Рішення № 98062302, 30.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/3147/21

2-а/932/150/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Кіпчарського О.М.

секретаря судового засідання Кубрак К.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гордєєва А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення –

в с т а н о в и в :

19.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, в якому просить скасувати постанову серії РАП № 293853265 від 22.04.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП, згідно якої, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 гривень. В обґрунтування позову вказує, що оскаржувана постанова є неправомірною, перешкод у русі він нікому не створив, будь-який потерпілий від таких дій відсутній, а тому його дії кваліфіковано не правильно.

Ухвалою від 19.04.2021 року позов залишено без руху з підстав відсутності доказів оплати судового збору або наявності пільг в сплаті судового збору.

Ухвалою від 18.05.2021 року, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав, вказує, що не заперечує, що він є власником транспортного засобу та здійснював зупинку у вказаній у постанові дату, час та місці, водночас, заперечує, що його автомобіль створював перешкоди у русі пішоходів чи інших автомобілів, відтак, його дії мали б бути кваліфікованими за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а не за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Представник відповідача щодо позову заперечував, надав фотографії з місця події, вказує, що автомобіль було зупинено на відстані меншій ніж 10 до пішохідного переходу, що є порушенням правил дорожнього руху, постанову вважає правомірною, підстав її скасування не вбачає. Зазначає, що відповідно до приписів ст. 265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб зупинений на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі, а тому дії позивача кваліфіковано вірно, саме за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Надав до суду письмовий відзив з аналогічними доводами.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, здійснивши їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Згідно постанови серії РАП № 293853265 від 22.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення до повідомлення серії ІД № 00338311, винесеної головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бородіною Е.В., на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, зокрема за те, що 19.03.2021 року о 12 год. 43 хв. по вул. Короленка, 15 у м. Дніпро, транспортним засобом марки «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено зупинку, чим порушено вимоги п.п. г) п. 15.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року (надалі – Правила дорожнього руху), в частині заборони зупинки транспортному засобу, ближче 10 м від пішохідних переходів з обох боків, не у випадку надання переваги у русі.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1, 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частина 3 статті 122 КУпАП, передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - з накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху, передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підпунктом г ) пункту 15.9 Правил дорожнього руху, передбачено, що зупинку заборонено на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Із представлених фотографій вбачається, що 19.03.2021 року о 12 год. 43 хв. по вул. Короленка, 15 у м. Дніпро, транспортний засіб марки «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , припаркований (здійснено зупинку) із порушенням Правил дорожнього руху, зокрема останній зупинений на відстані, меншій ніж 10 м до пішохідного переходу.

Порушення правил зупинки за ч. 3 ст. 122 КУпАП, настає за порушення правил зупинки, що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

За положеннями ч. 3 ст. 265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб, в тому числі, коли такий розміщений на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі.

Особою, що зупинила транспортний засіб у вказаному місці та час, порушено вимоги підпункту г ) пункту 15.9 Правил дорожнього руху, а тому, з врахуванням зазначеного, дії позивача за ч. 3 ст. 122 КУпАП, кваліфіковано інспектором вірно.

За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).

Згідно частин 3, 5 ст. 279-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У суду не виникає сумнівів щодо представлених фотоматеріалів здійсненого порушення.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що оскаржувана постанова є правомірною, факт порушення правил дорожнього руху знайшов своє підтвердження, позивач є суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення, постанова винесена уповноваженою на те особою із дотриманням передбаченої законом процедури.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що заявлений позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

З огляду на відмову у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись ч. 1 ст. 6, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд -

у х в а л и в :

залишити постанову серії РАП № 293853265 від 22.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та проголошено 30.06.2021 року.

Суддя О. М. Кіпчарський