерви в судовому засіданні та надання додаткового строку для подання відзиву на позов (т. 2 а.с. 233, 235).

19.03.2018 від ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» надійшли витребувані судом документи (т. 2 а.с. 237).

В судовому засіданні 21.05.2018 суд встановив відповідачу додатковий строк для подання відзиву на позов та оголосив перерву до 03.09.2018 (т. 2 а.с. 243).

Після закінчення судового засідання 21.05.2018 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про прийняття зустрічного позову, про витребування доказів та про оголошення перерви, а від позивача - заява-відповідь на відзив (т. 3 а.с. 4, 5, 6-8).

22.05.2018 та 23.05.2018 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли заяви з приводу неповідомлення його про рух справи та прийняті у ній процесуальні рішення, на які судом були надані відповіді (т. 3 а.с. 11, 12, 15, 17).

30.08.2018 від представника позивача надійшло клопотання про витребування від МЗС України інформації на підтвердження дійсності повноважень ОСОБА_4 як представника відповідача (т. 3 а.с. 27).

В судовому засіданні 03.09.2018 судом повторно відмовлено у прийнятті до розгляду зустрічного позову, задоволено клопотання про витребування від МЗС України інформації на підтвердження дійсності повноважень ОСОБА_4 та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.10.2018 (т. 3 а.с. 32).

03.09.2018 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли три заяви з приводу неповідомлення його про рух справи та прийняті у ній процесуальні рішення, на які судом була надана відповідь (т. 3 а.с. 36-39).

21.09.2018 від представника позивача надійшли заява про зміну підстав і предмету позову та клопотання про приєднання додаткових доказів (т. 3 а.с. 45-46, 47-48),

24.09.2018 від МЗС України надійшла інформація про посвідчення відповідачем довіреності на представництво його інтересів на ОСОБА_4 (т. 3 а.с. 59).

17.10.2018 від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим в підготовчому засіданні було продовжено перерву до 25.10.2018 (т. 3 а.с. 61, 62).

17.10.2018 від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника (т. 3 а.с. 66).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2018 справу передано до провадження судді Трусової Т.О. (т. 3 а.с. 70).

Ухвалою від 20.11.2018 справу прийнято до провадження судді Трусової Т.О. та призначено в підготовче засідання на 27.02.2019 (т. 3 а.с. 75).

11.02.2019 від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (т. 3 а.с. 81-82).

27.02.2019 від представника позивача надійшла заява щодо оцінки раніше наданих доказів (т. 3 а.с. 95-96).

В підготовчому засіданні 27.02.2019 суд прийняв до розгляду заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, долучив до матеріалів справи копію рішення Подільського районного суду м. Києва від 04.12.2018, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11.07.2019 (т. 3 а.с. 105-106).

27.02.2019 та 15.04.2019 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли три заяви з приводу неповідомлення його про рух справи та прийняті у ній процесуальні рішення (т. 3 ак.с. 112, 113, 114).

10.07.2019 від відповідача надійшов відзив на позов разом з клопотанням про його прийняття (т. 3 а.с. 120-121).

11.07.2019 у зв`язку з неявкою сторін та їх представників розгляд справи відкладено на 27.11.2019 (т. 3 а.с. 125).

27.11.2019 у зв`язку з неявкою сторони відповідача розгляд справи відкладено на 08.04.2020 (т. 3 а.с. 138).

25.03.2020 від представника позивача надійшла заява про корекцію суми боргу (т. 3 а.с. 149-150).

06.04.2020 від представника позивача надійшла заява про приєднання доказів та розгляд справи за його відсутності (т. 3 а.с. 176 ).

08.04.2020 у зв`язку з неможливістю розгляду справи за відсутності сторони позивача та введенням постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в Україні карантинних обмежень розгляд справи відкладено на 05.10.2020 (т. 3 а.с. 193 ).

В судовому засіданні 05.10.2020 відмовлено у прийнятті заяви про корекцію суми боргу, заслухано вступну промову представника позивача, досліджено письмові докази та оголошено перерву до 30.11.2020 (т. 3 а.с. 204 ).

В судовому засіданні 30.11.2020 суд заслухав виступ представника позивача в судових дебатах та вийшов до нарадчої кімнати, по виходу з якої 01.12.2020 оголосив вступну та резолютивну частини рішення (т. 3 а.с. 217, 223-224 ).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

21.11.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/9408/85/64620 строком до 21.11.2027, за умовами якого відповідачу було надано кредит в сумі 289 478 дол. США з умовою сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 15,25% річних.

Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що погашення кредиту здійснюється щомісячно відповідно до графіку.

06.05.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 014/9408/85/64620, відповідно до якої процентна ставка за користування кредитом зменшена до 14% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору 21.11.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений договір, відповідно до якого відповідачем було передано в іпотеку земельну ділянку загальною площею 0,0806 га кадастровий номер 8000000000:91:428:0005 по за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києві у цивільній справі № 2-1517/12 від 29.03.2012, яке набрало законної сили 18.08.2012, з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнута заборгованість за кредитним договором, нарахована станом на 24.03.2011, в загальному розмірі 2 579 478,36 грн. та судові витрати в розмірі 1 820 грн.

25.04.2013 відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 37732423 з виконання вищевказаного рішення суду, яке закінчилося без результату 21.04.2015.

31.03.2015 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/9408/85/64620 від 21.11.2007 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 21.11.2007.

Згідно з умовами зазначених договорів до ПАТ «КБ «Хрещатик» перейшли права вимоги за кредитними зобов`язаннями та права іпотекодержателя за договором іпотеки.

31.03.2015 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «Арма Факторинг» укладено договір відступлення права вимоги, за яким до ТОВ «Арма Факторинг» перейшли права вимоги за кредитним договором №014/9408/85/64620 від 21.11.2007, що був укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 .

Також 31.03.2015 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «Арма Факторинг» був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, за яким до ТОВ «Арма Факторинг» перейшли права вимоги за договором іпотеки від 21.11.2007 до кредитного договору №014/9408/85/64620 від 21.11.2007 року, що був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3

31.03.2015 між ОСОБА_1 та ТОВ «Арма Факторинг» було укладено договір комісії №31/0315-2 на вчинення правочинів щодо придбання прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, відповідно до якого ТОВ «Арма Факторинг» зобов`язується за дорученням ОСОБА_1 від свого імені та за рахунок позивача укласти з ПАТ «КБ «Хрещатик» правочини щодо набуття права вимоги за кредитним договором № 014/9408/85/64620 від 21.11.2007 та договором іпотеки від 21.11.2007.

Відповідно до цього договору та акту приймання-передачі права вимоги від 31.03.2015 ТОВ «Арма Факторинг» викупило права вимоги за кредитним договором і передало їх ОСОБА_1 .

Права вимоги за договором іпотеки від 21.11.2007 до ОСОБА_1 перейшло від ТОВ «Арма Факторинг» на підставі нотаріально посвідченого договору від 31.03.2015 про відступлення права вимоги за договором іпотеки.

У квітні 2015 р. ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення суду у цивільній справі № 2-1517/12.

30.04.2015 Дарницький районний суд м. Києва постановив ухвалу про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення суду у цивільній справі № 2-1517/12 з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ОСОБА_1 , проте ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.10.2015 ухвалу суду першої інстанції скасовано, а питання заміни сторони у виконавчому провадженні передано на новий розгляд.

13.11.2015 державний виконавець відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві виніс постанову про повернення ОСОБА_1 виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 2 579 478,36 грн. на підставі пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

11.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з новою заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, а 17.11.2015 подав до суду заяву про залишення без розгляду раніше поданої заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Ухвалою від 15.01.2016 суд залишив без розгляду подану ОСОБА_1 у квітні 2015 р. заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Ухвалою від цієї ж дати (15.01.2016) суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні від 11.11.2015 пославшись на те, що цивільний процес у справі закінчений, а відтак вимоги заяви є безпідставними.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04.12.2018 у цивільній справі № 758/6792/15-ц звернуто стягнення на належний ОСОБА_3 предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 0,0806 га, кадастровий номер 8000000000:91:428:0005, яка знаходиться в садовому товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом передачі права власності на неї ОСОБА_1 за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент державної реєстрації права власності на вказане майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/9408/85/64620 від 21.11.2007. в розмірі 2 579 478,36 грн.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 04.12.2018 у цивільній справі № 758/6792/15-ц ніким не оскаржувалось і набрало законної сили 20.02.2019.

Даним рішенням установлено, що відповідачем не виконані зобов`язання перед позивачем в сумі 2 579 478,36 грн. Також суд визнав правомірним передання від ТОВ «Арма Факторинг» до ОСОБА_1 прав вимоги за кредитним договором згідно з договором комісії від 31.03.2015.

IV. Зміст спірних правовідносин, норми права і мотиви їх застосування.

Відповідно до положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК України).

За загальними правилами, встановленими нормами статей 526, 530, 611, 629 цього Кодексу, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Нормою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності неможливість виконання ним грошового зобов`язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналіз положень вищенаведених правових норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що у разі припинення основного зобов`язання право кредитора на нарахування процентів та інших передбачених договором сум також припиняється, але у випадку невиконання боржником судового рішення про задоволення грошових вимог кредитора останній має право на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 цього Кодексу.

Верховний Суд у низці своїх рішень сформулював аналогічну правову позицію, суть якої полягає у тому, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки (постанова від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, постанова від 12.09.2018 у справі № 186/1974/14-ц, постанова від 12.09.2018 у справі № 473/825/16-ц, постанова від 19.09.2018 у справі № 643/16336/16-ц).

За обставинами справи установлено, що у 2012 р. первісний кредитор (банк) скористався наданим йому договором та законом правом вимагати дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором та реалізував його шляхом звернення з позовом до суду.

Своїми діями банк на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії кредитного договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом та інших передбачених кредитним договором сум, що засвідчено в рішенні суду.

Рішенням від 29.03.2012 у цивільній справі № 2-1517/12 суд захистив порушене право кредитодавця, достроково стягнувши з ОСОБА_3 в повному обсязі заборгованість по тілу кредиту, проценти за користування кредитом та інші передбачені кредитним договором суми, нараховані станом на 24.03.2011.

Зважаючи на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитними коштами є явно необґрунтованими і неприйнятним з огляду на законодавство.

Водночас судом установлено, що грошове зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду, відповідач не виконав, у зв`язку з чим позивач як кредитор набув права вимагати від боржника відшкодування його матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та сплати процентів за користування утримуваними грошовими коштами.

Визначаючи період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду, суд виходить з того, що право вимоги до відповідача позивач набув з 01.04.2015, а відтак саме з цієї дати суд визнає його право на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Водночас суд ураховує, що 20.02.2019 набрало законної сили рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, вартість якої становить 1 111 828,64 грн. Наведене означає, що на вказану дату відбулося часткове відновлення порушених прав позивача.

Отже за період з 01.04.2015 по 27.02.2019 (визначену позивачем дату) прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання склало 1 429 днів, з них: на 1 422 дні прострочено виконання грошового зобов`язання на усю суму боргу в розмірі 2 579 478,36 грн.; на 7 днів прострочено виконання грошового зобов`язання на суму боргу 1 467 649,36 грн. (2 579 478,36 - 1 111 828,64).

Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).

За статистичними даними сукупний індекс інфляції за період з 01.04.2015 по 28.02.2019 склав 169,55%, а у лютому 2019 р. індекс інфляції становив 100,5%.

Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.

Зважаючи на викладене, суд визнає обґрунтованими і доведеними вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 інфляційних втрат в загальному розмірі 1 801 468,38 грн. (1 794 130,13 грн. (за період з 01.04.2015 по 20.02.2019) + 7 338,25 грн. (за період з 21.02.2019 по 27.02.2019) та трьох процентів річних в загальному розмірі 302 205,68 грн. (301 480,91 грн. (за період з 01.04.2015 по 20.02.2019) + 723,77 грн. (за період з 21.02.2019 по 27.02.2019), а усього 2 103 673,06 грн.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

За правилом, встановленим статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір заявлених позивачем вимог становив 58 491 491,09 грн.

У зв`язку з розглядом цієї справи позивач поніс витрати на сплату судового збору в розмірі 6 890 грн.

Отже ураховуючи, що позов задоволений на 2 103 673,06 грн., тобто на 4/100 частин (2 103 673,06х100/58 491 491,09), на відповідача слід покласти 4/100 частин сплаченого позивачем судового збору, що становить 275,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_6 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) інфляційні втрати в розмірі 1 801 468,38 грн., три проценти річних в розмірі 302 204,68 грн. та судовий збір в розмірі 275,60 грн., а усього 2 103 948 (два мільйони сто три тисячі дев`ятсот сорок вісім) гривень 66 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: